Влада Шкотова: На роботі стримана й серйозна. А на сцені — живу своє найкраще життя

12 листопада 2026 р. 12:25

12 листопада 2026 р. 12:25

На службі — стримана й зібрана, на спортивній сцені — впевнена та відкрита. Влада Шкотова з Миколаївки поєднує роботу в Національній поліції з бодіфітнесом. Ще кілька років тому спорт був для неї захопленням зі шкільних часів, а сьогодні став серйозною справою, яка вимагає дисципліни, виснажливих тренувань і суворого харчування. Цієї осені Влада здобула дві перемоги на Кубку України, а згодом гідно представила Україну на міжнародних змаганнях в Іспанії, де виборола золоту та срібну нагороди.

Її шлях до цих перемог починався задовго до перших виходів на сцену. Ще школяркою Влада грала у футбол, займалася рукопашним боєм, брала участь у чемпіонатах України та світу. А після школи обрала зовсім інший професійний шлях — вступила до університету внутрішніх справ і стала поліцейською.

Спорт із дитинства та вибір професії

Спортивне життя Влади Шкотової розпочалося ще в дитинстві, а саме в Миколаївській школі. Спочатку були танці, тренеркою була Інна Чернокнижна. Згодом дівчина долучилася до шкільної футбольної команди, їздили на різні змагання.

— З сьомого по одинадцятий клас я грала у шкільній збірній дівчат із футболу. Потім, уже в старших класах, займалася рукопашним боєм, — розповідає Влада.

У восьмому класі Влада захопилася ще й рукопашним боєм. Займалася ним близько двох років, брала участь у чемпіонатах України та світу, які проходили в Харкові.

Перші серйозні випробування на спортивному шляху вимагали не лише фізичної підготовки, а й уміння володіти зброєю.

— На чемпіонаті України зі спарингами в мене все було добре, але стрільба трохи підвела. Тому я посіла третє місце. Після цього ми почали готуватися до чемпіонату світу, підтягнули стрільбу, і там я вже посіла перше місце у своїй віковій категорії, — згадує Влада.

На той момент їй було лише 14 років. Саме ця перемога стала одним із перших вагомих досягнень юної спортсменки та підтвердила, що наполегливість і робота над власними слабкими сторонами допомагають досягати високих результатів.

Після закінчення школи перед дівчиною стояв вибір між двома професійними напрямами.

— Я думала або піти в тренери й далі розвиватися у спортивній кар'єрі, або служити в Національній поліції. Перед вступом усе-таки вирішила обрати поліцію. Спортивна кар'єра — це поки ти молодий, а що далі? Тому вирішила вступати до Дніпра й розвиватися в цій структурі, — пояснює землячка.

Влада вступила до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на бюджетну форму навчання.

— Ми складали комплексну вправу: віджимання, качання преса, біг на 100 метрів і кілометр на час. Завдяки тому, що фізична підготовка в мене була добре розвинена ще з дитинства, ці випробування вдалося пройти нескладно. У мене за фізичний комплекс були самі п'ятірки, — згадує Влада.

Курс молодого бійця та присяга

У 15 вересня 2020 року Влада Шкотова стала курсанткою. Першим випробуванням для майбутніх правоохоронців став курс молодого бійця, під час якого вони звикали до дисципліни, режиму та нового способу життя.

— У нас були ранні підйоми, годинами на плацу марширували. День був розписаний із шостої ранку до десятої вечора, лише потім — відбій, — згадує Влада.

Курс молодого бійця дівчина пройшла успішно. Урочиста церемонія, на якій складали присягу відбулася на плацу. Ректор вручив новоспеченим курсантам погони.

— Я стояла на плацу й не могла повірити, що це вже відбувається зі мною. Коли я вдягла форму для присяги, то ледь не знепритомніла від переживань. Мені не вірилося, що ось я вже тут, поруч мої друзі. Але, напевно, не я одна так хвилювалася — там ледь не кожен третій почувався так само як я, — згадує Влада.

