ЕКСКЛЮЗИВ Психосоматика: лікарі з Дніпра про те, де закінчується стрес і починається діагноз

13 жовтня 2026 р. 10:10

13 жовтня 2026 р. 10:10

Головний біль, проблеми зі шлунком, тиск: дедалі частіше причину цих скарг шукають у психосоматиці. «Наше місто» розповідає, що насправді відомо про зв’язок психіки й тіла та як поєднувати лікування з роботою над емоціями.

Втрата слуху та проблеми на роботі: історія Володимира

Володимир вже декілька років погано чує на ліве вухо. Він проходив обстеження в отоларинголога , лікувався, однак проблема зі слухом залишилася.

– Це сталося на підприємстві, де я працював, — розповідає Володимир. – У мене було сильне запаморочення, стан, схожий на мікроінсульт. Після цього погіршився слух. Тоді я стикався з несправедливістю. Напруга в колективі накопичувалася, але я продовжував працювати. Зараз розумію, що, можливо, правильним рішенням було б тоді звільнитися.

На проблеми на роботі накладалися й особисті труднощі. Смерть дружини стала ще одним непростим випробуванням у житті чоловіка.

Згодом Володимир звернувся до психологині, яка допомогла йому подивитися на ситуацію з іншого боку.

Життя з агресором та хронічні хвороби: історія Світлани

Світлані поставили одразу два діагнози — хронічний панкреатит і хронічний холецистит . Також жінку турбували висипання на шкірі та головний біль. Свій стан вона пов’язує з роками емоційного напруження у шлюбі.

– Мій чоловік був агресором, — розповідає Світлана. – На кожен скандал, особливо коли йшлося про дітей, я реагувала дуже гостро. Іноді щось говорила, іноді мовчала, бо розуміла, що пояснювати марно. Але потім усе одно мучилася, прокручувала ситуацію в голові. Зрештою я потрапила до лікарні, де мені й поставили ці діагнози.

Чоловіка немає вже п’ять років, однак деякі симптоми залишилися. Жінка й досі потерпає від головного болю.

– Біль може виникнути миттєво й тривати декілька днів, — ділиться Світлана. – Зараз я дуже хвилююся за онуків. Якщо вони хворіють, мені важко заспокоїтися. Тоді нагадую собі: у них є мама й тато, у нас хороша медицина, і не потрібно відразу думати про найгірше.

Тепер жінка намагається менше хвилюватися й не дозволяти тривозі керувати її життям.

Чоловік щоранку контролював вагу: як Євгенія втратила любов до себе

Євгенії 31 рік. Декілька років тому їй діагностували синдром полікістозних яєчників. Після розлучення з чоловіком ситуація змінилася: нещодавнє УЗД не підтвердило цього діагнозу. Водночас жінку досі турбують акне, панічні атаки та зміни ваги.

– Мій перший чоловік не був відвертим агресором, але постійно потребував моєї уваги й енергії, — розповідає Євгенія. – Я мала доводити, що він мені потрібен, а він міг принижувати мене, щоб самому почуватися вищим. Щоранку він ставив мене на ваги й перевіряв, чи не набрала я вагу. Цей контроль настільки закарбувався в моїй голові, що навіть зараз мені важко приймати себе.

Жінка вже розійшлася з чоловіком і побудувала нові стосунки. Проте наслідки пережитого, за її словами, досі даються взнаки.

– Навіть коли мені кажуть, що я гарна, я не можу у це повірити, — зізнається вона. – Наче любов до себе зникла під час тих стосунків. Я розумію, що потрібно працювати і з гормональним станом, і з психологічним, але повернути впевненість у собі виявилося набагато складніше, ніж я думала.

Від стресу до хвороб: як психосоматика пояснює сигнали нашого тіла

Ми звикли розділяти тіло й емоції: болить голова — шукаємо причину в організмі, тривожно — намагаємося заспокоїтися. Проте тривалий стрес може впливати на сон, м’язову напругу, травлення та сприйняття болю. Саме взаємодію психологічного стану й фізичного самопочуття вивчає психосоматика. Про це на лекції у Гончаренко центрі розповіла енергопрактик і лікарка Юлія Міхіна.

Одна й та сама стресова ситуація може по-різному впливати на людей. Хтось швидко пристосовується до обставин, а хтось переживає сильне потрясіння, не знає, як діяти, і надовго залишається у стані внутрішньої напруги.

