ЕКСКЛЮЗИВ Дронова безпека для журналістів: у Дніпрі провели тренінг, як діяти під час зйомок під загрозою атаки

07 жовтня 2026 р. 16:00

07 жовтня 2026 р. 16:00

Для журналістів Дніпропетровщини дронова загроза стала частиною професійної реальності. Під час виїздів на місця обстрілів медійники можуть опинитися під повторною атакою, тому важливо не лише встигнути зробити матеріал, а й знати, як діяти у небезпечній ситуації. Саме цьому був присвячений тренінг «Дронова безпека: як журналісту розпізнати загрозу та діяти під час атаки БпЛА», який провів Дніпровський центр журналістської солідарності НСЖУ. Про це розповідає “Наше місто”.

Тренеркою стала Ганна Логвіненко — інструкторка з безпекових питань, відеооператорка та екс-офіцерка ГУ ДСНС України у Запорізькій області. Учасникам розповіли про різні типи безпілотників, зокрема FPV та ударні БпЛА, а також про особливості роботи дронів на оптоволокні.

Одна з головних порад тренерки — не намагатися роздивитися безпілотник чи зняти його на камеру. Якщо журналіст почув або побачив можливу загрозу, потрібно якнайшвидше шукати захищене місце.

«Не треба намагатися зняти дрон. Кадр не вартий ризику для життя», — наголосила Ганна Логвіненко.

Серед можливих ознак небезпеки — незвичний рух об’єкта в небі, низький політ, характерне дзижчання або гул, наближення дрона до людей, будівель чи автомобілів. Водночас визначати точний тип безпілотника в такій ситуації не варто: дорогоцінні секунди краще використати для пошуку укриття.

“Окремо, краще не користуватися навушниками в районах, де існує загроза FPV-дронів. Людина має чути, що відбувається навколо, адже звук може допомогти вчасно помітити небезпеку”, — зауважує Ганна.

Куди ховатися під час атаки

Найкращий варіант — капітальна споруда, підвал, підземний перехід або інше захищене приміщення. Якщо укриття поруч немає, можна використати заглиблення рельєфу — канаву, яму чи іншу нерівність місцевості. У такому разі потрібно лягти якомога нижче та прикрити голову і шию.

Якщо FPV-дрон помітили з автомобіля, не варто намагатися просто втекти від нього на машині. За можливості та якщо це безпечно для інших учасників руху, автомобіль потрібно зупинити, залишити його, відійти подалі та шукати укриття.

Безпека команди — ще до виїзду

Під час тренінгу також говорили про підготовку журналістської групи до небезпечного відрядження. Команда має заздалегідь визначити ролі та алгоритм дій: хто відповідає за безпеку, хто працює з камерою, хто керує автомобілем і хто контактує з героями матеріалу.

“Важливо, щоб кожен учасник знав, де знаходяться аптечка і турнікет, а редакція — куди саме вирушила команда. У разі зміни ситуації журналісти мають оперативно повідомити про це редакцію та чітко вказати своє місце перебування і необхідну допомогу”, — говорить Ганна Логвіненко.

Окрему увагу приділили детекторам дронів. Тренерка продемонструвала роботу пристроїв «Чуйка» та «Цукорок». Водночас Ганна наголосила: такий прилад є лише додатковим інструментом і не гарантує виявлення кожного безпілотника, зокрема через особливості роботи оптоволоконних FPV.

Небезпека може залишатися після удару

На місці можуть залишатися уламки безпілотників, нерозірвані боєприпаси чи інші небезпечні предмети. Підходити до них, торкатися або намагатися самостійно переміщати чи знешкоджувати такі предмети не можна.

Дніпровські