ЕКСКЛЮЗИВ Маленькі чемпіони — великі надії: як Дніпро підтримує спортивні таланти

12 листопада 2026 р. 10:06

12 листопада 2026 р. 10:06

У спортивних школах Дніпра тренуються тисячі юних спортсменів, які не просто виступають на змаганнях національного та міжнародного рівнів, а й здобувають кубки та медалі, дипломи й грамоти. Про те, як у Дніпрі допомагають маленьким спортивним зіркам, розповість «Наше місто».

Бронзова медаль легкоатлета Миколи Мевші – на вагу золота

Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву № 3 відома далеко за межами рідного Дніпра. Саме тут тренувалася знаменита стрибунка у висоту Ярослава Магучіх , яка здобула всі можливі спортивні титули.

Приклад Ярослави став чудовим орієнтиром для нинішніх юних спортсменів СДЮСШОР. Можливо, одного дня хтось із них також зійде на олімпійський п’єдестал.

— Напевно, найдивовижніша риса Ярослави — її стриманість та вміння зосереджуватися на головному, — розповідає Сергій Гужва, старший тренер-викладач спортивної школи. — Здатність зібрати всю волю в кулак, викластися в останній, вирішальній спробі — це родзинка нашої чемпіонки. Спортсменів такого рівня зараз у нас немає. Але наші вихованці проявляють характер і демонструють чудові результати. Їхні головні перемоги ще попереду.

Підтвердженням цих слів є досягнення стаєра Миколи Мевші, який нещодавно на відповідальних змаганнях із бігу на 10 000 метрів виборов «бронзу».

— Два місяці ми готувалися до цього важливого старту в Луцьку, — продовжує тренер. — Продумали дорогу так, щоб приїхати рано-вранці, відпочити й спокійно вийти на старт о 16:00. Розраховували на медаль. Але все пішло не за планом. Поїзд запізнився, і замість шостої ранку команда прибула лише опівдні. Поки дісталися готелю та заселилися, часу на відпочинок практично не залишилося. Я сказав Колі: «Обставини проти нас. Та нехай уже та медаль. Просто пробіжи, як на тренуванні».

Спортсмен не став сперечатися з тренером, але вчинив по-своєму. Від самого початку він тримався серед фаворитів, посідаючи четверту-п’яту позиції. А за два кілометри до фінішу прискорився, поступово скорочуючи відстань до лідерів. Метр за метром. Біг на самій лише силі волі й фінішував третім. Але його бронзова медаль — на вагу золота!

Серед відомих вихованців спортивної школи — призер національних і міжнародних змагань, стрибун із жердиною Олександр Онуфрієв; метальниця списа Мілана Корнєєва, яка пройшла відбір на юнацькі Олімпійські ігри; володар Кубка України серед юніорів зі штовхання ядра Ілля Бережний.

— Легкоатлетом я став випадково, — зізнається 19-річний Ілля. — Раніше віддавав перевагу силовим видам спорту — важкій атлетиці та пауерліфтингу. Але побачив свого товариша в секторі для штовхання ядра й теж вирішив зайнятися цим видом спорту. Зараз у мене перший розряд, і зупинятися на досягнутому не збираюся.

Звісно, в умовах війни далеко не все залежить від самих спортсменів та їхніх наставників.

— Дуже важко тренуватися, коли лунають повітряні тривоги, — підсумовує тренер Сергій Гужва. — Ти плануєш одне, а потім доводиться змінювати тренувальний процес. Але важливо, щоб юні спортсмени не просто приходили на заняття, а справді тренувалися й могли гідно виступати на змаганнях.

Такого бажання майбутнім чемпіонам не позичати!

Стрілець Валентина Дубовик не повірила, що стала майстром спорту, і розплакалася

Для майстра спорту міжнародного класу зі стрільби Валентини Дубовик цілеспрямованість, мабуть, є найхарактернішою рисою вдачі. Ще зовсім недавно вона сама брала участь у змаганнях, хвилювалася за кожен постріл і мріяла про власні спортивні перемоги. Сьогодні вона — тренер Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву № 1 і сподівається, що її вихованці перевершать власні досягнення.

— Раніше я займалася карате, а батько запропонував перейти на стрільбу. Я погодилася. Мені сподобалося! Напевно, у стрільбі неможливо досягти досконалості. Коли стріляєш, хочеться робити це дедалі краще й краще. Для цього потрібно наполегливо тренуватися, вірити у власні сили і, головне, — не опускати рук після перших труднощів. Треба бути спокійною і впертою, — розповідає Валентина.

Уміння не піддаватися емоціям для стрільця часом відіграє вирішальну роль. Валентині Дубовик це вдавалося.

