ЕКСКЛЮЗИВ Дніпро pet-friendly: чи готове місто жити разом із домашніми тваринами

06 жовтня 2026 р. 20:32

06 жовтня 2026 р. 20:32

Домашні улюбленці давно перестали бути лише мешканцями квартир чи приватних будинків. Собаки та коти разом із людьми гуляють міськими парками, подорожують, відвідують заклади, переїжджають разом із родинами та навіть стають частиною евакуаційних історій. Повномасштабна війна лише посилила цю залежність: для багатьох українців тварина стала членом родини, якого не залишають навіть під час вимушеного переїзду чи евакуації.

Водночас спільне життя людей і тварин у місті потребує не лише любові до чотирилапих. Потрібні правила, відповідальність власників, ветеринарна допомога, можливість безпечно вигулювати собак, система пошуку загублених тварин та готовність міської інфраструктури враховувати потреби їхніх господарів.

Дніпро поступово розвиває таке pet-friendly середовище. У місті працюють спеціальні майданчики для вигулу собак, домашніх тварин можна реєструвати та чипувати, комунальні служби допомагають загубленим і травмованим чотирилапим, а деякі магазини та заклади адаптують свої сервіси для відвідувачів із тваринами.

Однак чи достатньо цього, щоб назвати Дніпро справді pet-friendly містом? Журналісти «Наше місто» з’ясували, як у Дніпрі вибудовується співіснування людей і тварин та які проблеми досі залишаються невирішеними.

Pet-friendly починається з відповідальності: навіщо Дніпру реєстрація та чипування тварин

Для міста, у якому живуть тисячі домашніх тварин, питання їхньої ідентифікації є не менш важливим, ніж наявність спеціальних місць для вигулу. Щодня працівники КП «Зооконтроль» стикаються з десятками історій, які могли б мати зовсім інший фінал, якби власники заздалегідь подбали про реєстрацію своїх улюбленців.

Загублені собаки після вибухів, покинуті старі тварини, цуценята, яких залишають напризволяще, — усе це реальність, із якою комунальникам доводиться працювати постійно.

Особливо гостро проблема проявилася під час повномасштабної війни. Через вибухи, евакуацію, пошкодження будинків та сильний стрес домашні тварини можуть загубитися навіть у добре знайомому районі. У таких ситуаціях кілька хвилин можуть визначити, чи повернеться собака або кіт до своєї родини.

Одним із найефективніших способів захистити домашнього улюбленця фахівці називають чипування та офіційну реєстрацію.

Ірина Пономаренко, начальниця відділу реєстрації тварин КП «Зооконтроль», розповідає, що система працює у Дніпрі вже з 2017 року. Саме тоді були затверджені правила, згідно з якими всі домашні собаки мають бути зареєстровані, а котів власники можуть реєструвати за бажанням.

«У нашому місті реєстрація — це чип і муніципальний жетон. Жетон єдиного зразка слугує візуальним підтвердженням для поліції, а сам чип встановлюється під шкіру і візуально його не видно. Після реєстрації тварина вноситься до міської бази, а власник отримує реєстраційну картку», — пояснює Ірина Пономаренко.

Чипування займає лише кілька хвилин, тоді як найбільше часу відводиться на оформлення документів. Загалом процедура триває близько двадцяти хвилин. Після цього інформацію про тварину вносять не лише до міської, а й до міжнародної бази даних.

Це особливо важливо для власників, які планують подорожувати за кордон разом із домашніми улюбленцями.

«Для виїзду за кордон чип також діє. Муніципальний міський жетон діє по всьому світу як адресник – тобто це плюси для власників. Але також для виїзду потрібен ряд документів, які роблять у державних ветеринарних клініках», – розповіла начальниця відділу реєстрації тварин КП «Зооконтроль».

Та попри те, що система працює вже дев’ятий рік, далеко не всі власники користуються її можливостями.

