У Дніпрі зберігся останній двоповерховий дерев’яний будинок: які таємниці приховує унікальна пам’ятка

12 квітня 2026 р. 13:18

12 квітня 2026 р. 13:18

У самому серці Дніпра, на Крутогірному узвозі, стоїть будівля, яка на перший погляд не привертає особливої уваги. Проте за її скромним виглядом прихована багата історія, що сягає XIX століття. Йдеться про будинок №5 — останній у місті двоповерховий дерев’яний будинок, який має статус об’єкта культурної спадщини. Про це повідомляє «Наше місто» з посиланням на Валентина Старостіна та dnepr-future .

Від дворянської садиби до банківських установ

Історія цієї локації розпочинається ще у XIX столітті, коли на розі сучасних вулиць Вернадського та Крутогірного узвозу сформувалася велика садиба. За архівними даними, вона належала дворянці Ользі Миргородській. Тоді на території існував лише одноповерховий особняк.

У 1871 році маєток перейшов у власність Софії Ковалевської — представниці заможної родини Катеринослава. Наприкінці XIX століття садиба стала важливим адміністративним осередком: тут розміщувалися жандармське управління, міська поліцейська частина, а згодом — відділення державних банків.

Будинок для прислуги з «першим холодильником»

Точна дата зведення будинку №5 невідома, однак дослідники припускають, що його звели наприкінці XIX століття для потреб банківських працівників. Згодом будівлю використовували як житло для прислуги родини Ковалевських.

Планування будинку було доволі практичним: невеликі кімнати з низькими стелями поєднувалися з просторою кухнею та великим погребом. Саме там розміщувався так званий «льодник» — прообраз сучасного холодильника, що дозволяв зберігати продукти у холоді.

Попри те, що в середині XIX століття місто неодноразово потерпало від пожеж, дерев’яна споруда вистояла. Навіть після масштабних злив 1891–1892 років, які фактично змили Крутогірний узвіз, будинок не зазнав критичних руйнувань. Після цієї стихії міська влада заборонила будівництво дерев’яного житла, що робить цей об’єкт ще більш унікальним.

Архітектурна деталь із ініціалами власника

Однією з найцінніших деталей будівлі є декоративний вензель «ВК» під центральним вікном. Ймовірно, це ініціали Віктора Ковалевського. Цей елемент вважається рідкісним зразком дерев’яного декору та має історичну цінність.

Від гімназії до комунальних квартир

Після смерті Софії Ковалевської садиба перейшла у спадок її нащадкам, які здавали будинок в оренду. У різні роки тут мешкали представники місцевої еліти, а у 1915 році будівлю використовували для розміщення приватної чоловічої гімназії Євгена Добровольського.

У 1916 році садибу придбав купець Євель-Берко Юделев Шварц, однак невдовзі після цього всі об’єкти були націоналізовані. У радянський період будинок перепланували та перетворили на житловий із комунальними квартирами.

Попри війни та перебудови середини XX століття, коли поруч зносили старі будівлі, дерев’яний будинок №5 вдалося зберегти.

Легенда про «закляття», що врятувало будинок

Існує й міська легенда, яка пояснює дивовижну стійкість будівлі. За переказами, колись до заможних господарів прийшла жінка з дитиною та попросила їжі, але отримала відмову. Натомість її прихистили у будинку для прислуги. На знак вдячності жінка нібито промовила закляття, пообіцявши, що ця будівля стоятиме століттями.

Чи є в цьому правда — невідомо, однак факт залишається фактом: будинок, який понад століття майже не ремонтували, і сьогодні продовжує стояти, залишаючись живим свідком історії Дніпра.

Фото: dnepr-future; фейсбук-сторінка «Мой Родной Днепр. Интересные ФОТО-прогулки по Истории нашего Города».

Нагадаємо: Містичний будинок на Вернадського: легенда про кохання і зраду.

Раніше ми писали: Як це було у Дніпрі у 2004-му : канатка, Головпоштамт, Амурський міст та прем’єра «Гріха».

Дніпровські