Україна прощається з машиністом поїзда «Дніпро — Одеса» Іваном Шевчиком, який ціною життя врятував 340 пасажирів - Дніпровські

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Україна прощається з машиністом поїзда «Дніпро — Одеса» Іваном Шевчиком, який ціною життя врятував 340 пасажирів

09 жовтня 2026 р. 13:35

09 жовтня 2026 р. 13:35

Сьогодні, 9 жовтня, у Знам’янці попрощались з машиністом електровоза Іваном Шевчиком. Він загинув 13 серпня 2026 року на робочому місці, коли ворожий дрон влучив у кабіну локомотива пасажирського поїзда «Дніпро — Одеса», пише «Наше місто» з посиланням на місцеву владу .

Того ранку, 13 серпня 2026 року, потяг «Дніпро — Одеса» наближався до станції Буялик на Одещині. Бригада отримала сигнал про загрозу ворожого безпілотника та команду зупинити поїзд. Іван Шевчик разом із колегою Василем Морозовим вів состав до станції, де людей можна було швидко вивести з вагонів.

Україна прощається з машиністом поїзда «Дніпро — Одеса» Іваном Шевчиком, який ціною життя врятував 340 пасажирів

Проте реактивний дрон раптово змінив напрямок і влучив просто в кабіну локомотива. Обидва залізничники загинули.

У поїзді перебували 340 пасажирів, серед яких 67 дітей. Усіх евакуювали, ніхто не постраждав. «Вони не шукали героїзму. Вони просто виконували свою роботу», — кажуть про загиблих колеги-залізничники.

Іван Шевчик народився 1 травня 1985 року в селі Добронадіївка на Олександрійщині. Закінчив місцеву школу, потім здобув професію помічника машиніста у Знам’янському професійному ліцеї, а кваліфікацію машиніста — у школі машиністів в Одесі. З дитинства захоплювався технікою, тож шлях на залізницю був для нього природним.

На залізницю прийшов у 18 років слюсарем з ремонту рухомого складу цеху поточного ремонту. Наприкінці 2019 року став помічником машиніста, згодом — машиністом електровоза цеху експлуатації у ВП «Локомотивне депо Знам’янка» Філії «Локомотивна компанія» АТ «Укрзалізниця». Колеги пам’ятають його як відповідального, досвідченого фахівця, готового завжди допомогти.

У Івана залишилися дружина, донька і син, батько та брат.

Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким і колективу локомотивного депо Знам’янка.

Нагадаємо, раніше ми писали: Йому було лише 42 роки: у Нікополі провели в останню путь полеглого захисника .

Залишилися дружина та сестра: зупинилося серце захисника з Кам’янського .

Залишилась дружина, діти та онуки : від отриманих поранень помер Герой з Дніпропетровщини.