«На сьогодні у Дніпрі зареєстровано близько 3-3,5 тисяч тварин. Але домашніх собак, звісно, значно більше. Дехто досі боїться якихось міфічних податків. Проте за всі роки дії програми жодних додаткових зборів не запроваджували. Для відповідального власника реєстрація — це лише переваги», — говорить Ірина Пономаренко.

Якщо власник хоче зареєструвати свого домашнього улюбленця, потрібно зателефонувати до КП «Зооконтроль» за номером 067 908 89 86.

Війна змінює правила: як у Дніпрі повертають загублених тварин додому

Для pet-friendly міста важливо не лише створити комфортні умови для тих, хто має домашню тварину, а й мати систему, яка допомагає улюбленцям, коли вони опиняються на вулиці.

Під час повномасштабної війни потреба в такій системі стала ще більшою. Вибухи, евакуація та стрес нерідко змушують собак і котів тікати з будинків або губитися під час переїзду.

У таких ситуаціях чип може буквально за кілька хвилин допомогти повернути тварину додому.

«Якщо до нас потрапляє тварина з ознаками того, що вона домашня, ми одразу скануємо її. Якщо є чип, уже через п’ять хвилин знаємо, хто власник, телефонуємо йому, і людина приїжджає забирати свого улюбленця. Зараз загубитися може будь-яка тварина, тому реєстрація — це насамперед швидкий пошук свого друга», — зазначає начальниця відділу реєстрації тварин.

Тобто у сучасному місті чипування — це не стільки про контроль за твариною, скільки про можливість швидко встановити її особу та повернути родині.

Що відбувається з тваринами, яких знаходять на вулицях Дніпра

Якщо містяни знаходять безпритульну або травмовану тварину, вони можуть звернутися до КП «Зооконтроль». Фахівці виїжджають на місце, а подальші дії залежать від стану собаки чи кота.

Одних тварин доправляють до хірургів, інших стерилізують, для когось починають пошуки власника або нової родини.

За словами Ірини Пономаренко, знайдену на вулицях міста тварину насамперед потрібно просканувати на наявність чипа та спробувати знайти її господаря. Якщо це не вдається, а протягом двох місяців власник так і не з’явився, собаку вже можна офіційно зареєструвати на нового власника.

Та далеко не кожна історія закінчується поверненням додому. Частина тварин залишається під опікою комунального підприємства, волонтерів або потрапляє до притулків.

Евакуйовані, поранені, покинуті: війна додала місту нових викликів

Щодня до КП «Зооконтроль» привозять десятки тварин. Одних знаходять просто на вулиці, інших — після дорожньо-транспортних пригод, ще когось привозять волонтери із прифронтових територій.

Підприємство співпрацює з волонтерами, військовими та притулками. Сюди регулярно потрапляють поранені тварини із зони бойових дій, а також собаки й коти, яких власники залишили напризволяще.

Якщо після лікування тварину вже неможливо повернути на вулицю через вік чи стан здоров’я, для неї шукають нову родину або передають до притулків.

Війна стала окремим випробуванням для домашніх тварин. Деякі з них втратили своїх господарів через російські удари, інші залишилися без домівок після евакуації. Ще частина приїхала до Дніпра разом із людьми з територій, де через бойові дії стало небезпечно залишатися.

Працівники «Зооконтролю» пригадують і трагічну історію собаки, яка пережила російський удар по житловому будинку. Після влучання ударного безпілотника її господарі загинули, а сама тварина дивом залишилася живою. Саме так вона опинилася під опікою працівників КП.

Однак поруч із воєнними історіями залишаються й випадки, спричинені людською безвідповідальністю.

Собака, якого залишили прив’язаним під палючим сонцем

Одна з таких історій сталася зовсім нещодавно. Біля однієї з міських поліклінік небайдужі люди помітили собаку, якого хтось прив’язав і залишив просто неба. У спеку він провів там майже цілий день. Після повідомлення очевидців на місце виїхали працівники КП «Зооконтроль».

Вони одразу спробували знайти власників, однак ніхто так і не відгукнувся.

