ЕКСКЛЮЗИВ День турботи про себе: звички, які допомагають дніпрянам триматися

25 липня 2026 р. 10:24

25 липня 2026 р. 10:24

24 липня у світі відзначався Міжнародний день турботи про себе.  Для українців це особливо актуально зараз, під час війни. Яким чином дніпряни піклуються про себе і допомагають собі триматись, дізнавалась журналістка видання «Наше місто».

Запашна кава та в’язання рятують

Ця дата  – 24.07 – обрана невипадково. Вона відображає ідею того, що самодопомогою можна і навіть потрібно займатися 24 години на добу, 7 днів на тиждень. Дійсно, якщо не робити цього, вижити у нашій реальності важко, а іноді й просто неможливо – як фізично, так і ментально. На щастя, чимало дніпрян вже це збагнули: вони активно шукають і знаходять способи турботи про свій моральний та фізичний стан.

Ольга Промисловська

–  Люди, привіт!  Шо-то події навколо – і особисті, і місцеві та світові все “веселіше і веселіше “, – написала декілька місяців тому на своїй сторінці у фейсбуці дніпровська косметологиня Ольга Промисловська. – Розумію, що нічого в мене вже не влазить і не контейнується. Хочу про вас погрітися. Поділіться чимось простим та справжнім. Може фото, страва, дитинча, нова скатертина. Підійде будь-яка мирна подія. Стояла пів години під душем і думала, яке це щастя просто гаряча вода та вільний час на себе. Цілу годину без зобов’язань. Як ви?

Кава та квіти рятують

«Ранковий латте на сонечку і маргаритки з нарцисами у горщику», – поділилася у коментарях рецептом турботи про себе Oleksandra Burtseva.

Виклик – зв’язати так само

«Побачила такий гарний светр, – доповнює Олена Асланова.  – Дорогувато для мене, тому замовила гору ниток, спиці, мережива і в’язатиму. Я правда не вмію, але спробую. Тепер в мене є мотивація!».

Валерія впевнена: наше тіло – наше діло

Дніпровська підприємиця Валерія Іноземцева має чимало способів самодопомоги. Влітку вона відпочиває у власному будинку за містом – це місце вона з любов’ю називає «хутір», а також організовує  ретрити для жінок та займається яхтингом. До того ж жінка дуже дбайливо ставиться до свого тіла. Тому виглядає просто чудово!

Валерія Іноземцева

«Наше тіло – наше діло, – ділиться пані Валерія у фейсбуці. – Після 50 мені було трохи лячно. Надто багато навколо розмов про те, що жінка неминуче починає стрімко старіти: шкіра втрачає пружність, тіло – силу, а дзеркало стає менш дружнім до тебе. Хочу трохи розчарувати прихильників цієї теорії. Розглядаючи свої фотографії за останні 10 років, я не побачила кардинальної різниці. Ні в тілі, ні в обличчі. А іноді мені навіть здається, що час для мене пішов у зворотний бік. Так, свою роль зіграла блефаропластика. Очі – це перше, на що дивиться людина, і саме вони часто видають вік. Але не менш важливим став довгий пошук косметолога. Вона знайшла дуже делікатний підхід до мого обличчя, бо залишає зморшки, як промінчики радості, і  прибрала ті, що відображали печатку втоми й смутку. За ці роки мої витрати на здоров’я зросли майже втричі. Це вже не тільки курс процедур відновлення тіла перед поїздкою на море, а  кожен тиждень масаж.  Це остеопат , до якого я йду після довгих подорожей або після кількох годин роботи на хуторі з граблями в руках. Це нутриціолог, яка стала частиною мого життя і допомогла змінити ставлення до їжі. Не через заборони й дієти, а через розуміння потреб свого організму.

І ще спорт. Не розвага і не спосіб схуднути до літа. Регулярні силові тренування, під час яких ти відчуваєш кожен м’яз свого тіла, бо м’язи — це вже не лише про красиву фігуру. Вони підтримують мій скелет і допомагають рухатися легко й упевнено. І знаєте, що я відчуваю у свої 59? Вдячність. Вдячність тілу, яке дозволяє мені подорожувати, працювати, радіти життю, багато ходити пішки і прокидатися без болю. Бо коли у тебе нічого не болить — ти не відчуваєш свій вік. Тому не бійтеся старіти. Старість не приходить в один день після певної дати народження. Часто вона починається тоді, коли ми перестаємо вкладати увагу в себе. Вік – це не те, що з нами робить час. Вік – це те, що ми робимо з часом, який маємо і як ми його проживемо».

