Лелека, гніздо та історії людей: у Дніпрі з’явиться нова триметрова скульптура «Точка тяжіння: Дім»

14 вересня 2026 р. 17:52

14 вересня 2026 р. 17:52

У листопаді в Дніпрі відкриють 3,6-метрову сталеву скульптуру «Точка тяжіння: Дім». Це інтерактивний проєкт Національної спілки митців з художнього металу , до якого зможуть долучитися мешканці та організації міста. Кожен охочий матиме змогу додати до металевого гнізда власну іменну гілочку, пише «Наше місто».

Як у Дніпрі створюють сталевий символ дому

Скульптурна композиція складається з двох головних образів — лелеки та гнізда. За задумом авторів, лелека уособлює людину, яка пам’ятає дорогу до рідного порогу, а гніздо — спільний дім, який неможливо збудувати наодинці.

Для кожної металевої деталі створять окрему історію, яку можна буде переглянути за допомогою спеціальної онлайн-мапи. До проєкту вже долучаються місцеві бізнеси, ветерани, культурні та освітні спільноти міста.

«Завдання проєкту — створити у Дніпрі перший в Україні сучасний публічний символ повернення додому, турботи, взаємної підтримки та стійкості, а також показати, що спільний дім формується внеском багатьох людей. Для когось Дніпро був домом завжди, для когось став місцем повернення, а для когось — прихистком після втрати власної адреси. Цей проєкт — про тих, хто знайшов свій дім тут, і тих, завдяки кому це стало можливим», — розповідає ініціаторка проєкту та голова ГО «Національна спілка митців з художнього металу» Тетяна Тицька.

Історії переселенців, захисників і рятувальників

Лелека у композиції символізує людину, яка пам’ятає напрямок до дому. Це образ внутрішнього тяжіння до місця, людей і зв’язків, до яких хочеться повернутися.

Гніздо, своєю чергою, уособлює спільний дім, що формується завдяки багатьом людям. Його потрібно збирати, приносити, переплітати й утримувати. Так само спільний дім виникає з різних дій — захисту, порятунку, праці, дороги, пам’яті, знань, прийняття, турботи та відповідальності.

Основа гнізда складається з 20 великих гілок. Кожна має власний людський вимір та реальну історію:

• Гілочка захисту. Присвячена тим, хто боронить право своїх родин на майбутнє у власному домі. Її співтворцем став коваль-художник, який із перших днів повномасштабної війни добровільно пішов захищати Україну.
• Гілочка порятунку. Розповідає про людей, які ризикують власним життям, щоб повернути інших до життя. Це працівники ДСНС, рятувальники, пошукові групи та волонтери екстреного реагування.
• Гілочка дому, який будують попри все. Присвячена українцям, які створюють цінність в Україні під час війни. Її символом стала ковалька — дружина іншого захисника-коваля. Очікуючи на чоловіка з фронту, вона взяла до рук кувалду та зубила, щоб справа життя її коханого продовжувалась.
• Гілочка дому, збудованого наново. Розповідає про те, що втрата адреси не означає втрату здатності створювати дім. Її уособлює Дмитро з Маріуполя, який не просто оселився у Дніпрі, а й заснував на базі занедбаної станції клуб веслування на ялах. Там він запустив безкоштовну реабілітацію для ветеранів.
• Гілочка відбудови. Присвячена архітекторам, інженерам, комунальникам і волонтерам, які повертають життя та безпеку зруйнованим просторам.
• Гілочка збереженого життя. Про професійну роботу лікарів, парамедиків, медсестер, донорів крові та реабілітологів, завдяки яким життя триває після поранень і критичних подій.

«”Точка тяжіння” — це не просто координата на карті, це люди, до яких хочеться повертатися» , — пояснює співавтор монумента, коваль Григорій Талісман. — «Ця скульптура не розповідає якусь одну біографію. Вона збирає докупи десятки різних доріг. Це людські історії, втілені в металі» .

Скульптура стане частиною «Металевої історії Дніпра»

Нова скульптура лелеки доповнить неофіційний екскурсійний маршрут «Металева історія Дніпра». Його роками створюють майстри Спілки, організатори фестивалю Koval Fest.

Серед робіт, які вже прикрашають місто, — 700-кілограмове «Індустріальне серце Дніпра» біля ПК «Металург», «Планета знань» біля Планетарію, триметровий «Сокіл» на однойменному масиві та артоб’єкти «Космічного парку».

Тему повернення додому прожила й сама керівниця проєкту Тетяна Тицька. Після початку повномасштабної війни вона перебувала в евакуації у Гданську, де організовувала великі європейські ковальські фестивалі. Проте згодом вирішила повернутися до Дніпра, щоб своєю роботою підтримувати розвиток громади та культури України.

Проєкт реалізують за підтримки Українського культурного фонду та Дніпровської міської ради.

Фото Національної спілки митців з художнього металу.

Нагадаємо: Понад 100 років історії: що приховує будівля на проспекті Яворницького у Дніпрі.

Як у Дніпрі півстоліття тому виглядав легендарний ресторан «Рубін».

Дніпровські