вологість:
тиск:
вітер:
292 дні на позиції: історія бійця 128-ї бригади «Дике Поле»
20 серпня 2026 р. 18:13
20 серпня 2026 р. 18:13
Два місяці на позиції для Богдана перетворилися на 292 дні. Коли він заходив у Степногірськ, туди ще могла проїхати військова техніка. Згодом російські війська відрізали всі шляхи, і безпечного виходу з позицій не залишилося. Оборона тривала майже рік, пише «Наше місто» з посиланням на 128 окрема важка механізована бригада “Дике Поле”.
До війська Богдан прийшов після будівельного коледжу. Його війна почалася ще у 16 років, коли рідна Боромля на Сумщині півтора місяця перебувала в окупації. 24 лютого він був у брата, коли дізнався про початок повномасштабного вторгнення. Спочатку не вірилося, однак вибухи та російські танки на сусідній вулиці швидко розвіяли сумніви.
Після звільнення села Богдан закінчив навчання, а у 19 років добровільно пішов до ТЦК. Вишкіл проходив в Україні та Франції. Після цього військовослужбовець потрапив до 128-ї окремої важкої механізованої бригади «Дике Поле». Згодом його підрозділ зайшов у Степногірськ.
Позицію довелося облаштовувати практично з нуля. Спочатку там були лише яма, накриття, маскувальна сітка та клейонка. Разом із 26-річним побратимом, для якого це був перший бойовий вихід, Богдан облаштовував позицію так, щоб контролювати місцевість і розрізняти звуки розвідувальних дронів та FPV. Згодом він уже сам передавав свій досвід іншим військовим.
Перші дні були найнапруженішими. Богдан постійно очікував, що російські військові можуть зайти на позицію. Згодом він краще вивчив місцевість і навчився орієнтуватися за найменшими звуками. Російські військові перебували настільки близько, що їх можна було чути навіть тоді, коли не було видно.
Одного разу через туман Богдану та його побратиму вдалося вийти по воду. Вони дісталися джерела, набрали воду та поверталися назад. Під час переходу через дорогу військові почули крики. Вони залягли в ямі й побачили двох російських військових, які прямували просто на них. Українські бійці відреагували та знешкодили окупантів. Пізніше з радіоперехоплень стало відомо, що після цього інші російські військові відмовилися просуватися далі.
Найважчими для Богдана стали 16 днів, коли він залишився сам на позиції. Його побратим загинув від вибуху ворожого боєприпасу, а нового напарника довелося чекати понад два тижні.
Богдан облаштував додатковий захист навколо позиції та цілодобово стежив за обстановкою. Попри постійну загрозу штурму, він утримував позицію до моменту, коли надійшов наказ виходити.
Повернутися довелося пішки. Богдан разом із побратимами пройшов 16 кілометрів через «кілзону». Вранці військові вийшли з позицій, увечері дісталися до пілотів БПЛА, а наступного дня — до точки евакуації.
Після виходу першим Богдан зателефонував мамі. На позиції зв’язок із рідними підтримували короткими голосовими повідомленнями через рацію приблизно раз на тиждень. Тепер він нарешті міг особисто сказати їй, що живий і перебуває в безпеці.
Джерело: nashemisto.dp.ua
Новини рубріки
В Україні утримуватиметься спека: якою буде погода у Дніпрі 21 серпня
20 серпня 2026 р. 18:42
