ЕКСКЛЮЗИВ Здоров’я без табу: що радить пацієнтам проктологиня з Дніпра

30 липня 2026 р. 10:30

30 липня 2026 р. 10:30

Проктологія й досі залишається однією з найбільш замовчуваних тем у медицині. Про такі хвороби не говорять у компаніях, про них соромляться питати навіть у лікаря, а біль терплять роками, сподіваючись, що само минеться. Про те, чому так відбувається, які міфи оточують геморой і поліпи та коли справді варто йти на колоноскопію, розповіла Анна Руфанова, лікарка-проктологиня « ОН Клінік Дніпро », пише “Наше місто”.

Чому українці соромляться лікувати геморой і чим це загрожує

За словами лікарки, першопричина стигми — не в медицині, а в культурі.

– Ця галузь медицини пов’язана з інтимною зоною тіла, інтимними функціями та випорожненнями, які століттями вважалися чимось брудним або недостойним уваги в публічних обговореннях, — пояснює вона.

Наслідки цього мовчання — цілком конкретні цифри. За спостереженнями лікарки, до неї приходить близько 30–50% пацієнтів уже на III–IV стадії геморою або з ускладненнями.

– Основні причини — сильний сором, страх болючого огляду та хибна надія, що хвороба мине сама, — каже проктологиня. – Замість того щоб звернутися по допомогу на початковому етапі, люди роками намагаються впоратися самотужки — і саме це перетворює цілком контрольовану проблему на серйозну загрозу.

Ціна зволікання висока. Тривалі хронічні кровотечі призводять до значної втрати гемоглобіну, викликаючи слабкість і запаморочення.

– На пізніх стадіях гемороїдальні вузли випадають і не вправляються назад — це може призвести до їхнього тромбозу або защемлення, що супроводжується нестерпним болем, – попереджає Анна Руфанова. – При анальних тріщинах інфекція може потрапити в підшкірну клітковину, викликаючи парапроктит, який потребує вже екстреної допомоги.

Але найбільша небезпека — не сам геморой , а те, що ховається за його симптомами.

– Симптоми запущеного геморою такі, як біль або виділення крові, дуже схожі на прояви раку прямої кишки, — наголошує лікарка. – Ігноруючи огляд, можна пропустити розвиток злоякісної пухлини. Саме тому один і той самий симптом — кров після дефекації — може означати як безпечну, так і смертельно небезпечну патологію, і відрізнити їх без огляду лікаря неможливо.

Самолікування мало не коштувало жінці життя

Лікарка згадує один випадок із практики. До неї звернулася пацієнтка старша 45 років, яка близько п’яти років самотужки лікувала геморой мазями та свічками з аптеки. Результату не було — саме тому й прийшла нарешті на прийом зі скаргами на болі в області заднього проходу та кровотечі.

– Огляд я провела делікатно, з використанням знеболювального гелю, – розповіла Анна Руфанова. – Саме тоді й виявилося на глибині 5 см щільне утворення по задній стінці прямої кишки, яке під час огляду травмувалося та давало контактне виділення крові. Візуально утворення не виглядало як гемороїдальний вузол: воно мало неправильну форму, пухку структуру й контактно кровоточило. На жаль, поставлений діагноз — злоякісне утворення нижньоампулярного відділу прямої кишки.

Пояснити пацієнтці ситуацію лікарка намагалася якомога коректніше й делікатніше: потрібне обстеження, біопсія утворення, аналізи. У відповідь жінка, зі сльозами на очах, поставила лише два запитання: “У мене рак? Я житиму?” Лікарка заспокоїла пацієнтку й порадила негайно звернутися до онкологів.

Пройшов рік — жінка повернулася на огляд уже після складного лікування: опромінення, декілька курсів хіміотерапії, операція та стома на передній черевній стінці. Вона щиро подякувала лікарці за допомогу та емпатію.

Цей досвід лікарка формулює як пряме застереження всім, хто відкладає візит.

– Не треба самостійно лікувати безневинний, на перший погляд, геморой, на жаль є більш небезпечна патологія, яка може загрожувати вашому життю, – додала Анна Руфанова.

За її даними, приблизно у 10–20% випадків пацієнти, які приходять на консультацію з підозрою на звичайний геморой, насправді стикаються з іншими, значно небезпечнішими діагнозами. Під маскою геморою можуть ховатися анальні тріщини із сильним гострим болем, поліпи товстої кишки, що з часом здатні перероджуватися в рак, неспецифічні запальні захворювання — хвороба Крона чи виразковий коліт, а також параректальні нориці та гострий парапроктит. Але найбільша загроза — саме пропустити рак прямої, товстої кишки чи анального каналу.

