ЕКСКЛЮЗИВ За кожною цифрою – людина: онколог про статистику раку грудей на Дніпропетровщині

20 жовтня 2026 р. 12:12

20 жовтня 2026 р. 12:12

Жовтень традиційно називають місяцем обізнаності про рак молочної залози. У Дніпрі, де працює один із найбільших в Україні онкологічних центрів, розмова про профілактику звучить особливо гостро. Війна змінила звичний ритм життя, а разом із ним і ставлення до власного здоров’я. Про те, як це відображається на статистиці, кому та коли варто проходити обстеження і що пропонує сучасна медицина, журналістам видання “Наше місто” розповів завідувач обласного мамологічного центру, лікар-онколог Дніпровського обласного клінічного онкологічного диспансеру Сергій Приходько.

Рак грудей – найпоширеніший онкологічний діагноз у жінок

Рак молочної залози посідає перше місце серед онкологічних захворювань у жінок. В Україні у 2025 році на нього припадало 21,5% усіх випадків. Для Дніпропетровщини, великого регіону з розгалуженою мережею медичних закладів і значним навантаженням на систему охорони здоров’я, ця проблема також має принципове значення.

Лікар наголошує: головна небезпека цієї хвороби в її тихому початку.

-На ранніх стадіях рак молочної залози може не завдавати болю й узагалі ніяк не проявлятися, — пояснює Сергій Приходько. – Саме тому очікувати симптомів — небезпечна стратегія. Жінка може почуватися абсолютно здоровою, але це не привід відкладати регулярне обстеження.

Він також розвіює поширений міф про вік: хоча з роками ризик зростає, хвороба трапляється і у молодих жінок.

Війна забирає час: як переміщення і стрес відсувають візит до лікаря

У 2025 році на Дніпропетровщині зареєстрували 1209 нових випадків раку молочної залози. Частка пізніх стадій становила 28,8%. Роком раніше було 1487 випадків, із них 26,7% виявили на пізніх стадіях. Тобто кількість нових діагнозів скоротилася, а частка запізнілих звернень дещо зросла.

Фахівці пов’язують це зокрема з наслідками повномасштабної війни: вимушеним переміщенням, постійним психологічним навантаженням , складнощами з доступом до медичних послуг у віддалених районах і прифронтових територіях.

-Люди зосереджуються на нагальних життєвих потребах, проте хвороба нікуди не зникає, — зазначає лікар. – А відкладене обстеження — це втрачений час, який може виявитися вирішальним. За кожною цифрою стоїть конкретна людина. Тому ефективність нашої роботи ми оцінюємо не лише кількістю обстежень, а й тим, наскільки вчасно пацієнтки отримують діагноз і починають лікування.

Власна статистика центру змушує замислитися. Якщо у 2024 році тут виявили 641 випадок новоутворень молочної залози, а у 2025-му — 504, то за дев’ять місяців 2026 року вже зафіксовано 364 випадки.

Які симптоми не можна ігнорувати

Існує перелік ознак, за яких візит до лікаря не можна відкладати.

-Новоутворення у молочній залозі, асиметрія контурів або помітна різниця в розмірі залоз, зміни шкіри, як-от почервоніння чи ефект «лимонної» або «апельсинової» шкірки, а також збільшений пахвовий лімфовузол, — підкреслює Сергій Приходько. — Це не обов’язково означатиме онкологію. Але це привід звернутися до лікаря.

Фактори ризику лікарі умовно поділяють на дві групи. До генетичних належить спадковість: за словами завідувача центру, до 5% злоякісних пухлин молочної залози зумовлені генетично.

-Серед чинників, пов’язаних зі способом життя й особливостями організму – раннє настання місячних, пізня менопауза, пізні перші пологи та відсутність грудного вигодовування, – підкреслює лікар. – Також ризик може підвищувати тривале застосування гормональних контрацептивів або замісної гормональної терапії під час клімаксу.

