Немає електрики — немає води та опалення: мер Філатов пояснив причини відключень у Дніпрі Енергосистема України продовжує працювати в умовах постійних російських атак. Пошкодження енергетичних об'єктів впливають не лише на електропостачання, а й на…

09 листопада 2026 р. 16:42

09 листопада 2026 р. 16:42

Енергосистема України продовжує працювати в умовах постійних російських атак. Пошкодження енергетичних об'єктів впливають не лише на електропостачання, а й на роботу водоканалів та систем опалення. Чому Дніпро залежить від підстанцій, розташованих навіть за межами області, та чому неможливо просто сховати всю критичну інфраструктуру під землю, розповів міський голова Борис Філатов . Він також навів, як приклад, допис українського популяризатора науки Павла Космачевського, повідомляє « Дніпро Оперативний ».

Міський голова наголосив, що українські енергетики та комунальники докладають величезних зусиль, аби забезпечити роботу важливих систем життєзабезпечення.

«Наприклад, вчора мені один діяч запропонував «спрятать всю критическую инфраструктуру под землю». Як пояснити ідіоту, що «воно не прячєцца», я не знаю. Більш того, світла в Дніпрі не має тому, що бомблять 330 ПС навколо міста, навіть у Харківській області. А нема транзиту - нема електрики - нема води - нема опалення», — наголосив Філатов.

Чому пошкодження однієї підстанції може залишити місто без світла

Щоб пояснити, як працює енергосистема та чому пошкодження її окремих елементів можуть призвести до масштабних наслідків, Борис Філатов поділився дописом українського популяризатора науки Павла Космачевського .

У ньому детально розповідається, як електроенергія проходить шлях від електростанції до звичайної розетки. Спочатку її виробляють на електростанціях, а потім за допомогою трансформаторів підвищують напругу, щоб передавати на великі відстані. Поблизу міст напругу поступово знижують через систему підстанцій до рівня, необхідного для побутового використання.

Таким чином, електропостачання залежить від роботи цілої мережі електростанцій, підстанцій і високовольтних ліній. Якщо важлива ділянка цієї системи пошкоджена, електроенергія може не дійти до споживачів.

Окрема складність полягає в тому, що виробництво та споживання електроенергії мають відбуватися практично одночасно. Енергосистема повинна постійно балансувати навантаження, адже вранці та ввечері споживання зростає, а вночі зменшується.

Для підтримки цього балансу використовують різні типи електростанцій. Атомні та вугільні забезпечують базове навантаження, тоді як гідроелектростанції та газові установки можуть швидше реагувати на зміни споживання.

Чому енергосистему складно швидко відновити

У дописі Павла Космачевського також пояснюється, чому пошкодження енергетичного обладнання створюють проблеми, які не завжди можна швидко усунути.

Однією з найважливіших складових системи є великі силові трансформатори. Вони забезпечують передачу електроенергії між мережами з різними рівнями напруги. Водночас це складне обладнання, виготовлення якого може тривати роками.

За наведеними у дописі даними, якщо до 2022 року на виробництво трансформатора зазвичай потрібно було 12–18 місяців, то нині середній термін очікування збільшився до 30–36 місяців. Для окремих типів обладнання він може сягати п'яти років.

Крім того, енергетична інфраструктура вразлива не лише до фізичних пошкоджень, а й до кібератак. У матеріалі згадуються випадки спроб втручання в роботу промислових систем управління електростанціями та підстанціями, зокрема й атака на українське обленерго у квітні 2022 року.

Автор допису також нагадує, що після початку повномасштабного вторгнення Україна екстрено синхронізувала свою енергосистему з європейською мережею ENTSO-E. Це дало змогу імпортувати електроенергію з Європи та підтримувати баланс системи під час російських атак.

Нагадаємо, раніше ми писали, у Дніпрі відбудуться громадські слухання , на яких обговорять статут громади та бюджет на 2027 рік.

Дніпровські