ЕКСКЛЮЗИВ Державність у серці: що об’єднує українців сьогодні

15 липня 2026 р. 10:09

15 липня 2026 р. 10:09

Сьогодні День Української Державності — це державне свято, яке щорічно відзначають 15 липня. Дату обрано не випадково: вона збігається з Днем Хрещення Київської Русі-України та днем вшанування пам’яті видатного державотворця — князя Київського Володимира Великого. Але ж боротьба за державність нашої країни триває і зараз. Про своє ставлення до найважливіших подій в історії України журналісту «Наше місто» розповіли захисники країни, історики, представники влади та молоді.

Українська державність освячена кров’ю її захисників

День Державності України сьогодні сприймається зовсім інакше, ніж ще кілька років тому. Якщо після проголошення незалежності для багатьох українців державні свята залишалися лише формальними, додатковими вихідними, то після початку російської агресії вони набули глибокого змісту. Таку думку висловив Дмитро Каюк,  військовослужбовець 128 окремої важкої механізованої бригади «Дике Поле», кандидат історичних наук, доцент.

– Незалежність, здобута у 1991 році, для більшості громадян відбулася мирним шляхом, тому День Незалежності, День Прапора чи інші державні свята часто сприймалися формально, – каже історик. – Все докорінно змінилося у 2014 році, а особливо після повномасштабного вторгнення. Сьогодні всі свята, пов’язані з українською державністю, буквально освячені кров’ю тих, хто захищає країну.

На переконання фахівця, День Державності вкотре нагадує українцям, що наша країна має не десятиліття, а понад тисячолітню історію державотворення. Саме тому це свято є важливим елементом боротьби з російськими історичними міфами про нібито штучність української держави.

Історик наголошує, що держава на території сучасної України виникла ще за часів Київської Русі, а сама традиція українського державотворення неодноразово переривалася, але щоразу відроджувалася.

– Спочатку були князі Київської Русі, потім козацька держава, Гетьманщина, визвольні змагання Української Народної Республіки, боротьба українських націоналістів і, зрештою, відновлення незалежності у 1991 році, – розповідає Дмитро Каюк. – Це один безперервний ланцюг державницької традиції.

Особливого символізму святу додає те, що воно відзначається у День пам’яті князя Володимира Великого. На думку історика, саме хрещення Русі стало підтвердженням європейського вибору української державності.

– Україна не входить до Європи вперше — вона повертається до неї, – вважає військовослужбовець. – Ще князь Володимир обрав європейський напрямок розвитку, і протягом століть українська культура, політична традиція та державотворення залишалися частиною європейського простору. Тобто навіть після втрати державності українці щоразу відновлювали її. Так було після занепаду Київської Русі, після ліквідації Гетьманщини та поразки Української Народної Республіки.

Співрозмовник переконаний, що події 2014-го та особливо 2022 року остаточно довели світові: українці є окремою нацією зі своєю історією, культурою та власною державницькою традицією.

– Україна показала, що вона не штучно створена держава, – резюмує  доцент Дмитро Каюк, військовослужбовець 128 окремої важкої механізованої бригади «Дике Поле». – Ми довели, що готові захищати свою незалежність і маємо власну історію, власну культуру та власні державотворчі еліти.

Історія державотворення українців сягає багатьох століть

Фахівці вважають, що історія української держави почалася значно раніше, ніж офіційне запровадження християнства, а сучасна боротьба за незалежність є продовженням багатовікової традиції захисту власної державності.

За словами заступника міського голови Дніпра Андрія Денисенка, День хрещення Русі залишається надзвичайно важливою історичною датою, однак його не варто ототожнювати з початком нашої державності.

– День хрещення Русі не може бути днем виникнення української державності, адже українська держава існувала задовго до офіційного запровадження християнства, – зазначає Андрій Денисенко. – Це дуже важлива віха розвитку української державності, яка на той час вже існувала не одну сотню років. Насамперед головним святом відновлення сучасної української державності залишається День Незалежності України, який відзначають 24 серпня. Водночас історія державотворення українців має набагато глибше коріння і сягає століть.

За словами заступника міського голови, Дніпро з 2014 року відіграє одну з ключових ролей у захисті країни. Місто стало важливим центром оборони, через який пройшли десятки тисяч добровольців, військовослужбовців і поранених захисників.

Особливого змісту День Української Державності набуває в умовах повномасштабної війни. Саме сьогодні українці щодня виборюють право своєї держави на існування, а військові та ветерани стали її головною опорою.

– Наша держава, яка воює, вже по суті є державою ветеранів, – підкреслює співрозмовник. – Немає в Україні жодної родини, якої б не торкнулася війна. Саме ветерани й діючі військовослужбовці – це люди, завдяки яким ми вистояли і завдяки яким українська державність збереглася у найважчі моменти випробувань. Саме тому одним із пріоритетів міської влади Дніпра є підтримка ветеранів.

Йдеться про психологічну та фізичну реабілітацію, сприяння працевлаштуванню після демобілізації, а також особливу підтримку військових, які отримали інвалідність внаслідок бойових дій. Для посилення цієї роботи у Дніпрі створили окремий департамент ветеранської політики. Хоча відповідні структури працювали в місті ще з 2015 року, під час повномасштабної війни було ухвалено рішення підвищити їхній статус.

– Створення профільного департаменту дає органам ветеранської політики додаткові організаційні та фінансові можливості, – підсумовує заступник міського голови Дніпра Андрій Денисенко. – Це дозволить ще ефективніше працювати із захисниками та їхніми родинами. У Дніпрі переконані, що сьогодні День Української Державності є не лише нагадуванням про багатовікову історію української держави, а й символом стійкості сучасної України, яку щодня захищають її військові, ветерани та всі громадяни.

Про становлення державності розкажуть експонати Музею історії Дніпра

День Української Державності – це не лише нагадування про Хрещення Русі, а й про безперервність української державотворчої традиції від Київської Русі через козацьку добу, Українську Народну Республіку до сучасної незалежної України. Саме на цьому наголошує Вадим Прокопов, провідний науковий співробітник Музею історії Дніпра, кандидат історичних наук.

За його словами, хоча Дніпро не був центром подій часів Київської Русі, місто має безпосередній зв’язок із наступним етапом українського державотворення – козацькою державою.

– На території сучасного Дніпра ми маємо чітку археологічну, картографічну і писемну фіксацію саме козацької держави, – зазначає відомий історик. – Це і є та історична тяглість української державності, яка проходить через литовсько-руську добу, козацький період і до сьогодення.

Однією з головних тем Музею історії Дніпра є саме козацьке минуле міста. У колекції представлені артефакти, знайдені під час розкопок Новобогородицької фортеці та поселення Стара Самарь.

Минулого року музей завершив створення унікальної 3D-моделі козацької фортеці Новий Кодак – колишнього адміністративного центру Кодацької паланки Запорізької Січі.

– Новий Кодак був паланковим центром – фактично обласним центром того часу, – каже фахівець. – Тут знаходилася канцелярія полковника, його штаб і військовий двірець. Сьогодні від цього залишилися лише стара церква та планування вулиць, але завдяки сучасним технологіям кожен може віртуально прогулятися цією фортецею.

Цього року музей планує презентувати ще один масштабний проєкт – 3D-реконструкцію Новобогородицької фортеці та окрему виставку козацьких артефактів.

Звісно. історія української державності в експозиції музею не завершується козацькою добою. Тут зберігаються унікальні експонати часів Української Народної Республіки.

Серед них – кокарди армії УНР, виготовлені понад сто років тому, а також рідкісний Хрест Петлюри – нагорода, якою українська еміграція відзначала ветеранів визвольних змагань.

За словами Вадима Прокопова, ця відзнака має особливе символічне значення.

– Після втрати державності українці не відмовилися від своєї історії, – зазначає експерт. – Навіть в еміграції вони зберігали пам’ять про боротьбу за незалежність. Такі нагороди стали символом того, що традиція української державності не перервалася», – зазначає історик.

На думку науковця, День Державності не можна сприймати виключно як історичне свято.

– Наше покоління дуже добре відчуває, що державність коштує дорого, – вважає кандидат історичних наук Вадим Прокопов. – Тобто державність – це не лише прапор чи Конституція. Це ще й порядок, відповідальність, щоденна праця людей, які сьогодні підтримують життя країни: рятувальників, медиків, комунальників, енергетиків. Їхня робота часто непомітна, але саме вона допомагає державі вистояти.

Державність  – це здатність суспільства мати власну армію, кордон, інституції, мову, пам’ять

Практичний сенс Дня Державності полягає не в тому, щоб додати ще одну формальну дату до календаря. Це спосіб нагадати, що українська держава не виникла випадково у 1991 році і не є продуктом лише останніх десятиліть. Вона має довгу історію політичних традицій: від Русі, литовсько-руської доби, Війська Запорозького, Української революції 1917–1921 років і до сучасної незалежної України.