2023 року Влада закінчила навчання і того ж року прийшла працювати до відділку поліції.

У родині вона стала першою, хто служить саме в Національній поліції, хоча у сфері правоохоронної системи рідні працювали.

— Це був свідомий вибір. Мені хотілося спробувати себе в цій професії. Думала: про те, що мій батько працював свого часу у міліції, то я хотіла дослужитися до якоїсь певної посади, отримати звання, — ділиться Влада.

Перші дні служби: від роботи з громадянами до нічних чергувань

Перші дні служби проходили на посаді дільничного офіцера поліції у відділі поліції №4 Дніпровського районного управління. Новий колектив, незнайомі люди та відповідальність, до якої потрібно було звикати.

— Було страшно. Це вже не університет, де поруч твої друзі, з якими можна пожартувати. Тут ти вже працівник поліції, маєш спілкуватися з колегами, вчитися й самостійно вирішувати питання, — згадує співрозмовниця.

Реальна служба суттєво відрізняється від навчання. У відділку її навчали розглядати звернення громадян, правильно спілкуватися із затриманими та знаходити підхід до різних людей.

— Люди приходили дуже різні. Хтось контактніший, хтось не дуже. Перше чергування було трохи лячним, тому що звернень надходило дуже багато. Це центральний відділ, і я була просто в шоці від кількості людей, які щодня звертаються до поліції, — розповідає Влада.

Один випадок із перших місяців роботи Влада згадує з усмішкою. Якось вона склала адміністративний протокол на чоловіка, який порушив правила зберігання зброї. А вже після цього з’ясувалося, що він перебуває в розшуку.

— Я тільки прийшла на роботу, а мене вже звільнять, — злякалася тоді Влада.

Та ситуація виявилася не такою серйозною, як спершу здалося. Чоловік мав відстрочку, але інформацію про неї вчасно не оновили в базі. Тож для молодої поліцейської ця історія завершилася не звільненням, а досвідом, який тепер згадує з гумором.

Попри хвилювання на початку, Влада поступово звикла до нового ритму служби та відповідальності, яка стала частиною її щоденної роботи.

— Я потрапила в нормальний колектив. Не було було дискримінаційного ставлення до жінок. Зараз жінок у поліції навіть більше, аніж чоловіків. Та й ставлення до поліцейських змінюється. Люди почали більше звертатися про допомогу, — зазначає співрозмовниця.

Повномасштабна війна додала до службових обов'язків нових викликів. Працюючи дільничною, Влада разом із колегами виїжджала на місця російських обстрілів. Там поліцейські оточували територію, допомагали людям знайти близьких, приймали заяви про пошкоджене майно та координували дії громадян.

Нині Влада працює інспектором сектору дотримання прав людини в тому ж відділку. У професії вона бачить себе й надалі, планує розвиватися та здобувати новий досвід.

Від тренажерного залу до мрії про сцену бодіфітнесу

Після закінчення університету Влада продовжила займатися спортом, спочатку тренувалася самостійно. Стежила за фітнес-тренерами в соціальних мережах, особливо її зацікавили спортсменки категорії фітнес-бікіні.

— Мені подобалося, як фітнес-леді виглядають, їхня форма, подача себе на сцені. Я теж дуже хотіла виступити, — розповідає вона.

Влада написала одному з тренерів, поцікавилася вартістю підготовки та можливістю вийти на сцену. Однак вільних місць у нього не було, тож запропонував звернутися восени. Минув майже рік, перш ніж з'явилася інша нагода.

Дівчина стежила за спортсменками, які представляли Україну на міжнародних змаганнях у складі збірної. Одного разу натрапила на оголошення тренерки Тетяни Гнатюк, що шукає людину для індивідуальної підготовки.

— Я написала їй, що хочу потрапити на тренування й спробувати виступити на сцені. Хотілося самій відчути, як усе відбувається. Тренерка відповіла, що чекатиме мене на тренуванні, — згадує Влада.

