ЕКСКЛЮЗИВ Амбітні проєкти мовою сучасного мистецтва: як під час війни розвивається Дніпровська опера

02 вересня 2026 р. 13:55

02 вересня 2026 р. 13:55

Війна змінила життя Дніпра, його культурний простір і роботу кожної мистецької інституції. Але для Дніпровського академічного театру опери та балету ці роки стали не лише часом випробувань, а й періодом переосмислення власної ролі. Як саме це відбувається, в ексклюзивному інтерв’ю журналістці видання «Наше місто» розповів директор-художній керівник театру Ростислав Карандєєв.

Статус національного відкриває нові можливості

28 серпня Дніпровська опера відкрила 53-й театральний сезон. Важливою точкою її розвитку стало присвоєння театру статусу національного. Втім,  головна зміна відбулася не в документах і навіть не у фінансових можливостях.

Ростислав Карандєєв

–        Головне, що змінилося, — це відчуття того, як ми самі себе позиціонуємо, – зізнається Ростислав Карандєєв. –  І, сподіваюся, наші глядачі, наші партнери так само більш впевнилися в тому, що Дніпровська опера є театром високого професійного рівня. Цей рівень підтверджений відповідним рішенням, указом Президента України. Звісно, не указами визначається професійна майстерність, вона формується роками, за рахунок талановитої праці митців. Але завжди має бути хтось, хто підтвердить і скаже, що ці люди справді заслуговують на високу оцінку. Для нас важливо, щоб театром пишалися не лише постійні глядачі, а й усі, хто живе в нашому місті та країні.

25 мільйонів на сучасні проєкти

Саме пошук можливостей для розвитку привів театр до активної участі у грантових програмах і конкурсах. Одним із перших важливих результатів стала підтримка проєкту балету «Петриківка» Українським культурним фондом. Для театру це стало підтвердженням, що масштабні творчі задуми можна реалізовувати не лише за рахунок основного фінансування, а й завдяки цільовим коштам.

Втім, справжнім проривом стала участь Дніпровської опери в державній ініціативі «Тисячовесна». Це відкритий конкурс, створений для фінансування та підтримки українського культурного продукту. Театр подав одразу десять проєктів, які дійшли до фінального етапу, а шість із них здобули перемогу та право на фінансову підтримку. Для Дніпровської опери це стало одним із найпомітніших результатів участі у всеукраїнських конкурсних програмах. Загалом на шість проєктів театр має отримати 25 мільйонів гривень.

У номінації «Сучасна музика» перемогу здобув проєкт Національного фестивалю електроакустичної музики «МОДНІ.prо». У номінації «Перформативне мистецтво» фінансову підтримку отримали Фестиваль сучасного танцю Contempo Master Dance, опери «Вій» та «Наталка Полтавка», а також балети «Malevich» і «За двома зайцями». Усі шість проєктів різні за жанром і творчою мовою, однак їх об’єднує спільна мета — розширити межі традиційного оперного театру.

Фестивалі об’єднають творчих людей зі всієї України

Національний фестиваль електроакустичної музики «МОДНІ.prо» для оперного театру може здатися несподіваним напрямом. Однак у Дніпровській опері переконані, що розвиток академічного мистецтва неможливий без уваги до сучасних форм музичної творчості. Електроакустична музика поєднує традиційне інструментальне звучання з електронними засобами, комп’ютерною обробкою та звуками, які неможливо відтворити лише класичними музичними інструментами.

За словами Ростислава Карандєєва, до музичної тканини можуть долучатися звуки міста, природи, людського голосу та інші акустичні елементи.  Театр планує показати електроакустичну музику не лише у форматі концертів, а й використати її як основу для сценічних і хореографічних творів. Наприкінці наступної весни фестиваль має стати майданчиком для українських композиторів і виконавців, а також допомогти сформувати новий репертуарний матеріал для великих сцен.

Ще одним переможним проєктом став Фестиваль сучасного танцю  «Contempo Master Dance». Його головна ідея — дати можливість представникам сучасної хореографії працювати не лише у камерних просторах, а й виходити на професійну велику сцену. В Україні сьогодні працює чимало незалежних колективів у жанрах модерну та contemporary, однак далеко не всі вони мають власні театральні майданчики.

