Бронювання працівників по-новому: що зміниться для підприємств в Україні

27 жовтня 2026 р. 20:01

27 жовтня 2026 р. 20:01

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 23 жовтня 2026 року № 1328, яка змінює правила бронювання військовозобов’язаних працівників. Документ передбачає створення Координаційного центру, оновлення критеріїв визначення критично важливих підприємств, нові процедури збільшення лімітів бронювання та посилення контролю за військовим обліком, пише «Наше місто» з посиланням на Інспекцію з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради .

Зміни стосуються підприємств, установ, організацій та державних органів, які беруть участь у процедурі бронювання працівників на період мобілізації та воєнного стану.

Уряд створив Координаційний центр з питань бронювання

Одним із головних нововведень стало створення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних. Він працюватиме як тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів України.

Центр координуватиме роботу державних органів у питаннях бронювання, розглядатиме пропозиції щодо визначення підприємств критично важливими та погоджуватиме критерії для отримання такого статусу. Також він братиме участь у розгляді звернень щодо збільшення кількості працівників, яких можна забронювати, і надаватиме рекомендації стосовно можливого скасування статусу критично важливих підприємств.

До складу центру входитимуть представники Міністерства економіки та довкілля, Міністерства оборони, Міністерства цифрової трансформації, Міністерства внутрішніх справ, Пенсійного фонду України, Держпраці та інших державних органів.

Водночас Координаційний центр не ухвалюватиме остаточних рішень замість уповноважених органів. Його рекомендації та пропозиції враховуватимуть під час проходження відповідних процедур.

Які підприємства зможуть отримати статус критично важливих

Постанова оновлює критерії визначення підприємств, установ та організацій, які мають критичне значення для функціонування економіки й забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

На такий статус зможуть претендувати організації, тимчасове припинення або значне скорочення діяльності яких через мобілізацію працівників може зашкодити обороноздатності держави, роботі критичної інфраструктури, життєзабезпеченню населення або макрофінансовій стійкості країни.

Відповідну значущість необхідно буде підтвердити перевірюваними показниками.

Серед сфер, у яких можуть працювати критично важливі підприємства, документ визначає:

• оборонно-промисловий і паливно-енергетичний комплекси;
• житлово-комунальне господарство;
• добувну та переробну промисловість;
• агропромислове виробництво;
• роздрібну торгівлю;
• будівництво;
• транспорт і логістику;
• інформаційні технології;
• банківську діяльність;
• охорону здоров’я;
• зв’язок.

Окремо передбачено можливість надання такого статусу аварійно-рятувальним службам, а також підприємствам в інших сферах, погоджених Координаційним центром за обґрунтованим зверненням державного органу.

Водночас робота в одній із зазначених галузей не гарантує автоматичного отримання статусу. Підприємство має відповідати встановленим критеріям і пройти відповідну процедуру.

Скільки часу розглядатимуть документи

Постанова визначає строки розгляду звернень щодо визнання підприємств критично важливими.

Відповідний державний орган має розглянути звернення підприємства протягом семи робочих днів. Після цього Координаційний центр надає рекомендації та пропозиції впродовж одного календарного місяця з дня отримання звернення державного органу.

Після надходження цих рекомендацій уповноважений орган повинен ухвалити рішення протягом трьох робочих днів. За результатами розгляду підприємству нададуть статус критично важливого або письмову відмову з обґрунтуванням невідповідності встановленим критеріям.

Якщо питання потребує невідкладного розгляду, державний орган може звернутися до Координаційного центру з відповідним проханням. У такому разі рекомендації мають надати не пізніше ніж через сім робочих днів після отримання звернення.

Цей строк стосується саме надання рекомендацій центром, а не всієї процедури оформлення статусу.

Як зміниться ліміт бронювання працівників

Постанова також оновлює правила збільшення кількості військовозобов’язаних працівників, яких підприємство може забронювати.

Для критично важливих установ загальний ліміт може перевищувати 50% військовозобов’язаних працівників. Відповідне рішення ухвалюватиме державний орган, який визначив установу критично важливою, з урахуванням рекомендацій і пропозицій Координаційного центру.

Окремі правила встановлено для підприємств оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів, а також визначених підрядних організацій і виробників трансформаторного обладнання, які забезпечують роботу енергетичної та газотранспортної систем.

Для відповідних установ передбачено ліміт бронювання до 95% кількості військовозобов’язаних працівників, зазначеної у відповідному рішенні Міністерства оборони або Міністерства енергетики. Працівники, безпосередньо залучені до виробничих процесів критично важливих установ, підлягають обов’язковому бронюванню.

Водночас ліміт у 95% не є остаточним. Його можна збільшити за рішенням Міноборони або Міненерго з урахуванням погоджених рекомендацій і пропозицій Координаційного центру.

