ЕКСКЛЮЗИВ У Дніпрі знову зазвучить орган: ювілейний 40-й сезон відкриють попри обстріли

23 жовтня 2026 р. 10:02

23 жовтня 2026 р. 10:02

Якби дніпровський орган був людиною, то можна було б сказати, що у нього важка доля. Живе він у промзоні серед заводів, у чужому домі, про який господар не надто дбає. У червні орган дістав тяжкі поранення від російської ракети, і тепер його лікують українські майстри, бо німці, які його створили, через обстріли не приїдуть. Як лікують орган, хто за це платить і чому його дім досі не ремонтують, розповідає «Наше місто».

Прямого влучання будівля б не витримала

28 листопада о 15:00 Будинок органної та камерної музики у Дніпрі відкриє 40-й ювілейний сезон гала-концертом «Орган 2.0. Відродження». Про це розповів директор та художній керівник закладу Антон Чернета.

Антон Чернета, директор і художній керівник Будинку органної та камерної музики, каже, що сезон відкриють попри обстріли. Фото  Валерія Кравченка

«Поступово ми йдемо до нашої головної мети, відкриття сорокового ювілейного концертного сезону. Ця подія відбудеться попри все. Наразі ми відновлюємо наш головний музичний інструмент, орган. Вже майже дві третини органу відновлено, ще трішечки, і ви почуєте його магічне звучання», – сказав у відеозверненні Антон Чернета.

Від середини червня артисти не виступали на власній сцені.

«Зволікати не можна. Тривалий час ми не працюємо тут, темпи нашої творчої діяльності зменшуються. Все ж таки це наша основна база», – пояснює директор.

Квиток на гала-концерт коштуватиме 300 гривень. Ціна не змінюється вже півтора року, і до кінця сезону, який планують завершити у червні 2027 року, її не підніматимуть. За словами Чернети, каса постраждала від вибуху, тому квитки продаватимуть при вході до фоє, а також в інтернеті.

Нагадаємо, що в ніч на 15 червня 2026 року росіяни атакували Дніпро, і один із вибухів стався поруч з органною залою на проспекті Сергія Нігояна. За словами директора закладу, це був «Іскандер» з касетною бойовою частиною. Одна з касет впала трохи більше ніж за 30 метрів від будівлі.

Будинок органної та камерної музики після удару 15 червня. Фото – ДніпроОВА

Вибухова хвиля вибила вікна та двері, побила фасад і повалила дерева. Уламки пробили навіть деякі двометрові стіни, і Чернета переконаний, що прямого влучання будівля б не витримала.

За словами Чернети, з того часу кількість влучань поруч з органом зросла вдвічі.

«Найстрашніше було 15 червня цього року. Коли після цього бомбили Петровку (Дніпровський металургійний завод, колишній завод імені Петровського – ред.), то у нас теж знову дещо повилітало. А ще тут були два прильоти поруч, буквально за 100 метрів, і знову були пошкодження, – розповів Антон Чернета. – Ніхто не застрахований від прильотів, бо це промислова зона».

На момент підготовки матеріалу роботи в органному залі ще тривали, а до початку сезону залишалося небагато часу.

«Я вам відкрию таємницю: орган вже звучить. Кілька разів я теж сідав за нього. Він ще звучить не на повну міць, і ми продовжуємо його ремонтувати», – каже керівник Будинку органної музики.

Хто і за скільки ремонтує орган

Орган належить комунальному підприємству обласної ради, тож 1,4 мільйона гривень на його ремонт виділили рішенням сесії. Спочатку на оголошений тендер ніхто не подав заявки, але з другої спроби уклали угоду з підприємицею зі Львівщини Катериною Луцишин на 1,27 мільйона гривень.

За даними Prozorro, вона займалася ремонтом органу у Львівському академічному будинку органної та камерної музики . За умовами договору, у Дніпрі ремонт органу мають завершити до 7 грудня, але Антон Чернета каже, що впораються раніше.

