ЕКСКЛЮЗИВ Окупаси по-українськи: як у Дніпрі законно повернути квартиру, з якої не хочуть з’їжджати квартиранти

28 жовтня 2026 р. 10:28

28 жовтня 2026 р. 10:28

Родина дніпрянки Олени Михайлової не може виселити з квартири переселенців, яких пустила пожити. Люди живуть там уже понад пів року, не платять за комуналку та ігнорують прохання з’їхати. Таких квартирантів називають окупасами. Це люди, які живуть у чужій квартирі чи будинку без законних підстав і не збираються звідти виїжджати. Слово прийшло з Іспанії, де ця проблема існує давно. Іспанською таких мешканців називають okupas, від дієслова ocupar, тобто «займати».

Буває, що окупаси потрапляють у житло цілком законно, бо власники самі пускають їх пожити. Саме так сталося у родині мешканки Дніпра Олени Михайлової. «Наше місто» розпитало адвокатів, як діяти у таких ситуаціях та як законно повернути своє житло.

Не платять і не з’їжджають: історія родини Олени Михайлової

Квартира належала батькам Влада, чоловіка Олени. Після їхньої смерті Влад з братом встигли відкрити спадкову справу, а оформити спадщину до 2022 року не вдалося. Нині Влад вважається зниклим безвісти.

Наприкінці серпня Олена попросила поради у соцмережі.

«Квартира стояла порожньою. Туди пустили жити родину переселенців з Донбасу. Пів року ці люди там живуть та навіть комірне не сплачують. Прохання звільнити квартиру (бо, вибачте, ще й на комірне для вас альтруїзму вже не вистачає) ігнорують», – пише Олена Михайлова.

Ситуацію, за її словами, ускладнює недооформлена спадщина.

«Формально квартира зараз ні на кому, в наявності лише один спадкоємець (другий в статусі «зниклий безвісти», і ховати Влада в суді заради квартири я точно не збираюсь)», – пояснює Олена.

Жінка вже встигла порадитися з нотаріусом.

«Мені до нотаріуса поки нема з чим йти. Це зараз має зробити брат Влада, щоб на свою частку вступити у спадок. Тоді можна буде у правовий спосіб (вирішувати питання з квартирантами – ред.). Та це не швидко. А борги за комірне ці люди щомісяця навішують», – каже Олена.

На варіант з силовим виселенням жінка не погоджується, але розмови з квартирантами нічого не дали.

«Їм вже неодноразово ставили ультиматуми щодо виселення, вони тупо це ігнорують. І як я вже з’ясувала, завдяки підтримці спільноти, жодних важелів (об’єктивних, законних), якщо не хочуть, немає», – підсумовує Олена.

Станом на кінець жовтня, як з’ясувало «Наше місто», нічого не змінилося і люди продовжують займати чужу квартиру.

Історія Олени не поодинока, і справа тут не лише у переселенцях. Під її дописом люди ділилися схожими випадками.

«У нас у сусідстві таке саме. Люди (не переселенці) не платять ні оренду, ні комуналку. Договору немає. Все обіцянками годували власницю. Плюс вона надумала продавати будинок. Ніяк не підуть. Власниця викликала ДТЕК і попросила відключити електрику. Уже два тижні чи навіть більше без світла живуть. Потім злила воду із системи опалення, точно дала зрозуміти, що тепла не буде. Але поки марно, і навіть не збираються вибиратися», – написала у коментарі Софія Богутська.

Інколи буває так, що навіть суд не допомагає позбутися квартирантів.

«Тільки вчора дивилась новини, де бабуся (власник і документи в порядку) пожаліла переселенців, три роки живуть, через суд не може виселити, є рішення суду про виселення! Жах! Переселенці орендарі подали апеляцію, не виселяються!», – згадала ще один випадок Елена Потужня.

Що робити, якщо мешканці не хочуть з’їжджати: поради адвокатів

У коментарях під дописом Олені радили діяти рішуче: дочекатися, коли нікого не буде вдома, змінити замки та більше не пускати мешканців до квартири. З моральної точки зору власників можна зрозуміти, адже йдеться про їхнє майно, але це може бути ризиковано.

Адвокатка Наталія Мащак застерігає, що люди, яких самовільно виселили, можуть заявити про свої зниклі речі. Фото з особистого архіву

«Наразі люди перебувають у квартирі, в якій вони проживають, тобто вони мають там особисті речі. Якщо порядність цих людей під питанням, тоді чи не зіткнеться власник цього житла з тим, що вони скажуть, що у нас були особисті речі, з цих особистих речей щось зникло. І людині, яка захищає своє право власності, потім вже у поліції доведеться доказувати те, що вона нічого не вкрала. Це можуть бути коштовні речі, гроші», – пояснює адвокатка Наталія Мащак.

Адвокат Павло Бойко радить спершу спробувати домовитися з мешканцями та пояснити їм, що краще виїхати самим, ніж доводити справу до суду. Фото з особистого архіву

За цим сценарієм власник ризикує потрапити в історію про крадіжку. Тож адвокат Павло Бойко радить спершу спробувати домовитися та пояснити людям, що краще виїхати самим, аби не доводити до суду та стягнення боргів.

Чи можуть рідні Олени вимагати, щоб мешканці з’їхали, якщо квартиру досі не переоформили? Як пояснюють адвокати, прийняти спадщину та отримати свідоцтво про право на неї – не одне і те саме.

