Екскурсія Лівим берегом: у Дніпрі дослідили історію Мануйлівки та Музею спротиву Голодомору

13 жовтня 2026 р. 17:10

13 жовтня 2026 р. 17:10

У Дніпрі провели екскурсію Лівим берегом, під час якої учасники дізналися більше про історію Мануйлівки, діячів українського відродження та трагічні події Голодомору 1932–1933 років. Маршрут охопив район лікарні №9, територію колишнього Покровського цвинтаря та Хлібзаводу №2, пише «Наше місто».

У неділю, 11 жовтня, участь в екскурсії взяли 24 людини — містяни, краєзнавці та всі, хто цікавиться минулим рідного міста. Авторську програму розробив і провів лектор Музею спротиву Голодомору Микола Чабан.

Екскурсія стала нагодою дослідити маловідомі сторінки історії Лівобережжя, пам’ять про які радянська влада намагалася стерти.

Про що розповіли під час екскурсії

Учасники дізналися про історію давнього козацького села Мануйлівки та його відомих мешканців — братів Василя та Петра Бикових. Тут створювали перші номери видання «Добра порада», а поет Іван Манжура збирав український фольклор.

Окрему увагу приділили трагічним долям діячів українського відродження Максима Ємця, Ілька Вирви, священника Макара Шкіля та єпископа Макарія Крамаренка. Також присутні почули історії, пов’язані з вулицею Трамвайною, де мешкали сестра Симона Петлюри Маріамна Скрипник та її син, майбутній Патріарх Мстислав.

Важливою частиною маршруту стали події Голодомору 1932–1933 років. Зокрема, екскурсанти почули історію про радянський літак «ЛІТАН», який скидав пропагандистські листівки над робітниками, що потерпали від голоду. Згадали й чотирьох працівників Хлібзаводу №2, яких розстріляли.

Водночас говорили про людяність і взаємодопомогу. У повоєнні роки жінки, які працювали на хлібзаводі, потайки передавали голодним дітям теплий хліб через «віконце життя».

Ще однією зупинкою стало Мануйлівське «Марсове поле» — територія колишнього Покровського цвинтаря, яку за радянських часів заасфальтували, а на місці кладовища облаштували стадіон заводу «Комінтерн». Учасники також дізналися про площу, де раніше розташовувався німецький шпиталь.

Розповідь Миколи Чабана доповнювали місцеві жителі Зоя Шевцова, Леонід Кир’ян та Ірина Рябцева, які поділилися власними знаннями про минуле району.

Чому важливо зберігати пам’ять про минуле

В. о. Музею спротиву Голодомору Азад Мамедов наголосив, що дослідження історії Лівобережжя допомагає відновлювати правду про геноцид українців і повертати голос людям, чиї долі намагалися викреслити з історії.

«Для Музею спротиву Голодомору дослідження Лівобережжя – це важливий крок у відновленні правди про геноцид українців. Трагедія 1932–1933 років розгорталася не десь абстрактно, а саме на цих вулицях, де тоталітарний режим намагався морити людей голодом та назавжди стерти пам’ять про їхній спротив та страждання. Коли ми говоримо про Голодомор через долі робітників Хлібзаводу № 2, про літаки-привиди з пропагандою чи незламність місцевих жителів ми повертаємо голос тим, кого прагнули змусити мовчати», – зазначив в.о. Музею спротиву Голодомору Азад Мамедов

Для місцевих жителів екскурсія також стала можливістю по-новому поглянути на знайомі вулиці. Одна з учасниць зізналася, що навіть не здогадувалася про події, які відбувалися поруч із її домом.

«Я все життя прожила на Лівому березі й навіть не здогадувалася про величні та драматичні події на вулицях, якими я ходжу щодня», – ділиться своїми враженнями місцева жителька, яка відвідала екскурсію.

Інші учасники також звернули увагу на контраст між радянськими звітами та реальними випробуваннями, які переживали люди. За їхніми словами, вистояти в ті часи допомагали солідарність і взаємна підтримка.

Завдяки спогадам місцевих жителів маловідомі сторінки історії Мануйлівки постали перед учасниками екскурсії як жива розповідь про трагедії, людяність і незламність українців.

Фото: Департамент молодіжної політики ДМР.

Нагадаємо: Де можна навчитись малювати у Дніпрі.

Раніше ми писали: У Дніпрі художниця розфарбувала опори теплових мереж у дворі будинку.

Дніпровські