«Десь 25-30% труб було пошкоджено. Пошкоджена органна шафа, всередині пошкоджені труби, вони були або погнуті, або вивернуті. Плюс бруд, який і так за 40 років накопичувався, а після вибуху все струснулося і лягло в труби. Кожна трубочка зараз знімається та продувається, а я нагадую, їх 2074, тобто робота серйозна», – розповів Антон Чернета.

За його словами, німецька фірма Sauer, яка виготовила орган, про його стан знає, але приїжджати до Дніпра через обстріли не буде. Тож над інструментом працюють українські майстри.

Анатолій Юрійчук ще молодим встановлював дніпровський орган разом із німецькими майстрами, а тепер першим зголосився його відновити. Фото Валерія Кравченка

Заслужений працівник культури України Анатолій Юрійчук ще молодим будував цей орган разом з німцями і першим зголосився його відновити. До роботи також долучився органіст та органний майстер Орест Коваль, член Гільдії органістів України. Він приїхав з Сум, де теж є орган, і місто дуже близько до кордону з росією.

«В Сумах це жахливо. Це просто смертельна ситуація», – каже майстер.

Чи встигнуть налаштувати орган до відкриття

За словами Ореста Коваля, корпус інструменту вже відремонтували зсередини та ззовні. Труби витягли, почистили разом з місцями, де вони стояли, і повернули назад. Тепер триває найскладніший етап, настроювання, адже звук органу залежить від температури, а у залі вона весь час змінюється.

Орест Коваль, органіст, органний майстер та член Гільдії органістів України, приїхав із Сум, щоб допомогти відновити дніпровський орган. Фото  Валерія Кравченка

«Починаю я, наприклад, при 17 градусах, закінчую ввечері при 19. Коли піднімається температура, тиск падає, відповідно, тон змінюється, особливо в маленьких трубах. Я їх настроїв учора, а сьогодні вони знову верещать», – пояснює Орест Коваль.

Генеральне настроювання органу зазвичай роблять раз на рік. Орест Коваль робив його у Сумах і Рівному, але там температура змінювалася приблизно на градус за тиждень, а у Дніпрі на півтора-два градуси за день. До того ж повністю розбирати та заново настроювати весь механізм йому довелося вперше.

Удома він сам постійно грає на своєму органі, тож будь-яку несправність одразу помічає. За дніпровським такого догляду не було, тому ситуація тут, за його словами, набагато складніша.

«А тут одна несправність, друга, третя, десята, сімнадцята. Плюс трактура, тобто передаточні механізми, які так само реагують на те, що ти граєш, на те, що змінюється температура», – каже він.

Стабільної температури досягти непросто, бо стіни будівлі посічені уламками, а дах потребує ремонту.

«Якби вдалося хоча б на тиждень перед відкриттям утримати в залі температуру, то можна було б ще якось довести його до ладу», – каже Орест Коваль.

Щоб тепло не виходило назовні, у залі закладають усі щілини. Під час візиту журналістів «Наше місто» якраз закривали отвори, де раніше були вітражі. Антон Чернета додає, що опалення у концертному залі буде. Зараз орган налаштують на осінньо-зимовий період, а навесні піднімуть тон під теплу пору року.

Хто має ремонтувати будівлю органної зали

Дніпропетровська обласна рада виділила гроші на ремонт інструменту, а майно органної зали відновлюють коштом благодійників. Ремонтувати саму будівлю, наголошує директор, має її власник. З 2010 року колишня Брянська церква, пам’ятка архітектури національного значення, належить релігійній громаді Свято-Миколаївського храму.

«Питання реставрації будівлі ми навіть не можемо порушувати, тому що церква відокремлена від держави. Воно нагальне вже давним-давно, ще до війни. Але сьогодні війна, на превеликий жаль, винесла його на перші рядки», – пояснює Чернета.

«Наше місто» побачило, що замість скла вікна закривають полікарбонатом. Якщо вибухова хвиля їх виб’є, вони не розіб’ються, і їх можна буде швидко відновити.