«Собаку просто прив’язали й покинули. Ми намагалися знайти господарів, але ніхто не відповів. Зараз шукаємо для нього нову сім’ю. Він дуже добрий, чудовий пес і заслуговує на дім», — розповідає Ірина Пономаренко.

За словами фахівчині, залишати тварину прив’язаною біля магазину, аптеки чи іншого закладу — небезпечно навіть на кілька хвилин. Пес може злякатися, заплутатися в повідку, отримати тепловий удар або стати жертвою інших тварин чи недоброзичливців.

Ще одна історія назавжди закарбувалася у пам’яті працівників підприємства. Одного разу до «Зооконтролю» надійшов виклик забрати загиблу тварину зі смітника. Коли бригада приїхала на місце, виявилося, що собака ще живий. Це був ротвейлер у вкрай виснаженому стані.

«Його вага становила лише 14 кілограмів. Він уже не міг рухатися. Люди подумали, що пес помер, і викинули його на смітник. Ми лікували його майже пів року. Зараз він живе у новій родині», — розповідає Ірина Пономаренко.

За словами працівників підприємства, подібні історії трапляються значно частіше, ніж хотілося б. Особливо багато покинутих собак з’являється після завершення дачного сезону. Люди беруть тварину на літо, а восени просто залишають її на дачі. Потім саме ці покинуті улюбленці збираються у зграї, про які згодом повідомляють мешканці.

«Поки люди не почнуть відповідально ставитися до тварин, проблема безпритульних собак нікуди не зникне. Тут працює лише відповідальність і контроль», — наголошує Ірина Пономаренко.

ГЕС із Херсонщини та Лапка: історії тварин, які отримали другий шанс

На території комунального підприємства також мешкає собака на ім’я ГЕС. Її евакуювали з Херсонщини після підриву Каховської ГЕС та масштабного затоплення. Тепер вона чекає на людей, які зможуть подарувати їй новий дім.

Подібні історії показують, що pet-friendly місто під час війни — це не лише про доступ із собакою до кав’ярні чи наявність майданчика для вигулу. Це також про здатність міської системи приймати тварин, які втратили дім, допомагати їм після травм та шукати для них нові родини.

Загалом кожен працівник КП «Зооконтроль» має вдома тварину, яку свого часу врятував. Ірина Пономаренко також не стала винятком. Серед її домашніх улюбленців — коргі на ім’я Лапка.

Сьогодні це життєрадісна собака, але ще кілька років тому її життя було зовсім іншим. Тварину знайшли повністю облисівшою після утримання у так званих чорних заводчиків. Вона все життя провела у клітці, народжуючи цуценят, а коли захворіла й перестала приносити прибуток, її просто викинули.

«Ми знайшли її повністю лисою. Вона не знала, що таке люди, не розуміла, що таке ліфт. Півтора року я її лікувала. Потім з’ясувалося, що це коргі. Тобто до цього навіть не було зрозуміло. Назвали Лапкою, бо вона була розміром буквально з лапу моєї другої собаки», — згадує Ірина Пономаренко.

Такі історії, кажуть працівники підприємства, ще раз доводять: тварина ніколи не стає безпритульною сама по собі. За кожною покинутою собакою чи котом стоїть людське рішення.

Європейський досвід: чому pet-friendly місто починається не з кафе, а з відповідальності

Коли говорять про pet-friendly міста Європи, найчастіше уявляють собак у ресторанах, магазинах чи громадському транспорті. Проте, за словами Ірини Пономаренко, головна відмінність полягає зовсім не в цьому.

У багатьох європейських країнах домашня тварина фактично не може залишитися невідомою. Після придбання або появи собаки в родині власник у визначений термін зобов’язаний офіційно зареєструвати її. Саме завдяки цьому безпритульних тварин там значно менше.

