ЕКСКЛЮЗИВ Новий Цивільний кодекс: чому люди виходять на протести

04 червня 2026 р. 10:18

04 червня 2026 р. 10:18

Наступного року українці можуть жити за новим Цивільним кодексом. «Наше місто» розбиралося, чому люди виходять на протести, а юристи та правозахисники готуються до складних років.

Дніпро вийшов проти Цивільного кодексу: що говорять учасники протесту

У травні в Дніпрі пройшов мітинг проти проєкту нового Цивільного кодексу. Люди збиралися та скандували номер законопроєкту «15150» та «Нафіга мені система, що працює проти мене».

Учасники протесту Артем Хлус та Серафима Тополя на мітингу в травні  2026 року в Дніпрі. Фото Павла Логуша

«Чим більше я дізнаюся про цей проєкт, тим більше мені здається, що він зачіпає багато різних сторін життя кожної людини. І тим більше мені здається, що про нього має говорити більше людей», — каже учасниця мітингу Серафима Тополя.

Учасник протесту Гліб Венцковський звертає увагу на те, як поспішно ухвалювався документ.

«Розгляд Цивільного кодексу складається з 10 етапів, але вони спробували вмістити п’ять етапів в один день і ще п’ять через тиждень. Тобто вони знали, що буде спротив, і намагалися дуже швидко це прийняти, поки народ не схаменувся. Ніхто не питав нашої думки», — каже він.

У Дніпрі пройшло декілька мітингів проти реформи. Фото Павла Логуша

Учасниця мітингу Вероніка Кириллова вважає, що термін «доброзвичайність» небезпечний саме своєю розмитістю. Що вважати доброзвичайним, а що ні, вирішуватиме суддя на власний розсуд.

Вероніка Кириллова вийшла на протест проти нового кодексу. Фото з особистого архіву

«Поняття моралі у кожної людини різні. Одразу згадалися товариські суди і все радянське, коли кожен лізе у чуже життя», — каже учасниця протесту.

Як пояснила Серафима Тополя, її найбільше непокоїть не якась конкретна стаття, а те, що закон обмежує права однієї групи людей.

«Якщо є група, чиї права не просто ігноруються, а, навпаки, ущемляються на законодавчому рівні, то на місці цієї спільноти у майбутньому може опинитися будь-хто», — вважає мешканка Дніпра.

Марія Верещак, одна з організаторок мітингів проти нового Цивільного кодексу в Дніпрі. Фото з особистого архіву

Марія Верещак, одна з організаторок мітингів проти проєкту Цивільного кодексу в Дніпрі, каже, що влада сподівалася провести реформу тихо. Але, коли відбувається щось незрозуміле, люди виходять і нагадують про себе.

«Владою в Україні є народ, а не декілька людей, котрі сидять на горі й вирішують. Бо це все робиться задля людей України, а не задля комфорту високопоставлених чиновників», — каже Марія Верещак.

Що саме не сподобалося українцям

28 квітня Верховна Рада у першому читанні ухвалила проєкт нового Цивільного кодексу. Цей документ на 803 сторінках фактично регулює кожен крок людини від народження до смерті та після неї.

За словами ініціатора реформи, спікера парламенту Руслана Стефанчука , над проєктом сім років працювали найкращі юристи України заради «дерадянізації» цивільного права та наближення його до стандартів ЄС. «Відрадянщина» авторам вдалась, але нова термінологія та структура кодексу значною мірою запозичені з римського приватного права, а не з сучасного законодавства ЄС.

Юрист Андрій Стрельцов вважає, що сучасні вимоги потребують зміни законодавства. Фото з особистого архіву.

Юрист Андрій Стрельцов з Syrota Dzis Melnyk & Partners нагадав, що чинний кодекс був прийнятий 2003 року, а законодавство потрібно переглядати приблизно раз на п’ять років.

«Стрімка інтеграція в європейське середовище, пандемія COVID-19 і повномасштабне вторгнення росії в Україну загострили проблеми застарілого законодавства», — вважає Андрій Стрельцов.

Критики однак називають іншу причину заміни кодексу. Руслан Стефанчук є доктором юридичних наук у сфері цивільного права та автором сотень статей на тему оновлення цивільного законодавства.

«Хтось написав якусь дисертацію і свій світогляд хоче нав’язати іншим», — сказав під час обговорень проєкту закону професор Одеської юридичної академії Олег Подцерковний, натякаючи на спікера парламенту.

Петиція проти нового Цивільного кодексу за добу зібрала потрібну кількість голосів. Скрін зі сторінки петиції до президента

Активістка Христина Морозова, авторка петиції до президента проти змін законодавства , порівняла знайомство з кодексом з читанням книг Стівена Кінга.

