Шлях до ЄС починається не в Брюсселі: як експерти допомагають Україні реформувати сектор безпеки

21 листопада 2026 р. 12:14

21 листопада 2026 р. 12:14


Коли йдеться про вступ України до Європейського Союзу, найчастіше згадують переговори, законодавчі зміни, реформи та виконання європейських вимог. Але європейська інтеграція — це не лише процес ухвалення законів і домовленостей на державному рівні. Це також зміни в роботі правоохоронних органів, захисті кордонів, розслідуванні злочинів та взаємодії держави з громадянами.

Україна має пройти непростий шлях, щоб стати повноправним членом ЄС. І частина цієї роботи вже триває. Зокрема, у цьому допомагає Консультативна місія Європейського Союзу в Україні (КМЄС), яка працює з українськими правоохоронними органами, консультує, навчає фахівців та сприяє реформуванню сектору цивільної безпеки.

Про те, як працює місія, які зміни потрібні Україні для наближення до європейських стандартів та як війна вплинула на її завдання, розповіли заступниця голови місії Мора О'Саліван і керівник регіонального представництва КМЄС в Одесі Андерс Йогансен.

Від реформ до безпеки: чим займається Консультативна місія ЄС

Консультативна місія Європейського Союзу працює в Україні з 2014 року — після Революції гідності. Спочатку представництво відкрилося в Києві, згодом — у Львові, Харкові, Одесі та Маріуполі. Одеський офіс працює з 2018 року.

Після повномасштабного вторгнення росії офіси в Харкові та Маріуполі припинили роботу на місцях, однак співпраця з органами влади цих регіонів триває через мобільний підрозділ, який базується у Дніпрі або Полтаві.

Загалом у місії працює близько 400 людей. Половина персоналу — міжнародні представники з 26 країн Європейського Союзу, інша половина — українські співробітники.

Заступниця голови місії Мора О'Саліван має значний досвід роботи у правоохоронній системі та міжнародних місіях. Вона родом з Ірландії. Понад 17 років працювала в поліції своєї країни. Згодом переїхала до Тбілісі, де долучилася до моніторингових місій ЄС у Грузії. Також працювала в Боснії та Косово. В Україну вперше приїхала у 2017 році й відтоді пов’язує свою професійну діяльність із цією країною.

«Я працювала на дуже багатьох різних посадах — і на операційному рівні, і на рівні керівництва. Хочу сказати, що моя робота в місії дала мені дуже багато цінного досвіду. Але саме останні роки, незважаючи на весь трагізм подій, стали для мене найбільш значущими», — розповіла Мора О'Саліван.

Керівник Одеського регіонального офісу Андерс Йогансен — громадянин Данії. До приїзду в Україну понад 30 років працював у данській поліції, також мав досвід роботи в місіях ЄС у Боснії, Косово та Грузії. В Україні він працює близько півтора року.

За його словами, місія щодня співпрацює з Національною поліцією, Службою безпеки України, прикордонною службою та іншими установами.

«Спостерігати за тим, як працюють ці професіонали, — велике задоволення. Це і представники медіа, і громадських організацій, і різних асоціацій. Ми бачимо, наскільки всі ці люди віддані своїй справі. Для нас це дуже важливо», — зазначив Андерс Йогансен.

У місії визнають, що її діяльність поки недостатньо відома широкому загалу. Це пояснюють тим, що КМЄС працює у досить вузькій сфері — секторі цивільної безпеки. Основними партнерами є Міністерство внутрішніх справ та підпорядковані йому установи, а також інші органи правопорядку.

Реформи, необхідні для вступу України до ЄС

Роботу Консультативної місії можна умовно поділити на два великі напрямки: реформування сектору цивільної безпеки та діяльність, пов'язану з викликами війни.

Перший напрям безпосередньо пов'язаний із європейською інтеграцією. Україна має реформувати правоохоронну систему, прикордонну службу та інші структури, щоб вони відповідали стандартам Європейського Союзу.

Першими партнерами місії стали Національна поліція, Державна прикордонна служба та митниця. Згодом мандат розширили, долучивши до співпраці прокуратуру та інші органи правопорядку.