Адвокатка Ольга Погрібна пояснює, що спадкоємець може захищати свої права на квартиру, навіть якщо ще не отримав свідоцтва про спадщину. Фото з особистого архіву

«Якщо спадкоємець належним чином прийняв спадщину, відсутність свідоцтва не позбавляє його права захищати своє володіння та користування майном. Такий підхід підтверджений судовою практикою», – наголошує адвокатка Ольга Погрібна.

Олена не хоче через суд визнавати зниклого чоловіка померлим лише заради оформлення квартири, тож адвокатка радить інший спосіб як розв’язати цю проблему.

«У цій ситуації я б рекомендувала перевірити спадкову справу та розглянути звернення від імені другого брата, який перебуває на зв’язку, за умови, що він прийняв спадщину (подав заяву нотаріусу про прийняття). Він (або його адвокат) може захищати власні права на квартиру. Для цього не потрібно оголошувати зниклого брата померлим», – радить Ольга Погрібна.

Наталія Мащак додає, що квартира ділиться між братами навпіл, тож брат Влада може оформити на себе свою половину. Зараз оформлення спадщини у нотаріуса може коштувати близько 15 тисяч гривень. Заява про прийняття спадщини обійдеться у 5–8 тисяч гривень, і стільки ж потрібно буде заплатити за свідоцтво про право на спадщину.

Далі, радить Ольга Погрібна, варто з’ясувати, на яких умовах людей поселили у квартиру, і надіслати їм лист з вимогою з’їхати. У ньому варто вказати, до якого числа мешканці мають виїхати та коли повернути ключі.

«Лист направляється через “Укрпошту” з описом (форма 107) та паперовим повідомленням про вручення. В описі детально вказуємо інформацію. Важливо зберегти докази направлення і вручення вимоги», – уточнює адвокатка.

Схожа історія була у практиці Наталії Мащак. До неї звернулася знайома, яка здавала будинок в оренду. Мешканців попередили за два місяці, що будинок більше не здаватимуть, і попросили з’їхати.

«Вони не оплатили комунальні послуги і сказали, що їм нема куди йти і вони не будуть виселятися. Тоді я уклала з нею договір про надання правової допомоги, написала їй текст, який необхідно відправити її квартиронаймачам. Там було повідомлення, що такого-то числа, о такій-то годині до вас приїде мій адвокат для вирішення питання щодо звільнення приміщення. І у той день, коли я повинна була до них поїхати, вони віддали ключі», – розповідає Наталія Мащак.

Якщо мешканці проігнорують лист, наступним кроком стане звернення до суду.

Виселення через суд: скільки коштує та як довго чекати рішення

Для позову будуть потрібні документи на квартиру, листування з мешканцями, копія листа з вимогою з’їхати та платіжки за комуналку. За можливості, не завадить знати особисті дані квартирантів. Навіть якщо квартиранти не будуть ходити на засідання, то суд зможе розглянути справу без них.

«Орієнтовно від 1 до 2 років від подання позову до реального виселення», – так оцінює тривалість такої справи адвокат Павло Бойко.

У середньому написання позову, подання його до суду та супровід справи впродовж року можуть коштувати від 30 до 40 тисяч гривень. Ці витрати разом з боргом за комуналку власник може через суд вимагати з квартирантів.

Та навіть рішення суду не гарантує, що мешканці одразу з’їдуть. Якщо вони відмовляються виїжджати добровільно, тоді до справи береться виконавча служба. Разом з поліцією вона спершу попереджає мешканців про дату виселення, а якщо їх немає вдома, попереджає знову, і так може тривати довго.

«Статус внутрішньо переміщених осіб сам по собі не дає права безстроково проживати у чужій приватній квартирі. Водночас суд має оцінити законність і пропорційність виселення, зокрема тривалість проживання, наявність дітей та інші істотні обставини. Тому результат залежить від доказів конкретної справи», – вважає Ольга Погрібна.

Ще один спосіб спонукати мешканців виїхати полягає у тому, щоб відключити у квартирі світло чи воду. Це один із варіантів, який обговорювали під дописом Олени Михайлової. Так борг за комуналку принаймні перестане зростати, хоча у багатоповерхівці відрізати всі комунікації буде складно. До того ж за повторне підключення потім доведеться платити.

Чи є спосіб уникнути такої ситуації?

«Ніхто з нас не застрахований не опинитися у такій ситуації. Навіть договір оренди, якщо ми оформимо його і навіть зареєструємо у реєстрі як інше речове право, не убезпечить нас. Це ж все ж таки залежить від моральних якостей людини, яку ми пускаємо пожити», – каже Наталія Мащак.

Тож, якщо дозволяєте комусь пожити у квартирі чи будинку, одразу домовтеся, на який термін та хто платитиме за комунальні послуги. Зробіть скриншоти цього листування. Адвокат Павло Бойко радить стежити, щоб з переписки було зрозуміло, хто власник житла і з ким саме з мешканців про це домовлялися, тобто щоб було видно імена та номери телефонів. Так буде легше довести, з якого часу люди живуть у квартирі, на яких умовах і за який період вони винні за комуналку.

А якщо мешканці квартири кажуть, що їм нікуди йти, то не чекайте, поки борги наростуть. Почніть з офіційного листа. Іноді, як в історії з практики Наталії Мащак, цього вистачає, щоб люди самі віддали ключі.

Дніпровські