«Чим далі його читаєш, тим страшніше тобі стає. Автори настільки постаралися, що кожна людина знайде для себе якусь загрозу», — пояснила Христина Морозова.

Активісти адресували петицію саме Зеленському, а не Стефанчуку. За Конституцією президент є гарантом прав та свобод, а також забезпечує незмінність євроінтеграційного курсу країни. Саме цей курс, на думку активістів, новий кодекс і підриває.

«Президент є гарантом того, що Україна рухається в Європу, а не у Стародавній Рим», — сказала Христина Морозова та нагадала у петиції, що президент може попросити зняти документ з розгляду, або ветувати його після остаточного ухвалення.

Нагадаємо, що за добу петиція зібрала понад 25 тисяч підписів, які необхідні, щоб президент на неї відреагував. На момент підготовки матеріалу відповіді від Володимира Зеленського не було.

Редакція «Наше місто» направила запити до Нотаріальної палати України, Національної асоціації адвокатів України та Ради суддів України з проханням прокоментувати проєкт нового Цивільного кодексу. На момент виходу матеріалу відповідей також не було.

Нова мова закону

Перше, що впадає в очі у новому кодексі — це термінологія. Автори свідомо замінили звичні поняття на інші. «Місце проживання» може називатися «осідок», «володіння» стане «посіданням», а заповідальний відказ називатиметься «легат».

Мета авторів зрозуміла – очистити закон від радянських кальок та синхронізувати з термінологією римського приватного права, яке лежить в основі законодавства більшості країн ЄС. Але скільки документів доведеться змінити тільки щодо «місця проживання», наразі не береться сказати ніхто.

Адвокат Станіслав Ліфлянчик вважає, що не було підстав змінювати весь Цивільний кодекс. Фото з особистого архіву

«Новий кодекс скопійований з німецького кодексу 1992 року. Він відображає правові відносини більш між німцями, ніж між українцями. Там є багато юридичних термінів, які я вже навіть позабував з юридичного факультету, тому що ми ними не користувалися. І через це вноситься чимало правової невизначеності, яка не потрібна у цивільних правовідносинах», — каже адвокат Станіслав Ліфлянчик, який спеціалізується на цивільному праві.

З ним згоден Олег Подцерковний, який вважає, що через зміну термінології та структури кодексу доведеться викинути на смітник всю судову практику, дисертації, книжки та підручники.

Водночас Станіслав Ліфлянчик визнає, що є речі, які кодекс регулює вперше і це справді потрібно. Наприклад, з’являється поняття «електронна річ» — це криптовалюта, акаунти у соцмережах, програми та додатки.

«Здавалось би, акаунт, яка його цінність? А якщо ми беремо якогось блогера-мільйонника, то його акаунт коштує дуже дорого. Наразі, він не є нічим взагалі. Тобто його згідно з українським законодавством захистити неможливо», — каже Станіслав Ліфлянчик.

Нова термінологія та заміна документів не єдине, що бентежить юристів.

«Поточний проєкт Цивільного кодексу є проблемним не з точки зору певних його норм, а через загальний підхід цього законопроєкту, який використовує значну кількість нечітких і оціночних понять. Використання нечітких критеріїв створює ризик подальшого довільного тлумачення закону судами, можливих зловживань та формування нової, непередбачуваної судової практики», – вважають юристка Центру прав людини ZMINA Анастасія Соловйова та адвокаційна менеджерка з європейської інтеграції ZMINA Анастасія Даців.

До того ж, за словам Олега Подцерковного, новий Цивільний кодекс стане головним законом, який регулює приватні відносини. Це означає, що він матиме пріоритет над іншими законами, зокрема законом про страхування, про іпотеку, законами про акціонерні товариства, оренду державного майна та іншими. За його словами, якщо якийсь закон суперечитиме йому, то суд може просто відмовитися той закон застосовувати.

А що новий Цивільний кодекс може змінити у житті кожного українця?

Право на забуття або право на безпам’ятство

Стаття дозволяє людині вимагати видалення інформації про себе з пошукових систем. Підставою може бути не лише те, що інформація неправдива, а й те, що вона «втратила суспільний інтерес».

Руслан Стефанчук запевняє, що ця норма не діє щодо публічних та посадових осіб, не торкається роботи журналістів та не стосується інформації, що має архівну або наукову цінність. Проте критики кажуть, що фігуранти корупційних скандалів не завжди є публічними особами, та наводять, як приклад, справу Міндічгейт.

