ЕКСКЛЮЗИВ Дніпровський зоолог Олександр Пономаренко: інтереси мисливців не повинні підміняти інтереси природи

10 жовтня 2026 р. 12:15

10 жовтня 2026 р. 12:15

Влітку 2026 року законодавці запропонували змінити правила полювання. Своє ставлення до новацій журналісту «Наше місто» висловив відомий дніпровський зоолог Олександр Пономаренко.

Мисливська галузь України, безумовно, потребує змін, однак нові правила мають передусім захищати диких тварин, а не лише спрощувати роботу мисливців.

Так вважає Олександр Пономаренко, старший науковий співробітник природного заповідника «Дніпровсько-Орільський» . Зоолог не виступає проти спортивного полювання як такого, але переконаний: перш ніж дозволяти добування тварин, необхідно достовірно знати, скільки їх залишилося в природі та наскільки стійкими є їхні популяції.

— Грамотне управління мисливськими ресурсами має складатися з трьох послідовних етапів: обліку тварин, визначення квот на відстріл і незалежного контролю, — стверджує фахівець. — Тобто необхідно об’єктивно встановити чисельність мисливських видів птахів і звірів. На підставі достовірних даних визначити, скільки трофеїв можна здобути без шкоди для популяції. І, звісно, потрібно постійно контролювати, чи дотримуються встановлених обмежень і чи не загрожує полювання подальшому існуванню видів.

На думку вченого, особливо важливим є саме повністю незалежний облік мисливських видів птахів і звірів. Олександр Пономаренко не вважає полювання безумовним злом. За його словами, у деяких європейських країнах воно є частиною системи управління дикою природою. Але багато що залежить від місцевих умов, щільності населення, площі природних територій та організації державного контролю.

— Наприклад, у скандинавських країнах мисливське господарство тісно пов’язане зі спостереженнями за популяціями великих тварин, — пояснює експерт. — Рішення про допустимі обсяги добування ухвалюють з урахуванням стану популяцій, а полювання може використовуватися для регулювання їхньої чисельності.

Тобто важливо не просто видати дозвіл на відстріл, а розуміти, скільки тварин народилося за рік, як змінюється чисельність стада і яку кількість особин можна вилучити без негативних наслідків. Там усе це суворо регулюється. Причому самі мисливці цим не займаються — відповідні дослідження проводять незалежні організації.

Однак механічно переносити таку модель в Україну не можна. У Дніпропетровській області, зазначає фахівець, близько 78% території припадає на ріллю. Це суттєво відрізняється від регіонів із великими лісовими масивами та значними природними угіддями, де мешкають лосі, ведмеді й інші великі тварини. Тому українська система полювання має враховувати власні природні умови, стан популяцій та особливості використання земель.

— Я, як професійний зоолог, не проти спортивного полювання, — наголошує фахівець. — Але використання диких тварин як біологічного ресурсу має бути раціональним. За потреби слід обмежувати використання окремих видів і вживати заходів для їхнього відновлення.

Головний принцип, на якому наполягає вчений, простий: інтереси мисливців не повинні підміняти інтереси збереження природи. Електронні реєстри та нові процедури можуть зробити галузь сучаснішою, але без незалежного обліку тварин і прозорого контролю вони не гарантують надійного захисту дикої природи.

Раніше ми писали про те, що жителям Дніпра і області розповіли про заборону полювання.

Фото НМ

Дніпровські