Так Влада познайомилася зі своєю тренеркою Тетяною Гнатюк — спортсменкою, яка представляє Україну на міжнародних змаганнях. Раніше Тетяна також працювала в поліції, а згодом присвятила себе спортивній кар'єрі та тренерській діяльності.

Під час першої зустрічі тренерка оцінила фізичну форму Влади й запевнила, що в неї є всі шанси вийти на спортивну сцену. Так розпочався новий етап у житті землячки — підготовка до змагань із бодіфітнесу.

Чотири тренування на тиждень і суворе харчування

На перше тренування до Тетяни Гнатюк вона прийшла у грудні 2025 року. Тренерка запропонувала готуватися до осінніх змагань. Проте вже за три місяці побачила, що учениця має достатній потенціал, аби вийти на сцену раніше.

— Коли тренерка сказала, що поїдемо виступати восени. Я думаю: Боже, це ж ще так довго, майже рік! Але позаймалися ми три місяці, і тренерка сказала: "Ні, Влада, усе-таки їдемо на весняні змагання". Почали ставити позинг, — згадує спортсменка.

Підготовка вимагала чимало часу та дисципліни. Влада тренувалася чотири рази на тиждень, паралельно працюючи дільничною офіцеркою поліції із шестиденним робочим графіком. Навіть у неділю мала віддалену роботу.

— Я або їхала на тренування зранку, перед роботою, на восьму годину, або вже після роботи, приблизно о сьомій вечора. Треба було все встигати, — розповідає вона.

До виступу готувалися за спеціальною програмою: спочатку набирали м'язову масу, а потім переходили до сушіння, поступово зменшуючи кількість вуглеводів і змінюючи раціон харчування.

Харчування було не менш важливою частиною підготовки, ніж тренування. Жодних спонтанних перекусів чи улюблених солодощів — лише визначений план.

— Перший час було важко, бо хочеться чогось смачненького, солодкого, а тобі не можна. Особливо тоді, коли поруч хтось їв щось смачне. Якось під час «сушки» Олексій їв бутерброд, я лише ловила його запах. У такі моменти хотілося хоча б просто понюхати той бутерброд, — ділиться Влада.

Дебют на Кубку України: золото, бронза і восьме місце в абсолютній категорії

Перші змагання Влади Шкотової відбулися у Львові 31 травня — це був Кубок України Федерації WABBA.

Влада виступала одразу у двох категоріях: серед юніорок до 24 років (на той час їй було 23) та у ростовій категорії. Змагання тривали за чіткою процедурою: після реєстрації наступного дня спортсмени збиралися зранку, проходили підготовку — грим, макіяж і зачіску, а потім чекали на свій вихід.

У кожній категорії учасниці демонстрували дефіле, після чого судді порівнювали їхню фізичну форму за чотирма позиціями. Оцінювали не лише м'язи, а й подачу та поведінку на сцені.

У юніорській категорії Влада здобула перше місце.

— Я не очікувала. Хотілося просто щось зайняти, але коли оголосили: «Номер 247 — Шкотова Владислава з Дніпра», я була шокована, — згадує спортсменка.

У ростовій категорії «Фітнес бікіні понад 163 см» (зріст Влади — 168 см) вона виборола бронзу. Коли перейшли до трійки призерок, Влада почула своє ім'я серед тих, хто отримав нагороду.

Після виступів у своїх категоріях переможниці змагалися ще й в абсолютній категорії — серед усіх володарок перших місць. Цей етап відбувався наприкінці дня. Учасниці знову демонстрували дефіле та проходили порівняння за чотирма позиціями.

Там Влада посіла восьме місце. Однак це її не засмутило: серед суперниць були спортсменки з трьома, п'ятьма й навіть шістьма роками тренувань.

— Я займалася лише півроку, але вже мала перше і третє місця, а ще потрапила до топтрійки у ростовій категорії. Тому я не засмутилася, — говорить Влада.

«Я не вірила, що це відбувається»

Перші нагороди стали для спортсменки справжньою несподіванкою. Коли почула оголошення про золото, не могла повірити власним вухам.

