ЕКСКЛЮЗИВ Писанка – то наша душа: як майстри з Дніпра створюють атрибути великодніх свят

11 квітня 2026 р. 10:28

11 квітня 2026 р. 10:28

У багатьох родинах традиція розписувати великодні яйця передається із покоління в покоління. Журналістка видання «Наше місто» розпитала досвідчених майстрів про те, як правильно це робити.

Анна Поджаренко радить брати воскову свічку

Дніпрянка Анна Поджаренко активно ділиться своїм досвідом і знаннями з іншими. Вона керує гуртком «Писанкарство» у Центрі дитячої та юнацької творчості “Творчі” Дніпровської міської ради , де навчає дітей і молодь тонкощам цього мистецтва. Окрім цього, майстриня регулярно проводить майстер-класи, передаючи традиції писанкарства дітям та дорослим. У своїй творчості вона прагне знайти власний стиль, поєднуючи старовинні техніки з авторським баченням. Її роботи вирізняються оригінальністю композицій і наближають писанку до формату художньої мініатюри. Водночас у кожній з них зберігається українська автентичність — як у символіці, так і в способах виконання.

Анна Поджаренко. Фото з відкритих джерел.

На думку Анни Поджаренко, кожен народ робить унікальний внесок у світову культурну спадщину. Вона переконана, що саме писанка може стати символом української культури на міжнародному рівні. Це мистецтво має глибоке коріння, але не втрачає своєї актуальності й сьогодні. У ньому поєднані витонченість, різноманіття орнаментів і багатство кольорів, що створює особливу художню цінність. Під час майстер-класу, який днями відбувся у Палаці дітей та молоді, майстриня поділилася секретами розпису.

Писачок можна купити або зробити самому. Фото В. Кравченка.

–  Перед тим, як розписувати яйце, приготуйте свічки, бджолиний віск та писачок, – радить Анна Поджаренко. – Віск продається і на ринках, і в багатьох магазинах – наприклад, в «Акварелі». Він знадобиться, якщо ви маєте справу з парафіновою свічкою. А ось, якщо у вас є воскова церковна свічка, додатково купувати віск не потрібно. Тоді віск у писачок ви будете зачерпувати прямо зі свічки. Парафін для цього не підходить, оскільки, на відміну від воска, не прилипне до яйця – фарба буде під нього підтікати, а сам він – дуже легко відколюватися. Щодо писачків, їх можна придбати в інтернет-магазинах – там вони є в наявності, при чому з різними отворами.

Чим можна замінити писачок

А що, якщо ви вже сьогодні вирішили розписувати писанку, а писачка під рукою немає і часу на його замовлення – також? Замінити писачок для розпису яєць можна підручними металевими предметами, які утримують гарячий віск.  Ось найкращі варіанти заміни писачка:

– Шпилька або голка в олівці. Встроміть шпильку з кулькою на кінці або звичайну голку в гумку на олівці. Це дозволяє наносити тонкі лінії та крапки, занурюючи інструмент у віск.

– Металева пилочка або цвяшок . Використовуйте кінчик металевої пилочки для нігтів або невеликий цвяшок для малювання воском.

– Крапанка . Замість ліній створюйте візерунки краплями воску, використовуючи сірник, зубочистку або голку.

– Дряпанка – альтернатива воску. Пофарбуйте яйце в темний колір, а потім голкою, шилом або цвяхом продряпайте візерунок.

Варто знати всі нюанси. Фото В. Кравченка.

Якщо ви все ж таки вирішили зробити класичну писанку , ось декілька порад від дніпровських  майстрів.

–        Для зручності віск краще розігрівати в невеликій металевій ємності (наприклад, кришечці) над свічкою.

–        Під час нанесення орнаменту писачок потрібно періодично підігрівати, щоб віск добре лягав на поверхню. Інструмент варто тримати перпендикулярно до яйця, а саму писанку обережно обертати іншою рукою. Завдяки цьому писачок не перевертатиметься, а віск рівномірно стікатиме саме на шкаралупу, а не на руки майстра.

