вологість:
тиск:
вітер:
Штраф і навіть в’язниця: що загрожує українцям за незаконне споживання електроенергії
В Україні за незаконне споживання електроенергії передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. Крім штрафу, порушникам можуть нарахувати вартість необлікованих кіловат-годин за попередній період. У деяких випадках за втручання в роботу лічильника можна навіть отримати реальний строк ув’язнення. Яке покарання передбачене законом та що робити, якщо прилад обліку перестав працювати самостійно, розповість «Наше місто» з посиланням на «Судово-юридичну газету».
Що вважається крадіжкою електроенергії
Відповідно до статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», правопорушеннями у цій сфері є крадіжка електроенергії, самовільне підключення до електромереж та споживання без приладів обліку.
Зокрема, порушенням вважається підключення електропроводки в обхід лічильника, умисне пошкодження приладу, втручання в його роботу або інші дії, через які фактично спожита електроенергія не фіксується повністю чи частково.
Правила роздрібного ринку електричної енергії також передбачають нарахування вартості необлікованого ресурсу в разі виявлення певних порушень. Йдеться, зокрема, про пошкодження пломб, засобів вимірювальної техніки та самовільні підключення.
Водночас несправність лічильника сама по собі не свідчить про крадіжку. Для встановлення порушення необхідно з’ясувати його причини та обставини, а для кримінальної відповідальності — довести всі передбачені законом ознаки правопорушення.
Як виявляють порушення та нараховують кошти
Процедура оформлення порушень визначена главою 8.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Якщо під час перевірки представники оператора системи розподілу виявляють безоблікове споживання або інше порушення, вони складають акт. У ньому зазначають обставини виявленого порушення, відповідні положення Правил, технічні характеристики електроустановки та інші дані, необхідні для розрахунку необлікованої електроенергії.
Перед оформленням документа споживача мають повідомити про право надати пояснення та зауваження. Акт складають у його присутності або в присутності представника чи іншої особи, яка допустила перевіряльників до об’єкта.
Якщо людина відмовляється підписувати документ, це не означає, що акт автоматично стає недійсним. У такому разі мають бути дотримані спеціальні вимоги Правил: зокрема, документ повинні підписати щонайменше два уповноважені представники оператора системи та незаінтересована особа або відмову мають зафіксувати на відео за участю щонайменше двох представників оператора.
Після цього акт розглядає комісія оператора системи, до складу якої повинні входити не менше трьох уповноважених представників. Споживач має право бути присутнім на засіданні. Про його дату, час і місце повинні повідомити щонайменше за сім календарних днів.
За результатами розгляду комісія ухвалює рішення та оформлює його протоколом. Якщо є підстави для нарахування вартості необлікованої електроенергії, споживачеві надають відповідний розрахунок і платіжний документ.
Сума залежить від характеру порушення, технічних характеристик електроустановки та періоду, за який визначають обсяг неспожитої за показниками лічильника електроенергії. Залежно від обставин розрахунковий період може становити до шести або дванадцяти календарних місяців.
Тому єдиної фіксованої суми донарахування за всі випадки порушень не існує. При цьому вартість необлікованої електроенергії не є адміністративним чи кримінальним штрафом. Це окреме грошове зобов’язання, правильність якого споживач може оскаржити.
Скільки часу дають на оплату
Згідно з пунктом 8.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, рахунок за необліковану електроенергію необхідно оплатити протягом 30 календарних днів із дня його отримання.
Якщо споживач не забрав платіжний документ у поштовому відділенні протягом п’яти робочих днів із моменту його надходження, він вважається отриманим на п’ятий робочий день.
Якщо людина не погоджується з фактом безоблікового споживання та відмовляється сплачувати нараховану суму, оператор системи може звернутися до суду. У такому разі питання підтвердження порушення та стягнення коштів вирішується в установленому законом порядку.
Який штраф загрожує за крадіжку електроенергії
Адміністративну відповідальність за порушення правил користування енергією передбачає стаття 103-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зокрема, вона стосується самовільного використання з корисливою метою електроенергії без обов’язкових приладів обліку, умисного пошкодження таких приладів або інших способів незаконного споживання, передбачених цією статтею.
Для громадян передбачене попередження або штраф від 10 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У грошовому еквіваленті це від 170 до 850 гривень.
Для посадових осіб сума становить від 510 до 1360 гривень або може бути застосоване попередження.
Водночас сплата адміністративного штрафу не звільняє порушника від обов’язку оплатити вартість необлікованої електроенергії, якщо таке нарахування здійснене правомірно.
Коли за крадіжку електроенергії можуть ув’язнити
Кримінальну відповідальність за викрадення електричної енергії встановлює стаття 188-1 Кримінального кодексу України.
