вологість:
тиск:
вітер:
ЕКСКЛЮЗИВ Збираємось до першого класу: як у Дніпрі діти готуються до школи
Для одних батьків серпень — це час купувати зошити, олівці та шкільну форму й налаштовувати дитину на новий етап у її житті. Для інших — можливість проаналізувати перший рік навчання та оцінити, що виявилося складним, а що, навпаки, пройшло легше, ніж очікували. До чого готуватись першачкам та їхнім батькам, дізнавалась журналістка видання «Наше місто».
Катерина водить доньку на додаткові заняття
Катерина Машталір цього року готує свою шестирічну доньку Софію до першого класу. Дівчинка навчатиметься у Черкаському ліцеї Самарівського району на Дніпропетровщині. За словами мами, до школи дитина вже добре підготовлена — вміє читати, рахувати та писати.
Катерина та Софія
— Ми, звісно, займалися із Софією самі, а також водили її на додаткові заняття до вчителя, бо хотіли, щоб вона була готова до школи, – розповідає Катерина. – Купуємо олівці, зошити, інше шкільне приладдя, хоча кажуть, що щодня багато речей носити не потрібно, але для нас це ще й питання дисципліни. Донька відкриває зошити, бачить свої завдання і вже розуміє, що в неї буде завтра чи післязавтра. Я сама за освітою психолог, тому багато займалася з нею вдома і стежила не лише за знаннями, а й за психологічною готовністю. Софія вже вміє читати, писати й рахувати, тому зараз більше налаштовуємося на сам процес навчання та нове середовище. Раніше готовність дітей до першого класу визначалась за допомогою так званого філіпінського тесту. Це коли вважалось, що якщо дитина може дістати рукою до протилежного вушка, вона готова до навчання. Зараз, звісно, існує чимало інших тестів, які проходять майбутні першачки.
Катерина говорить, що для неї важливо, аби дитина була готовою не лише до навчальної програми, а й до спілкування з однолітками та нових правил. Софія відвідувала дитячий садок, де, за словами мами, вихователька багато уваги приділяла психологічній підготовці дітей. У групі була інклюзивна дитина, тож вихователька привчала дітей підтримувати одне одного. Перед школою малюки вже знали, як поводитися під час тривоги, організовано спускалися до укриття та допомагали одне одному. Катерина вважає, що саме соціалізація є однією з важливих переваг садочка перед виключно домашнім вихованням.
Софія
Водночас жінка зазначає, що в Самарівському районі через безпекову ситуацію дитячі садочки свого часу були закриті, тому батькам доводилося шукати альтернативи. Хтось обирав приватні заклади, де вартість могла сягати 16 тисяч гривень на місяць, хтось водив дітей на гуртки чи спортивні заняття. Цього року Софія разом із більшістю дітей зі своєї садочкової групи йтиме до школи. Їх розподілять між двома класами, тому дівчинка вже матиме знайомих однолітків поруч.
Окремо Катерина звертає увагу на роль батьків у підготовці дитини. На її думку, не існує єдиного рецепта: хтось обирає додаткові заняття, хтось займається з дитиною вдома, а хтось дозволяє їй більше часу присвятити відпочинку. Цього літа Софія також займалася англійською. Раніше родина пробувала водити її на танці, але заняття не підійшли за графіком. У школі дитина буде займатися малюванням та музикою, причому ці заняття будуть безплатними.
Для Софії перший клас не став стресовим випробуванням
Поки одна Софія лише готується вперше переступити шкільний поріг, інша — вже завершила свій перший навчальний рік. Донька Марії Кисличної, також Софія, цього року закінчила перший клас і перейшла до другого. Дівчинці майже сім років, вона навчається у гімназії №75 у Дніпрі.
Для Софії початок шкільного життя виявився загалом успішним. Найскладнішими стали перші тижні, коли потрібно було звикнути до нового колективу та вчителя. До школи дівчинка також прийшла вже з необхідними базовими навичками — читала, писала та рахувала.
Марія та Софія
— Перший клас у нас пройшов добре: вчителька була гарна, жодних конфліктів не виникало ні з нею, ні з директором, ні з іншими педагогами, – згадує Марія. – Софія спочатку приблизно два тижні звикала до нового колективу, бо вона в нас трохи сором’язлива і не одразу сама підходила до дітей. Але разом із нею до класу прийшли кілька дітей із садочка, тому поступово вона знайшла спільну мову з однокласниками і зараз продовжує з ними дружити. До школи вона вже вміла читати, писати та рахувати, бо я займалася з нею вдома, а садочок через безпекову ситуацію фактично не міг повноцінно працювати. Зараз я можу сказати, що загалом школою ми задоволені.