–        Для того, щоб надати писанці кольору, використовують рідкі барвники. Спочатку яйце занурюють в оцет, а вже потім — у фарбу. Розпочинати фарбування слід із найсвітліших відтінків, наприклад, із жовтого. Тривалість перебування яйця у фарбі залежить від бажаного результату: чим довше воно там знаходиться, тим інтенсивнішим стає колір. Обирати можна будь-який варіант — від ніжних до насичених тонів.

–        Після фарбування яйце кладуть на серветку. Його не можна витирати, щоб не пошкодити фарбу — достатньо лише акуратно промокнути, щоб прибрати зайву вологу. Далі всі ділянки, які мають залишитися жовтими, покривають воском. Це роблять розігрітим писачком, наносячи віск круговими рухами.

Андрій Пушкарьов пропонує використовувати спеціальну фарбу

Ще один дніпровський майстер, який активно зберігає і передає давні традиції писанкарства та популяризує це мистецтво,  – це Андрій Пушкарьов. Він не лише створює унікальні писанки, а й ділиться своїми знаннями, розкриваючи тонкощі процесу — від вибору барвників до символіки орнаментів. Його поради особливо цінні для тих, хто лише починає знайомство з цим ремеслом.

Андрій Пушкарьов. Фото В. Кравченка.

– Для писанок використовують спеціальні барвники, навіть є так звані магічні слова:  на базарі треба просити фарбу “для того, щоб катати” –  продавці зрозуміють, що саме потрібно, – пояснює Андрій Пушкарьов.  – Звичайні барвники для варіння не підходять, бо вони не дають потрібного ефекту. Водночас можна використовувати й природні матеріали — лушпиння цибулі, буряк чи інші рослинні барвники, які дають стійкий і глибокий колір. До фарби варто додавати трохи солі та оцту, щоб краще закріпити відтінок. Важливо також розуміти символіку орнаментів: є рослинні мотиви, тваринні, а також солярні знаки, які традиційно наносять на Великдень. Наприклад, хрести, зірки чи так звані сварги мають давнє значення і пов’язані із сонячною символікою. Окрему увагу слід приділяти роботі з воском — якщо руки забруднені, він може потрапити на поверхню яйця і завадити фарбі рівномірно лягати.

Майстер наголошує, що писанкарство — це не просто технічний процес, а справжній обряд, в якому поєднуються традиції, символіка та творчість. Кожен елемент має своє значення, а правильне поєднання кольорів і технік приходить із досвідом. За словами Андрія Пушкарьова, опанувати це мистецтво може кожен, але для цього потрібні терпіння, уважність і бажання вчитися.

Ірина Пяшинцева впевнена, що писанка до кожного приходить сама

Дніпровська майстриня Ірина Пяшинцева вже багато років зберігає та популяризує традиції писанкарства. Вона не викладає у навчальних закладах, проте активно проводить майстер-класи, де ділиться власним досвідом і знаннями з усіма охочими. За її плечима — близько 17 років практики, а також визнання як народної майстрині з писанкарства та членкині Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Ірина Пяшинцева. Фото В. Кравченка.

– Секретам писанкарства мене навчила моя бабуся, яка родом із Чернігівщини, – розповідає  Ірина Пяшинцева.  –  Саме від неї я перейняла традиції та орнаменти, які характерні для того регіону. Дніпровські писанки мають схожі особливості — у нас теж переважають великі, чіткі орнаменти, які добре проглядаються на поверхні яйця. Ми відрізняємося від західних регіонів кольорами та композиціями, але маємо спільні символи, наприклад, зірку чи хрест. У своїй роботі я також звертаюся до традиційних рослинних мотивів — півоній, гвоздик. Окрім писанкарства, я займаюся ще й розписом пряників у народному стилі.

