ЕКСКЛЮЗИВ Свобода в серці, гідність у вчинках: дніпряни про досвід двох революцій

21 листопада 2026 р. 10:00

21 листопада 2026 р. 10:00


Сьогодні День Гідності та Свободи – свято, що відзначається щороку 21 листопада на честь початку двох революцій: Помаранчевої революції (початок 22 листопада 2004 року) та Революції Гідності (акція студентів та громадських активістів розпочалася 21 листопада 2013 року).
В обох подіях найактивнішу участь брали дніпряни. Про спогади та думки справжніх патріотів Дніпра  розповість «Наше місто».

Боротьба за свободу, яка почалася на Майдані, сьогодні триває вже на полі бою

Характери патріотів формують і загартовують доленосні події. Так сталося і з Андрієм Денисенком, заступником міського голови Дніпра. Революція Гідності для нього  — не просто сторінка новітньої історії та не чергова дата в календарі. Він сприймає її, як переломний момент, коли Україна змогла вирватися з-під впливу сил, які намагалися повернути її в російську орбіту. Саме тому День Свободи та Гідності  має особливе особисте значення.

ЕКСКЛЮЗИВ
                                Свобода в серці, гідність у вчинках: дніпряни про досвід двох революцій

– Це  день звільнення України від  режиму внутрішньої окупації, очолюваної Віктором Януковичем, – вважає Андрій Денисенко. – Неможливо зрозуміти нинішню повномасштабну війну росії проти України, не повернувшись подумки до подій 2010–2014 років. В той час москва намагалася закріпити свій вплив на Україну не лише через політичні маніпуляції та фальсифікації виборів, а й через людей, які обіймали найвищі державні посади.  Тоді відбувалося поступове підпорядкування українських державних інституцій російським інтересам.

Особливо болісно, на думку заступника міського голови, це те, що за зовнішнім фасадом української державності відбувалося переслідування політичних опонентів, тиск на український бізнес, захоплення підприємств бандитськими методами. Усе це  – частини одного процесу — спроби побудувати в Україні модель російської влади.

ЕКСКЛЮЗИВ
                                Свобода в серці, гідність у вчинках: дніпряни про досвід двох революцій

– Революція Гідності стала певною межею, за якою Україна зробила принциповий вибір, – каже Андрій Денисенко. – Вибір не погоджуватися з нав’язаним майбутнім, не відмовлятися від власної державності та не дозволити перетворити країну на територію чужих політичних інтересів. Але, мабуть, найважливіше, що історія Майдану не завершилася у лютому 2014 року. Вона безпосередньо пов’язана з тим, що відбувається сьогодні. Те, що робить путін зараз, знищуючи український народ, — це він намагається довести до кінця те, що не вдалося йому зробити руками агентів типу Януковича.

Учасник доленосних подій новітньої історії переконаний, що Революція Гідності стала не лише моментом політичного перелому, а й важливою точкою відліку у розумінні сучасної України. Адже боротьба за свободу, яка почалася на Майдані, сьогодні триває вже на полі бою. І в цій боротьбі йдеться не просто про територію, а про право українського народу самостійно визначати власне майбутнє.

Дніпрянину Олегу Борщевичу справжню Україну відкрив Богдан Ступка

Іноді одна зустріч здатна змінити не просто погляди людини, а все її життя. Перевернути уявлення про власну історію та історію країни. Саме так сталося з Олегом Борщевичем — учасником Революції Гідності та ветераном війни з рф. Він зізнається: якби одного разу не зустрівся з видатним українським актором Богданом Ступкою, його доля могла б скластися інакше.

ЕКСКЛЮЗИВ
                                Свобода в серці, гідність у вчинках: дніпряни про досвід двох революцій

— З Богданом Сильвестровичем ми познайомилися у 2005 році в Криму, — розповідає Олег. — Потім часто зустрічалися. Він розповів мені зовсім про іншу Україну. Про справжню Україну, про справжніх українців, про яких не писали в підручниках і про яких узагалі забороняли говорити. Розповів історію Голодомору, козацтва, української ідентичності, багатовікових спроб знищити українську культуру та самосвідомість. Ступка розповідав про те, як російська імперська політика, починаючи ще з часів Петра I та Катерини II, послідовно намагалася позбавити українців власної історії, мови та права бути собою.

ЕКСКЛЮЗИВ
                                Свобода в серці, гідність у вчинках: дніпряни про досвід двох революцій

Для дніпровського патріота почуте стало справжнім одкровенням. Адже й родина Олега постраждала від репресій.

ЕКСКЛЮЗИВ
                                Свобода в серці, гідність у вчинках: дніпряни про досвід двох революцій

— Прадіда розстріляла радянська влада, — продовжує ветеран. — Усю родину Борщевичів, родом із Маневичів Волинської області, виселили за Урал. Вони були міцними, заможними господарями, мали гарне господарство, але саме це й стало причиною репресій. Я був маленьким, але запам’ятав непривітне селище Мішине у Свердловській області. Сувору чужу землю й відчуття заслання, хоча тоді ще не розумів, чому ми опинилися так далеко від дому. В Україну рідні змогли повернутися лише у 1964 році, після амністії.

Перед смертю мама розповіла Олегові правду про сімейну історію, долю предків і про те, чому так важливо зберегти своє прізвище. Його бабуся свого часу попросила доньку: нехай онук носить прізвище розстріляного діда — Борщевич.

