вологість:
тиск:
вітер:
ЕКСКЛЮЗИВ Як впоратись зі стресом після вибуху: поради психологині з Дніпра
23 липня 2026 р. 12:10
23 липня 2026 р. 12:10
Вибухи, повітряні тривоги та постійна небезпека змушують організм працювати в режимі безперервного стресу. Утім, навіть у момент паніки можна допомогти собі заспокоїтися, якщо знати прості техніки саморегуляції. Психологиня й керівниця міського центру ментального здоров’я Олена Станіславівна пояснила, як впоратися з гострою тривогою після вибухів, пише “Наше місто”.
За її словми, вийти зі стресового стану можна за допомогою декількох нескладних технік, які варто знати заздалегідь, а не пригадувати в момент паніки. Найдоступніша з них — усвідомлене дихання, причому головну роль тут відіграє саме повільний видих, а не вдих.
– Дуже важливо, щоб людина відчувала опору під ногами й розуміла: це моє тіло, з ним усе добре, – каже Олена Станіславівна. – Можна порахувати книжки на полиці, подивитися, якого кольору малюнок — прості аналітичні вправи на кшталт таблиці множення перемикають ту частину мозку, яка відповідає за інші процеси, і людина поступово заспокоюється.
Окремо Олена Станіславівна звертає увагу на дітей, чия реакція на стрес суттєво відрізняється від дорослої: замість слів вони частіше показують тривогу через поведінку — порушення сну, відмову від їжі, небажання відпускати маму від себе. Найголовніший фактор тут — поведінка дорослого поруч, адже дитина зчитує рівень тривоги з батьків і, по суті, дзеркалить їхній емоційний стан.
– Якщо дорослий дуже переживає, він передає це почуття дитині — вона беззахисна і думає: раз дорослий нервує, то й мені треба нервувати, – пояснює психологиня. – Дорослий має бути опорою і навіть під час вибуху казати спокійним, впевненим голосом: “Усе добре, я з тобою, ми в безпеці”. Саме дорослі найчастіше дають дитині фундамент для проживання стресу.
Психологиня додає, що батькам варто уважніше придивлятися до, здавалося б, не пов’язаних із психікою симптомів. Стрес у дитини не завжди виглядає як плач чи страх — часом це раптовий кашель без жодної температури, погіршення сну або відмова від їжі, які легко списати на застуду чи примхи. Якщо поведінка дитини змінилася після тривоги чи обстрілу й тримається довше декількох днів, це привід звернути увагу, а не чекати, що саме минеться.
Фото Володимира Федорищева.
Раніше ми писали: Нові операційні, центри ментального здоров’я, трансплантація та реабілітація: як лікарні Дніпра тримають тил.
Джерело: nashemisto.dp.ua
