ЕКСКЛЮЗИВ Ціни на продукти у Дніпрі: що подорожчає через удари по складах та наскільки

08 вересня 2026 р. 10:04

08 вересня 2026 р. 10:04

Росія змінила тактику та активно нищить склади з товарами. Експерти попереджають, що чим ближче до фронту, тим меншим може бути асортимент у магазинах та буде довшою доставка. Водночас продуктів в Україні вистачає, тож дефіциту не очікується. Через те, що виробники не отримують жодних компенсацій за згорілий товар, то ці ризики вони закладають у вартість товарів. «Наше місто» дізналося, наскільки зміняться ціни до кінця року, чим варто запастися, а що не варто купувати про запас.

Продукти є, але довезти їх до магазину – проблема

У червні 2026 року під Дніпром Росія знищила розподільчий центр «АТБ» площею 37,5 тисячі квадратних метрів, звідки товар возили у близько 300 магазинів мережі на Дніпропетровщині та Запоріжжі. У серпні згорів склад виробника морозива «Ласунка», а склад з продукцією Millennium суттєво постраждав . Ще один удар по продовольчій інфраструктурі Дніпра стався наприкінці травня, коли російська ракета знищила склад Всесвітньої продовольчої програми ООН з запасами їжі для 130 тисяч людей. 2 вересня ворог знову атакував “Ласунку”.

Через удар дрона повністю знищено розподільчий центр АТБ під Дніпром.

Чи залишаться Дніпро та область без продуктів? Та наскільки сильно через перебої з логістикою зміняться ціни? Експерти, яких опитало «Наше місто», погоджуються, що дефіциту продуктів не буде, їжі у країні вистачає з великим запасом. Але окремих товарів час від часу не буде на полицях магазинів, вибір стане меншим, а ціни можуть зрости, особливо на імпортні товари.

Найсильніше це відчують прифронтові області, і Дніпропетровщина серед них. По таких регіонах б’ють частіше, тому тут дорожче зберігати великі запаси, а ризики для водіїв та персоналу вищі. Заходу України простіше, бо там і обстрілюють менше, і логістичні маршрути з ЄС ближчі.

Олег Саркіц прогнозує, що до кінця року продукти можуть подорожчати від 3% до 12% залежно від того, чи триватимуть удари по складах.

«Правильніше говорити не про класичний дефіцит, а про логістичний дефіцит, – пояснює експерт з геоекономіки та міжнародної торгівлі Олег Саркіц. – Ефект може проявлятися насамперед не у величезній різниці у ціні, а в меншому асортименті, довших термінах доставки та періодичній відсутності окремих товарів».

Що подорожчає та наскільки

Найшвидше дорожчає те, що швидко псується та потребує особливих умов зберігання. Це молочка, м’ясо, яйця, овочі, фрукти, заморозка та риба. Далі йдуть дешеві, але громіздкі товари, де половину ціни робить перевезення, тобто вода, напої, паперова продукція та частина побутової хімії. Третя група – це імпортні товари, які, до того ж, залежать від курсу долара.

Яйця подорожчали через нову схему доставки. Фото з соцмереж

Ці зміни можна побачити на прикладі вартості яєць. Виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко попереджає , що через нову схему доставки собівартість яєць та курятини зросте ще на 10-15%. Втім, це витрати виробника, а не цінник у магазині.

«Яйця за останні два тижні зросли у ціні майже вдвічі, і головним драйвером росту ціни була саме вимога доставки товару до магазинів», – заявив 27 серпня у коментарі Delo.ua виконавчий директор асоціації.

Риба сильно залежить від доставки, адже близько 93% легального ринку в Україні це імпорт. Голова спілки «Риба України» Любомир Гайдамака прогнозує , що імпортна риба подорожчає на 10-20%. Якщо з доставкою морем стане гірше, гривня ослабне, а ціни в Європі зростуть, окремі види риби можуть подорожчати на 25-30%. При цьому українська риба може додати у ціні 5-12%.

Експерти прогнозують, що у магазинах можуть бути тимчасові перебої з постачанням продукції. Фото з соцмереж

Скільки часу проходить від удару по складу до зміни цінника, Олег Саркіц порахував у днях та тижнях.

«Перші перебої з асортиментом можуть бути помітні вже через 3-7 днів після серйозного удару по складу. Через 1-3 тижні можуть скорочуватися акції та знижки. Приблизно через 3-8 тижнів збільшені логістичні витрати вже можуть повноцінно перейти в роздрібну ціну», – каже експерт.

