ЕКСКЛЮЗИВ ОФІЦІЙНО Статистика не обманює: чому зростають ціни та як дніпряни витрачають гроші

21 жовтня 2026 р. 10:06

21 жовтня 2026 р. 10:06

“Статистика знає все”, – так писали колись класики гумористичної прози. 20 жовтня був Європейський день статистики. Це – не просто сухі цифри і факти: статистичні дані можуть показати рельєфну картину життя. Вони окреслюють економічну та соціальну ситуацію, динаміку розвитку країни, показують стан суспільства у наш тривожний час. А ще – можуть розповісти багато цікавого про спосіб життя та вподобання людей у ​​різних сферах — від повсякденних покупок до проведення дозвілля. Подробиці розповідає “Наше місто”.

Сумна статистика: населення меншає, кількість ВПО зростає

За 2025 рік населення України скоротилося на 800 тисяч осіб через смертність і виїзд за кордон, повідомив голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник.

“За перші шість місяців цього року смертність була в 3,5 раза вищою за народжуваність”, – зазначив посадовець.

А чисельність населення України статистика може оцінити лише приблизно. Так, близько 29 млн осіб (+- 300 тис.) проживає на підконтрольній території – такі оцінки Інституту демографії та проблем якості життя НАН України з Державною службою статистики.

При цьому в Україні зараз – близько 3,6 млн внутрішньо переміщених осіб. Такі дані наводить Міжнародна організація з міграції (МОМ). Приблизно 3,8 млн повернулися до місць проживання після того, як були переміщені на початку війни, зазначає МОМ.

Економічні негаразди через масовані ворожі удари

Невтішні цифри економічної статистики. Збитки України від російських ударів лише за цей рік становлять 7,7 млрд дол.

За цей рік знищено або суттєво пошкоджено понад мільйон квадратних метрів нерухомості різного роду та типу, особливо складської та логістичної. Тільки за останні три місяці противник завдав понад дві тисячі ударів по українській енергетиці, повідомляють в уряді

Економічна ситуація значно погіршилася наприкінці літа — на початку осені через масовані ворожі удари по енергетичній інфраструктурі, промисловим підприємствам, логістичним компаніям, складам торговельних мереж .

Критично постраждала українська металургія, продукція якої продавалася за кордон – це забезпечувало значне надходження валюти в Україну. Про повну або часткову зупинку виробництва повідомили найбільші комбінати, включаючи ArcelorMittal у Кривому Розі та «Запоріжсталь», «Каметсталь» у Кам’янському зупиняла роботу на початку вересня після обстрілів.

Як наслідок – державний бюджет за 9 місяців недоотримав близько 50 млрд грн запланованих внутрішніх доходів, через це у жовтні країна зіткнулася з дефіцитом ліквідності – у держави недостатньо коштів.

За прогнозами Нацбанку України інфляція у 2026 р. сягне 10%. Імовірне зростання ВВП – 1,8% порівняно з показником 2025 р.

Пальне подорожчало — дорожчає усе

Статистика підказує: подорожчання пального стало критичним ударом по економіці та особистим бюджетам мільйонів людей: з початку року ціни стрибнули на 46,2%, лише у вересні — на 5,2%.

Численні водії щоразу відчувають все сильніший біль, сплачуючи за бензин або дизель на АЗС.

«Коли пальне коштувало по 90 грн — це було боляче, а коли ціни перетнули позначку у 100 грн — це вже перестало дивувати, — ділиться дніпрянин Михайло. — Я вже тривалий час закуповую пальне наперед — через гаманці “мереж” АЗС. Через занадто високі ціни купую дуже помалу, щоб за тиждень накопичити до 10 літрів. Звісно, для водіїв, які мають їздити багато, такий варіант — не дуже, однак для мене це — психологічно і фінансово прийнятно. Також уважно вивчаю усі можливі акції. Приміром, державна мережа “Укрнафта” час від часу пропонує приємні знижки при оплаті картками певних банків — тож можна трохи зекономити».

При цьому через зростання цін на пальне дорожчає геть усе — адже паливо  закладене у цінах майже кожного товару або послуги.

