ЕКСКЛЮЗИВ Знову до навчання: як у Дніпрі відновлюють заклади освіти після обстрілів

24 вересня 2026 р. 10:30

24 вересня 2026 р. 10:30

У Дніпрі за підтримки міської влади відновлюють заклади освіти, які постраждали внаслідок ворожих атак. Не все робиться миттєво, тому що обстріли міста, на жаль, відбуваються регулярно. Але освітній процес не зупиняється, діти навчаються, гімназії та ліцеї ремонтуються, і це головне. Як це відбувається, бачила журналістка видання «Наше місто».

Удар припав по сусідньому будинку з гімназією № 2

Ось сумна статистика. Згідно з інформацією, наданою департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради, станом на кінець вересня тільки у 2026 році у місті були пошкоджені 39 закладів освіти. У деяких з них ремонт вже завершений, але натомість відновлення багатьох з них триває й досі. При цьому за кошти благодійних організацій виконані роботи у шістьох школах, за кошти міського бюджету – у п’ятьох. Продовжуються роботи за кошти благодійних організацій у чотирьох закладах освіти, а коштом міського бюджету – у вісімнадцятьох.

У закладі були розбиті вікна

Дніпровська гімназія №2 розташована у будівлі 1937 року. Свого часу тут діяла чоловіча гімназія, а сама споруда пережила Другу світову війну. 26 березня цього року поруч із навчальним закладом ворожий БпЛА влучив у сусідній будинок . Удар припав безпосередньо в під’їзд, а вибухова хвиля дісталася і гімназії. На момент атаки діти були на весняних канікулах, усі працівники закладу перебували в укритті.

Наталя Пшенічнікова

–        Ми почули дуже сильний вибух і, звичайно, розхвилювалися, це був стресовий момент, – пригадує Наталя Пшенічнікова, директорка гімназії №2 .  –  Вибухова хвиля пішла на спортивну залу та їдальню гімназії. У 26 навчальних кабінетах були пошкоджені склопакети, вибиті вікна та ролети, а в приміщеннях залишилося чимало уламків. Ми одразу почали прибирати територію, особливо спортивний майданчик зі штучним покриттям, щоб після повернення дітей не залишилося нічого, що могло б спричинити травмування.

У тому будинку мешкав Ростислав — колишній учень другої гімназії, який нині навчається у медичному університеті. В день удару в нього було онлайн-навчання. Дрон пройшов через квартиру, де він жив разом зі своїми рідними – переселенцями з Донеччини. Разом із Ростиславом у помешканні була його сестра Настя, яка також свого часу навчалася у цій гімназії. На щастя, люди залишилися живими. Після атаки мешканців пошкодженого під’їзду відселили,  нині там триває реконструкція.

Ремонт триває

Після вибуху працівники закладу власноруч прибирали приміщення від скла та пилу. Особливу увагу приділили місцям, де перебувають діти, адже на території гімназії працює літній табір. Першочерговим завданням було зробити приміщення безпечними до завершення канікул. Громадська організація «Проліска» відреагувала на ситуацію того ж дня: пошкоджені віконні отвори закрили фанерними листами. Водночас більшість віконних блоків були пошкоджені частково. Наприклад, якщо у вікні було чотири секції, тріснула лише одна, тому її можна було замінити окремо. Це дозволило не втрачати освітлення у кабінетах і продовжити навчання після канікул.

Від фанери — до нових вікон

Згодом розпочалася заміна пошкоджених конструкцій. Загалом у гімназії відновили 26 віконних блоків, а зараз працівники завершують роботи з відкосами. Окремою проблемою стало приміщення їдальні. Через пошкоджені вікна там було недостатньо світла, а це створювало незручності для кухарів, які щодня готують для дітей.