— Прізвище стало не просто записом у паспорті, а пам’яттю, родинним зв’язком із землею, яку мої предки були змушені залишити, — стверджує Олег Борщевич. — Таку правду про ідентичність нашої родини розповіла мені мама, а Богдан Ступка поставив остаточну крапку в моєму переосмисленні. Він сказав: «Це не та Україна, про яку вам розповідали у школах та інститутах».

Тому у 2014 році вихід на Майдан для Олега Сергійовича не був випадковим емоційним поривом. Він знав, за що потрібно боротися і чому не можна залишатися осторонь. Саме тому й пішов на війну з рф свідомо та добровільно.

Війна була неминучою, імперські амбіції не могли залишити Україну вільною державою

Події Майдану для ветерана війни Андрія Грицуна (позивний Спис) співпали з визначною подією  у житті: саме тоді  він долучився до  Криворізького козацтва.

ЕКСКЛЮЗИВ
                                Свобода в серці, гідність у вчинках: дніпряни про досвід двох революцій

– Я не був на Майдані в Києві, хоча велика частина наших козаків брали безпосередню участь у тих подіях у столиці,  але був учасником аналогічних заходів  у Кривому Розі, – розповідає Андрій. – Взагалі  козаки стали рушійною силою, на той час патріотичних організацій було небагато і кількість людей в них була мала. Коли в Києві влада хотіла змінити курс в сторону росії, коли почалося побиття студентів для багатьох стало зрозуміло що ми втрачаємо державність, нас просто зливають “великому брату”. Суспільство поділялося на  – за Україну і росія прийди! Ми патрулювали вулиці, організували блокпости. Найбільш вразило, коли змогли зібрати більше 5 тисяч людей під міськрадою, так як на той час більша частина населення міста просто не цікавилася або вирішила перечекати події, що відбувалися! Тож 5 тисяч для міста з населенням біля 700 тисяч було вже потужно. Тож Майдан для мене став випробуванням патріотичності і відстоюванням незалежності країни!

А потім Андрій Грицун створював козацький батальйон «Січеслав». Став учасником російсько-української війни.

ЕКСКЛЮЗИВ
                                Свобода в серці, гідність у вчинках: дніпряни про досвід двох революцій

– Навесні 2014 року, коли на сході країни вже почалися захоплення міст сепаратистами разом з росіянами, значна частина козаків долучилася до створюваного, як тоді зазначалося, першого козацького батальйону “Січеслав”, – каже Спис. – Ми виконували поставленні завдання з забезпечення порядку і державності в зоні проведення АТО. Серед мешканців Донбасу зустрічав багато справжніх патріотів своєї країни, щирих синів і дочок України, але, на жаль, багаторічна політика зросійщення регіону, та значна кількість завезених в різні роки робітників з московії, дала свої плоди. Для людей було набагато ближче духовно напівблатне спілкування і цінності, ніж патріотизм і любов до своєї країни!

Ветеран зазначає, що під час повномасштабного вторгнення майже 80% козаків паланки пішли захищати свою країну. Вдома залишилися старійшини та непридатні. Сам Андрій мужньо воював, отримав поранення та контузію. Зараз 58-річний ветеран вже вдома і підтримує побратимів і словом, і ділом.

– На жаль, за цей час ми втратили 20  козаків, які віддали своє життя за вільну Україну, – підсумовує Спис. – Наша Україна тримається завдяки нашим Героям! Тож до тих пір, поки звучить українська мова, поки ми боремося з ворогом, поки ми вшановуємо своїх полеглих – Україна незалежна соборна держава! Не дивлячись на стурбованих партнерів, яким щиро вдячні за допомогу. Україна розцвіте тоді, коли нею керуватиме українець не лише за походженням, а й відданий їй поглядами, душею та серцем!

Без свободи та гідності неможлива справжня творчість

Для творчої людини свобода — це не просто можливість говорити, думати й діяти так, як вважаєш за потрібне. Це простір, в якому народжується справжнє мистецтво, а гідність — внутрішня опора, що дозволяє людині залишатися собою за будь-яких обставин.

Так вважає Григорій Гельфер, художній керівник театру ДГУ.

ЕКСКЛЮЗИВ
                                Свобода в серці, гідність у вчинках: дніпряни про досвід двох революцій

— На мій погляд, свобода та гідність — це не абстрактні філософські категорії, а фундаментальні цінності, без яких неможливо уявити ані повноцінне людське життя, ані справжню творчість, — зазначає Григорій Гельфер. — Це найвищі цінності. У всі часи, для всіх країн і народів. І, звісно, свобода надзвичайно важлива для митця. Неможливо в умовах обмежень, заборон і нав’язаних рамок по-справжньому розкрити творчий задум. Мистецтво має народжуватися з внутрішньої потреби людини чесно говорити зі світом, не озираючись на чужі вказівки.

Ці теми розкриваються в театральних роботах талановитого дніпровського драматурга. Зокрема, у виставі «СНЕ. Майже біблійна історія», відзначеній премією імені Шолом-Алейхема, він звертається до однієї з найвеличніших історій людства — Виходу.

— Мені здається, що саме там питання свободи та гідності мають особливе значення, — вважає автор. — Це відображення великої біблійної історії про вихід із рабства. Тобто це тема свободи, яка природним чином пов’язана з гідністю, адже той, хто виходить із рабства на волю, справді здобуває справжню гідність.

Цей шлях нині проходить Україна. Після двох Майданів, у ході великої війни, українська нація дедалі більше виборює свободу та утверджує власну гідність.

Фото Валерія Кравченка та спікерів

ЕКСКЛЮЗИВ
                                Свобода в серці, гідність у вчинках: дніпряни про досвід двох революцій

Джерело: nashemisto.dp.ua

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua