Звільнення за власним бажанням: 7 речей, які варто знати кожному працівнику

04 жовтня 2026 р. 14:08

04 жовтня 2026 р. 14:08

В Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради відповіли на поширене питання: чи може роботодавець вимагати від працівника знайти собі заміну, перш ніж його звільнять. Відповідь однозначна: закон не покладає такого обов’язку на працівника. Водночас це не означає, що можна написати заяву й наступного дня не вийти на роботу. Звільнення має відбуватися у визначеному законом порядку, пише «Наше місто».

Заміну шукати не потрібно

Фраза «Хочеш звільнитися? Спочатку знайди собі заміну» нерідко лунає від роботодавців. Проте Кодекс законів про працю (КЗпП) не встановлює такої вимоги. Організація роботи, розподіл обов’язків і пошук нового працівника належать до сфери відповідальності роботодавця. Умова про заміну не передбачена законом і не може бути додатковою підставою для відмови у звільненні.

Що передбачає стаття 38 КЗпП

Якщо трудовий договір укладено на невизначений строк, працівник має право розірвати його за власним бажанням, письмово попередивши роботодавця за два тижні. В інспекції зауважують, що закон говорить саме про строк попередження, а не про «відпрацювання», яке є побутовим терміном. Протягом цього строку працівник і далі виконує свої обов’язки.

Стаття 38 також визначає випадки, коли роботодавець зобов’язаний розірвати договір у строк, про який просить працівник. Це, зокрема:

• переїзд або переведення чоловіка чи дружини в іншу місцевість;
• вступ до закладу освіти;
• вагітність;
• догляд за дитиною до 14 років або дитиною з інвалідністю;
• догляд за хворим членом сім’ї за медичним висновком;
• вихід на пенсію;
• прийняття на роботу за конкурсом та інші поважні причини.

Крім того, працівник може розірвати договір у визначений ним строк, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, вчиняв мобінг або не вживав заходів щодо його припинення. Проте це має бути підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.

Керівник не приймає заяву: що робити

В інспекції наголошують, що потрібно розрізняти погодження заяви й отримання її роботодавцем. Дозвіл керівника на звільнення за власним бажанням не потрібен, але працівник має мати змогу довести, що письмове волевиявлення було доведено до відома роботодавця. Спосіб подання законом не обмежений: заяву можна подати особисто, надіслати поштою чи іншим належним способом.

Як підтвердити, що заяву отримали:

• Подати особисто. Найбезпечніший варіант: підготувати два примірники заяви. Один передати роботодавцю чи уповноваженому працівнику, а на другому попросити поставити дату отримання, вхідний номер, підпис або іншу відмітку про прийняття. Цей примірник залишається у працівника. Якщо документи реєструються через систему електронного документообігу, варто зберегти підтвердження реєстрації.
• Надіслати поштою. Якщо особисто подати заяву неможливо або її відмовляються приймати, можна скористатися поштою. Бажано зберегти документ, що підтверджує відправлення, опис вкладення, трек-номер і відомості про вручення або інший документ про отримання кореспонденції роботодавцем. Важливий нюанс: квитанція та опис вкладення підтверджують лише факт відправлення, але не отримання. На це звернув увагу Верховний Суд у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 465/4294/18.
• Подати електронно. Якщо у роботодавця є офіційна система електронного документообігу або інший передбачений канал електронної комунікації, потрібно зберігати підтвердження відправлення й отримання. Скриншот повідомлення не завжди є достатнім доказом, адже у разі спору суд оцінює сукупність доказів.

Головне правило: зберігайте копію заяви та докази того, що роботодавець її отримав.

Чи можна просто не виходити на роботу

Ні, якщо строк попередження ще не минув і немає іншої законної підстави для відсутності. Подання заяви саме по собі не звільняє від виконання обов’язків. Схема «написав заяву, а завтра не прийшов» може створити для працівника додаткові проблеми. Верховний Суд у згаданій справі окремо наголошував на необхідності належного повідомлення роботодавця, а неналежне підтвердження такого повідомлення стало однією з ключових обставин спору.

Чи можна відкликати заяву

Так, протягом строку попередження. Виняток становить ситуація, коли на місце працівника вже запрошено іншого, якому за законом не можна відмовити в укладенні трудового договору.

Що змінюється під час воєнного стану

Воєнний стан автоматично не скасовує двотижневий строк попередження для всіх працівників. Проте стаття 4 Закону України № 2136-IX передбачає спеціальне правило. Якщо у районі розташування підприємства, установи чи організації ведуться бойові дії та існує загроза життю і здоров’ю працівника, він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у заяві. Це правило не поширюється на випадки примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану та залучення до робіт на об’єктах критичної інфраструктури. Норма стосується конкретних умов, а не кожного працівника лише через дію воєнного стану.

Строковий трудовий договір

Тут діє стаття 39 КЗпП. Такий договір може бути достроково розірваний на вимогу працівника, зокрема:

• у разі хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи;
• у разі порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору;
• у випадках, передбачених частиною першою статті 38 КЗпП.

Тобто правила для строкового договору не повністю збігаються зі звільненням за власним бажанням із безстрокового.

Що зобов’язаний зробити роботодавець у день звільнення

• видати копію наказу (розпорядження) про звільнення;
• надати письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми;
• провести розрахунок у строки, визначені статтею 116 КЗпП;
• на вимогу працівника внести відповідні записи до трудової книжки, якщо вона зберігається в нього.

Якщо з вини роботодавця належні суми не виплачено вчасно, стаття 117 КЗпП передбачає виплату середнього заробітку за весь час затримки, але не більш як за шість місяців, за умов, визначених цією статтею.

Якщо роботодавець не оформлює звільнення

Якщо працівник належно подав заяву, має докази її отримання, строк попередження минув, а звільнення не оформлено, або виник інший трудовий спір, він може захищати свої права в установленому законом порядку. Стаття 233 КЗпП визначає такі строки звернення до суду:

• у справах про звільнення: один місяць з дня вручення копії наказу про звільнення;

• у справах про виплату всіх належних при звільненні сум: три місяці з дня одержання письмового повідомлення про нараховані та виплачені суми.

Головне

• Працівник не зобов’язаний шукати собі заміну, щоб скористатися правом на звільнення.
• Роботодавець не може додавати до звільнення умови, яких немає в КЗпП.
• Потрібно письмово повідомити роботодавця й дотриматися строку попередження або мати законну підставу для звільнення у визначений працівником строк.
• Обов’язково збережіть доказ того, що заяву отримано.
• Воєнний стан автоматично не скасовує загальний порядок звільнення, але за визначених законом умов дозволяє розірвати договір у строк, зазначений працівником.

У міській інспекції нагадують: звільнення за власним бажанням є правом працівника, а не послугою, яку роботодавець надає після пошуку заміни. Проте реалізувати це право слід у визначеному порядку та з належним підтвердженням подання заяви.

Чи можуть пенсіонерам в Україні заборонити керувати авто: пояснення від адвоката .

Українцям доведеться платити за в’їзд до ЄС: скільки коштуватиме та коли запрацюють нові правила.

Дніпровські