Ворог б’є по складах: поради для дніпрян в умовах зростання цін

08 вересня 2026 р. 12:01

08 вересня 2026 р. 12:01

Жорстокі ворожі удари по торговельній та логістичній інфраструктурі вже створили серйозні проблеми для бізнесу та ризики товарного дефіциту, і можуть загалом негативно вплинути на економічну ситуацію. Як оцінюють ситуацію в уряді, що думає бізнес та як реагують дніпряни-споживачі – дізнавалося «Наше місто».

90% складів торгових мереж в Україні знищено – міністр агрополітики

Станом на кінець літа близько 90% складів торгових мереж в Україні знищено ударами ворога, заявив міністр аграрної політики Тарас Висоцький (пізніше він уточнив: навів такі вражаючі дані, щоб у т.ч. знизити інтенсивність ударів супротивника). При цьому асортимент у магазинах може скоротитися, а нова логістика буде дорожчою, складнішою та довшою.

Водночас посадовець стверджує, що це не призведе до системного дефіциту продовольства. Постачання буде перебудоване, аби передбачати доставку товарів безпосередньо  до магазинів.

“Загрози голоду та системного фізичного дефіциту продуктів харчування не буде”, – заявив міністр.

Експерти дають доволі похмурі прогнози: через ворожі атаки в перспективі поточного року збитки бізнесу можуть зрости до 70-150 млрд, що призведе до скорочення ВВП та недовиконання плану по сплаті податків. Також може розпочатися масовий перенос виробництва за кордон.

Торгові компанії почали різко скорочувати витрати – зокрема заощаджувати на співробітниках. Наприклад, Fozzy Group (мережі “Сільпо”, “Фора”, Fozzy і Thrash! Траш!), що суттєво постраждала через удари ворога,  оголосила про різке скорочення витрат – заморожує найм, скасовує премії та відкладає підвищення зарплат.

Зі свого боку постачальники товарів побоюються постачати товар великим мережам, активізують роботу з дрібними магазинами та продуктовими ринками.

Крім того, внаслідок усіх вказаних проблем до 17% малих підприємців можуть припинити роботу. У цій ситуації бізнес має серйозний запит на дієву підтримку з боку держави.

Що каже бізнес: величезні збитки та необхідність державної підтримки

Представники бізнесу по-різному оцінюють наслідки ворожих ударів по торговельно-логістичних об’єктах.

Так, співвласник «Нової пошти» Володимир Поперешнюк наголошує: наслідки атак ворога стали вкрай відчутними порівняно з минулими роками. При цьому влада могла б активніше підтримувати бізнес:

«Сьогодні масштаби втрат ще більші, але політика влади стала протилежною — нові податки, тиск на ФОПів та нескінченні перевірки. Тому для виживання українській економіці потрібні дерегуляція, зокрема — спрощення міжнародної логістики, дозволів на будівництво та приєднання до мереж, податкові канікули для кожного, чиє майно знищив ворог, та вільні економічні зони на прифронтових територіях», — зазначив бізнесмен.

Утім частина представників великого бізнесу зберігає оптимізм попри вкрай тяжкі наслідки ворожих ударів. Руслан Шостак, власник корпорації Terwin, до якої, зокрема входять мережі Varus та EVA, зазначає, що збитки лише від ворожого удару по розподільчому центру EVA, який обслуговував всю Україну, сягнули близько 1 млрд грн.

У цій ситуації бізнес шукає і знаходить рішення для того, аби продовжувати працювати, перелаштувати процеси та якомога сильніше підвищити безпеку.

«Ми будуємо диверсифіковану логістику — інструмент, який дозволить вижити, – розповів Руслан Шостак в інтерв’ю Forbes. – Це складний процес, що потребує часу, але він цілком реальний. Нова модель передбачає мережу з кількох сотень, а можливо й тисяч складів, які обслуговуватимуть торгові мережі. У деяких випадках прямі поставки від постачальників безпосередньо в магазини стануть необхідністю».