Марія розповідає, що через постійні «замінування» та безпекові обмеження її донька фактично не мала повноцінної дошкільної підготовки у звичайному садочку. Софія часто перебували там лише до обіду, адже після цього діти мали лягати спати в укритті, а це жінці не подобалось. Тому частину підготовки до школи родина взяла на себе. Софія відвідувала приватні заняття, де з нею працювали над письмом та іншими навичками, необхідними майбутній першокласниці.
Після першого класу Софія продовжує займатися англійською у приватному закладі, оскільки вивчати іноземну мову за наявності 26 учнів у класі, на думку її мами, неефективно. А ще дівчинка відвідує заняття з повітряної гімнастики. У гімназії також є багато гуртків, однак, за словами Марії, записатися на них буває складно через необхідність заздалегідь визначитися з графіком.
Окремо мама звертає увагу на харчування. За її словами, їжа в школі часто встигає охолонути, поки першокласники організовано сядуть за столи та почнуть їсти. Через це Софія їсть не все, тому Марія додатково кладе дитині перекус. А ось укриття у гімназії №75 мама оцінює позитивно. Під час повітряної тривоги діти спускаються туди разом із пеналами та зошитами і продовжують навчання.
Що важливо вміти дитині перед першим класом
Ольга Буц працює заступницею директора з виховної роботи в НВК №148 “Планета щастя”. Але починала вона свій педагогічний шлях як вчителька молодших класів.
Ольга Буц
– Навички самообслуговування – одна з найважливіших складових готовності до школи, – впевнена пані Ольга. – На мою думку, батькам варто приділити цій групі навичок особливу увагу. У школі дитина зі значною частиною побутових ситуацій має впоратись самостійно, без постійної допомоги дорослого. У той самий час вона не повинна приходити до школи вже готовим школярем. Дитина не зобов’язана читати зі швидкістю дорослого, писати каліграфічно, знати таблицю множення, виконувати складні математичні завдання, мати ідеальний почерк, сидіти нерухомо весь урок, знати напам’ять величезну кількість інформації.
Значно важливіше, на думку Ольги Буц, щоб дитина була самостійною у побуті, могла комунікувати, розуміла прості правила, слухала інструкцію, могла попросити про допомогу, взаємодіяла з іншими дітьми та була готовою вчитися новому. Вчителька наголошує: перший клас – це не іспит, який дитина має скласти до 1 вересня. Це старт нового етапу, до якого вона поступово адаптується разом із учителем та батьками.
Дніпрянка Ксенія Кривень працює у приватній школі з 2023 року та навчає дітей молодших класів. За її словами, суттєвої різниці між першокласниками з державних і приватних шкіл немає: діти приходять із різним рівнем підготовки незалежно від типу закладу.
Ксенія Кривень
– Досить розповсюджена помилка батьків — переживання, що дитина, коли йде в перший клас, має вже володіти певними академічними навичками: вміти читати, писати, рахувати і таке інше, – зазначає пані Ксенія. – Я з цим не погоджуюся, тому що академічні навички першокласника, на мою думку, мають бути на другому місці. Головне, щоб дитина вже могла самостійно себе обслужити: застібнути й розстібнути курточку, перевзутися, переодягнутися на фізкультуру. Також вона повинна вміти комунікувати з іншими та звертатися до вчителя, якщо її щось турбує або потрібна допомога.
Серед важливих навичок — і здатність слухати вчителя та виконувати його завдання. Першокласник має розуміти прості прохання: взяти олівець, сісти за парту, подивитися на дошку, поставити пальчик на початок рядка тощо. Це формує основу для подальшого навчання. За словами Ксенії Кривень, не варто очікувати однакової готовності від усіх дітей у шість років. Деякі можуть бути готовими до школи вже у п’ять, іншим потрібно більше часу — навіть до семи років. Учителька пригадує випадок із шестирічним хлопчиком, який протягом перших трьох місяців навчання щодня плакав на уроках. Він був не готовий емоційно до школи, тому адаптація давалася йому дуже важко, а засвоєння академічних навичок через це також сповільнилося.
