ЕКСКЛЮЗИВ Надати форму відсутності: концепція меморіалу в Дніпрі отримала міжнародну архітектурну відзнаку

09 листопада 2026 р. 13:31

09 листопада 2026 р. 13:31

«Простір відсутності», концепція вшанування загиблих у будинку на Набережній Перемоги, 118 у Дніпрі, здобула перемогу в категорії «Концептуальна архітектура» міжнародної премії Architecture MasterPrize . Масштабна концепція не реалізовуватиметься під час війни. Паралельно архітектори працюють над іншими, меншими за масштабом рішеннями, які обговорювалися з мешканцями та, можливо, будуть втілені ще до її завершення. Про ідею концепції меморіалу у Дніпрі журналісту «Наше місто» розповіла відома архитекторка Ксенія Донецька

14 січня 2023 року російська ракета влучила в житловий будинок на Набережній Перемоги у Дніпрі. Загинули 46 людей. На місці зруйнованої частини дев’ятиповерхівки залишилася порожнеча. Для міста вона стала видимим свідченням трагедії. Для родин загиблих і мешканців будинку її зміст нерозривно пов’язаний з особистою втратою.

Саме ця відсутність стала відправною точкою архітектурної концепції. Як позначити в просторі життя, яке тут було? Як зберегти пам’ять про кожну людину? І як працювати з місцем трагедії, коли поруч продовжують жити люди, які її пережили?

Команда талановитих дніпровських архитекторов

Над концепцією працював сектор архітектури ГоловАпу Дніпровської міської ради під керівництвом головного архітектора Дніпра Дмитра Волика та керівника сектору Ксенії Донецької . До команди також увійшли архітекторки Віра Лавриненко, Дар’я Кощеєва та Ірина Борцова.

– З самого початку це було дуже тонке й відповідальне завдання. За концепцією стоїть реальна трагедія, конкретні люди й болісна втрата для нашого міста. Ми занурилися в тему меморіалізації, вивчали досвід інших країн, шукали мову, якою можна про це говорити, — розповідає Ксенія Донецька, керівник сектору архітектури.

Контур того, що неможливо повернути

«Простір відсутності» пропонує відтворити контур і масштаб втраченої частини будинку металевим каркасом. Без стін і перекриттів він утворює просторовий обрис колишнього житла, крізь який видно небо.

Поряд із матеріальністю збереженої будівлі ця прозора конструкція робить порожнечу відчутною. Вона окреслює місце, де були квартири, повсякденні звички, розмови, чиїсь плани. Архітектура надає масштаб відсутності, залишаючи сам простір незаповненим.

– Головна ідея концепції — відтворення відсутності. Каркас повторює обрис і масштаб того, що колись було місцем, наповненим життям. Це межа між тим, що було, і тим, що вже неможливо повернути. Втрата, закарбована в просторі, — пояснює архітекторка.

Усередині каркаса передбачено 46 підвішених світлових сфер. Кожна присвячена окремій загиблій людині та містить її ім’я. Світло стає центральним елементом концепції, через який поряд із відчуттям втрати з’являється персональна присутність кожного.

– Для нас світла пам’ять починається з людини. З того, якою вона була, кого любила, чим жила. Тому ці сфери символізують душі загиблих. Кожна має ім’я. Для нас важливо зберегти присутність кожної людини, — говорить Ксенія.

Матеріали та конструктивні рішення потребували б подальшого опрацювання. На рівні концепції визначальними є просторовий образ, світло та зв’язок кожного елемента з конкретним життям.

Місце пам’яті поруч із повсякденним життям

Перемога в Architecture MasterPrize стосується архітектурної ідеї. Вона не означає ухвалення рішення про будівництво. Масштабна концепція «Простір відсутності» під час війни не реалізовуватиметься.

Паралельно архітектори наразі розробляють інші варіанти рішень, які обговорювалися з мешканцями. Йдеться про менші за масштабом форми вшанування пам’яті. Їх, можливо, вдасться втілити ще до завершення війни, щоб відповісти на потребу людей уже сьогодні мати місце для згадування, скорботи та спільного вшанування загиблих.

– Потреба в пам’яті є вже зараз. Тому ми працюємо й над іншими рішеннями, які обговорювали з мешканцями. Це не масштабні меморіали, а менші форми вшанування, які, можливо, вдасться реалізувати ще під час війни. Водночас питання майбутнього меморіалу залишається відкритим, — пояснює Ксенія Донецька.

Меморіал, який нагадує про злочин

На думку авторів проекту, якщо б простір було б повністю відбудовано – це б зробило злочин не існувавшим.

– Цю концепцію ми подали на міжнародний конкурс, як саму емоційну, щоб нагадати світу про нас – підсумовує архитекторка. – Для нас значення цієї відзнаки ширше за професійне визнання. На міжнародному архітектурному рівні ми представляємо Дніпро й Україну. Через архітектуру ми говоримо зі світом про те, що відбувається з нами в цей час. Міжнародне визнання надає «Простору відсутності» видимості за межами України. Через архітектуру історія будинку на Перемозі стає частиною ширшої розмови про втрату, пам’ять і досвід українських міст під час війни.

Звичайно, остаточна форма меморіалізації ще потребує часу та спільної роботи фахівців. Але і зараз очевидно, що «Простір відсутності» пропонує одну з можливих архітектурних відповідей на трагедію:  зберегти видимим масштаб втрати та залишити в центрі уваги кожне окреме життя.

Раніше ми писали про те, що меморіал «Простір відсутності» у Дніпрі став одним із шести українських проєктів, відзначених премією Architecture MasterPrize 2026.

Фото НМ та Ксенії Донецької

Дніпровські