Зелений штурм техногенних зон: як рослинний світ Кривого Рогу виживає на мертвій землі

08 жовтня 2026 р. 10:24

08 жовтня 2026 р. 10:24

Хвостосховища Криворізького залізорудного басейну вже давно стали символом техногенного впливу людини на природу. Ці штучні ландшафти належать до найбільш екологічно небезпечних територій регіону. Про це йдеться у дослідженні фахівців Криворізького ботанічного саду НАН України.

Життя на відходах: дивовижна флора криворізьких хвостосховищ

Фіторізноманіття хвостосховищ - фото Криворізький ботанічний сад НАН України

Сухі, майже безжиттєві простори з високим вмістом токсичних речовин, різкими перепадами температури та відсутністю звичного ґрунтового покриву часто порівнюють із «сірою пустелею», «інопланетними краєвидами» чи «місячними ландшафтами». На перший погляд здається, що в таких умовах життя неможливе.

Проте природа демонструє дивовижну здатність до адаптації. На Криворіжжі вже зафіксовано понад сотню видів рослин, які успішно опановують ці екстремальні місцезростання. Частина з них потрапила сюди завдяки рекультиваційним експериментам, що проводилися на невеликих ділянках.

Згодом ці рослини почали самостійно поширюватися на прилеглі території. Інші види належать до урбанофлори Кривого Рогу і заселили хвостосховища спонтанно, без участі людини.

Серед таких рослин-екстремалів є і трави, і кущі, і дерева. Вони не лише виживають у суворих умовах, а й поступово змінюють ландшафт, створюючи своєрідні зелені бар’єри та запобігаючи розвіюванню пісків.

Одним із перших поселенців на полишених верхніх ярусах хвостосховищ стає дворядник муровий. Ця рослина активно освоює нові території, де ще майже немає іншого рослинного покриву. Поруч із нею можна побачити молоді рослини та сухі торішні пагони кураю чіплянкового — типового піонера порушених земель.

Серед деревних порід помітну роль відіграє тополя чорна. Вона є одним із найстійкіших піонерних видів дендрофлори і добре почувається навіть на таких бідних субстратах. Не менш витривалим виявився тамарикс галузистий — справжній чемпіон серед декоративних кущів за здатністю переносити засолення, посуху та інші стресові фактори.

Активно поширюється також сумах коротковолосий (оцтове дерево). Завдяки численним брунькам на коренях він утворює кореневу поросль на значній відстані від материнської рослини, швидко займаючи нові ділянки. Невибаглива і водночас декоративна робінія клейка теж успішно закріплюється на техногенних територіях, додаючи їм естетичної привабливості.

Цікаво, що серед «поселенців» хвостосховищ є види, які в природі ростуть зовсім в інших умовах. Наприклад, колосняк чорноморський у природному середовищі зустрічається на піщаних кучугурах узбережжя Чорного та Азовського морів. На хвостосховищах він почувається цілком комфортно. Подібну поведінку демонструє і катран понтичний — ще один характерний мешканець азово-чорноморських літоралей.

Окремо варто згадати лещицю скорзонеролисту, що походить із Прикаспійського регіону. Цей вид вважається одним із найкращих фітомеліоративних рослин для складних техногенних умов.

Поступово дерева і трави формують на хвостосховищах своєрідні живі бар’єри. Вони зменшують вітрову ерозію, затримують «летючі піски» і створюють мікроумови, сприятливі для подальшого заселення іншими видами.

Дослідження фіторізноманіття цих територій проводять науковці Криворізького ботанічного саду НАН України. Інформацію про сучасний стан рослинного покриву хвостосховищ надала кандидатка біологічних наук Ольга Красова.

Ці спостереження ще раз підтверджують: навіть у найнесприятливіших техногенних ландшафтах життя знаходить способи продовжуватися. Вивчення таких процесів має не лише наукове, а й практичне значення — результати можуть бути використані для розробки ефективніших методів біологічної рекультивації порушених земель Криворіжжя.

Раніше ми писали: війна та підрив Каховської ГЕС: громади Криворіжжя увійшли до територій техногенних катастроф і відновлення.

Дніпровські