Начальниця управління з питань охорони культурної спадщини міськради Надія Лиштва ще у червні розповідала , що власник не доглядав за будівлею ні до повномасштабного вторгнення, ні після попередніх пошкоджень. Навіть після удару в червні 2025 року, коли вибуховою хвилею винесло понад 40 вітражних вікон, решту вітражів, які у 1980-х роках створив дніпровський художник В’ячеслав Данилов, не зняли та не законсервували. А охоронний договір, згідно з яким власник зобов’язаний дбати про пам’ятку, підпишуть лише зараз.

Російський удар знищив вітражі у Будинку органної музики. Фото  Валерія Кравченка

Вцілілі фрагменти вітражів зняли фахівці управління разом з військовими 25 окремої повітрянодесантної Січеславської бригади, а маркувати їх допомагали студенти-реставратори з Києва, Харкова та Дніпра.

«Зараз вони всі демонтовані та частково передані на збереження до художнього музею. Решту буде перевезено найближчим часом. Відновлювати їх, мабуть, будуть після завершення війни. Зараз це недоречно, бо будь-який вибух їх зруйнує знову», – сказала «Наше місто» Надія Лиштва.

Під час реставрації вітражів частину сюжетів змінять. За словами Чернети, на деяких із них були радянські мотиви, тому на нових, найімовірніше, з’являться українські композитори.

Як орган опинився у церкві

Храм збудували у 1913-1915 роках на кошти Олександрівського південноросійського заводу Брянського товариства. У 1929 році його закрили, і впродовж наступних десятиліть тут були то дитяча технічна станція, то спортивна школа, то склад. У 1979 році споруду внесли до переліку пам’яток архітектури, що охороняються державою.

На початку 1980-х років колишній храм пристосували під органну залу. Орган на замовлення виготовила фірма Sauer, а перший концертний сезон відкрили 27 квітня 1987 року.

«По місту на той час не знайшлося жодної будівлі, де б його можна було встановити. І випадково побачили цю занедбану будівлю, там взагалі нічого не було. Зайшовши сюди, зрозуміли, що саме тут може бути встановлений орган, бо будівля відповідає звучанню», – розповідає Антон Чернета.

До початку 1990-х років пам’ятка належала місту, а потім Дніпропетровській обласній раді. У 2010 році облрада уклала з релігійною громадою Свято-Миколаївського храму УПЦ (МП) мирову угоду , за якою будівля переходила церкві, а орган мали вивезти до 2020 року . При цьому Міністерство культури, за словами Антона Чернети, повної згоди на передачу так і не дало. Строк угоди давно минув, але інструмент і досі стоїть на своєму місці, бо іншого приміщення для нього так і не знайшли.

Хоча варіанти для переїзду шукали. Оскільки зала стоїть у промисловій зоні та відвідувачів тут небагато, розглядали можливість перенести орган ближче до центру міста, до театру імені Шевченка, і облаштувати там поворотну сцену. Під час органних концертів її розвертали б до глядачів одним боком, а під час інших виступів іншим.

Втім, перевезти 12-тонний інструмент непросто. За словами Анатолія Юрійчука, який встановлював орган разом з німецькими фахівцями, кожен орган створюють спеціально для конкретної будівлі, враховуючи її акустику.

За понад сто років ця будівля пережила кілька війн. Під час Другої світової в ній вибило шибки та частково зруйнувало дах над вівтарем, але загалом храм тоді майже не постраждав. Нинішня війна пошкодила його значно сильніше. Повну реставрацію, каже Чернета, доведеться робити вже після війни, бо у такому вигляді будівля залишатися не може.

28 листопада інструмент знову зазвучить для слухачів у власному залі після руйнівного удару, а навесні 2027 року тут відзначатимуть 40-річчя від відкриття найпершого концертного сезону.

«Орган жив, живе і житиме далі», – каже Антон Чернета.

Дніпровські