ЕКСКЛЮЗИВ Від соснової хвої до народного мистецтва: як майстер із Дніпра створює унікальні вироби

27 вересня 2026 р. 12:22

27 вересня 2026 р. 12:22

У Дніпрі є чимало митців і майстрів, які власноруч створюють унікальні вироби, поєднуючи творчість та українські традиції. Попри складний час, вони продовжують розвивати власну справу, популяризувати народне мистецтво та передавати свої знання наступним поколінням.

Один із таких майстрів — Володимир Яценко. Уже близько 15 років він працює із сосновою хвоєю, створюючи посуд, декоративні вироби, обереги та речі на замовлення. Захоплення, яке починалося з експериментів, сьогодні переросло у професійне народне мистецтво. Володимир має звання народного майстра, представляє роботи на виставках і ярмарках та прагне розвивати українську етностилістику у власних виробах. Про це розповідає “Наше місто”.

Від першої підставки до авторської техніки

Плетінням Володимир почав займатися приблизно у 2012 році. Спочатку його цікавили різні природні матеріали — трава, талаш, однак особливу увагу привернула соснова хвоя.

Ідею майстер побачив під час відпочинку з дружиною у Криму. Згодом самостійно опанував вузол плетіння та почав розробляти власну техніку.

«До природного матеріалу я давно маю тягу. Велике бажання було плести саме або з трави, або з талашу. Але дуже мене зацікавило плетіння з хвої. Я побачив це, мабуть, у Криму, коли ми відпочивали з моєю дружиною. Сам опанував цей спосіб — так і з’явилося моє авторське плетіння», — пригадує Володимир.

Першим виробом стала підставка під чашку. Майстер експериментував, намагаючись створити міцний вузол, який дозволяв би виробам зберігати форму. Першу скриньку подарував сусідам на день народження.

«Перший мій виріб — це була підставка під чашку, тому що спіральне плетіння — це основа плетіння із соснової хвої. А перший виріб, який я подарував комусь, — була скринька. Її ми на день народження подарували сусідам», — розповідає майстер.

Працювати із сосновими голками непросто. Хвоя гостра, може ранити пальці, а смолу, яка залишається на руках, важко відмивати. Проте з часом Володимир пристосувався до матеріалу.

На просту плоску підставку діаметром близько 10,5 сантиметра витрачає приблизно годину. А складні авторські вироби може створювати кілька днів або навіть тиждень.

Сьогодні асортимент майстра значно ширший за перші підставки. Володимир створює горщики, макітри, миски, тарелі, таці, обереги та декоративні композиції.

Щороку він ставить перед собою мету розробити кілька нових форм. Готових схем немає, тому більшість конструкцій доводиться вигадувати самостійно.

Окремий напрям — вироби на замовлення. Клієнти можуть намалювати бажану форму вази чи іншого предмета, а майстер спробує відтворити її із соснової хвої.

«Я також поєдную соснову хвою з іншими природними матеріалами. У моїх роботах можуть з’являтися каміння, глина чи деревина. Так народжуються композиції, у яких поєднуються одразу кілька натуральних матеріалів. І це теж досить цікаво та унікально», — стверджує чоловік.

Для великих ярмарків Володимир готує роботи, які демонструють українське декоративне мистецтво. Серед таких заходів — виставки та ярмарки у Дніпрі й Києві.

Як хобі стало народним мистецтвом

Важливим етапом у творчості майстра став Дніпровський будинок мистецтв. У 2017 році його роботи побачила тодішня директорка закладу Валентина Слобода та запросила до співпраці.

Після цього Володимир почав брати участь у виставках і мистецьких заходах. Інші майстри допомогли йому краще опанувати техніку та зрозуміти особливості української етностилістики. Згодом він отримав звання народного майстра. Тепер не лише створює власні вироби, а й проводить майстер-класи.

«Наші майстри навчили мене користуватися технікою плетіння в етно-українській стилістиці. І завдяки їм я став народним майстром», — додає Володимир.

Для роботи чоловік використовує хвою, яка залишається після санітарних робіт, заготівлі деревини або новорічних свят. Спеціально зривати голки з живих дерев не потрібно.

За словами майстра, після правильної підготовки вироби можуть слугувати 20-25 років. Вони мають не лише декоративне призначення, а й придатні для використання в побуті.

«Вони дуже красиві, дуже тактильні, пахучі, і довго ними можна користуватися — 20-25 років. Єдине, що ми попереджаємо: щоб не псували дерева, щоб хвоїнки з дерев не зривали», — зазначає майстер.

Важливу роль у творчості Володимира відіграє дружина Марія. Вона допомагає з організацією та просуванням робіт, супроводжує чоловіка на заходах і навіть самостійно представляє його вироби на ярмарках.

«Марія мене вже може представляти на будь-якому заході. Вона до Києва їздила кілька разів сама. Це дуже геройський вчинок. Вона мене як майстра дуже підтримує», — з усмішкою говорить чоловік.

Нині Володимир хоче не лише створювати нові вироби, а й навчити цього ремесла інших. Він планує систематизувати власні напрацювання та розробити повноцінну систему навчання.

Майстер пояснює, що звичайний майстер-клас дає лише коротке знайомство з технікою. Йому ж хочеться знайти учнів, які продовжать займатися плетінням і після завершення навчання.

«Хочу, щоб у мене з’явилися учні, бо своє мистецтво потрібно вже передавати комусь. Маю бажання, щоб хтось ще почав далі плести саме із хвої та передавав цю культуру із покоління в покоління», — зізнається майстер.

Для Володимира Яценка соснова хвоя стала не просто природним матеріалом, а способом творчого самовираження. Через власні вироби він поєднує ручну працю, українську етностилістику та сучасний дизайн. Тепер його головна мета — зробити так, щоб авторська техніка отримала продовження в руках нових майстрів.

Фото: особисті фото героїв матеріалу

Дніпровські