Привід товарного дефіциту та реальне зростання цін

Фото порожніх полиць магазинів «Сільпо», Novus, Metro у Києві та деяких інших містах після ворожих ударів по складських центрах  розлетілися соцмережами.

Для мільйонів співвітчизників побачене — тривожний дзвінок: виникає одвічне питання – чи загрожує товарний дефіцит?

Тривожність посилилася після того, як у мережі АТБ запровадили нормування продажу певних товарів (консерви, бакалію, сіль, цукор тощо) – наприклад, не більше 6 шт. товару в одні руки.

Обмеження у всіх магазинах мережі пов’язані з тим, що почастішали випадки, коли деякі покупці роблять оптові закупівлі з метою подальшого перепродажу товарів, тому створюється штучний ажіотаж, пояснив  керівник управління з корпоративних комунікацій АТБ Сергій Демченко.

«Товар є і жодного дефіциту не спостерігається. Але у нас досить низькі ціни, і це приваблює несумлінних покупців», – каже він.

Представники великого бізнесу зазначають: хоч окремі товарні позиції можуть зникнути — дефіцит не загрожує.

«Товари не зникають — Україна має достатній рівень продуктової безпеки. Затримки постачання можуть виникати, але вони матимуть тимчасовий характер — максимум до тижня або двох. Плюс — на ринку висока конкуренція, товари є в багатьох мережах», — зазначив в інтерв’ю Руслан Шостак, власник корпорації Terwin, до якої зокрема входять мережі Varus та EVA.

Отже, представники торговельних мереж, попри всі труднощі та пов’язані з війною збитки, зберігають оптимізм. Втім, експерти обережно зауважують: навіть якщо дефіциту вдасться уникнути, то цілком реальним буде зростання цін. Бізнес, який зазнає збитків, закладе ризики в ціни продуктів і товарів. Грубо кажучи — розділить свої втрати з мільйонами покупців.

Ціни зростатимуть – що робити споживачам?

Як у цій ситуації діяти простим людям — споживачам? Звучить безрадісно, але — ще активніше економити та ще більш  раціонально витрачати кошти.

У жодному разі не закликаємо змітати з полиць цукор, крупи, макарони — продуктова паніка нікому не потрібна, від неї програють усі. Однак обміркувати свої покупки та спланувати деякі завчасно – завжди доречно.

Які є корисні рекомендації в таких умовах?

• Чітко планувати свої закупівлі, буквально — вирушати до супермаркету з конкретним списком потрібних продуктів та товарів і не припускатися зайвих витрат.
• Порівнювати ціни онлайн. Зараз практично всі мережі супермаркетів дозволяють робити покупки на сайті або у мобільному застосунку, отже – можна знайти кращі ціни та умови. Потім – покласти у віртуальний кошик потрібні товари, зробити замовлення, оплатити, а далі — забрати в магазині або отримати доставку. Більша сума замовлення — це можливість отримати безплатну доставку, а ще — бонуси та  знижки.
• Об’єднуватися для закупівель (зокрема — для онлайн-закупівель  у супермаркетах) із родичами чи сусідами. При відчутній сумі покупки — знову ж таки замовлення доставлять безплатно та можна отримати певні знижки.

“Разом з родичами спробували такий формат онлайн-покупок у складчину, – ділиться досвідом дніпрянин Михайло. –  Головне – усе чітко планувати: комусь потрібні макарони, комусь – корм для котів і т.ін. Коли є чіткий список – заходимо на сайт  певних мереж – АТБ, “Варус”, “Фоззі”. Дивимося, де є товари, де вони дешевші, де є знижки, де варіанти з безплатною доставкою. Набираємо кошик. Узгоджуємо деталі. Врешті – сплачуємо та через певний час отримуємо замовлення, потім – розбираємо кожен своє. Все ж таки разом – оптимальніше”.

Фото Наше місто, ДСНС, з відкритих джерел

Дніпровські