Міфи про проктологію: де правда, а де небезпечне самозаспокоєння

Мовчання породжує чутки, а чутки — небезпечні помилки. Ось найпоширеніші міфи, з якими лікарка стикається на прийомах.

Міф: Гостра їжа викликає геморой.

Правда: Це не так: капсаїцин у гострій їжі не провокує розширення вен прямої кишки. Проте, якщо гемороїдальні вузли вже запалені, гострі страви подразнюють слизову під час дефекації, посилюючи печіння та біль.

Міф: Геморой обов’язково переростає в рак.

Правда: Гемороїдальні вузли — це судинні утворення, вони не мають клітинної структури, здатної трансформуватися у злоякісну пухлину. Небезпека в іншому: симптоми геморою, зокрема виділення яскраво-червоної крові, ідентичні раннім симптомам раку кишківника, тому пацієнти часто списують пухлину на звичайний геморой.

Міф: Це хвороба виключно літніх людей.

Правда: Хоча з віком тканини й справді слабшають, геморой масово зустрічається й у молодих людей — через сидячу роботу, підняття важких предметів у спортзалі, хронічні закрепи та вагітність.

Міф: Позбутися геморою можна лише через болісну операцію.

Правда: У сучасній практиці лікарі використовують тільки малоінвазивні, безопераційні, безболісні методики: лазерну вапоризацію, фотокоагуляцію, лікування радіохвильовим апаратом або лігування латексними кільцями.

Міф: Тріщина — це те саме, що й геморой, тому лікувати їх треба однаково.

Правда: Це принципово різні патології. Геморой — це розширені вени, а тріщина — це механічний розрив, тобто рана слизової оболонки анального каналу. Мазі від геморою, що звужують судини, можуть навпаки сповільнити загоєння тріщини через погіршення місцевого кровотоку.

Міф: Тріщини з’являються лише через погану гігієну.

Правда: Гігієна тут ні до чого. Основна причина тріщин — механічне травмування стінок твердим калом при закрепах або агресивна дія ферментів при хронічній діареї.

Міф: Поліпи в кишківнику завжди болять або кровоточать.

Правда: Це один із найнебезпечніших міфів. Поліпи — доброякісні новоутворення на слизовій, у 90% випадків вони взагалі не викликають жодних симптомів і не болять. Виявити їх можна переважно під час профілактичної колоноскопії, а виділення крові трапляється, лише коли поліпи стають великими або травмуються.

Міф: Поліпи — це просто бородавки, їх не обов’язково видаляти.

Правда: На відміну від геморою, поліпи мають високий потенціал до переродження в рак. Більшість випадків колоректального раку починаються саме з непомітного поліпа.

Міф: Поліпи можна вилікувати народними методами, наприклад клізмами з чистотілом.

Правда: Жодні трави, свічки чи клізми не здатні змусити поліп зникнути. Спроби випалити його народними засобами призводять до хімічних опіків слизової, кровотеч та прискорення онкологічного процесу.

Сидяча робота, зайва вага, стрес: що найбільше шкодить прямій кишці

Спосіб життя відіграє ключову роль у розвитку проктологічних захворювань. Малорухливість, хронічний стрес та незбалансоване харчування прямо порушують перистальтику кишківника, підвищують тиск у малому тазі та провокують запальні процеси в тканинах прямої кишки.

– Сидяча робота й тривале сидіння порушують венозний відтік, викликаючи застій крові в органах малого таза та гемороїдальних сплетеннях, а відсутність руху послаблює м’язи тазового дна й сфінктера, що сприяє випадінню гемороїдальних вузлів, – попереджає лікарка.

Харчування працює за тим самим принципом. Відсутність у раціоні овочів, фруктів та цільнозернових продуктів призводить до утворення твердих калових мас, які травмують анальний канал під час дефекації й провокують хронічні тріщини.

– Нестача рідини лише посилює закрепи, а надмірне вживання гострої, солоної їжі та алкоголю додатково подразнює слизову оболонку кишківника, – каже проктологиня. – Додає ризиків і хронічний стрес: нервова система спазмує гладку мускулатуру кишківника, що порушує травлення й може викликати як спастичні закрепи, так і діарею, а часта зміна випорожнень розтягує та травмує анальний канал.

