ЕКСКЛЮЗИВ Дніпро pet-friendly: як місто стає комфортнішим для домашніх улюбленців та їхніх людей

04 серпня 2026 р. 10:02

04 серпня 2026 р. 10:02

Домашні улюбленці давно стали повноправними членами родини. Разом із господарями вони гуляють парками, подорожують, відпочивають у кав’ярнях і супроводжують їх у повсякденному житті. Саме тому дедалі більше міст створюють комфортний простір не лише для людей, а й для їхніх чотирилапих друзів. Дніпро також поступово розвиває pet-friendly середовище. У місті облаштовують майданчики для вигулу собак, заклади все частіше приймають гостей із домашніми улюбленцями, а супермаркети адаптують свої сервіси для власників тварин.

Журналісти «Наше місто» дізналися, як Дніпро впроваджує pet-friendly ініціативи та що вже сьогодні робить місто комфортнішим для домашніх улюбленців і їхніх власників.

Чип — не про контроль, а про шанс повернути друга додому

Щодня працівники КП «Зооконтроль» стикаються з десятками історій, які могли б закінчитися значно щасливіше, якби власники відповідальніше ставилися до своїх домашніх тварин. Загублені собаки після вибухів, покинуті старі улюбленці, цуценята, яких залишають напризволяще, — усе це, на жаль, реальність, із якою комунальникам доводиться працювати постійно.

Одним із найефективніших способів захистити домашнього улюбленця фахівці називають чипування та офіційну реєстрацію.

Ірина Пономаренко, начальниця відділу реєстрації тварин КП «Зооконтроль», розповідає, що система працює у Дніпрі вже з 2017 року. Саме тоді були затверджені правила, згідно з якими всі домашні собаки мають бути зареєстровані, а котів власники можуть реєструвати за бажанням.

«У нашому місті реєстрація — це чип і муніципальний жетон. Жетон єдиного зразка слугує візуальним підтвердженням для поліції, а сам чип встановлюється під шкіру і візуально його не видно. Після реєстрації тварина вноситься до міської бази, а власник отримує реєстраційну картку», — пояснює Ірина Пономаренко.

Чипування займає лише кілька хвилин, тоді як найбільше часу відводиться на оформлення документів. Загалом процедура триває близько двадцяти хвилин. Після цього інформацію про тварину вносять не лише до міської, а й до міжнародної бази даних, що особливо важливо для тих, хто планує подорожувати за кордон разом із домашнім улюбленцем.

«Для виїзду за кордон чип також діє. Муніципальний міський жетон діє по всьому світу як адресник – тобто це плюси для власників. Але також для виїзду потрібен ряд документів, які роблять у державних ветеринарних клініках», – розповіла начальниця відділу реєстрації тварин КП «Зооконтроль».

Та попри те, що система працює вже дев’ятий рік, далеко не всі власники користуються її можливостями.

«На сьогодні у Дніпрі зареєстровано близько 3-3,5 тисяч тварин. Але домашніх собак, звісно, значно більше. Дехто досі боїться якихось міфічних податків. Проте за всі роки дії програми жодних додаткових зборів не запроваджували. Для відповідального власника реєстрація — це лише переваги», — говорить Ірина Пономаренко.

Якщо ви бажаєте зареєструвати свого домашнього улюбленця – потрібно подзвонити до КП «Зооконтроль» за номером 067 908 89 86.

Як у Дніпрі повертають загублених тварин додому

Під час повномасштабної війни проблема пошуку загублених домашніх тварин стала ще гострішою. Через вибухи, евакуацію та стрес собаки й коти нерідко губляться навіть у добре знайомих районах міста.

Саме тоді чип може буквально за кілька хвилин повернути улюбленця додому.

«Якщо до нас потрапляє тварина з ознаками того, що вона домашня, ми одразу скануємо її. Якщо є чип, уже через п’ять хвилин знаємо, хто власник, телефонуємо йому, і людина приїжджає забирати свого улюбленця. Зараз загубитися може будь-яка тварина, тому реєстрація — це насамперед швидкий пошук свого друга», — зазначає начальниця відділу реєстрації тварин.

Що робити, якщо ви знайшли безпритульну тварину на вулиці

За словами Ірини Пономаренко, знайдену на вулицях міста тварину обов’язково потрібно просканувати на наявність чипа та спробувати знайти власника. Якщо цього зробити не вдається, а протягом двох місяців господар так і не з’явився, тоді собаку вже можна офіційно зареєструвати на нового власника.

