ЕКСКЛЮЗИВ Одне з небагатьох в Україні: у Дніпрі працює унікальне відділення хірургії кисті

27 липня 2026 р. 12:07

27 липня 2026 р. 12:07

У Дніпрі понад 40 років працює одне з небагатьох в Україні відділень, що спеціалізується виключно на хірургії кисті. Про те, як рятують дитячі пальчики та відновлюють нерви й судини під мікроскопом, чому справжній лікар вчиться все життя, і як звичайна міська лікарня стала осередком унікального досвіду, розповідає «Наше місто».

Рука — це не просто частина тіла. Це інструмент, яким людина тримає дитину, малює, оперує, грає на піаніно чи просто застібає ґудзики. Коли ця можливість під загрозою — на допомогу приходять лікарі одного з небагатьох в Україні відділень, що спеціалізується виключно на хірургії кисті. Воно працює в одній з міських лікарень Дніпра вже понад чотири десятиліття.

Роман Вікторович — ортопед-травматолог відділення відновної хірургії та реабілітації кисті. У медицині він з 2001 року, і шлях сюди був не випадковістю, а свідомим рішенням.

– Я хотів робити ту справу, яка подобається, зануритись в медицину, як в науку, і допомогти людям, перш за все, — каже лікар.

Але перш ніж стати професіоналом, довелося пройти шлях, який сучасним студентам-медикам важко навіть уявити. Навчання в 90-х не мало нічого спільного з сучасним доступом до інформації — тоді ще не було інтернету, який дозволяє миттєво знайти будь-які дані.

– Навчатись у медичному вузі було дуже складно, тому що, якщо ти якусь інформацію пропустив, знайти її в той період було майже неможливо, — згадує лікар. – Якщо ти професора не послухав на лекції, не пішов у бібліотеку, не взяв атлас анатомії — цих знань ти не отримаєш більше ніде.Тому це дуже складно і дуже відповідально.

Шість років інституту, два роки інтернатури — і на цьому навчання не закінчилося. За словами лікаря, справжній професіонал вчиться все життя.

Свою кар’єру він розпочав саме в цій лікарні, ще студентом третього курсу медичної академії, у травмпункті. А одним із найпам’ятніших випадків стала операція на початку 2000-х, коли на стіл потрапила дитина — їй був лише рік.

– У малюка була вроджена деформація кисті: кілька пальців зрослися між собою, і хірургам треба було роз’єднати їх так, щоб кожен палець зміг відновити свою функцію, – пригадує лікар. – Мікрохірургія годовалої дитини — це мікрохірургія з мікрохірургій. Було дуже складно, але й дуже цікаво. Руку цієї дитини я буду пам’ятати, певно, все життя.

Результат тієї операції виявився настільки вдалим, що його згодом демонстрували на наукових конференціях.

Повномасштабна війна внесла у щоденну роботу відділення суттєві корективи.

– Багато військових потрапляє до нас через травми, — говорить Роман Вікторович. – Але й цивільних побільшало, а от персоналу — поменшало. Тож навантаження на тих, хто залишився, зросло в рази. Фізично стало важко.

Водночас, за його словами, завдяки керівництву міста та лікарні, а також підтримці іноземних колег і гуманітарній допомозі відділення отримало нове обладнання та інструментарій — те, чого раніше бракувало.

Особливе місце в розповіді лікаря посідає саме відділення, засноване ще 1982 року професором Колонтаєм — тоді єдине в Радянському Союзі самостійне відділення хірургії кисті.

– Коли людина віддає себе одній справі, постійно вивчає технології, їздить на курси за кордон і направляє всю свою діяльність тільки в проблеми кисті — результати з цього більш якісні, а допомога людям стає доступною у максимально короткий термін лікування, — підсумовує лікар.

Сьогодні відділення виконує весь спектр втручань на кисті — від переломів кісток до мікрохірургічного відновлення судин і нервів, використовуючи мікроскопи та операційні лупи. А за кожною успішною операцією стоїть складне післяопераційне лікування і роки досвіду людей, для яких кисть людини стала справою всього життя.

Фото Валерія Кравченка та Володимира Федорищева.

Раніше ми писали: Cесія міськради: відзнаки медикам, підтримка Сил оборони, турбота про військових та ветеранів.

Також повідомлялося, що: у лікарні швидкої допомоги Дніпра врятували пацієнтку з тромбоемболією .

Дніпровські