–        Дніпровська опера хоче відкрити свою сцену для таких митців і стати одним із центрів розвитку сучасного танцю, – пояснює директор театру.  – Фестиваль має об’єднати колективи, хореографів та виконавців із різних міст, створити простір для обміну досвідом і новими творчими практиками.  Ми хочемо сприяти появі не лише коротких концертних номерів, а й великих повноцінних хореографічних вистав. Таким чином театр прагне дати сучасному танцю можливість перейти від проєктного формату до стабільної присутності на великих сценах.

Дві опери та два балети

Оперний проєкт «Вій» звертається до добре відомої гоголівської історії, але пропонує побачити її через сучасну оптику. В основі постановки — музика Михайла Вериківського, опера якого досі не отримала повноцінного сценічного життя.  Для нової постановки необхідно відновити та доопрацювати значну частину музичного матеріалу. Цю роботу для Дніпровської опери виконує композитор Мирослав Волинський, який створює повноцінні оркестрові партії. У сценічному рішенні театр планує використати сучасні технології, відеоряд, світло та різноманітні спецефекти.

Але головним змістом вистави має стати не лише містика, а природа людського страху. Через історію Хоми Брута автори хочуть поговорити про те, як людина сприймає невідоме, чому боїться того, чого не може пояснити, і як внутрішня боротьба зі страхом впливає на її життя. У цьому театр бачить і очевидну паралель із сучасністю, коли тривога та невизначеність стали частиною повсякденного життя мільйонів українців.

Особливим проєктом стане нова версія опери «Наталка Полтавка», яку театр готує разом із сучасним українським композитором Олександром Щетинським. Робота над постановкою почалася з детального дослідження історії твору Івана Котляревського та його численних музичних інтерпретацій. Звична для глядача версія, яка пов’язана з музикою Миколи Лисенка, протягом десятиліть неодноразово редагувалася, доповнювалася та змінювалася.

–        Ми хочемо створити ще одну музичну версію “Наталки Полтавки”, – пояснює Ростислав Карандєєв.  –  Наше побажання — максимально заповнити всю тривалість вистави музикою. Щоб не було великої кількості звичайних розмовних діалогів, а музична драматургія стала основою постановки. Ми також хочемо додати більше хору та хореографії. І водночас знайти сучасну форму, яка дозволить глядачеві побачити в цій відомій історії діалог минулого із сьогоденням.

Балет Malevich має стати одним із найсміливіших проєктів Дніпровської опери вже у цьому сезоні.  Над музикою працює колектив авторів, до якого увійшли відома композиторка Алла Загайкевич, а також молоді композитори Дмитро Малий і Володимир Богатирьов. Такий формат колективної композиторської роботи  має дати можливість поєднати різні творчі погляди в одному масштабному сценічному полотні. Авангардний характер музики перегукується з постаттю Казимира Малевича та епохою радикальних художніх пошуків початку ХХ століття. Водночас майбутній балет не задумується як проста біографічна розповідь про художника. Автори прагнуть створити сценічний твір, в якому музика, пластика та візуальна образність працюватимуть як єдина мова авангардного мистецтва.

Ще один переможний балетний проєкт — «За двома зайцями» за мотивами відомої п’єси Михайла Старицького. Історія добре знайома українській аудиторії завдяки численним постановкам і легендарній екранізації. Проте Дніпровська опера хоче звернутися до неї мовою сучасного балету.

–        В основі вистави буде музика українського композитора Юрія Шевченка, яка має значний потенціал для нового сценічного життя, – зазначає директор-художній керівник театру.  – У постановці плануємо поєднати класичну балетну лексику, модерн і навіть елементи авангардної хореографії. Через історію героїв хочемо поговорити про соціальні маски, залежність від чужої оцінки та внутрішній конфлікт між реальним життям і образом, який людина створює для інших.

Таким чином, національний статус дає Дніпровській опері новий рівень відповідальності, а перемоги в державних конкурсах відкривають можливості для реалізації амбітних задумів.  Хай все здійсниться!

Юліанна Кокошко.

Фото Валерія Кравченка та з архіву Дніпровської опери.

Дніпровські