У Мінагрополітики очікують , що через перебудову логістики продукти подорожчають максимум на 2,5%. Олег Саркіц прогнозує більше зростання. З його слів, якщо нових масштабних ударів по складах не буде, то до кінця року продукти можуть подорожчати ще на 3-5% від нинішнього рівня.

«Якщо удари по складах стануть регулярними, то продуктовий кошик здорожчає приблизно на 5-8%. Якщо одночасно виникнуть серйозні проблеми з логістикою, енергетикою, пальним і курсом, то потенційне зростання може становити 8-12%», – такий власний розрахунок зробив експерт.

Зростання цін пояснюється ще й тим, що втрати від обстрілів виробникам ніхто не покриває.

Катерина Федосова пояснює, що виробники закладають у ціну ризик втрати товару, бо компенсацій за згорілі склади ніхто не виплачує.

«Товар можна страхувати, але виплат ви не отримаєте. І, наскільки я знаю, бізнес від держави нічого не отримує», – каже директорка експертно-аналітичного центру з питань економіки, безпеки, управління та реформ, доцент Катерина Федосова.

Тому ризик закладають у ціну заздалегідь.

«Виробник завжди враховує ризики наперед. Він думає так: «Якщо у мене завтра згорить 10 літрів молока, то ті 10 літрів, які я продаю зараз, мені треба помножити на два. За все це заплатить лише споживач, ніхто інший», – пояснює експертка.

Попри такі прогнози, продуктів у країні вистачатиме. За офіційними даними, які наводить Катерина Федосова, в Україні разом з торішнім урожаєм є 26,6 мільйона тонн пшениці, тоді як за рік країна споживає 6,4 мільйона тонн. На початок серпня на Дніпропетровщині вже зібрали майже 1,9 мільйона тонн зерна, з них понад 1,4 мільйона тонн пшениці. Для порівняння: Дніпру з населенням близько 794 тисяч людей потрібно приблизно 115 тисяч тонн хліба, 17 тисяч тонн круп та 43 тисячі тонн м’яса на рік. Це розрахунок за нормами Кабміну для надзвичайних ситуацій , тобто порахований із запасом.

До того ж через заблоковані порти виробники будуть більше зацікавлені продавати свої товари на внутрішньому ринку. Висока конкуренція та низька купівельна спроможність будуть стримувати максимальне зростання цін, але не всі компанії зможуть це витримати. До того ж неможливість продавати, як раніше на експорт, позбавить державу валютної виручки, тому Україна ще більше буде залежати від допомоги з-за кордону.

Чим запасатися, а чим не варто

Скуповувати їжу на місяці наперед немає сенсу, але невеликий запас варто мати.

«Робити величезні запаси на декілька місяців економічного сенсу немає. Але мати нормальний домашній резерв на 7-14 днів цілком раціонально. Найдорожчий запас – це той, який доведеться викинути», – вважає Олег Саркіц.

У Держпродспоживслужбі «Наше місто» повідомили, що скарг на протерміновані чи зіпсовані продукти в області не побільшало, а випадків перебивання дат на упаковках не фіксували. Там же пояснили, які продукти можна без ризику купувати про запас:

• крупи, макарони, олія, цукор та сіль;
• м’ясні, рибні та овочеві консерви промислового виробництва;
• сухе молоко, чай, кава, какао, спеції;
• цукрове та вівсяне печиво, галети, сухарі;
• вода, побутова хімія, туалетний папір, корм для тварин.

Експерти служби не радять робити запаси з таких продуктів:

• охолоджене м’ясо, фарш, свіжа риба та морепродукти;
• молоко, м’які та кисломолочні сири;
• торти та тістечка з кремом;
• свіжі ягоди, фрукти, овочі та зелень.

Ажіотажні закупівлі вже вплинули на роботу магазинів. Мережа АТБ тимчасово обмежила продаж товарів з довгим терміном зберігання до 6 одиниць в одні руки, пояснивши це активністю перекупників, які збільшують навантаження на логістику.

За даними компанії, раніше на одному великому складі лежали всі групи товарів, машина завантажувалася всім потрібним та їхала за маршрутом. Зараз товар розподілили по різних складах та везуть у магазини різними авто та різними дорогами, щоб не втратити все одразу. Через це 40% поставок уже потребують альтернативних або резервних маршрутів, витрати на пальне у доставці зросли на 50%, а фактичні витрати на логістику на 75%.

«Якщо люди замість однієї пачки крупи одночасно почнуть купувати по п’ять, попит може зрости у декілька разів буквально за один день, – вважає Олег Саркіц. – Люди бачать порожню полицю, думають, що почався дефіцит, і починають купувати ще більше. Таким чином ажіотаж сам створює дефіцит».

Дніпровські