Регулярне силове навантаження різко підвищує внутрішньочеревний тиск, сприяючи випадінню вузлів, а зайва вага створює додатковий тиск на судини та органи таза.

Окрема тема — профілактика через колоноскопію. Сама лікарка радить проходити перше профілактичне обстеження у віці 45 років. Проте в її практиці регулярно трапляються пацієнти, яким колоноскопію варто зробити значно раніше.

– Насторожити мають наявність крові або слизу в калі, різке схуднення, постійний біль у животі, часті й тривалі зміни випорожнень — діарея чи запори — та низький рівень гемоглобіну, – наголосила Анна Руфанова. – Якщо у кровних родичів першої лінії, тобто батьків, виявили рак товстої кишки або небезпечні поліпи, першу колоноскопію варто зробити вже у 40 років.

Хвороба Крона чи виразковий коліт суттєво підвищують ризики, тому графік обстежень для таких пацієнтів лікар складає індивідуально, часто задовго до 45 років.

Без болю і скальпеля: як сьогодні лікують геморой

Діагностика й лікування у сфері проктології за останні роки радикально змінилися.

– На зміну болісним, травматичним операціям із тривалим стаціонарним відновленням прийшли малоінвазивні безопераційні методики, — розповідає лікарка. – Лікування стало безкровним, безболісним, а пацієнти повертаються до звичного життя вже за кілька годин після маніпуляції. Лазерна вапоризація та інфрачервона фотокоагуляція випаюють гемороїдальні вузли або лікують анальні тріщини, не пошкоджуючи здорові тканини. Латексне лігування — це накладання спеціальних кілець на вузол, внаслідок чого він відпадає природним шляхом за кілька днів, і проводиться це за кілька хвилин без госпіталізації.

Замість класичного скальпеля лікарка використовує високочастотні радіохвилі апарата “ Сургітрон”, що дозволяє уникнути кровотеч і грубих рубців. Для лікування анальних тріщин у практиці також активно застосовуються процедури плазмоліфтингу, а для зняття спазму анального сфінктера — ботулінотерапія.

Сам огляд, за словами лікарки, не мусить лякати.

– Пацієнт не оголюється повністю: обстеження проходить найделікатніше, лежачи на кушетці в положенні на лівому боці, з використанням знеболювального гелю та мініатюрних одноразових інструментів, – запевняє вона. – Спочатку проводиться візуальний огляд і пальцеве дослідження, а аноскопія й ректороманоскопія виконуються тонкими одноразовими інструментами з фотофіксацією результатів.

Завдяки відеоаноскопії кожен пацієнт, за бажанням, може бачити стан слизової оболонки прямої кишки на екрані разом із лікарем, а багаторазове збільшення зображення дозволяє поставити точний діагноз.

– Лікар-проктолог — це такий самий вузький спеціаліст, як терапевт чи стоматолог, – пояснює вона. – Він щодня стикається з десятками подібних делікатних проблем — геморой, закрепи, тріщини, свербіж — і приймає як чоловіків, так і жінок, адже лікар не має статі, а сором тут зайвий, а головна мета — допомогти людині позбутися болю й дискомфорту.

Наприкінці лікарка ділиться практичними порадами, які регулярно дає своїм пацієнтам.

– Для здоров’я прямої кишки головне — уникати закрепів і надмірного тиску в ділянці тазу: щодня їсти достатньо клітковини — овочів, фруктів, цільнозернових, капусти, броколі та бобових, — пити в середньому 1,5–2 літри чистої води на день залежно від ваги й активності, не напружуватися під час дефекації та не сидіти на унітазі довше 5 хвилин, – наголошую Анна Руфанова. – Корисні регулярні прогулянки, плавання чи легкі пробіжки, а от силових навантажень із затримкою дихання варто уникати.

Після дефекації лікарка радить підмиватися прохолодною водою або використовувати вологі серветки замість сухого туалетного паперу, щоб не травмувати чутливу шкіру.

За словами Анни Руфанової, такі, на перший погляд, прості звички насправді складаються в загальну картину здоров’я. І хоча тема проктології досі залишається делікатною й замовчуваною, лікарка переконана: дбати про своє тіло — це не сором, а відповідальність. Адже здоров’я кожного українця та українки — це та цінність, від якої залежить здоров’я нації в цілому.

Фото Валерія Кравченка.

Раніше ми писали: Новий розквіт: лікарка з Дніпра розповіла, як залишатися у формі в зрілому віці.

Дніпровські