— Я стою на сцені й думаю: Боже, хоч би не впасти, не знепритомніти! У мене навіть губи тремтіли. Я не вірила, що ось стою тут із золотом. Коли вийшла зі сцени, мене зустріла тренерка. Ми обійнялися, а вона сказала: «Ти молодчинка! Я ж тобі казала, що перше місце наше. Будемо готуватися далі до наступних змагань», — згадує Влада.

Через пізнє завершення змагань рідним вона зателефонувала вже ввечері. Найбільше зраділа мама, яка навіть не стримала сліз.

— Мама почала плакати, — ділиться спортсменка.

На перші змагання Влада їздила разом зі своїм хлопцем Олексієм. Він також пов'язаний зі спортом: грає у волейбол і виступає за збірну Дніпра.

— Олексій сказав: «Боже, ти така молодчинка! Я дуже радий. Я ж казав, що ми всіх порвемо!» — усміхається Влада.

Тепер вони не лише підтримують одне одного, а й разом тренуються. У їхній парі спорт став спільним захопленням, хоча кожен обрав свій напрям.

Друге золото на Кубку України

Після весняного дебюту Влада повернулася додому й продовжила підготовку з тренеркою. Наступним стартом став осінній Кубок України, який відбувся 11 жовтня у Львові.

Цього разу вона вже впевненіше почувалася перед виходом на сцену.

— Спочатку судді назвали переможницю третього місця. Тоді я зрозуміла, що залишилися тільки двоє учасниць і серед них я. Називають друге місце, і я розумію: я перша, золото моє! — ділиться емоціями Влада.

Так вона вдруге здобула перемогу в юніорській категорії. Цього осіннього сезону нагороди для переможниць стали ще приємнішими: за перше місце вручали не лише медалі, а й корони та грошові призи.

Осінній Кубок України у Львові став для Влади Шкотової ще успішнішим, ніж весняний дебют.

Після двох перемог спортсменка разом із тренеркою потрапили до абсолютної категорії, де змагалися переможниці всіх категорій. Серед учасниць були й досвідчені спортсменки, які виступали на міжнародному рівні. Цього разу Влада не розраховувала на високий результат.

— Я взагалі не очікувала, що в абсолютній категорії зможу щось зайняти. Спочатку оголосили кількох дівчат, потім мою знайому, потім мою тренерку — вона посіла шосте місце. Залишилося четверо учасниць, і мені дали четверте місце. Я не могла повірити! — розповідає спортсменка.

«На сцені я кайфую від того, що роблю»

Вихід на сцену для Влади Шкотової — це не лише демонстрація фізичної форми, а й відчуття впевненості у собі та результаті власної праці.

— Цього сезону я виходила на сцену взагалі без страху. Йшла впевнено й кайфувала від того, що роблю. Я створила тіло своєї мрії, на мене дивляться, мене вітають. Адже це нелегкий шлях, — розповідає спортсменка.

Влада зізнається, що вона різна у формі поліціянтки і на сцені.

— На роботі я стримана, серйозна. А на сцені впевнено крокую, відчуваю себе наповненою. На сцені я розслабляюся, наче пливу й живу своє найкраще життя, — говорить спортсменка.

Персик із Дмитрівки та рідна Миколаївка

Попри насичений графік служби й спортивної підготовки, у Влади завжди є час на домашні справи та близьких.

— Після чергування висипаюся, потім іду до залу. Можу провести там дві-три години. Повертаюся додому, займаюся хатніми справами, готую коханому вечерю. У нього не такий режим, як у мене: він може їсти й борщ, і все, що захоче, — усміхається Влада.

Є в родині й пухнастий улюбленець — кіт Персик. Його Влада привезла з Дмитрівки, коли гостювала в бабусі. Котик нагадує їй про рідний дім.

— Я вже півроку не була вдома. Але з мамою спілкуємося щодня, з близькими, які залишилися в рідній Миколаївці, підтримуємо зв'язок, — каже Влада.