Адвокатка Тетяна Острікова-Чмерук вважає, що недосконалостями нового кодексу можуть скористатися такі, як Міндич. Фото з соцмереж

«Пан Міндіч матиме право вимагати видалити негативну інформацію з мережі інтернет у зв’язку з тим, що він не є публічною особою. Хіба він виступав по телевізору чи давав інтерв’ю? Хіба він є службовою чи посадовою особою? Він матиме право стерти цю інформацію», — сказала під час обговорення нового Цивільного кодексу адвокатка Тетяна Острікова-Чмерук.

За її словами, стирання інформації – це не єдине, чим новий Кодекс може прислужитися таким, як Міндич. Норма про «посідання» дозволяє зайняти чуже майно, потім кодекс дозволить зареєструвати його на себе у реєстрі та інформацію про це можна бути прибрати.

«Спочатку хтось може прийти та запанувати над чужою річчю. Потім може першим включитися у реєстр як власник, а потім реалізувати право на забуття, щоби ніхто не збирав цю інформацію, і щоб це не стало публічно відомим. Чесно, я не прихильник теорії заговору. Я вірю, що це якийсь збіг», – пояснила Тетяна Острікова-Чмерук.

Хто перший вніс майно до реєстру, той і власник?

Багато обговорень викликали норми проєкту кодексу щодо нерухомості. Критики кажуть, що якщо на одну квартиру чи ділянку претендує кілька людей, то перевага буде у того, хто першим внесе себе до реєстру. А якщо хтось відкрито користується чужим майном 10 років поспіль, то він може отримати на нього право власності через суд.

Нотаріус Дмитро Кирилюк пояснює ризики норм про нерухомість проекту нового Цивільного кодексу. Фото з соцмереж

За словами нотаріуса Дмитра Кирилюка, багато державної та комунальної нерухомості в Україні досі не внесена до жодних реєстрів.

«Хто перший добіг до реєстратора та вніс якісь відомості, того й «капці». А потім він ці «капці» що робить? Продає. І добросовісний набувач при певному використанні можливостей кодексу ще зробить так, що про нього жодний журналіст потім не зможе нічого написати», — пояснив Дмитро Кирилюк.

Останні атаки на державні реєстри лише підливають масла у вогонь.

«Всі знають, як часто у нас летять реєстри. Особистий мій досвід, то я кілька разів вносила свої власні земельні ділянки у реєстр, тому що вони звідти пропадали. У цей час хтось міг стати їх власником», — погодилась Тетяна Острікова-Чмерук.

Адвокат Ярослав Малік вважає, що норма про 10 років фактичного користування особливо загрожує тим, хто виїхав через війну.

«В умовах неповноти державних реєстрів та обмежених можливостей власників оперативно реагувати на порушення своїх прав, принцип пріоритету першого запису в реєстрі може створювати додаткові ризики зловживань та незаконного переоформлення майна. Особливо актуальним це є щодо нерухомості, власники якої через війну втратили фактичний контроль над нею», — зазначає ZMINA.

Greenpeace Україна попереджає , що повернути незаконно захоплені ліси, заповідники і річки через суд стане значно складніше, якщо проєкт кодексу залишиться без змін.

“Фактично амбіції недобросовісного бізнесу чи забудовника будуть захищені надійніше, ніж українська природа і права людей на доступ до неї”, – вважають в екологічній організації.

Однак адвокат Станіслав Ліфлянчик вважає, що панікувати через це не варто.

«Набувальна давність є і в кодексі 2003 року. Вона переноситься у новий кодекс, нічого не міняється, просто додають терміни. Набувальна давність можлива виключно тоді, коли у майна немає відомого власника, і це майно людина займає 5-10 років, відкрито сплачує за нього всі рахунки. Якщо немає власника або він невідомий, то тоді людина має право подати позов до суду про визнання права власності. І суд може ще й відмовити», — пояснює він.

Суд зобов’язаний примиряти подружжя

Новий кодекс перетворює право суду сприяти примиренню подружжя на його обов’язок. Якщо пара з дітьми не домовилася про умови розлучення, то суддя відкладе його на шість місяців. Якщо домовилася, то на місяць.

Стефанчук називає критику цієї норми маніпуляцією та нагадує, що механізм примирення існує і в чинному Сімейному кодексі. Проте різниця є, тому що в чинному кодексі – це право суду, а за проєктом нового кодексу, це його обов’язок.

«Деякі статті кодексу суперечать Стамбульській конвенції, адже не враховують випадків домашнього насильства. Прикладом є положення про обов’язковість примирення пари, особливо у випадку, якщо є діти», — зазначає ZMINA.

Водночас у новому кодексі є норма, яку Станіслав Ліфлянчик вважає корисною. Зараз після розлучення суд ділить квартиру 50/50 і обидва власники опиняються у глухому куті. Один живе у квартирі, а інший не може ні продати свою частку, ні скористатися нею.