У КП «Зооконтроль» наголошують: якщо містяни бачать безпритульну або травмовану тварину, достатньо звернутися до підприємства. Бригада виїде на місце, а далі все залежить від стану собаки чи кота: когось доправляють до хірургів, когось стерилізують, а для когось починають пошуки власника або нової родини.

Європейський досвід: чому реєстрація та чипування — основа pet-friendly культури

Коли говорять про pet-friendly міста Європи, більшість уявляє собак у ресторанах чи громадському транспорті. Проте, за словами Ірини Пономаренко, основна відмінність полягає зовсім в іншому.

У багатьох європейських країнах домашня тварина фактично не може залишитися невідомою. Після придбання або появи собаки в родині власник у визначений термін зобов’язаний офіційно зареєструвати її. Саме завдяки цьому безпритульних тварин там значно менше.

«За кордоном дуже відповідально ставляться до реєстрації домашніх тварин. Там діє жорсткий контроль, великі штрафи, тому безпритульних тварин практично немає. У нас ця система також працює, але поки що не такими темпами, як хотілося б. Найголовніше — це відповідальність людей», — говорить Ірина Пономаренко.

Вона переконана: справжнє pet-friendly місто починається не з можливості зайти із собакою до магазину чи ресторану, а з відповідального ставлення людей до тих, кого вони приручили.

За кожною врятованою твариною — окрема історія, яка могла закінчитися зовсім інакше

Щодня до КП «Зооконтроль» привозять десятки тварин. Одних знаходять просто на вулиці, інших — після дорожньо-транспортних пригод, ще когось привозять волонтери із прифронтових територій. Працівники підприємства зізнаються: у кожної тварини своя історія.

Підприємство співпрацює з волонтерами, військовими та притулками. Сюди регулярно потрапляють поранені тварини із зони бойових дій, а також собаки й коти, яких власники залишили напризволяще. Якщо після лікування тварину вже неможливо повернути на вулицю через вік чи стан здоров’я, для неї шукають нову родину або передають до притулків.

Втім, найбільше працівників болять не фізичні травми тварин, а людська байдужість.

Собака, якого залишили прив’язаним під палючим сонцем

Одна з останніх історій сталася зовсім нещодавно. Біля однієї з міських поліклінік небайдужі люди помітили собаку, якого хтось прив’язав і залишив просто неба. У спеку він провів там майже цілий день. Лише після повідомлення очевидців на місце виїхали працівники КП «Зооконтроль».

Вони одразу спробували знайти власників, однак ніхто так і не відгукнувся.

«Собаку просто прив’язали й покинули. Ми намагалися знайти господарів, але ніхто не відповів. Зараз шукаємо для нього нову сім’ю. Він дуже добрий, чудовий пес і заслуговує на дім», — розповідає Ірина Пономаренко.

За словами фахівчині, залишати тварину прив’язаною біля магазину, аптеки чи іншого закладу — небезпечно навіть на кілька хвилин. Пес може злякатися, заплутатися в повідку, отримати тепловий удар або стати жертвою інших тварин чи недоброзичливців.

Ще одна історія назавжди закарбувалася у пам’яті працівників підприємства. Одного разу до «Зооконтролю» надійшов виклик забрати загиблу тварину зі смітника. Коли бригада приїхала на місце, виявилося, що собака ще живий. Це був ротвейлер у вкрай виснаженому стані.

«Його вага становила лише 14 кілограмів. Він уже не міг рухатися. Люди подумали, що пес помер, і викинули його на смітник. Ми лікували його майже пів року. Зараз він живе у новій родині», — розповідає Ірина Пономаренко.

За словами працівників підприємства, подібні історії трапляються значно частіше, ніж хотілося б. Особливо багато покинутих собак з’являється після завершення дачного сезону. Люди беруть тварину на літо, а восени просто залишають її на дачі. Потім саме ці покинуті улюбленці збираються у зграї, про які згодом повідомляють мешканці.

«Поки люди не почнуть відповідально ставитися до тварин, проблема безпритульних собак нікуди не зникне. Тут працює лише відповідальність і контроль», — наголошує Ірина Пономаренко.

Працівники «Зооконтролю» пригадують і трагічну історію собаки, яка пережила російський удар по житловому будинку. Після влучання ударного безпілотника її господарі загинули, а сама тварина дивом залишилася живою. Саме так вона опинилася під опікою працівників КП.