Світлана Подолкіна

–        Я була вдома, коли дізналася про вибух, а чоловік сказав, що він стався зовсім поруч із гімназією, – розповідає Світлана Подолкіна, завідуюча їдальнею.  – Ми одразу прийшли сюди й побачили вибиті вікна, пошкоджені рами та пом’яті жалюзі. Наш колектив зібрався і всі разом прибирали школу та їдальню, бо потрібно було швидко підготувати приміщення до роботи. Спочатку волонтери закрили пошкоджені вікна фанерою, а ми прибирали уламки скла та пил, у тому числі все ретельно пропилососили. Через фанеру в приміщенні було темніше, і кухарям було складно працювати, адже вони самі готують піцу, пиріжки та булочки для дітей. Тому ми дуже чекали на заміну вікон і вдячні всім, хто допоміг зробити їдальню знову світлою та комфортною.

Їдальня працює, вікна вже нові

За п’ять місяців після обстрілу в гімназії вже замінили практично всі віконні блоки. Паралельно працюють над відкосами. За словами працівників закладу, сучасна технологія дозволяє виконувати ці роботи без великої кількості пилу, чого спочатку побоювалися.

Ганна Крапівнер

–         Мій кабінет, на щастя, не постраждав, але я допомагала колегам прибирати пошкоджені приміщення на третьому поверсі, – зазначає Ганна Крапівнер, вчителька початкових класів.  – Спочатку ми винесли скло, прибрали все сміття, а вже потім нам привезли матеріали та почали встановлювати нові вікна. Найбільше постраждали окремі кабінети на третьому та четвертому поверхах, серед них –  кабінети української мови, фізики, хімії та початкової школи. Ми розуміли, що після канікул діти мають повернутися до нормального навчання, тому намагалися зробити все необхідне якомога швидше.

Вставлені нові вікна

Для школярів повернення до звичних умов навчання стало важливою частиною відновлення після пережитого. Четвертокласниця Маргарита Сєдих пригадує, що після канікул побачила у гімназії розбиті вікна, закриті фанерою.

Маргарита Сєдих

–         Спочатку було трохи страшно й незвично бачити все це, але до школи мені все одно хотілося приходити, – пояснює Маргарита.  – Коли навчаєшся вдома, якщо щось не виходить, немає до кого підійти та запитати, як зробити правильно. А в школі можна одразу поставити запитання й отримати пояснення від вчителя. Коли почали встановлювати нові вікна, я побачила, наскільки світліше стало у класі. Тепер, коли сонце світить, все добре видно, і писати набагато зручніше.

Відновлення гімназії №2 триває. Після заміни вікон залишилося завершити роботи з відкосами та привести до ладу окремі елементи приміщень.

У гімназії №72 малюків врятувала інтуїція виховательки

Дніпровська гімназія №72 також стала одним із закладів, які постраждали від обстрілів. Біда сталася 24 червня 2025 року близько 11.00. Удар рашистської ракети припав по території заводу неподалік, вибухова хвиля дісталася прилеглих будівель. За словами директорки, внаслідок атаки було три вибухи. Найбільше постраждала сама будівля гімназії: у класах повиривало двері, була пошкоджена вхідна група, а понад 2000 квадратних метрів стель та частини стін зазнали руйнувань.

Так виглядає заклад зараз

За словами Владислави Тюміної, директорки гімназії №72, тоді у закладі працювало дошкільне відділення. У гімназії були діти віком від трьох до шести років. Вихователька ще до оголошення тривоги вирішила спуститися з ними в укриття — хоча офіційного сигналу тоді ще не було. Якимось дивом їй це підказала інтуїція. Саме це рішення дозволило дітям опинитися в безпечному місці ще до потужного вибуху.

Після обстрілу

Коли ж пролунав сигнал тривоги, до укриття почали спускатися педагоги й технічний персонал. Але «Іскандер» після цього прилетів майже миттєво.  Одна з працівниць отримала тяжкі поранення під час спуску до сховища. Їй надали першу домедичну допомогу безпосередньо в закладі, після чого “швидка” доправила її до лікарні. Інша постраждала працівниця також отримала осколкові поранення.