«За кордоном дуже відповідально ставляться до реєстрації домашніх тварин. Там діє жорсткий контроль, великі штрафи, тому безпритульних тварин практично немає. У нас ця система також працює, але поки що не такими темпами, як хотілося б. Найголовніше — це відповідальність людей», — говорить Ірина Пономаренко.

Цей досвід показує, що готовність міста жити разом із тваринами залежить не лише від кількості спеціальних локацій. Важливо, щоб власники розуміли свою відповідальність, а міські служби мали інструменти для ідентифікації, допомоги та контролю.

Саме тому реєстрація та чипування можуть бути однією з основ pet-friendly культури.

Сім майданчиків для собак: як Дніпро створює простір для чотирилапих

Відповідальність власників — лише одна сторона питання. Інша — міська інфраструктура. Якщо місто хоче бути комфортним для людей із домашніми улюбленцями, воно має створювати умови, де тварини можуть безпечно гуляти, соціалізуватися та тренуватися.

У Дніпрі поступово розвивають такі простори.

Як розповіла Катерина Гришина, представниця департаменту парків та рекреації Дніпровської міської ради, нині на території, що перебуває у підпорядкуванні департаменту, працюють сім локацій для вигулу собак.

Спеціальні майданчики облаштовані у:

• парку Новокодацькому;
• парку Шевченка;
• сквері Янгеля;
• сквері Усачова;
• сквері Прибережному;
• парку «Зелений Гай»;
• сквері Металургів.

Чотири з цих просторів обладнані спеціальними тренажерами для занять із собаками.

«Спеціальним обладнанням для дресирування собак облаштовані чотири локації: парк Новокодацький, сквер Металургів, парк «Зелений Гай» та сквер Усачова. Тут встановлені бар’єри різної висоти, кільце для стрибків, смуга перешкод та тренажер «окоп». Один із найновіших майданчиків облаштовано саме у парку «Зелений Гай», — розповіла Катерина Гришина.

На всіх майданчиках встановлені лавки, урни для сміття, а сама територія огороджена парканом, щоб собаки могли безпечно перебувати всередині.

Водночас дніпряни щодня гуляють зі своїми чотирилапими друзями не лише на спеціально облаштованих майданчиках, а й у багатьох інших парках, скверах і зелених зонах міста.

Тут виникає ще одна важлива складова співіснування людей і тварин у спільному просторі — поведінка самих власників.

Незалежно від місця прогулянки, головне правило для відповідального господаря залишається незмінним — прибирати за своїм улюбленцем та дбати про чистоту території.

«Ми лише закликаємо власників прибирати за своїми улюбленцями. Це правило стосується не лише спеціальних майданчиків, а й усіх територій загального користування», — наголошує Катерина Гришина.

Від парку до супермаркету: як Дніпро виглядає очима власників собак

Щодня парки Дніпра наповнюються не лише людьми, а й їхніми чотирилапими друзями. Для когось це ранкова пробіжка із собакою, для когось — вечірня неспішна прогулянка після роботи. Під час прогулянки Gagarin Park журналісти «Нашого міста» зустріли чимало власників домашніх улюбленців. Серед них — Тетяну та джек-рассел-тер’єрку Джесі, якій 5 років.

Тетяна розповіла, що переїхала до Дніпра з Краматорська восени минулого року через війну. Разом із нею до нового міста переїхала й Джесі.

Для родини вимушене переміщення означало необхідність адаптуватися до нового середовища. Для собаки — також. Проте Джесі швидко звикла до Дніпра, а щоденні прогулянки парками стали невід’ємною частиною життя.

«Ми поруч живемо, тому кожен день гуляємо в цьому парку. Собака в мене дуже активна, потребує руху, тому прогулянки для нас обов’язкові. Гуляємо по декілька годин за одну прогулянку», — розповідає Тетяна.

Час від часу Джесі буває й в інших зелених зонах міста.

«У парку Шевченка також гуляємо. Там дуже гарно та зручно. Часто проходимо через нього, коли йдемо на пляж або до річки», – каже переселенка.

Але міське pet-friendly середовище — це не лише парки. Власникам важливо мати можливість разом із тваринами користуватися й іншими міськими просторами.

Як і багато інших власників собак, Тетяна іноді бере улюбленицю із собою до магазинів. Каже, досвід буває різний.

«В АТБ мені кілька разів робили зауваження, тому тепер залишаю її біля входу. А в інших супермаркетах, де є спеціальні візочки для собак, ми саджаємо її туди — і все добре», – поділилася досвідом жінка.

Такий досвід добре показує, що Дніпро вже рухається у напрямку pet-friendly міста, але цей процес ще не є однаковим у всіх сферах. В одних місцях потреби людей із тваринами вже враховані, в інших власники все ще мають шукати компроміс.

Безпечне місто для тварин : поради ветеринарної лікарки щодо вигулу

Комфортне міське середовище для домашніх улюбленців — це не лише можливість гуляти в парку або зайти до магазину. Власники мають знати, як захистити тварину від небезпек, які виникають навіть під час звичайної прогулянки.

Особливо актуальним це стає влітку. Висока температура може бути серйозним випробуванням для собак і котів. Вони не здатні так само ефективно охолоджувати організм, як люди, тому ризик перегрівання у спеку значно вищий.

Щороку ветеринарні клініки приймають тварин із тепловими ударами, опіками лап після прогулянок розпеченим асфальтом та сильним зневодненням. У багатьох випадках таких ситуацій можна було б уникнути, дотримуючись кількох простих правил.

Ветеринарна лікарка Анастасія Погрібняк працює у професії вже п’ять років. Вона спеціалізується на лікуванні дрібних домашніх тварин, ветеринарній стоматології та хірургії. Каже, ще в дитинстві зрозуміла, що хоче присвятити своє життя допомозі тваринам.

«Для мене ветеринарна медицина — це поєднання науки, постійного розвитку та можливості щодня реально змінювати чиєсь життя на краще. Найбільшу мотивацію мені дає момент, коли пацієнт одужує, а його власники бачать, що їхній улюбленець знову почувається добре. Саме заради таких результатів і варто працювати», — говорить Анастасія Погрібняк.

За словами лікарки, більшість літніх проблем зі здоров’ям домашніх тварин виникає саме через перегрівання організму. Тому перше правило — забезпечити улюбленцю комфортні умови.

«У тварини завжди має бути доступ до свіжої прохолодної води та тіні. Якщо улюбленець постійно живе вдома, наприклад, кіт потрібно забезпечити прохолодне приміщення. За можливості можна використовувати кондиціонер або вентилятор. Також допомагають охолоджувальні килимки, змочування лапок і живота прохолодною водою та уникнення надмірної фізичної активності», — пояснює ветеринарка.

Особливо уважними власникам потрібно бути із собаками. Саме вони проводять багато часу на вулиці й найчастіше потерпають від перегрівання.

Як зрозуміти, що тварині стало зле

Тепловий удар не виникає миттєво. Організм майже завжди подає сигнали, які власник може помітити.

За словами ветеринарної лікарки, першими симптомами стають:

• часте важке дихання;
• сильна млявість;
• рясне слиновиділення;
• почервоніння слизових оболонок;
• небажання рухатися.

Якщо ситуація погіршується, можуть з’явитися більш небезпечні симптоми.

«У більш складних випадках виникають блювання, порушення координації та навіть втрата свідомості», — говорить Анастасія Погрібняк.

Що робити, якщо собака перегрілася

У такій ситуації діяти потрібно швидко. Втім, бажання допомогти не повинно нашкодити ще більше.

«Необхідно перенести тварину в прохолодне місце, змочити лапки, живіт і пахову ділянку прохолодною водою або загорнути у вологий рушник. Не варто використовувати дуже холодну або крижану воду чи самостійно давати будь-які препарати. Потрібно якнайшвидше звернутися до ветеринарного лікаря», — наголошує вона.