Для інших категорій критично важливих підприємств, передбачених постановою, також оновлюється порядок погодження збільшення лімітів.

Керівникам підприємств посилять вимоги щодо військового обліку

Ще одна зміна стосується дотримання законодавства у сфері військового обліку. Порушення з боку керівників можуть стати підставою для відмови Координаційного центру розглядати пропозиції щодо збільшення ліміту бронювання.

Зокрема, йдеться про випадки систематичного порушення правил організації та ведення військового обліку. Серед можливих підстав зазначено два або більше документально підтверджених факти порушень протягом останніх 12 місяців, а також притягнення керівника до адміністративної відповідальності за відповідні порушення.

Це не означає автоматичного скасування всіх відстрочок працівників підприємства. Обмеження стосується розгляду пропозицій щодо збільшення обсягів бронювання.

Тому роботодавцям необхідно стежити за правильністю ведення військового обліку, своєчасно оформлювати документи та усувати виявлені порушення.

Для окремих установ передбачили спеціальні правила

Постанова уточнює процедури бронювання для деяких категорій організацій.

Зокрема, для представництв донорських установ та виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги кількість заброньованих працівників за загальним правилом не повинна перевищувати 50% військовозобов’язаних, залучених до виконання завдань одного проєкту. Водночас стандартне обмеження становить не більше семи осіб.

Перевищити ліміт у сім працівників можна за рішенням Державного секретаря Кабінету Міністрів України, якщо до виконання завдань одного проєкту залучено понад сім військовозобов’язаних. При цьому загальна кількість заброньованих не може перевищувати 50% відповідної кількості військовозобов’язаних працівників.

Також порядок бронювання доповнили окремою категорією керівників у сфері спеціального нагляду за аудиторською діяльністю.

Крім того, документ уточнює перелік організацій, зокрема замінює згадку про державне підприємство «Державний оператор тилу» на державне підприємство «Український центр “Безпека”».

Чи можуть підприємства втратити статус критично важливих

Постанова передбачає механізм перегляду рішень про надання підприємствам статусу критично важливих.

Координаційний центр зможе надавати рекомендації щодо скасування такого статусу, зокрема за наявності відповідних звернень правоохоронних органів. Однак рекомендація центру сама по собі не скасовує статус автоматично: питання має розглянути уповноважений державний орган.

Підприємствам також необхідно буде відповідати оновленим критеріям. Якщо підстава, за якою організацію визнали критично важливою, втратить чинність через виключення відповідного критерію, рішення про надання статусу має бути скасоване.

Водночас раніше ухвалені рішення про визначення підприємств критично важливими залишатимуться чинними до завершення встановленого строку, якщо їх не скасують у передбаченому порядку.

Окремо врегульовано дію рішень про збільшення лімітів бронювання. Рішення Міноборони, ухвалені до набрання чинності постановою Кабміну від 8 грудня 2025 року № 1608, діятимуть протягом строку чинності рішення про критичну важливість, але не довше ніж до 8 грудня 2026 року.

Рішення, ухвалені після цієї дати, зберігатимуть чинність протягом строку дії рішення про критичну важливість, але не довше строку, визначеного у відповідному рішенні Міноборони.

Що потрібно зробити роботодавцям

Підприємствам, які планують отримати статус критично важливих або збільшити ліміт бронювання, рекомендують заздалегідь підготувати необхідні документи.

Роботодавцям варто перевірити строк дії чинного рішення про критичну важливість, оцінити відповідність оновленим критеріям і переконатися, що військовий облік ведеться належним чином. Також необхідно завчасно підготувати обґрунтування, якщо підприємству потрібно бронювати більше працівників, ніж дозволяє стандартний ліміт.

Окрему увагу слід приділити строкам оформлення бронювання через портал «Дія». Згідно з оновленим порядком, бронювання в межах збільшеного ліміту потрібно здійснити протягом десяти робочих днів із дня подання відповідного повідомлення через портал. Якщо цього не зробити в установлений строк, рішення про збільшення обсягів бронювання втрачає чинність.

Після завершення строку дії такого рішення керівники відповідних державних органів і критично важливих установ повинні протягом п’яти робочих днів вжити заходів через портал «Дія» для анулювання наданих відстрочок.

Мета постанови № 1328 — запобігти незаконним схемам працевлаштування та ухиленню від мобілізаційних заходів, зменшити можливості маніпулювання чисельністю військовозобов’язаних працівників і впорядкувати процедури бронювання.

Нагадаємо: У Дніпрі систематизують дані міських служб для оприлюднення у відкритому доступі.

Раніше ми писали: Чисті вулиці та безпечний рух: як у Дніпрі дбають про міські простори восени.

Фото: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради.

Дніпровські