Зростають ціни на товари та перевезення – вантажівки, що потребують пального, везуть продукти в супермаркети. Аграрії заправляють техніку для польових робіт. Підприємства та навіть невеликі кав’ярні, де містяни купують каву, змушені застосовувати бензинові або дизельні генератори, які споживають чимало пального, щоб мати змогу працювати в умовах відключень. Врешті це призводить до подорожчання товарів та послуг.

Ціни зростають – людей лякають

У вересні значно здорожчали продукти: яйця зросли у ціні на 43,6%, цукор — на 8,3%, м’ясо — на 1,7%, молоко — на 2,9%, фармацевтична продукція — на 2,5%.

«Після нещодавніх масованих ударів по складах фармацевтичних компаній вирішила, що ціни будуть зростати, тож треба підкупити базовий запас ліків. Однак розліт цін в аптеках — вражаючий: один і той самий препарат може коштувати на десятки гривень дорожче, — ділиться дніпрянка Анна Леонідівна. — Тож звернулася по допомогу до молодих родичів. Через сервіси на кшталт “Таблетки” знайшли усі потрібні препарати за прийнятними цінами, причому — неподалік від мого дому. Так, треба було забирати замовлення у чотирьох аптеках, втім, тепер в аптечці увесь перелік потрібних мені ліків».

На заході України ціни — крутіші за столичні: де найдорожча оренда житла

Попит на оренду квартир на Західній Україні у вересні у 15–18 разів перевищив пропозицію — такі вражаючі цифри наводять агенції з нерухомості.  Найбільший попит спостерігався у Тернопільській та Рівненській областях.

Загалом ціни на оренду житла на заході країни вже значно перевищують київські, які раніше були найвищими в Україні.

Так, середня вартість оренди 1-кімнатної квартири у Львові становить приблизно 22 500 – 24 833 грн на місяць. Зростання попиту — шалене, відповідно ціни за останній час стрибнули на 25–40% — такі дані наводять оператори ринку нерухомості.

Водночас у Києві середня вартість оренди 1-кімнатної квартири становить близько 17–18 тис. грн — при цьому спостерігається суттєвий відтік охочих орендувати житло у столиці.

Така ситуація спричинена тим, що мешканці Києва та інших великих міст України масово їдуть на захід України від постійних обстрілів,  у передчутті прийдешньої важкої зими, пов’язаної з відключеннями електроенергії та комунальними негараздами.

Оренда квартир у прифронтовому Дніпрі – загалом дешевша, однак є чималий дефіцит житла. Ціна залежить від локації у місті, кількості кімнат та стану приміщення. Приміром, однокімнатну квартиру у віддалених від центру районах в середньому можна винайняти за 15,8 – 16 тис. грн, за двокімнатну вже доведеться сплатити від 22 000 грн на місяць – такі дані наводить галузевий портал ЛУН.

Середня зарплата в Україні – трохи більше 32 тисяч гривень

Офіційні дані Міністерства фінансів та Державної служби статистики – у серпні 2026 року середня зарплата в Україні склала 31892 грн.

При цьому показники по регіонах – відрізняються. Так середня зарплата у  серпні 2026 р. у Львівській області становила 30 842 грн, у  Дніпропетровській – 30 857 грн, а приміром,  у Києві — вже 48 705 грн.

Цікаво, що у розрізі галузей найбільші середні зарплати в Україні – у сфері IT та телекомунікацій  – 77 598 грн. У галузі фінансів середня зарплата –  64 944 грн, у сфері державного управління та оборони — 37 173 грн, у торгівлі — 36 686 грн.

Значно менші середні зарплати – у сфері освіти (22 172 грн) та охорони здоров’я (21 161 грн). Тенденція невтішна: держава, як і раніше, фінансує ключові сфери для майбутнього країни за залишковим принципом.

Скільки в середньому платять у Дніпрі

Приміром, у Дніпрі середня зарплата у жовтні 2026 року складала приблизно 30 тис. грн — такі дані наводить популярний сайт з працевлаштування Work.ua на основі 11 505 проаналізованих вакансій.