— Батько переконав мене, що дуже важливо стати майстром спорту, — продовжує  тренерка. — І ось одного разу на чемпіонаті України я зрозуміла, що можу виконати цей норматив. У голові все змішалося: я одночасно плакала і сміялася, але не звертала на це уваги й продовжувала працювати. Стріляла далі. Останній постріл виявився невдалим — вісімка. Я відійшла від вогневого рубежу і по-справжньому розплакалася. І тут моя тренерка обійняла мене й вигукнула: «Вітаю, ти майстер спорту!».

Зараз Валентина намагається передати свій досвід учням, яких із задоволенням тренує.

— Мені подобається, коли до нас приходять діти разом із батьками, — зазначає майстер спорту міжнародного класу. — Батьківські поради та підтримка дуже важливі. Цікаво, що вподобання хлопців і дівчат часто відрізняються. Останнім часом дівчата частіше обирають гвинтівку, а хлопці — пістолет. Хоча, звичайно, усе дуже індивідуально.

Серед вихованців Валентини Дубовик — 13-річний Платон Порохня. Стрільбою він займається майже два роки. За цей час виконав норматив першого спортивного розряду та двічі брав участь у чемпіонатах України. Зацікавився стрільбою хлопець, наслідуючи приклад батька-військовослужбовця.

— Багато разів їздив із татом до тиру. Мені подобається стріляти, — зізнається юний спортсмен. — Хочу й надалі займатися цим видом спорту, стати чемпіоном, можливо, навіть чемпіоном світу.

Мирон Нетребка, Софія Москалець, Артем Дячук — переможці найбільших світових турнірів

Кажуть, що шахи — це не просто спортивне змагання. Це дивовижний світ, у якому розкриваються краса думки, мудрість рішень та мистецтво передбачати майбутнє. Тут кожен хід стає маленькою історією, а на чорно-білих клітинках шахівниці розгортається титанічна боротьба розумів і характерів.

Талановитих шахістів Дніпра готують у ДЮСШ № 9. Юні дніпряни люблять цю дивовижну стародавню гру. І кожен — по-своєму.

10-річну Дашу Піроцьку шахи приваблюють як цікаве й захоплююче протистояння, фінал якого часом буває абсолютно непередбачуваним.

Даша вже перемагала на чемпіонатах міста та області, але, звісно, мріє про більше.

— У шахи граю із шести років, — розповідає юна шахістка. — Мені ще потрібно багато вчитися, щоб перемагати на великих змаганнях.

Шахи вчать не лише прораховувати ходи та перемагати суперників. Вони виховують характер, терпіння й волю, допомагають розвивати мислення та вірити у власні сили. Міжнародний гросмейстер Геннадій Гутман присвятив цьому мистецтву понад 30 років свого життя. Сьогодні він не лише сам грає в шахи, а й допомагає юним дніпрянам розкривати свої таланти, здобувати перемоги на українських і міжнародних змаганнях та представляти рідне місто на світовій арені.

— Сьогодні шахи дуже популярні, — зазначає Геннадій Гутман, міжнародний гросмейстер, тренер ДЮСШ № 9. — Вони дають дітям можливість відчути радість відкриття, смак перемоги, навчитися гідно приймати поразки й побачити, що наполегливість приносить результат. А для тих, хто справді має видатні здібності, школа стає стартовим майданчиком для великих спортивних досягнень. Серед вихованців школи є справжні зірки: п’ятиразовий чемпіон Європи та чемпіон світу Мирон Нетребка, чемпіонка світу Софія Москалець, володар «золота» командного чемпіонату Європи Артем Дячук.

Тренер переконаний, що в майбутньому юні чемпіони здобуватимуть шахові корони й на дорослих турнірах.

У нас готують майстрів зі спортивної гімнастики та бадмінтону

Ще Авіценна стверджував: «Дружи з гімнастикою — проживеш сто років». І це зовсім не перебільшення!

Агнеш Келеті — легендарна угорська та ізраїльська гімнастка, п’ятиразова олімпійська чемпіонка, прожила майже 104 роки. А німецька гімнастка Йоганна Кваас виконувала складні вправи на гімнастичних снарядах навіть у 100-річному віці.

Можливо, таке ж спортивне довголіття чекає і юних дніпровських гімнасток, яким сьогодні ще немає й 20 років. 17-річну вихованку СДЮСШОР зі спортивної гімнастики , майстра спорту Олександру Стулінець називають однією з найперспективніших спортсменок. Коли Саші було п’ять років, до спортивної школи її привела бабуся. За минулі роки юна гімнастка стала однією з найкращих у країні.