«Хочу довести собі, що можу»

Своїми перемогами Влада ділиться у соціальних мережах. Під дописами отримує багато привітань і теплих слів від земляків, зокрема колишніх учителів.

— Багато хто із села пише: «Яка ти молодчинка! Скільки ж треба мати сили волі, аби дотримуватися режиму, тренуватися. Ми дуже тобою пишаємося». Учителі теж вітають, залишають коментарі. А мій колишній тренер із рукопашного бою ставить вподобайки під моїми світлинами, — розповідає Влада.

Для Влади перемоги — це насамперед можливість довести самій собі, що вона здатна пройти складний шлях і не здатися.

— Я доводжу собі, що молодець, що не опустила рук, коли було важко з тренуваннями, харчуванням і режимом. У мене є сила волі, і я можу йти до поставленої мети, — каже спортсменка.

За час занять бодіфітнесом Влада довела собі, що здатна на більше, ніж раніше уявляла.

— Я вже довела собі, що не дарма прийшла в цей спорт і здатна на щось більше. Що я молодець, тримаюся, дотримуюся режиму, — пояснює вона.

Влада зізнається, що іноді стикається з упередженим ставленням до жіночого бодіфітнесу. Дехто вважає цей спорт недостатньо жіночним і може різко коментувати зовнішність спортсменок. «Боже, ти виглядаєш як мужик», — такі слова їй теж доводилося чути. Але Влада не погоджується з подібними оцінками й пояснює, що в бодіфітнесі важливі пропорції тіла, а її форми — результат тренувань і харчування.

— Я навіть не очікувала, що завдяки звичайному харчуванню і тренуванням можна так виглядати. Тут усе просто: правильно розраховане харчування залежно від того, хочеш набрати чи скинути вагу, тренування, кроки та водний баланс. Я думала, що є якийсь інший секрет, а виявилося, що все набагато простіше, — розповідає спортсменка.

Для Влади важливо, що вона сама задоволена своїм результатом і не збирається відмовлятися від улюбленої справи через чужі уявлення про те, якою має бути жіночність.

Наступна мета Влади — міжнародні змагання в Іспанії, 8 листопада, де Влада вперше виступить у складі збірної України. Це вже новий рівень у спортивній кар'єрі.

— Це будуть мої перші міжнародні змагання у складі збірної України. Поки що особливого хвилювання немає, але, можливо, воно з'явиться ближче до поїздки. Дуже хочеться отримати перемогу, адже я представлятиму Україну, — підсумовує розмову Влада.

Попереду в неї — нова сцена, нові суперниці й новий досвід. А головне — бажання не зупинятися на досягнутому.

Міжнародний дебют: золото та срібло в Іспанії

8 листопада Влада Шкотова вперше виступила на міжнародних змаганнях у складі збірної України. Чемпіонат MR/MS UNIVERSE SPAIN 2026 відбувся в іспанському місті Таррагона. Українська команда продемонструвала високі результати, виборовши загалом 11 золотих і 3 срібні медалі та здобувши дві професійні картки PRO CARD.

Для Влади цей виступ став особливим. У категорії MISS BIKINI JUNIOR 24 вона виборола перше місце, а в категорії MISS BIKINI (OVER 163 CM) посіла друге місце.

Після змагань спортсменка поділилася своїми емоціями:

— Емоції переповнюють! Не віриться, що я чемпіонка світу. Одинадцять місяців колосальної роботи — і ось я на міжнародній сцені у складі збірної України!

Для Влади ці нагороди — не просто медалі, а результат місяців наполегливої праці, суворої дисципліни, тренувань і віри у власні сили.

Ще зовсім недавно вона лише мріяла про вихід на бодіфітнес-сцену. Тепер у її спортивному доробку — перемоги на Кубку України та нагороди міжнародного рівня. І це, схоже, лише початок її великого спортивного шляху. Бо Влада вже готується до весняного Чемпіонату України.

Від Миколаївки до міжнародної сцени — шлях, який Влада пройшла завдяки власній наполегливості.

Дніпровські