У зв’язку з війною це свято сприймається гостріше.

– Якщо раніше про державність часто говорили як про юридичну традицію та символи, то тепер це поняття стало значно конкретнішим, – вважає Антон Кістол, науковий співробітник Дніпропетровського національного історичного музею . –   Державність сьогодні – це здатність суспільства мати власну армію, кордон, інституції, мову, пам’ять і право самому визначати своє майбутнє. Для істориків війна не стільки переглянула зміст цього свята, скільки зробила його менш декоративним. Воно перестало бути лише календарною датою і стало частиною розмови про виживання держави.

А що означає цей день для Дніпра?

– Для Дніпра ця тема також має безпосередній вимір, – відповідає історик. –  Місто не було політичною столицею, але історія державності формувалася не лише в столицях. Вона пов’язана і з прикордонними територіями, фортецями, переправами, торговельними шляхами, військовими осередками — місцями, де вирішувалося питання контролю над простором. Наш регіон був частиною дніпровського коридору між Києвом, степом і Причорномор’ям, зоною запорозьких вольностей і козацького фронтиру. Тут український світ контактував зі степом, імперіями, військовою загрозою і водночас виробляв власні форми самоорганізації.

Сьогодні, коли продовжується повномасштабна війна, роль Дніпра як одного з головних міст спротиву ворогу тільки збільшилась.

– У сучасній війні Дніпро є одним із ключових міст для української держави — як тиловий, медичний, волонтерський, військовий і гуманітарний центр, каже науковий співробітник Дніпропетровського національного історичного музею Антон Кістол. – Тому для нашого міста День Державності можна пояснювати не лише через Давню Русь, а й через місцевий досвід: козацьке прикордоння, фортеці на Дніпрі, пам’ять про Українську революцію, радянське витіснення української історії міста та теперішню роль Дніпра у спротиві. Це робить свято не абстрактним, а прив’язаним до конкретного місця.

Школярів  треба  зацікавлювати сучасним форматом вивчення історії України

А от як ставляться до цього свята зовсім юні дніпряни?  Мабуть, політичні та державні теми не є найпопулярнішими серед школярів.

Для 17-річної дніпрянки Діани Котової День Української Державності — це не просто пам’ятна дата в календарі. Дівчина сприймає його як нагадування про багатовіковий шлях українського народу до незалежності та свободи.

– 15 липня пов’язане з постаттю князя Володимира Великого та Хрещенням Русі, що стало важливою історичною подією і відкрило шлях до входження України в європейський християнський простір, – вважає Діана Котова, вихованка КЗПО «Дитячо-молодіжний центр «Творчі» Дніпровської міської ради. – Водночас День Державності символізує майже тисячолітню боротьбу українців за власну державу.

Дівчина зазначає, що основи цієї історії молодь отримує ще у школі. Особливо ґрунтовно її вивчають випускники, які готуються до Національного мультипредметного тесту. Найбільші  ж зміни у сприйнятті державності, на її думку, принесла повномасштабна війна.

– Саме війна стала каталізатором того, як народ почав боротися за свою державність, – каже Діана. – Ми почали згадувати, що ми українці. Зараз дуже багато просвітницької діяльності робиться саме з цього приводу. Ми згадуємо, який ми народ, наші традиції та нашу історію. За останні роки українське суспільство значно змінилося. Якщо після здобуття незалежності ще були помітні радянські та комуністичні настрої, то сьогодні українці дедалі більше орієнтуються на демократичні цінності та європейський розвиток.

Окрему увагу дівчина приділяє популяризації історії серед молоді. На її думку, звичайних уроків недостатньо — школярів потрібно зацікавлювати сучасним форматом.

– Треба проводити більше творчих конкурсів, історичних проєктів, конкурсів малюнків, карикатур і символічних робіт, доповнюючи їх призами чи грантами, – зазначає спікерка. – Такий підхід мотивуватиме дітей самостійно досліджувати історичні події та глибше розуміти зміст поняття державності. Втім, інтереси сучасної молоді дуже різні, тому універсального способу захопити всіх історією просто не існує. Проте створення додаткової мотивації допоможе багатьом школярам не просто запам’ятовувати історичні дати, а й усвідомлювати їхнє значення до сьогодення.

Фото Валерія Кравченка та спікерів

Дніпровські