Працівник отримав поранення через обстріл під час роботи: що має зробити роботодавець у 2026 році

08 серпня 2026 р. 16:14

08 серпня 2026 р. 16:14

В умовах повномасштабної війни працівники можуть отримати травми через ракетні удари, обстріли, атаки безпілотників чи інші бойові дії безпосередньо під час виконання своїх посадових обов’язків. У таких випадках роботодавець має не лише організувати допомогу постраждалому, а й правильно оформити подію відповідно до законодавства, пише «Наше місто» з посиланням на Інспекцію з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради .

Від дотримання процедури залежить, чи зможе потерпілий або родина загиблого працівника отримати передбачені законом страхові виплати та соціальні гарантії.

Воєнні дії не скасовують обов’язків роботодавця

Порядок дій у разі травмування працівника на виробництві визначає Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №337 від 17 квітня 2019 року.

Документ передбачає окремий механізм розслідування випадків, які сталися через бойові дії.

Якщо працівник отримав поранення або загинув під час роботи внаслідок:

• ракетного удару;
• артилерійського чи мінометного обстрілу;
• атаки безпілотника;
• авіаційного удару;
• інших бойових дій, такий випадок підлягає спеціальному розслідуванню.

Важливо, що процедура проводиться незалежно від тяжкості травми. Навіть якщо працівник отримав легке поранення, порядок оформлення залишається таким самим, як і у випадку тяжких травм чи загибелі.

Хто проводить спеціальне розслідування

У випадку травмування через бойові дії роботодавець не може самостійно створити комісію для розслідування.

Спеціальну комісію утворює наказом Державна служба України з питань праці або її територіальний орган.

Комісія вивчає обставини події, збирає необхідні докази, аналізує причини травмування та визначає, чи пов’язаний випадок із виробництвом.

Що робити одразу після поранення працівника

Перші дії після події мають бути спрямовані на збереження життя та здоров’я людини.

Крок 1. Надати допомогу потерпілому

Свідок події або працівник, який першим виявив потерпілого, повинен:

• надати домедичну допомогу;
• викликати екстрені служби;
• повідомити керівника робіт або відповідальну особу.

Якщо стан дозволяє, сам працівник також може повідомити керівництво про подію.

Крок 2. Дії керівника робіт

Безпосередній керівник має:

• організувати медичну допомогу;
• забезпечити доставлення працівника до лікарні;
• повідомити роботодавця;
• вжити заходів для запобігання подібним випадкам.

Які обов’язки має медичний заклад

Після звернення потерпілого заклад охорони здоров’я протягом доби має направити екстрене повідомлення про нещасний випадок до:

• територіального органу Держпраці;
• Пенсійного фонду України;
• роботодавця.

Це передбачено пунктом 141-18 Порядку №337.

Що повинен зробити роботодавець

Після отримання інформації про травмування працівника роботодавець має діяти без зволікань.

1. За можливості зберегти місце події

Якщо ситуація дозволяє, місце нещасного випадку потрібно залишити без змін до початку роботи комісії.

Якщо через бойові дії це неможливо, необхідно провести максимально повну фото- та відеофіксацію. Такі матеріали можуть стати важливими доказами під час розслідування.

2. Повідомити відповідні органи

Не пізніше наступного робочого дня роботодавець подає повідомлення про нещасний випадок за встановленою формою.

Інформація передається, зокрема, до:

• територіального органу Держпраці;
• Пенсійного фонду України;
• інших органів, передбачених законодавством.

Порушення строків може ускладнити подальше оформлення події.

3. Допомогти спеціальній комісії

Роботодавець повинен:

• надати необхідні документи;
• забезпечити доступ до місця події;
• надати пояснення працівників та посадових осіб;
• створити умови для проведення розслідування.

Які документи оформлюють після розслідування

За результатами роботи спеціальна комісія складає:

• акт розслідування;
• акт за формою Н-1;
• інші документи, передбачені Порядком №337.

Саме ці документи підтверджують зв’язок події з виробництвом і дають можливість працівнику або його родині отримати соціальні виплати.

Хто визначає, чи пов’язаний випадок із виробництвом

Рішення ухвалює спеціальна комісія шляхом голосування.

Вона встановлює:

• чи є зв’язок між травмуванням і виконанням трудових обов’язків;
• чи потрібно оформлювати акт Н-1;
• причини та обставини події;
• заходи для запобігання подібним випадкам у майбутньому.

Чи можна оскаржити рішення комісії

Так, рішення спеціальної комісії можна оскаржити до Держпраці або в судовому порядку.

Таке право мають:

• роботодавець;
• потерпілий працівник;
• члени сім’ї загиблого;
• уповноважені представники;
• установи та організації, представники яких входили до складу комісії.

Чому важливо правильно оформити випадок

Оформлення нещасного випадку — це не просто формальність. Від результатів розслідування залежить можливість отримання:

• страхових виплат;
• компенсації втраченого заробітку;
• одноразової допомоги;
• виплат членам сім’ї у разі загибелі працівника;
• інших соціальних гарантій.

Якщо роботодавець несвоєчасно повідомить відповідні органи або порушить процедуру, підтвердити зв’язок травми з виробництвом може бути складніше.

Під час воєнного стану ризики для працівників залишаються високими, однак законодавство передбачає механізм захисту їхніх прав. У разі поранення через обстріл під час виконання роботи роботодавець зобов’язаний організувати допомогу, повідомити компетентні органи, забезпечити спеціальне розслідування та виконати його рішення.

Нагадаємо: Російська атака знищила головний логістичний склад INTERTOP Ukraine.

Раніше ми писали: Вибухи у Дніпрі 3 серпня: ворожий БПЛА знищив склад корпорації «Біосфера» у Дніпрі.

Також ми говорили: Російська атака знищила завод кераміки «Епіцентру» та логістичні хаби.

Фото: з відкритих джерел.

Дніпровські