ЕКСКЛЮЗИВ  Будемо фінансово грамотними: як дніпряни планують свої витрати

02 листопада 2026 р. 10:10

02 листопада 2026 р. 10:10

Всі ми хочемо мати достатньо матеріальних статків для гідного життя. Але, що таке фінансова грамотність? Зазвичай вона починається не з великого доходу, а з уміння керувати тими грошима , які людина має зараз. Як саме це працює та яких помилок варто уникати, дізнавалась журналістка видання «Наше місто».

Життя в обігу  потребує планування витрат

Нестабільний дохід не означає, що можна не вести облік фінансів. Навпаки — коли заробіток змінюється щомісяця, планування стає чи не головним інструментом, який допомагає втримати сімейний бюджет. Дніпрянка Олена Нікутіна працює косметологом, тому її заробіток безпосередньо залежить від кількості клієнтів і процедур. Фіксованої зарплати жінка не має, тож заздалегідь знати, скільки грошей отримає наприкінці місяця, не може.

Водночас у Олени є постійні витрати: вона сплачує податки як ФОП, оренду та комунальні платежі за кабінет. Ще є витрати на житло, автомобіль, пальне, а також Олена допомагає 18-річній доньці. Тому гроші не затримуються надовго — частина доходу одразу йде на препарати, які необхідні для роботи, оплату рахунків та інші необхідні витрати.

Олена Нікутіна

–       Мій дохід залежить від моєї роботи і може дуже сильно різнитися з місяця в місяць, тому я ніколи не знаю наперед, скільки зароблю, – зізнається Олена.  – Обов’язково записую всі свої доходи та витрати в зошит і приблизно розраховую, в яку суму маю вкластися. Раз на рік я можу підсумувати заробітки за всі місяці й визначити свій середній дохід. Для мене найголовніше — спочатку закрити базові потреби та обов’язкові платежі. Це приблизно 18 тисяч гривень на місяць. Я не вважаю себе фінансово неграмотною, просто останніми роками дуже зросли ціни та, відповідно, мої витрати. Тому зараз доводиться уважніше стежити за кожною статтею бюджету і докладати більше зусиль, щоб зберігати звичний рівень життя.

Ще кілька років тому Олена могла відкладати гроші на великі покупки. Саме так, наприклад, вона накопичила на автомобіль. Сьогодні ситуація змінилася: донька жінки вже створила власну сім’ю, навчається в університеті за контрактом та орендує житло, тому потребує фінансової підтримки. Частина материнського доходу спрямовується і на ці витрати.

Олена зізнається, що нині фактично живе в обігу: зароблені кошти швидко повертаються в роботу або витрачаються на нагальні потреби. Навіть закупівлю професійних препаратів вона намагається планувати точніше — не створювати великих запасів, а купувати необхідне під конкретних клієнтів. Якщо виникає потреба, може скористатися допомогою колег і згодом повернути гроші. Водночас жінка намагається не відмовлятися від усіх приємних для неї  речей. Відпочинок для неї також залишається важливою частиною бюджету. Завдяки подрузі, яку Олена називає фінансово грамотною, вона навчилася планувати подорожі так, щоб вони обходилися недорого. За її словами, двічі на рік вона може дозволити собі відпочинок — без розкоші, але й не в мінімальному форматі.

–        Я дуже давно ретельно фіксую свої витрати – ще до того, як усе так подорожчало, – пояснює Олена.  – Раніше, коли не було стільки додаткових витрат на машину та дитину, мені вдавалося щось відкладати. Зараз я намагаюся економити там, де це можливо, наприклад, можу менше їздити машиною або купувати препарати вже під конкретного клієнта. Але повністю відмовитися від допомоги доньці чи відпочинку я не хочу. Для мене фінансова грамотність — це не просто нічого не витрачати, а розуміти, на що саме йдуть твої гроші та що ти можеш собі дозволити. І зараз, щоб залишатися приблизно на тому самому рівні життя, мені доводиться працювати більше.

Імпульсивні покупки забирають значну частину доходу

Одна з поширених фінансових помилок — покупки під впливом емоцій. За статисткою, вони складають в середньому 30 відсотків наших витрат. Людина може побачити одяг, техніку чи якусь дрібницю, яка їй сподобалася, і вирішити придбати її просто зараз. Окремо така витрата може здаватися незначною, але регулярне повторення подібної поведінки поступово позбавляє можливості накопичувати. За словами дніпровської фахівчині з фінансової грамотності Ольги Коваленко, люди нерідко одночасно скаржаться на відсутність грошей для заощаджень і продовжують витрачати кошти на речі, без яких цілком могли б обійтися. Ще одним наслідком неконтрольованих витрат можуть стати кредити та борги.

