ЕКСКЛЮЗИВ Не лише для невиліковно хворих: кому у Дніпрі доступна паліативна допомога

03 листопада 2026 р. 10:19

03 листопада 2026 р. 10:19

Паліативна допомога  не завжди про невиліковні діагнози. Це про догляд, який не закінчується навіть тоді, коли лікування вже не головне, і про полегшення симптомів для літніх і тяжкохворих людей. Є в цій темі й окрема історія: родичі, на яких тримається вся щоденна турбота.

Дніпрянка Вікторія Славінська зіткнулася з цим, коли її 93-річна мама Ніна Олексіївна через сильний біль у ногах перестала ходити. Згодом стан жінки різко погіршився: вона перестала впізнавати близьких, марила та майже не вставала з ліжка. Доньці довелося самостійно шукати допомогу й учитися доглядати за тяжкохворою людиною. В інтерв’ю журналістці видання «Наше місто» Вікторія розповіла, як знайшла паліативну службу, чому змінила сімейного лікаря та що допомогло її мамі повернутися до звичного стану.

Дніпрянка вчилася доглядати за лежачою мамою за відео на YouTube

До весни Ніна Олексіївна, попри поважний вік і деменцію, залишалася активною. Пересувалася з ходунками, готувала їжу, стежила за новинами й пам’ятала багато віршів. Однак сильний біль у ногах змінив її життя.

– Сімейна лікарка з клініки Garvis призначила мамі сильні психотропні препарати, які мали знімати біль, — розповідає Вікторія Славінська. – Але за декілька тижнів мама перестала впізнавати нас, не розуміла, де перебуває, марила, падала. Мені здавалося, що деменція розвивається шаленими темпами.

Донька намагалася з’ясувати , що відбувається, і зверталася до сімейної лікарки.

– Коли я попросила хоча б проконсультувати  щодо догляду за мамою, яка майже не вставала з ліжка, мені відповіли, що паліативна допомога не передбачена, – каже Вікторія.

Для родини це стало серйозним випробуванням. Вікторія працювала, але водночас мала цілодобово стежити за мамою, допомагати їй із гігієною, давати ліки та запобігати падінням. Навичок професійного догляду у неї не було.

– Мені довелося за відео на YouTube вчитися одягати підгузки й доглядати за лежачою людиною, — згадує дніпрянка. – Спробуйте підняти жінку вагою близько 90 кілограмів, якщо вас цього ніхто не навчав. Ми з чоловіком були на межі, а я ще мала працювати. Усе це супроводжувалося безсонням і нервовими зривами.

Де родина знайшла паліативну допомогу

Не отримавши необхідної підтримки, Вікторія почала шукати інші варіанти. Випадково побачила в Instagram інформацію про службу Medics ОПІКА, залишила заявку й через деякий час дочекалася лікарки.

– Фахівчиня оглянула маму, звернула увагу на призначене лікування та пояснила, що його необхідно переглянути, – каже Вікторія. – Згодом організували консультації й обстеження, а лікарка залишалася на зв’язку зі мною. Для мене було дуже важливо нарешті мати фахівця, до якого можна звернутися по допомогу й пораду.

Водночас Вікторія вирішила змінити й сімейного лікаря. За рекомендацією знайомих вона звернулася до клініки Ala Atlantis, де паліативні послуги входили до пакета обслуговування сімейного лікаря.

– До мами приїхали декілька спеціалістів: психіатр, невролог, кардіолог і гастроентеролог, – розповіла Вікторія. – Вони оцінили її стан та переглянули призначення.

Читає вірші й фарбує волосся: що змінилося після перегляду лікування

Поступово Ніна Олексіївна почала розуміти, що відбувається навколо і навіть дбати про те, який вигляд має.

– Після корекції лікування вона почала впізнавати нас, – каже Вікторія. – Вона читає вірші, співає гімн. Єдине — вона так і не почала повноцінно ходити, бо за ці місяці дуже ослабла.

Навіть звичайні побутові справи набули іншого значення. Ніна Олексіївна хоче гарно виглядати, тому Вікторія навчилася фарбувати їй волосся.

Ця деталь для родини стала символом повернення до звичного життя. Попри вік і проблеми зі здоров’ям, жінка залишається особистістю зі своїми звичками, уподобаннями й планами.

Свій досвід Вікторія хоче передати іншим родинам.

– Не здавайтеся, незалежно від віку й діагнозу, – резюмує вона. – Якщо вам кажуть: “ну що ви хочете у такому віці”, шукайте іншого лікаря, ставте запитання й перевіряйте призначення. А ще пам’ятайте, що професійна допомога потрібна не лише пацієнтові, а й тому, хто поруч із ним цілодобово.

Редакція «Наше місто» звернулася до клініки Garvis із запитом щодо обставин, описаних у матеріалі, та проханням надати коментар. На момент публікації відповіді на журналістський запит редакція не отримала.

Як працює паліативна служба «Medics ОПІКА»

Журналісти видання «Наше місто» звернулися за коментарем до клініки « Medics ОПІКА ». Про те, кому доступна мобільна паліативна допомога та як організована робота медичної команди розповіла Мар’яна Перепел, медична директорка «Медікс Опіка».

– «Medics ОПІКА» надає мобільну паліативну допомогу за договором із Національною службою здоров’я України, – сказала Мар’яна Перепел. – Пацієнт та його родичі нічого не оплачують за візити лікаря та медичної сестри, призначення лікування, коригування лікування, а також психологічну допомогу та навчання родини догляду. Крім того, обов’язково здійснюється безоплатний забір аналізів удома або за місцем перебування пацієнта.

Як звернутися по допомогу

Підставою для безоплатної допомоги за Програмою медичних гарантій є електронне направлення від сімейного або лікуючого лікаря. Щоб звернутися до «Medics ОПІКА», достатньо зателефонувати за номером 063 103 20 30.