«Новий кодекс передбачає, що така ситуація буде неможлива. Суддя буде зобов’язаний поділити майно, визнавши за одним право власності на квартиру, а другому приписавши грошову компенсацію. Якщо сторони не погоджуватимуться, суддя має право навіть винести рішення з примусовим продажем квартири, щоб поділити кошти між подружжям. Це класна норма. Вона захищає інтереси обох», — каже адвокат.

ЕКО за медичними показниками та скасування аліментів

Автори пропонують дозволити штучне запліднення лише тоді, коли лікарі підтвердили безпліддя й інші методи лікування не дали результатів. Водночас це не враховує те, що багато військових фізично не можуть бути поруч з дружинами, а медичних показників до штучного запліднення у них може й не бути.

Якщо ж дитина є, але пара розлучилась, то новий кодекс дозволяє не платити аліменти, якщо дохід того, хто живе з дитиною, вищий за доходи того, хто має ці аліменти виплачувати. Сьогодні у Сімейному кодексі батьки зобов’язані утримувати дитину порівну, незалежно від їх статків.

«Чоловіку достатньо буде влаштуватися на роботу з мінімальною зарплатою, а решту отримувати в конверті. Формально його дохід виявиться меншим», — вважає народна депутатка Інна Совсун.

До того ж  строк стягнення боргів по аліментах скорочується з 10 до 1 року.

Права одностатевих пар

Новий кодекс прописує, що шлюб – це союз чоловіка та жінки. До цього суди іноді визнавали стосунки між людьми однієї статі, бо у законі не було прямої заборони, але тепер вона з’явиться. Також кодекс передбачає, що шлюб автоматично стає недійсним, якщо один з партнерів змінив стать.

Автори кодексу пояснюють, що для визнання одностатевих пар треба змінювати Конституцію, а під час війни це заборонено. Це може заблокувати вступ до ЄС, бо Україна зобов’язалася врегулювати статус одностатевих пар. Єврокомісія не перший рік вимагає прийняти закон, який дасть одностатевим парам хоча б базові права на спільне майно та спадкування.

«Найбільш яскравим прикладом порушення євроінтеграційних зобов’язань України є унеможливлення подальшого створення інституту реєстрованого партнерства», — зазначає ZMINA.

Ветеранів з контузією будуть контролювати

За новим кодексом, людина, яка повернулася з фронту з контузією або посттравматичним стресовим розладом (ПТСР), може втратити право самостійно вирішувати, де жити, як лікуватися та що робити зі своїм майном. Проте Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю рекомендує не забирати права, а допомагати людині їх реалізовувати.

«Значна кількість військових після поранень, контузій, із ПТСР чи іншими психічними і когнітивними порушеннями можуть потребувати підтримки у прийнятті рішень, однак не повного позбавлення дієздатності», — зазначає ZMINA.

При цьому кодекс запроваджує обов’язок повідомляти про осіб, які нібито потребують опіки, без чіткого визначення цього поняття.

«У сукупності це свідчить про тенденцію до посилення контролю над людиною замість розвитку механізмів підтримки її автономії та самостійності», — додає організація.

Зброя залишиться без захисту

Щоб отримати патент на винахід за новим Цивільним кодексом, він має відповідати «загальновизнаним уявленням про належну поведінку, усталеним у суспільстві». Патентний повірений Олександр Мамуня, який працює у сфері інтелектуальної власності понад 20 років, пояснює, що це може стати проблемою для оборонної галузі.

Патентний повірений Олександр Мамуня прокоментував проєкт нового Цивільного кодексу. Фото з соцмереж

«Скажіть, будь ласка, а засоби ураження та інструменти вбивства людей, якими є зброя, вони відповідають загальновизнаним уявленням про належну поведінку, усталену в суспільстві? Чи відповідають вони стандартам етичної поведінки? На мою думку — ні», — каже Олександр Мамуня.

Це означає, що українським розробникам оборонних технологій буде складно в Україні захистити свої винаходи. Те саме стосується іноземних компаній, які хочуть зайти на ринок з новітнім озброєнням. За словами юриста, через це Україна може повільніше розвивати оборонні технології у той час, коли вони потрібні для виживання країни.

Що далі

Якщо Верховна Рада ухвалить кодекс у цілому, президент його підпише і документ опублікують цього року, то він набере чинності з 1 січня 2027 року.

Адвокат Станіслав Ліфлянчик радить тим, хто зараз вагається, чи подавати до суду, не зволікати.

«Судіться зараз. Наразі є певна правова визначеність. Ми розуміємо судову практику по більшості питань і можемо прогнозувати результат. При прийнятті нового кодексу все перевернеться з ніг на голову», – каже адвокат.

Дніпровські