За чотири місяці допоміг евакуювати трьох поранених: історія військового з ТрО Дніпра

08 жовтня 2026 р. 18:13

08 жовтня 2026 р. 18:13

Військовослужбовець Віталій за чотири місяці на позиції допоміг евакуювати трьох поранених побратимів. У ситуаціях, коли над ними постійно кружляли ворожі дрони, він неодноразово залишав укриття, розуміючи, що будь-який рух може бути помічений противником, пише «Наше місто» з посиланням на пресслужбу 128 окремої важкої механізованої бригади «Дике Поле».

Віталій уже мав бойовий досвід до початку повномасштабної війни. У 2014–2015 роках його мобілізували, і він воював на Донеччині. Після повернення до цивільного життя чоловік працював слюсарем-ремонтником.

24 лютого 2022 року Віталій перебував у Дніпрі та саме збирався на роботу, коли сестра сказала йому: «Не виходь, на нас напали».

Спочатку чоловік не пішов до війська. Однак із початком масованих атак, коли над містом почали летіти дрони, ракети та КАБи, він вирішив мобілізуватися.

Після підготовки Віталій опинився на позиції разом із побратимом. Їхнім завданням було спостерігати за противником і не допустити його непомітного просування.

Перші дні були непростими. Військовим довелося облаштовувати позицію та робити додатковий вихід з укриття. Особливо гостро відчувався брак води. Перші два тижні доставляти її дронами не виходило, тому військові збирали дощову воду.

На іншій позиції неподалік був колодязь. Дістатися до нього можна було лише дуже обережно: пересуватися доводилося навприсядки, а після цього залишати все без змін, щоб не привернути увагу ворожих безпілотників.

Проте коли знадобилася допомога пораненим, Віталій не вагався.

Першим був військовослужбовець Національної гвардії, якого атакував російський дрон. Боєць отримав поранення обох ніг. Через присутність у небі ворожих безпілотників одразу підійти до нього було неможливо.

Коли з’явилася можливість, Віталій разом із побратимами вирушив на допомогу. Дорогою вони розмовляли українською, щоб поранений розумів: до нього наближаються свої військові.

Після евакуації нацгвардієць попросив Віталія про незвичайну річ.

«Каже: “Подивись, у мене там у рюкзаку є баночка коли”. Він поки лежав поранений, весь час про неї думав. Тут війна, кров, а він: “Друже, так коли захотілося, що сил нема!”» — згадує Віталій.

Вдруге допомога знадобилася ще одному військовому. Бійці саме прибули на нову позицію і не встигли повністю облаштуватися, коли по рації отримали повідомлення про пораненого. Цього разу Віталій вирушив сам. Дорогою він зустрів інших військових, які вже надавали допомогу, і долучився до евакуації.

Втретє Віталій також не залишив побратима без допомоги, хоча розумів, що їх могли помітити з повітря.

«Це ж побратим», — пояснює він.

Військовий знайшов пораненого, наклав йому турнікет і довів до своєї позиції. Наступні чотири-п’ять днів чоловік залишався разом із ними, після чого військові вийшли з позиції разом, адже самостійно поранений пересуватися не міг.

Після чотирьох місяців на позиції Віталій змінив спеціалізацію. Тепер він займається евакуацією військових і цивільних, а також працює з ворожими «ждунами» та FPV-дронами.

Кожен знищений російський дрон може означати врятоване життя. Для Віталія це одна з найважливіших складових його роботи.

У Сухопутних військах є багато різних завдань і спеціальностей, але мета у всіх одна — захист України.

Нагадаємо: Від кухаря до піхотинця та бойового медика: історія військового із позивним «Сир».

Найважче згадувати виклики, де гинуть діти: історія пожежного-рятувальника з Марганця Володимира Гемука .

12 друзів Дніпра: як міста-побратими допомагають під час війни .

Фото: 128 окрема важка механізована бригада «Дике Поле».

Дніпровські