Згідно з частиною першою цієї статті, за викрадення електроенергії шляхом самовільного використання без обов’язкових приладів обліку, умисного пошкодження лічильника або іншим способом, якщо такими діями завдано значної шкоди, передбачені:
- штраф від 1700 до 3400 гривень;
- виправні роботи на строк до двох років;
- пробаційний нагляд на строк до трьох років;
- обмеження волі на строк до трьох років.
Суворіше покарання передбачене частиною другою статті 188-1 КК України. Якщо такі дії вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб або завдали шкоди у великих розмірах, порушникам загрожує позбавлення волі на строк до трьох років.
Проте сам факт виявлення втручання в роботу лічильника ще не означає автоматичного притягнення до кримінальної відповідальності. Для цього необхідно довести факт викрадення електроенергії, вину людини та інші обов’язкові ознаки кримінального правопорушення.
Від якої суми шкоди настає кримінальна відповідальність у 2026 році
Для визначення розміру шкоди примітка до статті 188-1 Кримінального кодексу встановлює окремі критерії. Значною вважається шкода, яка у 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а великою — у 250 і більше разів.
Водночас для кримінально-правової кваліфікації використовується не стандартний неоподатковуваний мінімум у 17 гривень, а розмір податкової соціальної пільги.
У 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 гривень. Відповідно, податкова соціальна пільга дорівнює 1664 гривням.
Отже, у 2026 році значною шкодою для кваліфікації за статтею 188-1 КК України вважається сума від 166 400 гривень, а великою — від 416 000 гривень.
Однак навіть донарахування за необліковану електроенергію на таку суму не є автоматичним доказом кримінального правопорушення. Необхідно встановити факт викрадення ресурсу, вину особи та розмір заподіяної шкоди.
Що робити, якщо лічильник перестав працювати самостійно
Окремий порядок передбачений для ситуацій, коли прилад обліку виходить із ладу не з вини споживача.
Відповідно до пункту 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, якщо встановлено, що несправність вузла обліку виникла не з вини людини, обсяг спожитої електроенергії за період від виникнення проблеми до відновлення роботи приладу визначають відповідно до Кодексу комерційного обліку електричної енергії.
Тобто навіть за відсутності вини споживача фактично використаний ресурс необхідно оплатити. Однак у такому випадку його обсяг розраховують за спеціальною процедурою, а не автоматично вважають наслідком незаконного втручання.
Крім того, пункт 8.4.1 Правил передбачає гарантії для споживачів, які самостійно виявили пошкодження лічильника або пломб.
Якщо людина письмово повідомила оператора системи про несправність до того, як її виявили під час перевірки, а явних ознак втручання в роботу приладу немає, положення щодо визначення обсягу та вартості необлікованої електроенергії можуть не застосовуватися за передбачених Правилами умов.
Тому, якщо лічильник перестав рахувати електроенергію, варто невідкладно письмово звернутися до оператора системи розподілу, описати проблему та зберегти підтвердження повідомлення.
Самостійно знімати пломби, відкривати корпус приладу або змінювати схему підключення не можна.
Чи можна оскаржити донарахування за електроенергію
Споживач має право не погодитися з актом про порушення, рішенням комісії оператора системи розподілу або сумою нарахування.
Під час оскарження важливо перевірити, чи дотрималися представники оператора процедури перевірки, чи правильно оформили акт, чи достатньо технічних доказів порушення та чи коректно визначили обсяг і вартість необлікованої електроенергії.
Згідно з пунктом 8.2.6 Правил, споживач може звернутися до оператора системи із заявою про перегляд рішення комісії протягом 180 календарних днів із дня його прийняття.
Також у разі незгоди з нарахуваннями можна звернутися до НКРЕКП у межах її повноважень або захищати свої права в суді.
Отже, за незаконне використання електроенергії українцям загрожують адміністративні штрафи, донарахування за необліковані кіловат-години, а за наявності передбачених Кримінальним кодексом обставин — навіть позбавлення волі. Водночас несправність лічильника без вини споживача не можна автоматично прирівнювати до крадіжки електроенергії.
Нагадаємо, чому під час дії графіків відключень «стрибає» напруга: у ДТЕК пояснили .
Чому після повернення світла воно часто тримається лише 5–10 хвилин і знову зникає .
Раніше ми писали, чому одні райони без світла частіше за інші: ДТЕК у Дніпрі за добу відповідає на 1000 скарг споживачів.
Фото: з відкритих джерел.
Джерело: nashemisto.dp.ua
Новини рубріки
У ДТЕК зробили важливу заяву: чому виникають стрибки напруги та як уберегти побутову техніку
19 листопада 2026 р. 18:36