ЕКСКЛЮЗИВ Сучасні та затребувані: які професії можна опанувати у профтехах Дніпра

08 квітня 2026 р. 10:04

08 квітня 2026 р. 10:04

У Дніпрі активно змінюється ставлення до професійної освіти. Дедалі більше школярів розглядають ПТУ або коледж як реальний старт для майбутньої кар’єри. Як це відбувається і чому саме варто вступати до профтехів, які, до речі, незабаром змінять назви, дізнавалась журналістка видання «Наше місто».

Перукарі та манікюрники без роботи не залишаться

Одним із яскравих прикладів популяризації профосвіти є проєкт «ПрофАльянс. Профтех. Школа. Разом».  Саме такий захід відбувся у гімназії №135, де учні мали змогу не лише почути про професії, а й побачити результати роботи студентів на власні очі.  Наприклад,  у Дніпровському центрі професійної освіти можна навчатися на кравця-закрійника, перукаря-манікюрника, кухаря-кондитера та кухаря-офіціанта. Ці професії сьогодні дуже затребувані.

Тетяна Мартинова. Фото Володимира Федорищева.

–  Ми приїхали у гімназію №135, щоб розповісти дітям про наш навчальний заклад, профосвіту і проєкт “ПрофАльянс”, який об’єднує школи і профтехи, – пояснює Тетяна Мартинова, заступниця директора Дніпровського центру професійної освіти. – Діти повинні знати, які професії існують,  і які можливості дає наш заклад. Привезли з собою творчу колекцію одягу, яку виготовили студенти разом із майстрами виробничого навчання, і вона вже була представлена на всеукраїнському конкурсі. Також можна побачити зачіски моделей — це робота наших студентів-перукарів, які створювали повні образи.  Нещодавно ми відкрили сучасну швейну майстерню з новітнім обладнанням, де студенти працюють із 3D-моделюванням і європейськими машинами. Саме тому ми беремо участь у подібних заходах — для того, щоб запросити молодь до нас на навчання і показати, що профтех — це сучасно і перспективно.

Під час заходу школярі мали змогу поспілкуватися не лише з викладачами, а й зі студентами, які вже навчаються у закладах професійної освіти. Такий формат дозволяє побачити реальний досвід і зрозуміти, як виглядає навчання зсередини. Для багатьох учнів це стає вирішальним фактором у виборі майбутнього шляху.

Каміла Печеніна. Фото Володимира Федорищева.

–  Я навчаюся на першому курсі за професією перукаря-манікюрника і вже вмію робити зачіски та стрижки, – розповідає студентка першого курсу Каміла Печеніна.  – Обрала цю професію ще у дев’ятому класі, бо хотіла займатися красою і мрію відкрити власний салон. Мені подобається робити людей доглянутими і допомагати їм виглядати краще. У нас є і теорія, де пояснюють усі етапи роботи, і практика, де ми відпрацьовуємо навички. Я вважаю, що профтех дає більше можливостей, ніж просто навчання у школі, адже ми вже можемо заробляти гроші і отримуємо стипендію. Після другого курсу планую почати працювати, тому що матиму достатньо навичок. Для мене це шанс раніше, ніж однолітки,  стати незалежною і впевненою у своїй професії.

Серед тих, хто вже визначився з майбутньою професією, — дев’ятикласниця Варвара Трушова. Дівчина планує вступати до закладу професійної освіти, адже прагне якнайшвидше отримати практичні навички та розпочати власний кар’єрний шлях. Каже, що на вибір вплинули як оновлені умови навчання, так і можливість одразу працювати за спеціальністю.

Варвара Трушова. Фото Володимира Федорищева.

–  Я вирішила вступати до профтеху, тому що хочу швидше отримати професію і почати працювати, — наголошує Варвара.   –  З десяти років мрію про професію манікюрниці. Зараз мені 15, і я вже чотири роки роблю манікюр своїм подругам. Хочу продовжити навчання. Мені подобається, що зараз у майстернях є нове обладнання,  –  можна вчитися на практиці, а не тільки з книжок.  Я бачу, що такі спеціалісти потрібні і можуть добре заробляти. До того ж не потрібно витрачати багато років, щоб почати працювати за фахом.

