Що робити, якщо окупанти відбирають житло на ТОТ: нові загрози та алгоритм дій

25 травня 2026 р. 16:04

25 травня 2026 р. 16:04

Держдума РФ скоротила термін так званої «реєстрації» нерухомості на тимчасово окупованих територіях України до 1 липня 2026 року. Раніше кінцевий строк було встановлено до 1 січня 2028 року. Правозахисники наголошують: таким чином Росія пришвидшує механізм фактичного відчуження житла українців на ТОТ та посилює тиск на громадян, які залишили окуповані території або відмовилися отримувати російські документи.

Окупанти визнають житло українців «безхазяйним»: як зафіксувати воєнний злочин

Під загрозою опинилися квартири, приватні будинки та інша нерухомість українців, які виїхали з окупації, не проживають у своїх помешканнях або не погоджуються проходити процедури, нав’язані окупаційною адміністрацією. Таке житло окупанти визнають «безхазяйним», включають до так званого «муніципального фонду» та передають іншим особам у користування або заселення. Що робити, якщо Ваше житло визнали “безхазяйним”, як зафіксувати воєнний злочин та куди звертатися за захистом своїх прав пояснили ГО "Донбас SOS".

Рішення окупаційної влади не мають юридичної сили

Усі подібні рішення окупаційної влади є незаконними та не мають жодної юридичної сили відповідно до українського законодавства та міжнародного права.

Право власності на нерухомість залишається за законним власником незалежно від будь-яких дій окупаційних адміністрацій, включення житла до «реєстрів», передачі третім особам чи так званої «націоналізації».

Правозахисники також нагадують: навіть якщо житло вже було незаконно відібране, опечатане або заселене іншими людьми, це не припиняє права власності громадянина України та не позбавляє його права на подальший захист і компенсацію збитків.

Українців закликають не їхати на ТОТ заради «порятунку» майна

Громадянам закликають не намагатися самостійно їхати на тимчасово окуповані території для «порятунку» майна. За словами правозахисників, такі поїздки можуть становити серйозну небезпеку для життя та свободи людини.

Окупаційна влада регулярно застосовує практики фільтрації, незаконних затримань, допитів і переслідувань, а сама присутність власника не гарантує захисту житла від свавільних рішень окупантів.

Кількість звернень щодо «націоналізації» житла зростає

Останнім часом організація фіксує збільшення кількості звернень від громадян щодо так званої «націоналізації» нерухомості на ТОТ. Люди повідомляють, що знаходять адреси своїх квартир у списках «безхазяйного» майна, які публікують окупаційні адміністрації або поширюють у місцевих чатах і телеграм-каналах.

У зв’язку з цим правозахисники рекомендують власникам нерухомості ретельно фіксувати всі факти, пов’язані із житлом на окупованих територіях. Йдеться про повідомлення окупаційної влади, фото опечатаних квартир чи будинків, інформацію про появу нових мешканців, скріншоти з чатів будинку або оголошень на сайтах окупаційних органів.

Для цього радять вести окремий електронний або паперовий нотатник із детальною хронологією подій та датами.

Які документи потрібно підготувати власникам житла

Окрему увагу правозахисники радять приділити документам на нерухомість. Власникам необхідно переконатися, що вони мають усі правовстановлюючі документи: договори купівлі-продажу, дарування, свідоцтва про право власності чи спадщину, судові рішення та інші документи. Також рекомендується зробити електронні скан-копії документів на випадок втрати оригіналів.

Крім того, громадянам рекомендують перевірити, чи внесені дані про нерухомість до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Це можна зробити через портал Дія або у найближчому ЦНАПі.

Якщо інформація в реєстрі відсутня, юристи радять невідкладно подбати про її внесення, адже це критично важливо для підтвердження права власності у майбутньому та отримання компенсації за завдані збитки.

Як зафіксувати воєнний злочин та куди звертатися

У випадку незаконного вилучення житла правозахисники рекомендують звертатися до Національна поліція України із заявою про вчинення воєнного злочину за статтею 438 Кримінального кодексу України — «Порушення законів та звичаїв війни».

До заяви слід додати всі наявні докази: фото, документи, повідомлення, свідчення сусідів, посилання на публікації окупаційних адміністрацій тощо. Також необхідно обов’язково отримати номер кримінального провадження в ЄРДР.

Після подання заяви до поліції юристи рекомендують звернутися до Уповноважений Верховної Ради України з прав людини із проханням сприяти фіксації порушення та використанню цих даних для міжнародного документування злочинів РФ.

Власникам житла радять подавати заяви до Міжнародного реєстру збитків

Постраждалим також рекомендують подавати заяви до Міжнародного реєстру збитків. Наразі у Реєстрі вже діє окрема категорія щодо втрати доступу та контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях. Подати заяву можна через портал Дія.

Серед можливих доказів незаконного вилучення майна правозахисники називають оголошення окупаційної влади про необхідність підтвердження права власності, «реєстри безхазяйного майна», фото опечатаних дверей, повідомлення сусідів, скріншоти листувань, документи про заборону в’їзду на територію РФ та інші підтвердження втрати доступу до житла.

Правозахисники окремо наголошують: під час збору доказів необхідно пам’ятати про безпеку людей, які залишаються в окупації. Якщо прохання зробити фото чи передати інформацію може поставити людину під загрозу репресій або переслідувань, від таких дій слід утриматися.

Раніше ми писали: У Кабінеті міністрів України анонсували державну допомогу для частини внутрішньо переміщених осіб — тих, хто втратив житло на тимчасово окупованих територіях.

Дніпровські