Особливо уважними потрібно бути власникам брахіцефалічних порід — мопсів, французьких та англійських бульдогів, пекінесів, ши-тцу та інших собак із короткою мордою. Через особливості будови дихальних шляхів вони значно важче переносять спеку.

Дніпро очима чотирилапої гості: куди можна сходити разом із собакою

Ще кілька років тому поява людини із собакою в кав’ярні чи ресторані могла викликати здивування. Сьогодні ситуація змінюється: дедалі більше закладів у Дніпрі відкривають свої двері для відвідувачів із домашніми улюбленцями. Для багатьох містян собака чи кіт — повноцінний член родини, тому залишати тварину вдома під час кожного походу в кафе, ресторан або магазин хочеться не завжди. Так поступово формується нова культура міського життя, у якій тварини можуть бути поруч із власниками не лише під час прогулянок, а й у повсякденних справах.

Pet-friendly простори у Дніпрі сьогодні мають різний формат. Одні заклади просто дозволяють приходити з тваринами, інші створюють для чотирилапих окремі умови — пропонують воду, ласощі, пелюшки або спеціальні місця.

Vensky Dog: коли любов до собак стала основою закладу

Назва Vensky Dog для багатьох дніпрян уже стала впізнаваною. Проте собача тематика тут — не просто частина бренду. Як розповідає адміністратор Дмитро, який працює у закладі з моменту його відкриття, саме любов до чотирилапих стала поштовхом для створення цього місця.

«Насправді собачки для нас — це значно більше, ніж просто елемент назви чи декору. Саме вони надихнули нас на створення Vensky Dog з особливою, теплою атмосферою», — говорить він.

Концепція закладу проста: людина не повинна обирати між зустріччю з друзями чи обідом у кафе та прогулянкою зі своїм собакою.

«Ми щиро вважаємо, що домашні улюбленці — це теж родина. Хотілося, щоб люди могли після прогулянки зайти на каву, обід чи вечерю, не думаючи про те, де залишити свого чотирилапого друга», – каже Дмитро.

Собача тематика тут присутня не лише в назві, а й у деталях інтер’єру. Водночас для команди pet-friendly — це передусім про турботу та відповідальність.

«Для нас бути pet-friendly — це про справжню турботу. Для наших маленьких хвостатих відвідувачів ми безплатно пропонуємо свіжу воду. А якщо господар хоче потішити свого улюбленця — на барі можна придбати ласощі для собак», – зазначає адміністратор.

Щоб перебування тварин було комфортним для всіх гостей, у Vensky Dog діють прості правила. Домашній улюбленець має перебувати під постійним наглядом власника. Собака повинен бути на повідку, а за необхідності — у наморднику.

Власник відповідає за поведінку та безпеку своєї тварини. Також не можна дозволяти собаці сидіти або лежати на столах, стільцях, диванах чи інших меблях. Якщо тварина забруднила приміщення або територію закладу, господар має одразу прибрати за нею.

Окремо у закладі наголошують на поведінці тварини щодо інших відвідувачів.

«Просимо поважати інших гостей і персонал: не допускайте гучного гавкоту, агресивної чи іншої поведінки тварини, яка може створювати дискомфорт для оточуючих», – підкреслюють у закладі.

Адміністрація також залишає за собою право відмовити у перебуванні тварині, якщо вона поводиться агресивно або її поведінку неможливо контролювати.

DoubleV: комфорт має бути і для людей, і для собак

Схожого підходу дотримуються й у ресторані DoubleV. Його власниця Наталі говорить, що для неї домашні тварини завжди були повноцінними членами родини. Тому можливість приходити до ресторану разом із собакою сприймається як природна частина гостинності.

«У DoubleV ми завжди раді гостям із чотирилапими друзями. Для мене домашні улюбленці — це повноцінні члени родини. Люди повинні мати можливість проводити час разом зі своїми тваринами», – зазначає Наталі.

У ресторані немає жорстких вимог щодо породи чи розміру собаки. Тут однаково раді гостям із маленькими шпіцами та великими лабрадорами чи вівчарками.

