вологість:
тиск:
вітер:
ЕКСКЛЮЗИВ Після аварії втратила зір, але навчилася жити самостійно: історія дніпрянки Оксани Морозової
13 листопада 2026 р. 12:26
13 листопада 2026 р. 12:26
Оксана Морозова працює на підприємстві «Луч» у Дніпрі вже 17 років. Втративши зір, вона не відступила: освоїла побут наново, навчилася сама орієнтуватися в місті, їздити громадським транспортом і не зупинилася на досягнутому. Сьогодні дніпрянка вчить англійську та опановує комп’ютерну грамотність, пише “Наше місто”.
– До 2009 року я бачила, але все змінила аварія, – розповідає Оксана. – Мене збила машина, коли я малювала на асфальті. Операції не допомогли повернути зір. А стало ще гірше.
Згодом Оксана пройшла спеціальне навчання у Києві, де її вчили орієнтуватися в місті, користуватися тростиною, їздити громадським транспортом і самостійно вести побут.
– Це навчання дуже допомогло мені, – каже Оксана. – Зараз я сама їжджу на роботу з тростиною, користуюся громадським транспортом. Я знаю, як орієнтуватися в різних ситуаціях.
Жінка не обмежується роботою: займалася скандинавською ходьбою, брала участь в обласних змаганнях, вивчає англійську та опановує цифрові навички на спеціальних курсах.
– Дуже добре, що у Дніпрі є таке підприємство для незрячих людей, – каже Оксана. – Важливо мати можливість самостійно заробляти гроші. Дуже хочеться, щоб ця можливість була й надалі.
На підприємстві збирають і штампують деталі для побутових приладів, виготовляють оприскувачі, пластикові відра, миски та ємності для води. Робочі місця облаштовані з урахуванням потреб людей із порушеннями зору. Утримувати виробництво дедалі складніше.
– Ми намагаємося виживати всупереч усім обставинам, – розповідає голова первинної організації УТОС Сергій Охват. – На жаль, через відключення світла виробництво доводиться зупиняти й запускати знову. Перепади напруги вже пошкодили обладнання, а на ремонт потрібні кошти, яких бракує.
Попри труднощі, підприємство працює. Воно й надалі підвозить працівників на роботу за чотирма маршрутами, хоча пальне постійно дорожчає. Адже для людей це не просто виробництво, а можливість мати роботу та заробляти. І поки в цехах чутно гул двигунів, а вранці до воріт під’їжджають службові автобуси, для сотень незрячих дніпрян життя триває в звичному ритмі.
Фото Валерія Кравченка.
Раніше ми писали: Нові автомобілі з підйомниками: у Дніпрі «Соціальне таксі» стало доступнішим для ветеранів.
Джерело: nashemisto.dp.ua
Новини рубріки
