Полювання на шпигунів і страх рішень: як параноя Кремля починає паралізувати Росію

31 серпня 2026 р. 17:08

31 серпня 2026 р. 17:08

Поки перспектив завершення війни в Україні не видно, Кремль дедалі сильніше закручує гайки всередині Росії. Однак наслідком цієї політики стає не лише посилення контролю над населенням. Атмосфера підозр і страху поступово змінює саму систему управління країною, пише Foreign Affairs.

Видання зазначає, що після початку повномасштабного вторгнення обмеження для росіян регулярно посилювалися. Менш помітною, але не менш важливою зміною стала трансформація російської доктрини внутрішньої безпеки.

На тлі затяжної війни Кремлю знадобилася агресивніша система контролю як за потенційними опозиційними діячами, так і за пересічними громадянами. Особлива роль у ній належить ФСБ.

Якщо протягом останніх десятиліть російська спецслужба значною мірою зосереджувалася на боротьбі з тероризмом, тепер дедалі більше уваги приділяється пошуку шпигунів. Результатом, за оцінкою Foreign Affairs, стає атмосфера загальної параної.

«Правління, засноване на полюванні на шпигунів та параної, має значні наслідки. Оскільки державні установи та приватні підприємства бояться репресій ФСБ, вони почали приховувати точні дані, уникати прийняття рішень та загалом перемикатися на режим виживання. Серед пересічних росіян та державних службовців поширення соціального контролю та переслідувань за державну зраду створило повсюдний клімат недовіри та підживило відчуття паралічу», — зазначає видання.

За даними журналістів, під приводом «боротьби зі шпигунами» в Росії нерідко заарештовують людей, які не підтримують державну політику, зокрема виступають проти жорсткої конфронтації із Заходом.

Масштаб таких переслідувань помітно зріс. До повномасштабного вторгнення в Росії щороку порушували від 10 до 15 справ про державну зраду. У 2024 році їх було вже 361, а лише за перший квартал 2026 року — 143.

Така система допомагає Кремлю зміцнювати політичний контроль, але водночас послаблює здатність держави ефективно управляти країною, пише Foreign Affairs.

Коли практично будь-яку уявну політичну загрозу можна трактувати як потенційну державну зраду, рішення дедалі більше залежать не від усталених правових норм, а від «таємних оцінок ФСБ».

Це змінює поведінку російських еліт. Побоюючись наслідків, вони приховують від керівництва дедалі більше інформації, яка може не сподобатися Кремлю. Посадовці уникають повідомлень про проблеми доти, доки ті не переростають у кризові ситуації.

Таким чином, система, створена для зміцнення влади, поступово позбавляє її одного з найважливіших механізмів — достовірного зворотного зв’язку.

«Для Кремля сьогодні ризик паралічу еліт є реальним: тепер він поширюється не лише на дослідницьку та експертну спільноту, а й на вищих посадовців та лідерів промисловості в Москві та регіонах. Руйнуючи петлю зворотного зв’язку, необхідну кожному стабільному уряду, навіть найавторитарнішому, для того, щоб залишатися при владі, режим Путіна стає менш здатним розуміти реальний стан Росії. А це в довгостроковій перспективі може зробити Путіна набагато вразливішим до справжньої політичної кризи», — підсумовує Foreign Affairs.

Історія питання

• Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Кремль регулярно посилює внутрішні обмеження.
• ФСБ змістила частину уваги з боротьби з тероризмом на пошук і переслідування ймовірних шпигунів.
• До повномасштабної війни в Росії щороку порушували приблизно 10–15 справ про державну зраду.
• У 2024 році кількість таких справ зросла до 361.
• За перший квартал 2026 року було порушено вже 143 справи.
• Foreign Affairs вважає, що страх перед репресіями змушує чиновників і бізнес приховувати інформацію та уникати рішень.
• За оцінкою видання, така система посилює політичний контроль Кремля, але водночас створює ризик паралічу російських еліт і погіршує здатність керівництва бачити реальний стан країни.

Дніпровські