Головна умова — тварина має бути під контролем власника та не створювати дискомфорту для інших відвідувачів.

«Головне — щоб тварина була під контролем власника, почувалася спокійно та не створювала дискомфорту для інших гостей. Якщо це повідець — чудово. Якщо переноска — теж. Найважливіше — відповідальність господаря», – підкреслює власниця.

У DoubleV подбали і про побутові потреби чотирилапих гостей. Власникам не обов’язково окремо просити воду для собаки — персонал сам пропонує мисочку зі свіжою водою.

«У нас це навіть не потрібно просити. Ми самі дбаємо про комфорт наших чотирилапих гостей: кожному собаці пропонуємо мисочку зі свіжою водою, одноразову пелюшку, а за бажанням господаря — ще й смаколик. Нам приємно бачити, коли комфортно не лише людям, а й їхнім улюбленцям», – каже Наталі.

На думку власниці, саме відповідальність господарів може сприяти тому, щоб таких закладів у місті ставало більше.

«Я розумію заклади, які поки що не готові працювати у такому форматі. Причини можуть бути різними: особливості приміщення чи санітарні вимоги. Але, якщо власники відповідально ставляться до своїх тварин, а заклад має чіткі правила, можна створити простір, у якому буде комфортно абсолютно всім», – підкреслює власниця закладу DoubleV.

Куди ще можна завітати із собакою у Дніпрі

Щоб перевірити, як працює pet-friendly формат на практиці, журналістка «Наше місто» разом зі своєю чотирилапою помічницею — чихуахуа Азазель — відвідала кілька закладів Дніпра. Цього разу Азазель фактично стала чотирилапою інспекторкою. Разом із нею ми подивилися на міський сервіс з іншого боку — очима домашнього улюбленця, якого господар бере із собою під час звичайного походу на обід чи каву.

Одним із місць, де найбільше подбали саме про собак, став PATTY Smash Burgers. Азазель тут зустріли як справжню VIP-гостю: одразу принесли фірмову тканинну пелюшку та пригостили собачим печивом у формі бургера.

Поки люди обідали, чотирилапа відвідувачка також мала все необхідне для комфортного перебування.

Не менш привітно зустріли нас у Lila Cake. Тут для домашніх улюбленців за потреби можуть принести мисочку з водою. У закладі кажуть, що собаки та інші домашні тварини є бажаними гостями за умови відповідального ставлення власників.

«Ми pet-friendly. Головне, щоб ваш чотирилапий друг не заважав іншим гостям», — підкреслили у закладі.

Ще один варіант для спільного походу — DOGS&BURGERS DNIPRO. Заклад відомий своєю активною атмосферою, але гостей із собаками тут приймають так само привітно, як і інших відвідувачів.

Поява таких місць свідчить про поступову зміну ставлення до домашніх тварин у міському просторі. Для частини кафе та ресторанів pet-friendly вже не просто спосіб залучити додаткових клієнтів, а складова власної культури гостинності.

Водночас сам дозвіл зайти до закладу із собакою ще не робить його комфортним для всіх. Багато залежить від поведінки власника: тварина має бути під контролем, не заважати іншим людям і дотримуватися правил конкретного закладу.

До магазину разом із собакою: які можливості є у Дніпрі

Pet-friendly формат поступово виходить за межі кафе та ресторанів. Власники собак дедалі частіше хочуть брати улюбленців із собою і під час звичайних покупок.

Ще донедавна одним із найпоширеніших варіантів було залишити собаку біля входу в магазин. Сьогодні деякі торговельні мережі намагаються створити умови, за яких людина може зробити покупки разом із домашнім улюбленцем. Проте правила у різних супермаркетах відрізняються.

В АТБ можна приходити разом із домашніми тваринами, але за умови дотримання встановлених вимог. Собаки мають перебувати на повідку, а небезпечні породи — додатково у наморднику. Невеликих тварин дозволяється переносити у спеціальних сумках, контейнерах або переносках.