Фахівчиня радить починати фінансове планування не з питання де взяти більше грошей, а з розуміння того, навіщо вони потрібні. Адже абстрактне бажання мати мільйон гривень чи навіть мільйон доларів саме по собі не є фінансовою ціллю.

Ольга Коваленко

— Дуже суттєва помилка — коли людина просто каже: «Я хочу грошей», але не може пояснити, на що саме вони їй потрібні, – каже Ольга Коваленко.  – Потрібно перетворити мрію на конкретну фінансову ціль: визначити, що саме ви хочете придбати, скільки це коштує і до якого часу плануєте це зробити. Якщо мрієте про квартиру, варто подумати, де саме вона має бути, якою за площею та скільки приблизно коштуватиме. Якщо хочете автомобіль — визначитися хоча б із його типом, роком випуску та бюджетом. Потім необхідно оцінити власні фінансові можливості й зрозуміти, чи реально досягти цієї цілі у встановлений термін. Якщо термін виявляється надто довгим, потрібно або переглянути саму ціль, або подумати, як збільшити доходи. І обов’язково варто визначити перший маленький крок — наприклад, почати вивчати ціни на квартири чи записатися на тест-драйв автомобіля. Коли є конкретна ціль і план дій, мрія перестає бути просто бажанням і стає своєрідним навігатором у фінансах.

Відсутність фінансового плану заважає накопичувати

Фінансова ціль, на думку експертки, має бути максимально конкретною. Недостатньо просто сказати: «Хочу власне житло» або «Хочу машину». Варто визначити характеристики бажаної покупки, її орієнтовну вартість та дату, до якої людина хоче її придбати. Якщо бажана сума сьогодні здається недосяжною, це також корисна інформація. Вона дозволяє побачити, що нинішнього доходу недостатньо, і замислитися над його збільшенням, зміною цілі або пошуком іншої стратегії.

Ще одна проблема — звичка жити лише сьогоднішнім днем. Люди можуть відкладати планування майбутнього через нестабільність та постійні зміни обставин. Проте саме відсутність довгострокового плану часто призводить до ситуації, коли людина все життя працює, але так і не створює фінансової подушки чи капіталу. Фінансова незалежність передбачає можливість підтримувати звичний рівень життя навіть без постійної роботи. Для цього необхідно поступово створювати заощадження та джерела доходу, які не залежать виключно від зарплати.

Відкладу, якщо залишаться гроші — не працює

Окрема помилка — відкладати лише ті кошти, які залишилися після всіх витрат. На практиці наприкінці місяця таких грошей найчастіше вже немає. Ольга Коваленко радить формувати звичку заощаджувати регулярно, навіть якщо йдеться про невелику суму. Важливим є не лише розмір першого внеску, а системність. Навіть 10% від доходу, які людина відкладає щомісяця, з часом можуть перетворитися на суттєвий капітал.

На результат також впливає час. Чим раніше людина починає відкладати та інвестувати кошти, тим більше можливостей отримати ефект від відсотків та капіталізації. Водночас просто зберігати гроші без чіткої мети недостатньо: важливо розуміти, де і як вони зберігаються та працюють. Ще одна небезпечна звичка — переконання, що починати заощаджувати варто лише після підвищення доходу. Насправді зі зростанням заробітку часто зростають і витрати. Тому фінансова дисципліна важлива незалежно від того, скільки людина заробляє. У результаті дві людини з абсолютно різними доходами можуть опинитися у схожій ситуації: одна заробляє більше, але витрачає все до копійки, інша має менший дохід, проте регулярно відкладає частину коштів. Саме фінансові звички та системність у довгостроковій перспективі можуть суттєво вплинути на їхнє матеріальне становище.

Яких фінансових помилок потрібно уникати

Про те, як правильно поводитися з власними коштами та яких помилок варто уникати, розповіла ще одна фахівчиня з фінансової грамотності  – Ірина Макарова. За словами експертки, перший крок до фінансової грамотності — визначити власну вартість життя. Йдеться не лише про те, скільки людина витрачає за місяць, а про розуміння річної суми, необхідної для забезпечення звичного рівня життя. Наприклад, якщо людина отримує 20 тисяч гривень на місяць, за рік це 240 тисяч гривень. Такий підрахунок допомагає оцінити не лише поточні потреби, а й майбутні фінансові цілі — зокрема, скільки коштів може знадобитися після завершення трудової діяльності.