– Якщо у стосунках вас принижують, а ви не можете відмовити, побудувати кордони, то починаєте пригнічувати себе й терпіти, — говорить Юлія Міхіна. – У такій ситуації важливо звернути увагу на те, що відбувається у вашому житті, чому ви не можете змінити обставини й що вам заважає захистити себе.

Вона радить аналізувати не лише сам симптом, а й обставини, за яких він з’явився або посилився. Чи була перед цим конфліктна ситуація? Чи довелося промовчати, хоча хотілося відповісти?

Шлунок, кишківник і жовчний міхур: що каже психосоматика

У власній практиці Юлія Міхіна використовує символічні пояснення, за якими певні органи пов’язують із конкретними переживаннями. Наприклад, шлунок вона асоціює з ситуаціями, які людина не може перетравити у переносному значенні, а кишківник — із неприємними обставинами, що викликають сильне внутрішнє неприйняття.

– Жовчний міхур пов’язаний з пригніченою агресією, – додає вона. – Це може стосуватися ситуацій, коли людина відчуває тиск, не може відстояти свою позицію або тривалий час змушена терпіти поведінку інших.

Ще одна група симптомів, які Юлія Міхіна розглядає крізь призму психосоматики , — головний біль, мігрень і проблеми з опорно-руховим апаратом.

– Мігрень я пов’язую зі страхом перед майбутнім, із переживаннями про те, чого ще немає, але, що людина вже уявляє і чого боїться, — пояснює вона. – Шию, голову розглядаю через тему інтелектуального знецінювання.

Кістки, суглоби та хребет Юлія Міхіна пов’язує з відчуттям власної неспроможності, безсиллям і думками про те, що людина не впоралася з певним завданням.

– Шкіра – символ контакту із зовнішнім світом, – продовжує психологиня. – У такому підході увагу потрібно звертати на стосунки з оточенням, дистанцію між людьми. Молочна залоза відгукується на страх не створити сім’ю, не вигодувати дитину.  А діабет — це спротив і внутрішня війна.

Тиск та астма: як стрес впливає на самопочуття

Високий тиск має декілька причин: відчуття небезпеки, брак грошей, покинутість, переїзд, госпіталізація, а також чийсь тиск зовні. Аутоімунний тиреоїдит — «конфлікт швидкості»: людина щось не встигла.

– Бронхіальна астма в однієї дівчини виникла через стрес, причиною якого став переїзд бабусі й дідуся з села, де пройшло її дитинство, – розповідає Юлія Міхіна. – Через два тижні після нашої терапії вона вже обходилась без ліків, бо не було потреби. Симптоми астми зникли.

Юлія Міхіна впевнена, що у психосоматиці хронічних хвороб немає. Є завищена фаза відновлення, коли людина не може до кінця розв’язати конфлікт і завершити спецпрограму.

— Одні палять і мають рак легень, а інші ні, — додає Юлія Міхіна. — Отже, справа не лише у курінні. Рак легень — це сильний страх смерті.

Навіть зір, каже лікарка, не завжди лише про комп’ютер. Короткозорість може бути й про звичку фокусуватися на найближчих проблемах, не загадуючи наперед.

Чому звичайний банан може стати тригером

Тригером може стати що завгодно: слово, годинник, вікно, погода. У стресі психіка зчитує все навколо, щоб захистити від повторення.

— Жінка їсть банан, а їй телефонує чоловік і каже, що хоче розлучитися, — розповідає Юлія. – Подія шокова, несподівана. Орган чуття запам’ятовує банан, і згодом у неї може виникнути алергія саме на цей фрукт.

Під час війни такі механізми помітніші: сирена чи вибух запускають реакцію, найчастіше у вигляді кашлю. Так було і з самою Юлією.

— Зранку я почала кашляти й зрозуміла, що це через те, що ввечері я дуже злякалась вибухів, – розповіла вона. – Моя психіка застрягла у страху не вижити. Я почала терапію , дала собі установку, що вижила. Потекли сльози, тіло відреагувало інакше, і почалося відновлення.

Юлія працює за методом регресивної шкали: крок за кроком проводить клієнта по роках у минуле до моменту, коли з’явився перший симптом, і опрацьовує цю проблему. Мета методу – не лікування, а пошук причини та допомога тілу в тому, щоб інакше реагувати на стрес. Медичні препарати психологиня не скасовує: таке рішення ухвалює лише пацієнт разом із лікарем.

Кишківник лікували медикаментами, образу — розмовами: історія Олександра

Олександр довго списував біль у животі на втому. Але симптоми посилювалися, і чоловік звернувся до лікарів. Обстеження показало порушення у роботі травної системи.

