вологість:
тиск:
вітер:
«Ми просимо лише ладу»: у Дніпрі матері загиблих воїнів зустрілися з владою через стан Краснопільського кладовища
На військовому секторі Краснопільського кладовища у Дніпрі матері загиблих захисників зустрілися із представниками управління ветеранської політики та комунальних служб міста. Розмова відбувалася емоційно — жінки прийшли з переліком проблем і пропозицій, які накопичилися. Про це повідомляє Дніпровська порадниця з посиланням на "Наше місто" .
Скарги матерів: не претензії, а прохання про лад
Говорили про болюче: провалені надгробки, зношені прапори, бур’ян, який неможливо викосити, та нормативи, що не дозволяють поставити гідний пам’ятник там, де земля просідає.
Учасниці зустрічі — Олена, Віра та Тетяна — доглядають не лише могили власних синів, а й поховання невідомих захисників по сусідству. Саме цей щоденний досвід і сформував перелік питань, з якими вони прийшли.
Ми не знали, куди себе подіти, — пояснила Олена. – Через працю ми залишали тут своє горе і злість. Потім зрозуміли, що фізично самі вже не впораємося, і почали звертатися до влади.
Головні проблеми, які підняли жінки: могили просідають після дощів і морозів через особливості ґрунту (плавуни), через що нахиляються й провалюються встановлені пам’ятники; трава на кладовищі росте швидше, ніж її встигають скосити; прапори на могилах зношуються, і родини змушені купувати їх за власний кошт; діючі нормативи не дозволяють розширити фундамент під пам’ятником, хоча саме ширша конструкція могла б утримати його на нестабільному ґрунті; між рядами поховань немає впорядкованих доріжок, і після дощу до могил важко дійти.
Це залежить від ґрунту, а не від бажання порушити якісь норми, — наголосила Олена. — Це останнє, що ми можемо зробити для своїх дітей — поставити гідний пам’ятник.
Ми пропонуємо збільшити відстань між похованнями з 1 метра 50 сантиметрів до 1 метра 80 сантиметрів, розширити фундамент під пам’ятниками на 30 сантиметрів, забезпечити регулярний покіс трави та встановити таблички з прапорами на кожній тимчасово невідомій могилі, – сказала тетяна Склярова. – Ми розуміємо, що зараз важкий час і гроші потрібні на передову. Ми самі як батьки донатимо на дрони й волонтеримо, — сказала вона. Просимо тільки одного — щоб на кладовищі був лад.
Відповідь влади: про земельне питання
Директор департаменту ветеранської політики Дніпровської міської ради Антон Малий пояснив, чому частина вимог родин наразі не може бути виконана.
Земля, на якій розташоване кладовище, досі не перебуває на балансі Дніпровської міської ради, — зазначив він. — Ділянка перебуває на балансі ДП «Дніпропетровське облплемпідприємство», яке роками не передає її місту. Приводити територію в належний стан ми можемо тільки там, де земля належить місцевій владі, на іншій ділянці у нас навіть немає законного права щось робити.
Щодо прапорів посадовець уточнив: комунальна ритуальна служба забезпечує ними лише могили тимчасово невідомих воїнів, тоді як за встановлені поховання з прізвищем відповідає родина загиблого.
Стосовно розширення фундаментів під пам’ятники існують нормативи до поховань і оздоблення могил, і порушувати їх комунальне підприємство не має права, – підкреслив Антон Малий.
Щодо просідання могил представник міськради пояснив це природним процесом.
Свіжа земля ущільнюється, і навіть без дощу ґрунт може просісти за ніч, – додав він. – Це не пам’ятники провалюються, а свіжі поховання, які ще не оздоблені. Комунальники виявляють це під час обходів раз на два-три дні й одразу підсипають.
Директор КП «Міська ритуальна служба» Михайло Володимирович розпочав свій виступ з особистої історії.
Мені це також болить, бо з 2014 по 2025 рік я був на фронті, – ділиться він. – Я був списаний за віком — мені 65 років. У мене двоє синів досі воюють, а дружина загинула ще у 2018 році. Тому я вас розумію.
Щодо асфальтування доріжок директор КП “Ритуальна служба” підтвердив: без передачі землі місту будувати капітальні дороги на ній заборонено законом. Щодо збільшення розмірів фундаментів під пам’ятники Михайло Володимирович визнав, що особисто розуміє прохання матерів, але зв’язаний нормативами.
З одного боку — ви, назустріч кому я хотів би піти, з іншого — закон і прокурор, який ніколи не піде назустріч. Це рішення не в моїй компетенції.
Директор також розповів про труднощі з покосом трави.
На покос трави проводиться тендер, ми його ще не виграли, тому наразі не можемо приступити до робіт, – пояснив він. – До речі, щебінь, яким матері підсипають могили, під час покосу розлітається й пошкоджує пам’ятники.
Наостанок Михайло Володимирович розповів про перспективу, яка може змінити ситуацію системно.
Є пропозиція керівництва країни створити єдиний меморіальний комплекс, до якого увійдуть усі військові кладовища України.
Завітала на зустріч і психологиня, кейс-менеджерка центру допомоги врятованим Дніпра Альона Козирь, яку запросили як медіаторку.
За її словами, важливо дивитися на ситуацію з позиції людяності — і водночас пам’ятати, що частина проблем сьогодні дійсно не залежить від міської влади.
Дніпровські посадовці наголошують, що з розумінням і співчуттям ставляться до родин полеглих захисників і не ставлять під сумнів ані їхній біль, ані право говорити про нього відкрито. Водночас у місті визнають: комплексне впорядкування військового сектору Краснопільського кладовища — питання не лише міської компетенції, а системне, пов’язане з тим, що земля досі не передана на баланс громади.
Наразі місто продовжує виконувати те, що в межах його повноважень: косить траву, підсипає могили, замінює прапори тощо. У міськраді сподіваються, що остаточним рішенням стане реалізація державного проєкту Національного військового меморіального кладовища, до якого може увійти й Краснопільське — вже як частина сучасного меморіального комплексу, гідного пам’яті українських Героїв.
Фото НМ.
Нагадаємо, раніше ми писали Велика втрата. На Дніпропетровщині пішов з життя відомий журналіст
Джерело: dnpr.com.ua