При цьому домашнім улюбленцям не можна контактувати з товарами, торговельним обладнанням і продуктовими візками. Тобто садити тварину безпосередньо у кошик або візок для покупок не можна.

Власник також має стежити за поведінкою собаки, щоб вона не проявляла агресії, не заважала іншим відвідувачам та не порушувала санітарно-гігієнічних вимог. Якщо правила не виконуються, адміністрація може попросити власника залишити магазин разом із твариною.

Інший підхід обрали «Сільпо», VARUS та «Ашан». У цих мережах для власників собак малого та середнього розміру з’явилися спеціальні брендовані візки — так звані песомобілі.

Вони мають окрему зону для тварини, тому собака не перебуває безпосередньо у продуктовому кошику. Конструкція також дозволяє власнику комфортно пересуватися магазином разом із домашнім улюбленцем.

Водночас варто враховувати, що правила можуть відрізнятися навіть у межах однієї мережі. Наприклад, на дверях деяких магазинів «Сільпо» досі можна побачити знаки, які забороняють вхід із тваринами. Тому перед відвідуванням конкретного магазину краще звернути увагу на його правила.

У КП «Зооконтроль» загалом позитивно оцінюють такі зміни, але наголошують: розвиток pet-friendly середовища неможливий без культури поведінки самих власників.

Начальниця відділу реєстрації тварин КП «Зооконтроль» Ірина Пономаренко вважає, що за можливості краще взяти спокійну собаку із собою всередину магазину, ніж залишати її прив’язаною біля входу.

«Головне — не прив’язувати тварину біля магазину. Це небезпечно. Якщо заклад дозволяє заходити із собакою, то має бути взаємна повага: власник контролює поведінку тварини, а заклад створює комфортні умови. Те саме стосується кафе й ресторанів — якщо собака спокійно сидить поруч зі своїм господарем, то чому ні?», – каже начальниця відділу реєстрації тварин КП «Зооконтроль».

То чи готовий Дніпро бути pet-friendly містом?

Дніпро вже має елементи міста, комфортного для людей із домашніми тваринами. У місті працюють майданчики для вигулу, існує зручна система реєстрації та чипування тварин, яка допомагає повертати загублених собак і котів їхнім власникам. Комунальні служби працюють із безпритульними та травмованими тваринами, приймають евакуйованих із прифронтових територій та допомагають шукати для них нові родини.

Водночас, за словами експертів, сам факт наявності інфраструктури ще не робить місто повністю pet-friendly. Це щоденна взаємодія людей з тваринами. Власник має прибирати за собакою, реєструвати її, стежити за здоров’ям та безпекою улюбленця. Місто — створювати умови, де це можна робити комфортно. Заклади та магазини — визначати зрозумілі правила для відвідувачів із тваринами. А суспільство загалом — сприймати домашніх улюбленців не як перешкоду, а як частину міського життя.

Для прифронтового Дніпра ця тема має ще один важливий вимір — війну. Тварини, які пережили обстріли, втратили господарів, були евакуйовані з прифронтових територій або опинилися на вулиці через бойові дії, стають частиною міського простору так само, як і люди, які змушені були залишити свої домівки. Історії тварин, які пережили російські удари, були загублені після вибухів, або яких просто покинули люди, показують: питання співіснування людей і тварин для українських міст сьогодні значно ширше, ніж можливість просто зайти із собакою до кав’ярні.

Pet-friendly місто — це простір, у якому тварина не залишається невидимою, коли губиться, травмується чи втрачає господаря. Це місто, де є інфраструктура для щоденного життя, але водночас є й культура відповідальності.

Матеріал створено для участі в конкурсі «Співпростір». Конкурс проводиться за підтримки ГО «Ю-Хартс Україна» та Kormotech.

Фото автора; з соцмереж закладів.

Нагадаємо, раніше ми писали: Зі школи  – на фронт: історії вчителів-військових з Дніпра.

Дніпровські