На території комунального підприємства також мешкає собака на ім’я ГЕС. Її евакуювали з Херсонщини після підриву Каховської ГЕС та масштабного затоплення. Тепер вона чекає на людей, які зможуть подарувати їй новий дім.

Загалом, кожен працівник КП «Зооконтроль» має вдома тварину, яку свого часу врятував. Ірина Пономаренко також не стала винятком. Серед її домашніх улюбленців — коргі на ім’я Лапка.

Сьогодні це життєрадісна собака, але ще кілька років тому її життя було зовсім іншим. Тварину знайшли повністю облисівшою після утримання у так званих чорних заводчиків. Вона все життя провела у клітці, народжуючи цуценят, а коли захворіла й перестала приносити прибуток, її просто викинули.

«Ми знайшли її повністю лисою. Вона не знала, що таке люди, не розуміла, що таке ліфт. Півтора року я її лікувала. Потім з’ясувалося, що це коргі. Тобто до цього навіть не було зрозуміло. Назвали Лапкою, бо вона була розміром буквально з лапу моєї другої собаки», — згадує Ірина Пономаренко.

Такі історії, кажуть працівники підприємства, ще раз доводять: тварина ніколи не стає безпритульною сама по собі. За кожною покинутою собакою чи котом стоїть людське рішення.

Де у Дніпрі можна вигуляти чотирилапого друга

Відповідальне ставлення до домашніх тварин — це не лише чипування чи своєчасні щеплення. Не менш важливо створювати безпечний міський простір, де собаки можуть гуляти, соціалізуватися та тренуватися, не заважаючи іншим відвідувачам.

Саме тому в Дніпрі поступово облаштовують спеціальні майданчики для вигулу собак.

Як розповіла Катерина Гришина, представниця департаменту парків та рекреації Дніпровської міської ради, нині на території, що перебуває у підпорядкуванні департаменту, працюють сім таких локацій.

Спеціальні майданчики облаштовані у:

• парку Новокодацькому;
• парку Шевченка;
• сквері Янгеля;
• сквері Усачова;
• сквері Прибережному;
• парку «Зелений Гай»;
• сквері Металургів.

Водночас чотири з цих просторів обладнані ще й спеціальними тренажерами для занять із собаками.

«Спеціальним обладнанням для дресирування собак облаштовані чотири локації: парк Новокодацький, сквер Металургів, парк «Зелений Гай» та сквер Усачова. Тут встановлені бар’єри різної висоти, кільце для стрибків, смуга перешкод та тренажер «окоп». Один із найновіших майданчиків облаштовано саме у парку «Зелений Гай», — розповіла Катерина Гришина.

На всіх майданчиках встановлені лавки, урни для сміття, а сама територія огороджена парканом, щоб собаки могли безпечно перебувати всередині.

Водночас дніпряни щодня гуляють зі своїми чотирилапими друзями не лише на спеціально облаштованих майданчиках, а й у багатьох інших парках, скверах і зелених зонах міста. Незалежно від місця прогулянки, головне правило для кожного відповідального власника залишається незмінним — прибирати за своїм улюбленцем та дбати про чистоту спільного простору.

«Ми лише закликаємо власників прибирати за своїми улюбленцями. Це правило стосується не лише спеціальних майданчиків, а й усіх територій загального користування», — наголошує Катерина Гришина.

Як виглядають звичайні прогулянки з собаками у Дніпрі

Щодня парки Дніпра наповнюються не лише людьми, а й їхніми чотирилапими друзями. Для когось це ранкова пробіжка із собакою, для когось — вечірня неспішна прогулянка після роботи. Під час прогулянки Gagarin Park журналісти «Нашого міста» зустріли чимало власників домашніх улюбленців. Серед них — Тетяну та джек-рассел-тер’єрку Джесі, якій 5 років.

Тетяна розповіла, що переїхала до Дніпра з Краматорська восени минулого року через війну. Попри вимушений переїзд, Джесі швидко звикла до нового міста, а щоденні прогулянки парками стали для неї невід’ємною частиною життя.

«Ми поруч живемо, тому кожен день гуляємо в цьому парку. Собака в мене дуже активна, потребує руху, тому прогулянки для нас обов’язкові. Гуляємо по декілька годин за одну прогулянку», — розповідає Тетяна.

Та час від часу Джесі буває й в інших зелених зонах міста.

«У парку Шевченка також гуляємо. Там дуже гарно та зручно. Часто проходимо через нього, коли йдемо на пляж або до річки», – каже переселенка.