Водночас, на думку педагогині, сьогодні дітям особливо бракує того досвіду, який раніше вони отримували в дитячих садочках. Через війну повноцінна робота закладів дошкільної освіти ускладнена: частина садочків працює обмежений час або взагалі не має можливості приймати дітей. У результаті першокласники можуть приходити до школи без сформованих базових навичок поведінки в колективі.
Ксенія з учнями
– У садочку дитина проходила певні етапи соціалізації та отримувала освітні навички, – пояснює Ксенія Кривень. – Заняття могли тривати 15–20 хвилин, але дитина вже знала, що потрібно сісти рівненько за парту, намалювати коло, тримати олівець, розрізняти кольори та форми. Вона може прийти до першого класу і не вміти читати, але вже знати, що таке голосні звуки — це база, яку вона отримує в дошкільному віці. Водночас батьки можуть частково компенсувати відсутність садочка індивідуальними або груповими заняттями з раннього розвитку.
За спостереженнями педагогині, різницю між дітьми, які відвідували дошкільні заклади або займалися додатково, і тими, хто не мав такого досвіду, вчителю зазвичай видно вже на початку навчання. Водночас це не означає, що батькам потрібно поспішати записувати дитину до численних репетиторів перед школою. Академічні знання можна поступово надолужити вже під час навчання. Натомість самостійність, емоційна готовність, комунікація, соціалізація та вміння слухати й виконувати інструкції створюють фундамент, на якому першокласнику буде значно легше опановувати нові знання.
Як оформити учнівський квиток для першокласника
У Дніпрі триває прийом документів для оформлення учнівських квитків першокласникам. Для того, щоб дитина отримала документ уже до початку нового навчального року, батькам необхідно вчасно подати через заклад освіти всі необхідні дані. Учнівський квиток не лише підтверджує статус школяра, а й надає право на пільговий проїзд у міському громадському транспорті.
Марія Шаповал
– Для оформлення учнівського квитка дитина має бути офіційно зарахована до закладу освіти, – пояснює Марія Шаповал, представниця цифрової команди «єДніпро». – Після цього батькам потрібно надати класному керівнику якісну фотографію учня та необхідні персональні дані. Якщо родина хоче користуватися не лише пластиковим квитком, а й його цифровою версією, потрібно також повідомити номер телефону, до якого прив’язаний застосунок “єДніпро”. Це може бути номер одного з батьків або самого учня, якщо він вже має телефон. Усі дані в систему вносить навчальний заклад, тому додатково звертатися до інших установ не потрібно. Для вже існуючих користувачів електронний квиток з’являється в застосунку вже наступного дня після оновлення інформації, а для нових учнів формується протягом кількох днів.
Свого часу Дніпро став першим містом України, яке запровадило цифровий учнівський квиток. Нині ним користуються понад 90 тисяч школярів. Електронний документ доступний у мобільному застосунку «єДніпро». Після авторизації достатньо перейти до розділу «Документи», де відображатиметься учнівський квиток, якщо він вже оформлений. Під час поїздки у транспорті школяреві потрібно лише показати його кондуктору. Однією з головних переваг учнівського квитка є транспортні пільги, які діють протягом усього навчального року.
– Учнівський квиток дає право на безплатний проїзд в електротранспорті — трамваях, тролейбусах і метрополітені, – нагадує Марія Шаповал. – Для поїздок автобусами передбачена знижка 25 відсотків. Це дозволяє родинам суттєво економити на щоденних витратах, пов’язаних із навчанням дітей. Пільги поширюються на учнів закладів освіти різних форм власності, що забезпечує рівний доступ до міських сервісів. Якщо виникають питання щодо оформлення чи використання квитка, консультацію можна отримати в чаті підтримки “єДніпро” у Telegram або за коротким номером 1530. Ми й надалі розвиваємо цифрові сервіси, щоб зробити користування міськими послугами максимально зручним для школярів та їхніх батьків.
У міській раді закликають батьків першокласників не відкладати подання документів, аби вже з 1 вересня діти могли безперешкодно користуватися учнівським квитком і транспортними пільгами.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що у закладах освіти Дніпра встановлюють сонячні панелі.
Джерело: nashemisto.dp.ua
Новини рубріки
ЕКСКЛЮЗИВ Чому 1526 рік це початок історії Дніпра
18 серпня 2026 р. 10:42