– Сімейна лікарка призначила лікування, проте порадила також звернутися до психолога: стан міг бути пов’язаний з емоційним напруженням, — розповідає Олександр. — Мені було погано, а я не міг пояснити навіть самому собі, що зі мною діється.

На прийомі у психологині він почав розбиратися у своїх переживаннях і згадав, скільки років носив у собі образу на дружину.

— Вона постійно контролювала мене: перевіряла телефон, не відпускала на риболовлю з друзями, навіть через зарплату були докори. Але мовчав, бо не хотів сварок. Врешті звик усе тримати в собі.

Під час терапії чоловік навчився говорити про свої почуття, відстоювати особисті межі й не замовчувати те, що його ображає. Медичне лікування разом з роботою з психологом дало результат: симптоми поступово зникли.

Коли стрес відгукується реальними хворобами: як психіка впливає на фізичне здоров’я

Між психологічним станом людини та фізичним здоров’ям існує тісний зв’язок, проте стрес не є єдиною причиною всіх захворювань. Як емоції впливають на роботу організму та чи варто списувати всі скарги на нерви, пояснила лікарка-психіатриня “ ОН Клінік Дніпро ” Анна Білан.

– Зв’язок між психікою та тілом цілком реальний, і медицина давно це визнає, – підкреслила вона. – Але важливо одразу розставити акценти: психологічні чинники рідко є єдиною причиною хвороби. Найчастіше вони працюють як тригер або підсилювач: запускають, загострюють чи підтримують захворювання, до якого вже є схильність.

Під час стресу організм переходить у режим «бий або тікай»: підвищується рівень кортизолу та адреналіну, частішає пульс, звужуються судини, змінюється робота травної системи. Якщо така реакція стає тривалою, постійне напруження починає позначатися на самопочутті.

– Короткочасно це корисна реакція, — пояснює Анна Білан. – Проте, коли стрес, тривога чи пригнічений стан тривають тижнями й місяцями, тіло фактично постійно живе в аварійному режимі, і це починає позначатися на різних органах.

Одним із прикладів такого впливу є робота травної системи. Через тісний зв’язок між мозком і кишківником переживання можуть посилювати печію, біль, здуття та порушення випорожнень. Особливо помітним цей зв’язок буває за функціональної диспепсії та синдрому подразненого кишківника.

– Водночас гастрит не можна автоматично вважати наслідком стресу: серед його поширених причин — бактерія Helicobacter pylori та тривалий прийом деяких знеболювальних препаратів, – підкреслила лікарка.

На головний біль також можуть впливати емоційне напруження та спосіб життя.

– Мігрень має визначальну спадкову складову, а стрес, недосипання й перевтома часто провокують напади, – додала Анна Білан. – Головний біль, своєю чергою, безпосередньо пов’язаний із хронічним м’язовим напруженням і тривожністю.

Ще одна сфера, на яку може впливати тривалий стрес, — артеріальний тиск.

– Хронічний стрес сприяє розвитку гіпертонії, як напряму (через постійну активацію нервової системи), так і опосередковано: людина гірше спить, частіше заїдає емоції, курить, мало рухається, — пояснює Анна Білан.

Проте, психосоматичні прояви не означають, що людина вигадує свої симптоми або перебільшує їх.

– Симптоми реальні, і їх потрібно лікувати, — наголошує психіатриня. – Тому перший крок завжди один: обстеження у профільного лікаря, щоб виключити органічні причини.

Якщо результати обстежень не пояснюють скарг або лікування приносить лише тимчасове полегшення, варто також оцінити власний емоційний стан. У такому разі до лікування можна долучити психолога або психотерапевта.

– Найкращі результати дає комплексний підхід, який враховує і фізичний стан людини, і її психологічне самопочуття, – каже Анна Білан. – Він може передбачати лікування основного захворювання, нормалізацію сну, регулярну фізичну активність і техніки керування стресом. За потреби фахівець може рекомендувати психотерапію, зокрема когнітивно-поведінкову.

Отже, емоційний стан справді може впливати на фізичне здоров’я, посилювати симптоми та провокувати загострення певних захворювань. Важливо не ігнорувати сигнали організму, не ставити собі діагноз самостійно й вчасно звертатися по медичну допомогу.

Фото Володимира Федорищева та з відкритих джерел.

Раніше ми писали: RAZOM з тобою: у Дніпрі відкрили центр психологічної підтримки.

Дніпровські