ЕКСКЛЮЗИВ Безпечна вода = безпечне життя: у Чернівцях пройшов тренінг для медійників трьох областей

23 липня 2026 р. 14:38

23 липня 2026 р. 14:38

Коли у прифронтовій громаді зникає вода або лунають чутки про її забруднення, перша реакція людей — паніка й пошук інформації будь-де, включно з чутками та фейками. Саме тому в Чернівцях 16–17 липня відбувся дводенний тренінг «Безпечна вода = безпечне життя: як комунікувати ризики для здоров’я під час війни» — для журналістів, які щодня працюють із такими темами на передовій інформаційного фронту.

Захід зібрав 12 медійників і трьох представників регіональних центрів контролю та профілактики хвороб із Харківської, Сумської та Дніпропетровської областей. Організатором виступила громадська організація «Елеос-Україна» за підтримки проєкту EpiC («Досягнення цілей та підтримка епідемічного контролю»). Тренінг став частиною ширшої кампанії «Сценарії безпеки: Безпечна вода = безпечне життя».

Навіщо журналістам вчитися розповідати про кризу

Пошкоджені водогони, перебої зі світлом, ризик забруднення джерел — усе це стало буденністю для мільйонів українців у прифронтових регіонах. Але сама по собі інформація про загрозу мало кому допомагає: людині потрібен зрозумілий алгоритм — чи можна пити воду просто зараз, куди звернутися по перевірені дані і що робити в перші години кризи.

Журналістка видання «Наше місто» Олена Завгородня, яка також відвідала тренінг, зізналася, що для неї ця тема — не абстрактна теорія.

-Ми живемо в реальності, де сьогодні є вода, а завтра її може не бути з абсолютно різних причин, – сказала вона. – І від того, наскільки грамотно журналіст донесе інформацію — без паніки, але й без замовчування, — часто залежить, чи вип’є людина небезпечну воду, чи зачекає на офіційну перевірку. Це відповідальність, яку я тепер відчуваю набагато гостріше.

Від тривоги — до дії

Учасників навчали розпізнавати інфекційні ризики, пов’язані з водою, вибудовувати комунікацію ще до того, як криза настала, і супроводжувати людей уже під час неї. Окремий акцент — на тому, як формуються звички та чому одного попередження недостатньо, щоб людина змінила поведінку.

Комунікаційний експерт Центру громадського здоров’я МОЗ України Микола Ганіч пояснив учасникам, що узгодженість дій усіх, хто говорить про здоров’я в публічному просторі, — не побажання, а необхідність.

-Медіа, влада та фахівці громадського здоров’я мають говорити однією мовою і спиратися на одні й ті самі перевірені факти, – підкреслив він. – Тільки тоді комунікація справді працює на зниження ризиків, а не додає людям розгубленості.

Своїми напрацюваннями поділився і співзасновник комунікаційної агенції Newsfront Володимир Дегтярьов.

-Змінити поведінку людей під час кризи допомагають два прості інструменти: звернення до голосу, якому довіряють, та демонстрація реального успішного прикладу — коли люди бачать, що дотримання рекомендацій уже спрацювало для інших, – сказав він.

Головна практика: як перетворити тривогу на офіційне повідомлення

Найбільше часу на тренінгу відвели практиці. Журналісти працювали в групах над реальними кейсами і вчилися головному — як первинний сигнал про загрозу (наприклад, повідомлення про можливе забруднення води) правильно оформити в офіційне повідомлення для людей: з чіткою структурою, перевіреними джерелами та зрозумілим алгоритмом дій, без пропущених деталей і без зайвої драматизації. Учасники відпрацьовували цей ланцюжок покроково — від первинного сигналу до готового тексту, який можна публікувати.

Про ситуацію на місцях розповів представник Дніпропетровського обласного центру контролю та профілактики хвороб, лікар-епідеміолог Денис Кісельов. За його словами, головний виклик — як зробити інформацію справді доступною для людей.

-Ми постійно працюємо з громадами і викладаємо матеріали про захист від інфекційних хвороб на сайті нашого центру, – повідомив він. – Але питання не лише в тому, щоб інформація була — важливо, щоб вона була зручною і зрозумілою саме для людей, які нею користуються.

Лабораторії, що працюють цілодобово

Другий день програми учасники провели в Чернівецькому обласному центрі контролю та профілактики хвороб, де на власні очі побачили, як відбувається дослідження води. Генеральна директорка установи Наталія Гопко коротко розповіла журналістам про масштаб роботи.

-У нас діють шість лабораторій — чотири мікробіологічного профілю та дві санітарно-гігієнічні. Кожна може досліджувати воду і має необхідну акредитацію, – повідомила пані Наталія.

За її словами, від початку повномасштабного вторгнення в області визначили 53 контрольні точки, де щодня проводять моніторинг якості води за санітарно-хімічними показниками. Точки обирали так, щоб вони охоплювали не лише обласний центр, а й воду, якою реально користуються люди по всій області. Якщо дослідження фіксує відхилення від норми, центр одразу запускає низку заходів для оздоровлення джерела.

Голова правління «Елеос-Україна» Сергій Дмитрієв коротко визначив головну ідею тренінгу.

-Людям недостатньо просто сказати про небезпеку — їм потрібен зрозумілий алгоритм дій, – наголосив він. – І журналісти, і фахівці громадського здоров’я мають говорити з людьми однією, зрозумілою мовою.

Такі тренінги — це інвестиція не лише в якість журналістських матеріалів, а й у здоров’я громад, де правильно подана інформація іноді важить не менше, ніж робота лабораторій.

Раніше ми писали: Вода у Дніпрі може подорожчати: чому тарифи хочуть підвищити.

Дніпровські