Вікторія прибирає зі свого життя токсичних людей

Є що розповісти на тему турботи про себе й юристці з Дніпра Вікторії Дерев’янко. Для неї це передусім можливість розділити життя на сегменти – здоров’я, емоційне навантаження, особисті межі.

Вікторія Деревянко

–  Я розмірковую та в кожному сегменті тестую певні інструменти та проводжу своє дослідження – чи підходить саме мені цей інструмент, – пояснює пані Вікторія. – Сегмент здоров’я – це сон, танці, дофамінові кроки, вправи з діафрагмального дихання. Ліс та спілкування з природою, море, плавання. А ще – покататися на парусній яхті і послухати спів солов’їв на острові посеред Дніпра. Емоційне розвантаження полягає в тому, що я прибрала зі свого життя максимум токсичних людей та токсичних клієнтів, попередньо визначивши ознаки токсичності для мене. Я з 2014 року не дивлюсь телевізор. Жодних  каналів з новинами. Люблю музику, тому ходжу на концерти до нашої філармонії. Мені подобається сидіти там у ложі та слухати прекрасні твори. Люблю також концерти на даху «Менори». Ще часто ходила до органної зали, але її частково зруйнували під час чергового ворожого обстрілу,  і наразі вони закрили сезон. У мене є в записі шум моря та спів солов’їв, диски з джазовою інструментальною музикою – французькою та італійською. Також мені  приємно робити комусь добро чи сюрприз. Люблю дарувати подарунки! А ще –  улюблена вишивка стрічками та колекціонування прикрас. Вони суттєво покращують моє ментальне здоров’я у дуже турбулентному світі та дурдомі, в якому ми всі зараз живемо.

Вікторія перезавантажується на природі

Дуже важливо, на думку Вікторії Деревянко, оберігати особисті кордони. Жінка зізнається, що вона з роками навчилась говорити «ні», хоча це буває досить складно.  І йти звідти, де їй некомфортно, або де її не хочуть слухати і чути.

Турбота про себе –  не егоїзм, а необхідність

Отже, піклуватися про власне фізичне та психічне здоров’я — не примха і не прояв егоїзму, а важлива умова повноцінного життя.  Чому ставити себе на перше місце — це правильно, пояснила психологиня з Дніпра Оксана Ситенко.

Оксана Ситенко

– Багато людей досі вважають, що турбота про себе — це прояв егоїзму, – зазначає пані Оксана.  – Насправді це наслідок старих установок, які десятиліттями формувалися ще за радянських часів, коли інтереси колективу ставили вище за потреби окремої людини. Звідси й звичка жертвувати собою заради інших, навіть якщо про це ніхто не просив. Сьогодні медицина й психологія говорять про протилежне: людина має насамперед подбати про себе. Недарма в літаку перед зльотом завжди нагадують: в екстрених випадках спочатку надягніть кисневу маску на себе, а вже потім — на дитину. Бо якщо ви втратите свідомість через нестачу кисню, то вже не зможете допомогти нікому. Так само і в житті: лише той, хто має сили та ресурс, здатен підтримувати близьких і справлятися з труднощами. Тому турбота про себе — це не егоїзм, а відповідальність перед собою і тими, хто поруч.

За словами психологині, сьогодні особливо важливо змінювати ставлення до власного здоров’я. Старше покоління нерідко звикло звертатися до лікарів лише тоді, коли вже стало зовсім погано, а профілактику вважає зайвою. Це неправильно. Водночас війна ще раз довела: уваги потребує не лише фізичний стан, а й психічне здоров’я. Постійні повітряні тривоги, безсонні ночі, пережиті обстріли чи втрати можуть по-різному впливати на людей, і це є нормальною реакцією психіки на надзвичайні обставини.

– Піклування про себе починається з простих речей: достатнього сну, регулярного харчування, лікування хронічних захворювань і фізичної активності, – нагадує Оксана Ситенко. –  Якщо людина пережила сильний стрес або ніч під обстрілами, важливо допомогти своєму тілу вийти зі стану напруги — зробити дихальні вправи, трохи порухатися, пройтися пішки, дозволити собі відпочинок. Не менш важливо прислухатися до своїх емоцій і не соромитися звертатися по допомогу, якщо тривога не минає. Також варто дозволяти собі приємні моменти — зустрічі з близькими, прогулянки, театр, концерти чи будь-яке заняття, яке повертає відчуття життя. Це не легковажність, а спосіб підтримати психіку в непростий час. Коли людина дбає про своє фізичне й ментальне здоров’я, вона стає стійкішою до стресу й краще допомагає іншим. Саме тому турбота про себе сьогодні — це необхідність, а не розкіш.

Фото з архіву героїнь та відкритих джерел.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, як дніпрян підтримують  ляльки.

Дніпровські