– Оператор розпитає про стан хворого, допоможе зрозуміти, чи потрібна йому паліативна допомога, і підкаже, з чого почати, – додала Мар’яна Перепел. – Якщо потрібен огляд, лікар може приїхати додому. Пацієнтів, яких виписують зі стаціонару, команда за потреби відвідує протягом 72 годин після виписки.

Важливо, що паліативна допомога передбачає не лише медичні процедури. Робота команди спрямована й на те, щоб полегшити повсякденне життя пацієнта та допомогти його близьким організувати догляд у домашніх умовах.

– Медична сестра навчає родину просто під час візитів, на прикладі конкретного пацієнта: спершу показує сама, потім рідні це виконують під її наглядом, – додала медична директорка. – Вона пояснює, як безпечно повертати й пересаджувати лежачого пацієнта, не травмуючи ні його, ні себе. Показує, як проводити гігієнічні процедури, доглядати за шкірою, правильно змінювати положення тіла, щоб запобігти пролежням, і як облаштувати житло, щоб зменшити ризик падінь.

Окрему увагу приділяють догляду за пацієнтами, які харчуються через зонд або гастростому, мають катетери чи стоми або потребують спеціального медичного обладнання. Рідним пояснюють, як давати ліки відповідно до призначеної схеми, розпізнавати тривожні симптоми та визначати, коли потрібно звернутися до медичної команди.

– Не менш важливою є психологічна підтримка, – підкреслила Мар’яна Перепел. – Тривалий догляд за тяжкохворою людиною може виснажувати близьких, тому допомога передбачена не лише для пацієнта. У дитячому паліативі ми працюємо з усією родиною. Батьки щодня доглядають за дитиною разом із нами, тому ми вчимо їх потрібних навичок.

Яку допомогу надає команда

За словами Мар’яни Перепел, кожного пацієнта супроводжує закріплений лікар, який складає та коригує план лікування. До роботи за потреби залучають профільних спеціалістів.

– За вимогами НСЗУ команда має відвідувати пацієнта щонайменше чотири рази на місяць, – додала вона. – Якщо стан людини потребує більше уваги, візити можуть відбуватися частіше. Між ними родичі можуть звертатися до лікуючого лікаря або медичної сестри.

Водночас мобільна паліативна служба не замінює екстрену медичну допомогу. Якщо людина втратила свідомість, має судоми, раптовий біль у грудях, сильну кровотечу чи раптову задишку, необхідно телефонувати 103.

Для родин, які доглядають за тяжкохворими вдома, важливо знати: вони можуть звернутися по професійну допомогу, навчитися безпечного догляду та отримати психологічну підтримку. Це допомагає не залишатися наодинці з проблемами, які виникають під час хвороби близької людини.

НСЗУ пояснила дніпрянам, хто має право на безоплатну паліативну допомогу

Діагноз і вік тут не головне. Що насправді дає право на паліативну допомогу за Програмою медичних гарантій і куди звертатися, розповіла Наталія Шуліка, заступниця директора Східного міжрегіонального департаменту НСЗУ .

– Паліативна допомога надається дорослим і дітям із тяжкими, невиліковними або прогресуючими захворюваннями, які потребують полегшення болю та інших симптомів, медичного догляду, – сказала Наталія Шуліка. – Це можуть бути пацієнти з онкологічними захворюваннями, тяжкими неврологічними хворобами (наслідки важких інсультів), деменцією, органною недостатністю та іншими станами, що істотно обмежують якість життя.

Але сам перелік хвороб не є вирішальним, наголошує заступниця директора Східного міжрегіонального департаменту НСЗУ.

-Основний критерій — наявність медичних показань і потреби в паліативній допомозі, а не лише конкретний діагноз чи вік пацієнта, – підкреслила вона. – Потребу визначає лікар відповідно до стану здоров’я, вираженості симптомів, прогнозу захворювання та необхідного обсягу догляду.

У 2026 році передбачено два основні формати: стаціонарний, у лікарні, де пацієнта цілодобово спостерігають, і мобільний, коли команда працює за місцем його перебування. Допомога безоплатна, якщо заклад має чинний договір із НСЗУ за відповідним пакетом.

– Пацієнту або його родичам необхідно звернутися до сімейного або лікуючого лікаря, – пояснила Наталія Шуліка. – Лікар оцінить стан пацієнта, симптоми, рівень болю та потребу в паліативному догляді.

Після цього лікар видає електронне направлення. Далі родина обирає комунальний або приватний заклад із договором НСЗУ за пакетом «Мобільна паліативна медична допомога дорослим і дітям» та узгоджує візит.

– Медики оцінюють потреби пацієнта й складають план спостереження, – додала вона. – Команда забезпечує огляд лікаря, медсестринський догляд, лікування й контроль болю, призначення знеболювальних, консультації та обстеження, рекомендації родичам щодо догляду і психологічну підтримку.

Окремо Наталія Шуліка звертає увагу на два нюанси.

– Якщо пацієнт не може самостійно відвідати лікаря, родичам варто повідомити про це під час звернення та узгодити можливість дистанційної консультації, каже вона. – Якщо пацієнт виписується зі стаціонару й потребує продовження паліативної допомоги вдома, організацію подальшого догляду доцільно погодити ще до виписки.

Актуальний перелік закладів у Дніпрі є на офіційному сайті НСЗУ, в аналітичному дашборді договорів за Програмою медичних гарантій. Також можна зателефонувати за номером 1677.

Фото спікерів та з відкритих джерел.

Раніше ми писали: Мобільні бригади та сучасний стаціонар: паліативна допомога у Дніпрі.

Дніпровські