Ірина Макарова

— Насамперед потрібно знати, скільки коштує ваше життя, тобто скільки грошей вам необхідно на місяць і на рік, – пояснює Ірина Макарова.  – Далі варто розділити фінансові цілі за термінами: захисні, тактичні та стратегічні. До захисних належить фінансова подушка безпеки, і її потрібно формувати першою, адже вона захищає все, що ви маєте. Тактичні цілі — це, наприклад, ремонт, велика покупка чи погашення боргів, на які може знадобитися рік або кілька років. Стратегічні цілі — це освіта дітей, майбутня пенсія, житло чи кошти на здоров’я на роки вперед. Для різних термінів потрібно підбирати різні фінансові інструменти, адже не можна всі гроші просто інвестувати в один напрям. І дуже важливо пам’ятати, що гроші — це інструмент, а не мета: вони потрібні для того, щоб реалізовувати наші плани та забезпечувати бажаний рівень життя.

Фінансова подушка має бути пріоритетом

Експертка наголошує: перш ніж замислюватися про складні інвестиційні інструменти, людині варто подбати про базову безпеку. Наявність фінансової подушки дозволяє пережити непередбачувані обставини — втрату роботи, проблеми зі здоров’ям, терміновий ремонт чи інші великі витрати. Окрему увагу варто приділяти довгостроковим цілям.

Наприклад, батьки можуть заздалегідь створювати капітал для дітей. Ірина Макарова розповіла, що свого часу відкрила накопичувальні програми для своїх дітей, коли вони були ще маленькими. Тепер її діти навчаються на платній основі, а фінансове планування дозволило частково підготуватися до таких витрат заздалегідь.

Не менш важливо пам’ятати про витрати на здоров’я. Навіть у молодому віці варто враховувати, що в майбутньому можуть знадобитися значні кошти на лікування. Тому фінансова стратегія має передбачати не лише приємні покупки чи подорожі, а й непередбачувані життєві обставини.

Потрібно рахувати всі доходи, а не лише зарплату

Ще одна поширена помилка — вважати єдиним джерелом грошей заробітну плату. Насправді доходи можуть складатися з багатьох складових: соціальних виплат, пенсії, аліментів, орендної плати, доходів від бізнесу, премій, бонусів, підробітків, гонорарів, продажу непотрібних речей, грошових подарунків та навіть кешбеку. На думку Макарової, варто хоча б певний час фіксувати всі надходження. Це дозволяє побачити реальну фінансову картину та зрозуміти, які джерела доходу можна збільшити.

Так само потрібно аналізувати витрати. Серед них є постійні — наприклад, харчування, комунальні послуги чи зв’язок, — та змінні, на які людина може впливати. Саме остання категорія часто приховує можливості для економії.

Одне з головних правил фінансової грамотності — не чекати кінця місяця, щоб відкласти залишок коштів. Якщо спочатку витратити все на поточні потреби, грошей для заощаджень може просто не залишитися. Тому частину доходу варто відкладати одразу після його отримання. Розмір цієї суми залежить від конкретної фінансової ситуації, але навіть невеликі регулярні заощадження допомагають сформувати корисну звичку.

Водночас експертка радить звертати увагу на непотрібні витрати. Наприклад, якщо дитина відвідує шість гуртків, але частина з них їй не подобається, варто переглянути ці витрати. Це не означає відмовлятися від усього, але дозволяє спрямувати гроші на те, що справді має цінність. Ще одним джерелом додаткових коштів можуть стати речі, якими людина давно не користується. Під час повномасштабної війни Ірина Макарова продала через онлайн-сервіси частину непотрібних речей і зазначила, що те, що для одного вже втратило цінність, для іншого може бути потрібним.

Бережіться спонтанних покупок

Буває, що ви зайшли до магазину за одним товаром, а вийшли з кількома пакетами речей, які не планували купувати. Важливу роль тут відіграє маркетинг. Розташування товарів у магазинах, акції, знижки та викладка біля кас стимулюють покупців витрачати більше. Особливо легко піддатися імпульсу, коли здається, що товар продають зі значною знижкою.

—   Якщо вам захотілося щось придбати, особливо дорогу річ, дайте собі від 24 до 72 годин на роздуми й запитайте, чи справді вам це потрібно, – радить Ірина Макарова.  – Не кожна акція є вигідною, адже товар, який вам не потрібен, залишається зайвою витратою навіть зі знижкою 50 відсотків. Те саме стосується пропозицій на кшталт «дві речі за ціною однієї»: спочатку потрібно подумати, чи потрібні вам обидві. Під час покупок важливо відрізняти реальну потребу від бажання отримати емоцію тут і зараз. Якщо гроші постійно витрачаються на такі покупки, наприкінці місяця може не залишатися коштів для заощаджень і великих цілей. Коли йдеться про інвестиції чи інші фінансові інструменти, рішення також не варто приймати емоційно — їх потрібно обговорювати з фахівцями та перевіряти умови. Фінансова грамотність починається саме з усвідомлення того, куди й навіщо ви витрачаєте свої гроші.

Фото автора та з відкритих джерел.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, чому зростають ціни та як дніпряни витрачають гроші.

Дніпровські