Майстриня зазначає, що писанкарство для неї — це не лише творчість, а й зв’язок поколінь. Вона пригадує, як у дитинстві разом із родиною створювала писанки в домашніх умовах, використовуючи прості інструменти та природні барвники. Ці спогади стали основою її подальшого шляху в мистецтві.

Писанкарство – давнє ремесло. Фото В. Кравченка.

– Ми писали писанки вдома саморобними писачками, які робив мій батько, а фарбували їх у лушпинні цибулі, – згадує пані Ірина. – Усе було дуже просто, але щиро й по-справжньому. Потім бабуся навіть носила їх святити, хоча тоді це було заборонено, і робила це потайки. Сьогодні ж створити писанку може кожен — писачки легко придбати, але найголовніше не інструмент, а внутрішнє відчуття. Не потрібно спеціально вивчати всі символи — той орнамент, який саме зараз потрібно обрати, підкаже ваша душа. У писанках не може бути нічого поганого, кожен знак має добру енергетику і працює на благо людини. Важливо просто довіритися собі й процесу. Писанка сама приходить до людини, і тоді вона має особливу силу.

Великдень нас єднає

Якщо вам хочеться продовжити святковий настрій і після  Великодня – приходьте у Дніпровський будинок мистецтв (вул. Філософська, 23). Тут за традицією відкрилася виставка, яка об’єднала роботи народних майстрів з різних куточків України. Цьогоріч експозиція має символічну назву «Великдень нас єднає». Вона стала справжнім осередком українських традицій, де представлені як класичні, так і унікальні авторські вироби.

Валентина Слобода. Фото В. Кравченка.

– В експозиції представлені роботи майстрів із різних етнографічних регіонів України — від Нижнього Подніпров’я і Слобожанщини до Закарпаття, Буковини та Донеччини, – розповідає Валентина Слобода, артдиректорка Будинку мистецтв. –  Загалом це понад 380 виробів від 32 майстрів, кожен із яких демонструє унікальні традиції свого краю. Відвідувачі можуть побачити плетені кошики, вишиті рушники, витинанки, кераміку, бісерні прикраси, ляльки та вироби з природних матеріалів. Особливе місце займають писанки, створені на різних видах яєць — від курячих до страусиних, із глибокою символікою. Також у залі представлені роботи майстрів петриківського розпису та унікальна кераміка, зокрема відомого гончаря Віктора Чумака. Вся експозиція оформлена як традиційна великодня світлиця, прикрашена рушниками із символами дерева життя та птахів.

Виставка не лише демонструє багатство української культури, а й знайомить відвідувачів із майстрами, які зберігають і розвивають народні традиції. Серед них — як досвідчені митці, так і представники молодого покоління, що продовжують родинні творчі династії. Окрему увагу привертають авторські ляльки, які ніби оживають у просторі виставки, створюючи атмосферу святкового походу до церкви.

На виставці багато писанок. Фото В. Кравченка.

– Наша виставка — це своєрідний комплекс усіх традиційних виробів, які готують до Великодня в різних регіонах України, – додає Валентина Слобода. – Окрім відкриття експозиції, у Чистий четвер ми традиційно провели культурно-мистецьку акцію “Створи свою писанку до Великодня”. Це не просто майстер-класи, а можливість доторкнутися до живої традиції разом із професійними майстрами. Серед них — відомі писанкарки Ірина Пяшинцева, Наталя Лавринець, Наталя Бережна, а також майстриня Злата Анацька, яка переїхала до Дніпра зі Слов’янська. Вона зберігає та популяризує традиції Донеччини, що сьогодні особливо важливо. До участі долучаються митці, які представляють Україну на міжнародних ярмарках, зокрема в Польщі. Ми прагнемо не лише показати мистецтво, а й дати можливість людям створити власну писанку і відчути дух Великодня.

Розпис писанок – то таїнство. Фото В. Кравченка.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, як правильно розфарбувати писанку.

Дніпровські