Знову ж таки, найбільші середні зарплати — у галузі IT (50 000 – 90 000 грн). Активно наймають фахівців підприємства у сфері логістики: потрібні водії (зокрема,  вантажівок), водії на міжнародні рейси тощо. Зарплати в середньому – 28 000 – 40 000 грн.

У сфері будівництва також активний попит на співробітників: представникам робітничих спеціальностей можуть запропонувати в середньому 25 000 – 35 000 грн залежно від кваліфікації та складності.

Попри все, сфера громадського харчування працює і залучає фахівців. Ресторанам і кафе потрібні кухарі, піцайоло (майстри з приготування піци), фахівці з приготування суші. Діапазон пропонованих ставок – від 22 000 до 45 000 грн залежно від складності роботи,  кваліфікації співробітника та формату закладу. А численні кав’ярні запрошують на роботу бариста. Середні зарплати – 18 000–25 000 грн та більше.

Клієнти голосують грошима: продукти купують в АТБ, одяг – у Zara та Sinsay,  доставка Glovo замість походів у кафе

Статистика може розповісти, як у часи війни та економічної скрути громадяни витрачають гроші, що і де купують. Цікавими та доволі показовими є дані споживацької статистики, які збирає та оформлює monobank.

«Ми вирішили, вам буде цікаво дізнатися, як наші клієнти користуються своїми картками», — наголошують автори дашборду (від англ. dashboard — панель з даними).

Як відомо, кількість власників карток mono у серпні офіційно перевищила 11 мільйонів осіб. Дашборд показує, в яких магазинах, закладах, сервісах тощо по всій Україні вони найчастіше купують товари або послуги, де витрачають найбільше грошей.  Звичайно, ці дані не відображають вподабння усіх споживачів, але окреслюють загальні тенденції, характерні для великих міст.

Отже, у категорії «Продукти» клієнти monobank витратили найбільше у магазинах АТБ — загальна сума платежів з початку року склала понад 34 млрд грн.

За послуги поштової доставки товарів та кореспонденції  у 2026 р. найбільше сплатили « Новій пошті » — понад 28 млрд грн.

Попри все, співгромадяни активно витрачали гроші на харчування у кафе та ресторанах. При цьому, з урахуванням реалій, все частіше обирали доставку замість відвідування закладів. Цим пояснюється те, що сервісу Glovo клієнти mono сплатили понад 7 млрд грн з початку року – за доставку страв з ресторанів, а також подарунків, ліків, квітів тощо.

На пальне найбільше витратили на АЗС мережі ОККО — понад 8,6 млрд грн. Також  популярні сервіси таксі:  лідер у категорії — Uklon — отримав з початку 2026 року понад 8,6 млрд грн.

Найбільше товарів для ремонту придбали в «Епіцентрі» — на суму понад 7 млрд грн.

За подорожі «Укрзалізницею» з початку року сплатили понад 4,82 млрд грн.

А ще – війна не відмінить прагнення бути красивими: понад 4,8 млрд грн витратили з карток mono у мережі магазинів EVA.

А от у категорії «Одяг та взуття» лідирує іспанська мережа Zara — в онлайн- та офлайн-магазинах зробили покупок на понад 2,6 млрд грн. На 2-му місці з невеликим відставанням  (понад 2,56 млрд грн) — польська мережа Sinsay, яка активно торгує через онлайн- та офлайн-магазини в Україні.

«Часто купую одяг саме у Sinsay, переважно онлайн, — ділиться дніпрянка Софія, яка навчається в одному з ЗВО Дніпра. — Так, це мас-маркет, однак речі — зручні, а ціни — вельми прийнятні. Дуже часто можна отримати знижку. А ще — варто дочекатися акційних днів, коли магазин проводить дні безкоштовної доставки, приміром — на відділення “Нової пошти”. Доставка з Польщі займає певний час, однак все приїздить: куртка або светр можуть бути трохи зім’ятими, однак випрати та випрасувати — і все буде гаразд».

І не забуваймо про обов’язок перед країною: через систему «Дія» власники карток mono сплатили податків і зборів на суму понад 1,4 млрд грн.

Фото “Наше місто”, з вікритих джерел

Дніпровські