Як і багато інших власників собак, Тетяна іноді бере улюбленицю із собою до магазинів. Каже, досвід буває різний.

«В АТБ мені кілька разів робили зауваження, тому тепер залишаю її біля входу. А в інших супермаркетах, де є спеціальні візочки для собак, ми саджаємо її туди — і все добре», – поділилася досвідом жінка.

Як вигулювати домашніх улюбленців під час спеки: поради ветеринарки з Дніпра

Для домашніх тварин високі температури можуть стати серйозним випробуванням. На відміну від людей, вони не здатні так само ефективно охолоджувати організм, а тому ризик перегрівання у спеку значно вищий. Щороку ветеринарні клініки приймають тварин із тепловими ударами, опіками лап після прогулянок розпеченим асфальтом та сильним зневодненням. У більшості випадків таких ситуацій можна було б уникнути, дотримуючись кількох простих правил.

Ветеринарна лікарка Анастасія Погрібняк працює у професії вже п’ять років. Вона спеціалізується на лікуванні дрібних домашніх тварин, ветеринарній стоматології та хірургії. Каже, ще в дитинстві зрозуміла, що хоче присвятити своє життя допомозі тваринам.

«Для мене ветеринарна медицина — це поєднання науки, постійного розвитку та можливості щодня реально змінювати чиєсь життя на краще. Найбільшу мотивацію мені дає момент, коли пацієнт одужує, а його власники бачать, що їхній улюбленець знову почувається добре. Саме заради таких результатів і варто працювати», — говорить Анастасія Погрібняк.

У спеку головне — не допустити перегрівання

За словами лікарки, більшість літніх проблем зі здоров’ям домашніх тварин виникає саме через перегрівання організму. Тому перше правило — забезпечити улюбленцю комфортні умови.

«У тварини завжди має бути доступ до свіжої прохолодної води та тіні. Якщо улюбленець постійно живе вдома, наприклад, кіт потрібно забезпечити прохолодне приміщення. За можливості можна використовувати кондиціонер або вентилятор. Також допомагають охолоджувальні килимки, змочування лапок і живота прохолодною водою та уникнення надмірної фізичної активності», — пояснює ветеринарка.

Особливо уважними власникам потрібно бути із собаками. Саме вони проводять багато часу на вулиці й найчастіше потерпають від перегрівання.

Коли краще гуляти з собакою

Улітку графік прогулянок варто змінювати. Денна спека небезпечна не лише високою температурою повітря, а й розпеченим асфальтом, який може буквально обпалювати подушечки лап.

«Прогулянки краще планувати дуже рано вранці або вже пізно ввечері, коли температура повітря знижується. Денних прогулянок, особливо з 11:00 до 18:00, бажано уникати», — радить Анастасія Погрібняк.

Є й простий спосіб перевірити, чи безпечне покриття для тварини:

«Прикладіть до асфальту руку або ступню. Якщо поверхня занадто гаряча для вас, то й для лапок вашого улюбленця вона також небезпечна», – зазначила ветлікарка.

Як зрозуміти, що тварині стало зле

Тепловий удар не виникає миттєво.

Організм майже завжди подає сигнали, які власник може помітити.

За словами ветеринарної лікарки, першими симптомами стають:

• часте важке дихання;
• сильна млявість;
• рясне слиновиділення;
• почервоніння слизових оболонок;
• небажання рухатися.

Якщо ж ситуація погіршується, можуть з’явитися більш небезпечні симптоми.

«У більш складних випадках виникають блювання, порушення координації та навіть втрата свідомості», — говорить Анастасія Погрібняк.

Що робити, якщо собака перегрілася

У такій ситуації діяти потрібно швидко. Втім, бажання допомогти не повинно нашкодити ще більше.

«Необхідно перенести тварину в прохолодне місце, змочити лапки, живіт і пахову ділянку прохолодною водою або загорнути у вологий рушник. Не варто використовувати дуже холодну або крижану воду чи самостійно давати будь-які препарати. Потрібно якнайшвидше звернутися до ветеринарного лікаря», — наголошує вона.

Особливо уважними потрібно бути власникам брахіцефалічних порід — мопсів, французьких та англійських бульдогів, пекінесів, ши-тцу та інших собак із короткою мордою. Через особливості будови дихальних шляхів вони значно важче переносять спеку.

Нагадаємо: День турботи про себе: звички, які допомагають дніпрянам триматися.

Фото: «Наше місто».

Дніпровські