Замість ПТУ – коледжі, замість сантехніків – інсталятори

На рівні міста розвиток професійної освіти підтримується системно. Влада інвестує у створення сучасних майстерень, оновлення обладнання та співпрацю з бізнесом. Це дозволяє зробити профтехосвіту конкурентною та привабливою для молоді. До речі, згідно із законом «Про професійну освіту», тепер в ПТУ немає учнів, а є студенти. А самі ПТУ з 1 вересня будуть називатися коледжами.

Будівельники без роботи не залишаться. Фото Володимира Федорищева.

Дніпровське вище професійне училище будівництва також активно оновлює матеріально-технічну базу, впроваджує сучасні підходи до навчання та змінює підхід до підготовки фахівців будівельної галузі. Тут роблять ставку не лише на теорію, а й на практику — із використанням новітнього обладнання та матеріалів, які застосовуються на реальних об’єктах.

Олександр Кривохатько. Фото Володимира Федорищева.

—  Ми фактично змінюємо підхід до підготовки фахівців і навіть до назв професій — наприклад, сантехнік тепер більше позиціонується як інсталятор, що відповідає сучасним стандартам і технологіям, — зазначає майстер виробничого навчання Олександр Кривохатько. – В нашому  училищі навчають працювати з актуальними системами та матеріалами, які використовуються у сучасному будівництві. Тож студенти мають доступ до обладнання провідних виробників і отримують практичні навички, які необхідні на ринку праці. Також у нашому закладі активно розвивають інші напрямки — зокрема, зварювання, столярну справу та опоряджувальні роботи. Окрему увагу приділяємо створенню сучасних навчальних просторів: незабаром планується відкриття нового зварювального класу, який стане одним із найсучасніших у регіоні. Крім того, оновлюється обладнання для столярних майстерень, де студенти можуть самостійно виготовляти вироби та вдосконалювати свої навички. Ми руйнуємо старі стереотипи про робітничі професії і показуємо, що це сучасна, перспективна і добре оплачувана робота.

У закладі зазначають, що оновлення вже дає результати: студенти беруть участь у всеукраїнських та міжнародних конкурсах, проходять стажування за кордоном і демонструють високий рівень підготовки. В училищі переконані, що подальший розвиток матеріально-технічної бази та співпраця з роботодавцями дозволять і надалі готувати конкурентоспроможних фахівців, затребуваних як в Україні, так і за її межами.

Інна Русских. Фото Володимира Федорищева.

–   Сьогодні у Дніпрі працює вісім закладів професійної освіти — п’ять на лівому березі і три на правому, – зазначає Інна Русских, заступниця начальника управління професійної освіти департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради.  – Вони охоплюють різні напрямки: від промисловості та будівництва до сфери послуг. Студенти отримують не лише повну загальну середню освіту, а й робочу професію, що дозволяє одразу після навчання працевлаштуватися. Кожен заклад має партнерів серед роботодавців, які забезпечують студентам практику і перші робочі місця. Загалом у місті навчається близько 3200 майбутніх кваліфікованих робітників. Ми спостерігаємо зростання інтересу до профосвіти, адже оновлюється матеріально-технічна база і створюються сучасні навчально-практичні центри. Це вже не той профтех, який був десять років тому, а сучасний освітній простір з великими можливостями.

Профтехи дають затребувані професії. Фото Володимира Федорищева.

У департаменті зазначають, що кількість місць у закладах наразі загалом відповідає регіональному замовленню. Водночас серед випускників 9 класів попит на професійну освіту  перевищує інтерес одинадцятикласників, які частіше орієнтуються на вищу освіту. Фахівці наголошують: оновлена інфраструктура, сучасне обладнання та співпраця з роботодавцями поступово змінюють імідж робітничих професій і відкривають молоді швидкий шлях до стабільного заробітку та кар’єрного розвитку.