Серед зовнішніх чинників — опромінення, передусім для тих, хто проходив променеву терапію з приводу інших онкозахворювань. Додаються куріння та зловживання алкоголем.

Окремо він коментує питання, яке часто турбує жінок: імпланти.

-Саме по собі встановлення імплантів не є фактором ризику, – сказав Сергій Приходько. –  Вони скоріше ускладнюють діагностику. Хоча окремі випадки, пов’язані з імплантами, в літературі описані, але трапляються вони дуже рідко.

Від скринінгу до діагнозу: як проходить обстеження в мамологічному центрі

Для профілактики золотим стандартом є щорічні мамографія та УЗД молочних залоз. Національна служба здоров’я України передбачає скринінгову мамографію для жінок від 45 років, а за наявності факторів ризику її призначають раніше.

-Якщо під час обстеження виявлено підозрілу ділянку, наступний обов’язковий крок — морфологічна верифікація, тобто взяття зразка тканини для дослідження, — пояснює лікар. – Саме вона визначає, злоякісне утворення чи ні, і від неї залежать тактика лікування, прогноз і весь план терапії.

За потреби застосовують і додаткові методи: томосинтез, МРТ, комп’ютерну томографію.

-У диспансері пацієнтки можуть пройти повний спектр обстежень, зокрема трепан-біопсію з гістологічним та, за потреби, імуногістохімічним дослідженням, – додає лікар. – Для цього достатньо електронного направлення, і в межах програми медичних гарантій це безкоштовно. МРТ молочних залоз доступне на місці, що особливо важливо для молодих жінок.

Лікування: менше втрат, більше якості життя

Після встановлення діагнозу, згідно з наказом МОЗ, збирається онкологічний консиліум, який складає план лікування. Воно ґрунтується на трьох напрямках: хірургії, променевій і медикаментозній терапії.

-У хірургії відбулася справжня зміна підходу, — каже Сергій Приходько. – Якщо у 1970-х найчастіше видаляли всю залозу, нині ж пріоритет — збереження органа та симетрії. Жінка не повинна відчувати косметичного дискомфорту після лікування. Так само ми намагаємося зберігати лімфатичні вузли. Повне видалення пахвової клітковини раніше призводило до високого відсотка інвалідизації через порушення функції руки.

У центрі також виконують реконструктивні операції як власними тканинами, так і з імплантами. Жінкам, які в минулому перенесли лімфодисекцію і страждають від набряку руки, допомагають за допомогою мікрохірургії.

-Променева терапія проводиться на трьох лінійних прискорювачах, останній із яких запрацював у 2025 році, – додає лікар. – Нова техніка дозволяє точніше опромінювати пухлину, а подекуди скорочувати тривалість курсу. Медикаментозне лікування включає хіміотерапію, таргетні та імунотерапевтичні препарати, а також гормонотерапію, яку призначають тривало як із лікувальною, так і з профілактичною метою.

За словами Сергія Приходька, проблем із доступністю самого лікування наразі немає. Складніша ситуація з діагностикою: мамографи є не в усіх містах області. Втім, УЗД роблять майже всюди, тож пацієнтки можуть пройти обстеження за цим методом.

-Першим кроком стає візит до сімейного лікаря або гінеколога: саме вони видають електронні направлення на мамографію та УЗД, – каже Сергій Приходько. – Якщо виявляють підозрілі зміни, пацієнтка може звернутися до обласного онкодиспансеру за попереднім записом через кол-центр або прямо в реєстратурі.

Лікар закликає жінок не відкладати здоров’я на потім. Якщо помітили зміни в молочній залозі — звертайтеся до лікаря, а за обтяженої спадковості заздалегідь сплануйте скринінг. Вчасний крок дає найкращі шанси, адже раннє виявлення рятує життя.

Фото НМ.

Раніше ми писали: Оперують разом вже чверть століття: історія династії торакальних хірургів Гліба та Дмитра Шкарупи з Дніпра.

Дніпровські