ЕКСКЛЮЗИВ У Дніпрі турбуються про літніх людей навіть у найвіддаленіших куточках міста

30 липня 2026 р. 18:28

30 липня 2026 р. 18:28

Похилий вік не означає самотність — принаймні не для тих дніпрян, про кого щодня дбають соціальні робітники територіального центру. Догляд вдома, допомога по господарству, доставка обідів і просто тепла розмова — усе це стало частиною життя тисяч літніх дніпрян. Детальніше про це розповідає “Наше місто”.

Кухар, водійка трамвая, поетеса: історія Любові Ситої

У дворі Любові Федорівни Ситої кипить робота. Разом із соціальною робітницею Ольгою вона консервує огірки, вирощені власноруч. На столі просто неба жінки ріжуть духмяний кріп і часник, а свіжі огірочки щільно складають у чисті банки — подвір’я одразу наповнюється надзвичайним ароматом.

До речі, на городі у господині ростуть ще й кабачки, помідори, кукурудза, квіти та багато іншого. За усією городиною 86-річна жінка доглядає сама.

-Я переїхала до Дніпра з П’ятихатського району ще у 1968 році, – розповідає Любов Федорівна тим часом. – Все трудове життя провела у місті: спершу працювала кухарем, потім п’ятнадцять років — водійкою трамвая.

Зараз вона на пенсії, має велику родину- троє доньок, семеро онуків та один праонук. Але частина з них через війну виїхали з країни.

-В терцентрі я обслуговуюся давно, з 2003 року, і колектив мені дуже подобається, — розповідає жінка. – Звертаюсь туди із задоволенням: там і спитають, і підкажуть, і допоможуть. Деякі свята відзначаємо разом.

Є в Любові Федорівни і творче захоплення — вона пише вірші. У терцентрі допомогли надрукувати збірку з її творами.

Як соціальні робітники Дніпра дбають про літніх людей

Соціальна робітниця Ольга Гриб працює на цій посаді два з половиною роки. Крім допомоги по господарству та прибирання, вона регулярно робить покупки в магазині та аптеці для своїх підопічних. А ще — приносить їм готові обіди та свіжий номер газети «Наше місто».

-Наразі у мене десять постійних підопічних і ще шестеро додаткових — через нестачу працівників доводиться підміняти колег, – розповідає Ольга. – Наймолодшому з підопічних 68 років, найстаршому — 91, а більшість переступили вісімдесятирічний рубіж. Мене надихає спілкування з підопічними. Вони чекають мене, розповідають про своє життя, згадують молодість.

За словами директорки Дніпровського міського територіального центру соціального обслуговування Ольги Мешко, у закладі прагнуть забезпечити однаково гідний рівень послуг незалежно від того, у центрі міста живе підопічний чи у віддаленому районі.

-У відділенні територіального центру в Чечелівському районі нещодавно оновили приміщення: відремонтували підлогове покриття та зміцнили матеріально-технічну базу, аби створити комфортніші умови роботи для співробітників і надання допомоги людям поважного віку, – повідомила Ольга Мешко.

Загалом на обліку в Дніпровському терцентрі перебуває близько 10 тисяч осіб поважного віку, з них понад 5 тисяч отримують послугу «догляд вдома».

-Ми з вами сьогодні перебуваємо у відділенні територіального центру Чечелівського району, це один із найстаріших районів нашого міста, тут переважає приватний сектор, — зазначає Ольга Мешко. – Наразі у цьому відділенні обслуговується 138 підопічних, серед яких 30 осіб мають першу, другу групу інвалідності та четверту-п’яту групу рухової активності.

Соціальні працівники Дніпра щодня допомагають тисячам літніх людей — від побутових справ до теплого спілкування. Місто продовжує розвивати цю службу, дбаючи про гідні умови як для підопічних, так і для самих працівників.

Фото Володимира Федорищева.

Раніше ми писали: Комфорт і турбота: у відділі терцентру Самарського району оновили приміщення.

Дніпровські