Чи можуть в Україні звільнити працівника за допис у соцмережах

02 листопада 2026 р. 19:15

02 листопада 2026 р. 19:15

Один допис у Facebook може стати приводом для звільнення, але самого допису недостатньо, щоб роботодавець виграв суд. Про це розповіли в Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради , розглянувши показову справу з практики Верховного Суду, пише «Наше місто».

Суть справи

Доцентка Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова опинилася в центрі конфлікту зі студентами під час подій, пов’язаних із виборами представників студентства. Після цього на її особистій сторінці у Facebook з’явилися відео та фотографії студентів з образливими й принизливими написами.

Університет розцінив поведінку працівниці як аморальний проступок, несумісний із продовженням роботи, та звільнив її за пунктом 3 частини першої статті 41 КЗпП України. Жінка оскаржила звільнення в суді.

Чому роботодавець програв

Університет вважав, що публікації порушували педагогічну етику й принижували гідність студентів. Проте суди наголосили, що самої негативної оцінки поведінки працівника недостатньо. Необхідно довести конкретні обставини проступку та його несумісність із подальшою роботою.

Зокрема, суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи не містили достатніх доказів конкретних дій, які підтверджували б булінг у розумінні закону. Заяви студентів і результати службового розслідування самі по собі не замінюють доказування відповідних обставин.

Рішення Верховного Суду

30 вересня 2026 року Верховний Суд у справі № 128/2223/24 залишив без задоволення касаційну скаргу університету. Рішення попередніх судів про незаконність звільнення та поновлення працівниці на посаді залишилися в силі.

Інспекція виокремила кілька важливих правових орієнтирів:

• аморальний проступок має бути підтверджений фактами, а припущень і загальних звинувачень недостатньо;
• потрібно довести несумісність проступку з продовженням роботи, що для працівника з виховними функціями є обов’язковою умовою застосування пункту 3 частини першої статті 41 КЗпП;
• поведінка поза робочим часом також може мати юридичне значення, адже для цієї підстави звільнення проступок не обов’язково має бути вчинений під час виконання трудових обов’язків;
• публікацію в соцмережі оцінюють у контексті конкретних обставин, а сам факт її розміщення не звільняє роботодавця від обов’язку належно обґрунтувати звільнення.

В інспекції застерігають від надто широких висновків: Верховний Суд не встановив загального правила, що будь-який допис у соцмережі не може бути підставою для звільнення. Суд касаційної інстанції перевіряв правильність застосування права лише в межах доводів скарги.

Що робити роботодавцю

Якщо працівник опублікував допис чи коментар, який роботодавець вважає образливим або таким, що порушує професійну етику, не варто одразу готувати наказ про звільнення. Спершу потрібно з’ясувати:

• чи належить така поведінка до порушення трудових обов’язків або чи існує спеціальна законна підстава для звільнення;
• чи підтверджено авторство допису, його зміст і обставини поширення;
• які саме норми закону, трудового договору або встановлених правил порушено;
• чи є достатні докази проступку та, якщо цього вимагає закон, його несумісності з продовженням роботи;
• чи дотримано встановленої законом процедури звільнення.

Для більшості працівників неприємний для роботодавця коментар сам по собі не створює автоматичної підстави для звільнення. Для окремих категорій, зокрема тих, хто виконує виховні функції, закон передбачає спеціальні підстави, які застосовують з урахуванням усіх обставин.

В Інспекції підсумовують: у трудовому спорі недостатньо довести, що допис був невдалим чи образливим. Роботодавець має довести законну підставу звільнення та дотримання процедури. Для кадровика головне правило просте: спочатку правова кваліфікація й докази, потім наказ.

Нагадаємо, раніше ми писали: Як у Дніпрі допомагають дітям із порушеннями розвитку: історії родин .

Бюджетні подорожі заради онуків: у Дніпрі з’явився Клуб креативних бабусь .

Коли світ хитається, треба знати, що ти – не один: як допомагають людям психологи Дніпра .

Дніпровські