— У мене взагалі спортивна родина, — розповідає спортсменка. — Мама — майстер спорту з академічного веслування. Мабуть, здібності до спорту передалися мені у спадок. Я медалістка національних чемпіонатів і призерка турнірів на Кубок України. Мрію у 2027 році потрапити до студентської збірної та виступити на Універсіаді. Вважаю, що маю всі шанси потрапити на ці змагання.

Такої ж думки і тренерка спортсменки, заслужений тренер України Наталія Єрьоміна.

— Саша дуже талановита дівчинка, — зазначає тренерка. — Вона вже потрапляла до збірної. Поки їй трохи не вистачає бійцівських якостей, жаги до перемоги. Але ми продовжуємо наполегливо тренуватися і сподіваємося, що справжній спортивний характер у дівчини ще сформується.

Звісно, у дніпровській спортивній школі олімпійського резерву тренуються й інші обдаровані гімнастки.

— У нашій спеціалізованій школі зараз займаються 218 дітей, які серйозно захоплюються спортивною гімнастикою, — констатує Тамара Прохоренко, директорка СДЮСШОР. — Наші вихованки — переможниці та призерки національних і міжнародних змагань. У збірній України виступають наші дівчата Кіра Ширикіна, Таїсія Редька, Варвара Чубарова.

Виявляють інтерес юні дніпряни й до бадмінтону. Про це розповів Сергій Бендін, директор СДЮШОР з бадмінтону імені Костянтина Вавилова.

— Наша школа спеціалізується саме на бадмінтоні, — розповідає керівник спортивного закладу. — Зараз у нас займаються близько 260 дітей. Плануємо набрати ще. Найбільше досягнення наших вихованців — срібні медалі на двох чемпіонатах Європи серед спортсменів віком до 15 та до 17 років. Наші вихованці є призерами дорослого чемпіонату України та абсолютними чемпіонами юніорського чемпіонату України. Одна з наших вихованок — серед трьох спортсменок Дніпропетровської області, які представлятимуть регіон на Юнацьких Олімпійських іграх у Сенегалі.

Юні бадмінтоністи Аврора Баштаненко та Микита Литвяк поки що не відчули радості великих перемог.

— Поки що великих перемог у мене немає, — говорить Микита. — Був призером міських та обласних змагань, виступав у першості України. Виконав перший дорослий розряд. Загалом мені подобається брати участь у змаганнях.

Аврора була призеркою лише місцевих змагань. Зате, здається, полюбила бадмінтон на все життя.

— Чудова гра! — зізнається юна спортсменка. — Можна грати не лише в одиночному розряді, а й у парі та міксті. Дуже хочу поїхати на справді круті змагання.

І колись так обов’язково буде!

У Дніпрі працюють 22 спортивні школи, де тренуються понад 9500 дітей

Попри війну та постійні ворожі атаки, спорт у Дніпрі не поставлено на паузу. Адже неможливо поставити на паузу дитинство, юність, мрії та саме життя.

Про те, як у Дніпрі підтримують юних спортсменів, розповів Олександр Осипов, начальник управління спорту департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради.

— У Дніпрі працюють 22 спортивні школи, де діти займаються 47 видами та напрямами спорту — від плавання й легкої атлетики до шахів, фехтування та воднолижного спорту, — зазначає Олександр Осипов. — Тренувальний процес забезпечують 390 тренерів, а загалом у міських спортивних закладах займаються понад 9500 дітей. Окрему увагу приділяємо підтримці молодих фахівців. З 2024 року діє муніципальна надбавка в розмірі 5 тисяч гривень щомісяця для тренерів, які вперше працевлаштувалися за фахом. Наразі її отримують 23 тренери.

Звісно, в умовах війни необхідно подбати про безпеку юних спортсменів.

За словами начальника управління спорту, власні укриття є, зокрема у міської спортивної школи №1 з кульової стрільби олімпійського резерву та спортивної школи №9 із шахів. Інші заклади проводять тренування на спортивних базах, де передбачені партнерські укриття. Наприклад, у спортивній залі «Динамо», яку орендує місто, укриття розташоване на нульовому поверсі.

— Усі інші заклади обов’язково повинні мати укриття в межах 300 метрів, — пояснює керівник міського управління спорту. — Такими захисними приміщеннями можуть бути укриття загальноосвітніх шкіл, університетів, коледжів, технікумів і лікарень. Це дає змогу організовувати тренувальний процес із дотриманням вимог безпеки.

Сьогодні у Дніпрі чимало талановитих спортсменів, які гідно представляють місто на всеукраїнських і міжнародних змаганнях. Успіхи юних спортивних зірочок тішать, надихають і вселяють надію на краще.

Фото Володимира Федорищева

Дніпровські