Студентів навчають не на макетах, а на промисловому обладнанні

Одним із яскравих прикладів співпраці бізнеса та влади стало відкриття 5 березня 2026 року двох нових майстерень у ПТУ №2 — токарної та електромонтерів. Проєкт реалізували спільно Дніпровська міська рада та компанія «Інтерпайп» за підтримки Міністерства освіти і науки України. На відкритті були присутні заступник міністра освіти Дмитро Завгородній та міський голова Дніпра Борис Філатов. Ініціатором створення сучасних навчальних просторів виступив бізнес,  який зацікавлений у підготовці кваліфікованих кадрів. Зокрема, підприємства «Інтерпайп» та Нікопольський ремонтний завод долучилися до оснащення майстерень новітнім обладнанням, тоді як місто забезпечило проведення ремонту. Такий формат співпраці дозволяє студентам навчатися на техніці, максимально наближеній до реальних умов виробництва, і швидше адаптуватися до роботи після випуску. Про результати оновлення розповів старший майстер ПТУ №2 Олександр Сиротченко.

Олександр Сиротченко. Фото Володимира Федорищева.

–  Ще кілька років тому ми працювали на обладнанні 70-х років, і воно вже не відповідало сучасним вимогам виробництва, — зазначає викладач.  – Зараз у нас встановлені сучасні токарні, фрезерні та свердлильні верстати, які використовуються на підприємствах. Тобто, це не навчальні макети, а повноцінне промислове обладнання. На цих верстатах можна виготовляти реальні деталі з високою точністю. Обладнання стало тихішим, безпечнішим і більш точним, що важливо як для майстрів, так і для студентів.  Діти бачать різницю і працюють із більшим інтересом, бо розуміють, що це сучасне виробництво. Ми вже можемо тримати ту планку, яку сьогодні вимагає ринок праці.

Своїми враженнями поділився і студент першого курсу Богдан Величко, який навчається за спеціальністю «верстатник широкого профілю».  Навчання одразу розпочалося вже на новому обладнанні, і це було приємною несподіванкою. За словами студента, умови повністю відповідають його очікуванням і навіть перебільшують їх.

Богдан Величко. Фото Володимира Федорищева.

–  Чесно кажучи, я думав, що тут буде старіша техніка, але побачив сучасні верстати і дуже зрадів, — ділиться Богдан.  – Мені подобається працювати з металом і освоювати нові навички. Цікаво вимірювати, обробляти деталі і бачити результат своєї роботи. Я знаю, що моя майбутня спеціальність затребувана  –  можна добре заробляти. Я вже працював на токарному верстаті і мені це дуже подобається. Хочу розвиватися у цій сфері і стати хорошим спеціалістом.

Працювати на нових верстатах цікаво. Фото Володимира Федорищева.

Ще один студент закладу — Давід Лічманенко — навчається на другому курсі  на електромонтера. Він розповідає, що вже опанував базові навички та переходить до складніших завдань.

Давід Лічманенко. Фото Володимира Федорищева.

– Ми повністю вивчаємо електрику: працюємо з проводами, вчимося їх зачищати, паяти, а також читати та збирати електричні схеми, — розповідає Давід.  –  Бачу, що навчання поступово стає більш практичним і наближеним до реальних умов. Зараз ми вже підключаємо датчики, двигуни, системи “розумного дому”, вчимося працювати з сучасними технологіями. Я з дитинства цікавився електротехнікою, любив розбирати різні прилади і розуміти, як вони працюють. Ми вже проходили оплачувану практику на підприємстві:  виконували реальні завдання і отримували за це гроші. Після закінчення училища хочу спочатку працювати, а потім здобути вищу освіту за цією ж спеціальністю. Гадаю, що обраний мною шлях має переваги. Після 9 класу я не лише отримую загальну освіту, а й професію, досвід і можливість заробляти вже під час навчання.

Тут навчаються на електромонтерів. Фото Володимира Федорищева.

Паралельно у місті реалізуються й інші проєкти. Зокрема, у Дніпровському центрі професійної освіти відкрили сучасну швейну майстерню в межах державної ініціативи «100 майстерень», де до співфінансування долучилися також партнери з бізнесу. Найближчим часом у різних профтехах планується запуск нових навчальних просторів для зварювальників, фахівців з вентиляційних систем, а також кухарів. Фахівці наголошують: саме співпраця міста, держави та роботодавців є ключем до ефективного оновлення профосвіти. Такий підхід дозволяє не лише модернізувати матеріальну базу, а й забезпечити студентам реальні перспективи працевлаштування одразу після завершення навчання.

Фото Володимира Федорищева.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що у Дніпрі реалізується проєкт «ПрофАльянс. Профтех. Школа. Разом».

Дніпровські