вологість:
тиск:
вітер:
Найважче згадувати виклики, де гинуть діти: історія пожежного-рятувальника з Марганця Володимира Гемука
28 вересня 2026 р. 14:19
28 вересня 2026 р. 14:19
Понад 18 років життя Володимир Гемук присвятив службі в ДСНС. Нині він пожежний-рятувальник у підрозділі міста Марганець. Про нього розповіли у Головному управлінні ДСНС України у Дніпропетровській області , пише «Наше місто».
Володимир виріс у селі Добра Надія. Ще юнаком він бачив, як під час пожеж люди гуртувалися, гасили вогонь і підтримували тих, хто втратив майно. Саме тоді зрозумів, наскільки важливо не залишатися осторонь чужої біди.
За роки служби рятувальник пережив чимало складних викликів. Один із них стався вже під час повномасштабної війни. Після удару ворожого БпЛА на одному з критичних об’єктів спалахнула пожежа. Начальник підрозділу Олексій Харченко отримав опіки та осколкові поранення, прикриваючи собою працівника від повторної атаки.
«Ворожі безпілотники не давали нам рятувати Олексія та дістати працівника, який опинився у небезпечній пастці. Вони стежили за нами й могли будь-якої миті вдарити знову. Чоловік знаходився між бетонними плитами, навколо палало мастило. Але ми дісталися до нього, подали драбину та швидко вивели у безпечне місце», — згадує Володимир.
На місці рятувальники надали Олексію домедичну допомогу, після чого його госпіталізували. Врятований чоловік вцілів, хоча перебував у шоковому стані.
«У такі хвилини немає часу на страх чи хвилювання. Потрібно бути зосередженим на конкретному завданні. А вже потім починаєш думати про наслідки», — говорить рятувальник.
Найважче Володимиру згадувати виклики, де гинуть діти. Восени 2024 року під час гасіння пожежі в приватному будинку рятувальники виявили тіла дворічної дівчинки та її мами. Він пам’ятає й виклик навесні 2012 року: горів житловий будинок, зсередини долинав плач дитини. З-під диму рятувальники винесли п’ятирічного хлопчика, проте його дідусь загинув.
Війна змінила роботу рятувальників. До звичних викликів додалися ліквідація наслідків ворожих атак, робота під загрозою повторних обстрілів і ударів безпілотників.
«Хто, як не ми, допоможе людям, які опинилися в небезпеці та чекають на порятунок? Так, наша робота небезпечна й виснажлива, але я жодного разу не пошкодував, що обрав цю професію. Коли рятуємо чиєсь життя, я і без слів бачу, як люди вдячні нам, хоч на їхніх очах сльози. Саме тоді розумієш, що ти на своєму місці», — переконаний Володимир.
За віддану службу Володимира Гемука нагороджено нагрудним знаком ДСНС України «Знак Пошани».
Поза службою він любить риболовлю, походи в гори та час із родиною. Найбільше мріє після війни повернутися до рідного села, відбудувати будинок, зруйнований ворожими обстрілами, повернути сім’ю з-за кордону та надолужити втрачений час.
12 друзів Дніпра: як міста-побратими допомагають під час війни .
Джерело: nashemisto.dp.ua
Новини рубріки
Київський адвокат вимагав $25 тисяч за встановлення клієнту інвалідності
28 вересня 2026 р. 13:49
ЕКСКЛЮЗИВ ОФІЦІЙНО У Дніпрі ворог атакував офіс компанії Opendatabot
28 вересня 2026 р. 13:49