Владислава Тюміна

–        Ми одразу зателефонували до управління освіти та повідомили відділ технічного нагляду про наслідки обстрілу, – розповідає Владислава Тюміна.  – Того ж дня приїхали комунальники, які збирали скло та закривали вибиті вікна фанерою й поліетиленом.  Фахівці визначили кількість віконних рам з вибитим склом, дверей, площу пошкоджених перестінків і стель, після чого почалася підготовка до відновлювальних робіт. В жовтні розпочався ремонт: спочатку замінили вікна, потім демонтували зруйновані стелі, відновили вхідні групи та двері між кабінетами. Після цього замінили стелі в коридорах, почали обшивати найбільш пошкоджені стіни та зробили відкоси на дверях і вікнах.

Постраждали кабінети

Поки тривали роботи, освітній процес не зупинився. Вже через десять днів після вибуху дошкільне відділення відновило роботу. Перед початком навчального року адміністрація провела опитування серед батьків. За їхнім рішенням гімназія продовжила працювати у змішаному форматі. Більшість школярів повернулася до очного навчання — близько 80% класів знову займалися у своїх кабінетах. Решта 20% продовжили дистанційне навчання, оскільки саме такий формат для них був визначений ще до вибуху.

Руслана Ілюк

–        У моєму кабінеті після вибуху вилетіли всі вікна, а по стелі пішли тріщини, – згадує Руслана Ілюк, вчителька молодших класів.  – На щастя, всередині майже нічого не постраждало, бо на літо ми заздалегідь зняли зі стін стенди та інші матеріали. Спочатку вікна були забиті, і нам довелося звикати працювати в таких умовах. Із чотирьох вікон у класі два були частково закриті, але світло все одно потрапляло до приміщення, тому додаткове освітлення зазвичай не вмикали.  Після осінніх канікул минулого року вікна почали встановлювати, і поступово клас повернувся до звичного вигляду.

Вікна замінені

За її словами, батьки продовжували приводити дітей до закладу навіть у період, коли частина приміщень ще була закритою. Для багатьох родин це було важливо через роботу: залишити дитину вдома не було з ким або просто було страшно. Водночас у гімназії є укриття, а під час повітряної тривоги діти перебувають під наглядом дорослих. Самі школярі особливо гостро відчули різницю між дистанційним і очним навчанням.  Шестикласника Володимира Гриненка налякала думка, що після обстрілу навчальний заклад може не відкритися.

Володимир

–        Коли стався вибух, я був вдома і спочатку просто дуже злякався, бо почув сильний звук, – розповідає Володимир.  – Коли все трохи стихло, я вийшов і подивився новини, а потім побачив, що у школі пошкоджені вікна та стелі. Я дуже засмутився і навіть подумав, що, можливо, доведеться переходити до іншої школи. Але коли цього навчального року прийшов сюди у шостий клас і побачив нові вікна та пофарбовані стелі, дуже зрадів. У нас тепер фактично новий клас, і все знову виглядає добре. Я вже навчався дистанційно, поки тривали роботи, але після встановлення вікон ми повернулися до школи. Звичайно, мені більше подобається навчатися очно, бо у гімназії є друзі, розмови на перервах, можна спілкуватися, а вчителі все пояснюють.

Спортзал відремонтований

Окремою сторінкою історії відновлення гімназії став її шкільний краєзнавчий музей історії Кайдаків. Через вибух він також зазнав значних втрат: багато експонатів було знищено, тому відновити експозицію одразу не вдалося. Адміністрація звернулася по грантову допомогу до Українського музею в Нью-Йорку. Завдяки отриманому фінансуванню експозицію поступово відновили.   Відкриття оновленого музею заплановане на 25 вересня.

Фото Володимира Федорищева.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, як у школах Дніпра встановлюють сонячні панелі.

Дніпровські