«Якщо ми говоримо про реформування, то це реформи, які направлені саме на вступ України до Євросоюзу. Ми розуміємо, що тут дуже багато всього потрібно робити, особливо в секторі громадської безпеки. І взагалі, реформування цього сектору є досить складним у всіх країнах, не тільки в Україні», — пояснила Мора О'Саліван.

За її словами, головна мета — не формальне виконання вимог, а глибоке, стале й незворотне реформування системи.

«Те, чого ми хочемо насправді досягти, — це глибоке, стале і незворотне реформування сектору цивільної безпеки. Не просто реформи "для галочки", а ті, які реально впроваджуватимуться».

Для цього місія працює зі стратегією реформування сектору цивільної безпеки та планом дій, який містить понад 200 пунктів. На момент зустрічі представники КМЄС отримали звіт про виконання стратегії та збирали від партнерів зворотний зв'язок, щоб проаналізувати досягнутий прогрес.

Важливою складовою реформування є залучення громадськості. Під час розробки стратегії лунала критика, що громадянське суспільство недостатньо долучали до процесу. У місії врахували ці зауваження та включили до плану дій вимогу про ширші консультації з громадськістю.

Ще один важливий напрям — інтегроване управління кордонами. Україна має створити ефективну систему взаємодії між прикордонною, митною та іншими службами, які відповідають за безпеку державних кордонів.

«Ми надаємо стратегічні консультації від експертів країн ЄС, беремо участь у круглих столах і робочих групах із розробки стратегії інтегрованого управління кордонами. Ми навіть є учасниками спільного координаційного центру, який працює в Києві», — розповіла Мора О'Саліван.

Також місія допомагає Україні готуватися до протидії організованій злочинності. Йдеться про незаконний обіг зброї, контрабанду людей, торгівлю людьми та інші види нелегальної діяльності.

Представники КМЄС наголошують: це виклик не лише для України, а й для країн Європейського Союзу. Після завершення війни ризики зростання організованої злочинності можуть посилитися, тому необхідні превентивні заходи вже зараз.

Війна змінила завдання місії: навчання правоохоронців і розслідування воєнних злочинів

Після повномасштабного вторгнення Росії робота Консультативної місії набула нового виміру. У 2022 році її мандат розширили, що дозволило активніше співпрацювати з Офісом Генерального прокурора, СБУ та Національною поліцією у сфері розслідування міжнародних злочинів.

« Наше завдання — консультувати щодо розслідування та переслідування воєнних злочинів. Ми хочемо допомогти створити механізми для належного формування справ і забезпечити, щоб вони були доведені до суду на належному рівні», — пояснили представники місії.

Окремий напрям — підтримка правоохоронних органів на деокупованих та прилеглих територіях. Тут важливо не лише відновити роботу відповідних служб, а й забезпечити умови для їхньої ефективної діяльності.

Для цього місія залучала мультинаціональну спеціалізовану команду, яка працювала з Національною гвардією та Національною поліцією України.

«Ми навчили перших 160 правоохоронців з приводу того, як працювати з усіма цими питаннями. Далі ці 160 офіцерів набули статусу тренерів і вже змогли по каскаду навчати інших. Таким чином, сьогодні ми охопили досить велику кількість людей», — розповіли в КМЄС.

Загалом, підтримка включає експертні консультації фахівців із країн ЄС, тренінги, воркшопи, забезпечення правоохоронців необхідним обладнанням у межах бюджету та координацію між різними установами.

Останнє особливо важливе, адже до забезпечення безпеки залучені різні структури, які мають діяти узгоджено.

«Ви розумієте, що коли у нас на арені дуже багато гравців, то потрібна якась сила, яка буде їх усіх координувати та сконтактовувати між собою», — зазначили представники місії.

Від місця російського удару до міжнародного суду: як навчають збирати докази

Один із конкретних прикладів роботи КМЄС — навчання українських правоохоронців правильно документувати воєнні злочини.

Уявімо зруйновану внаслідок російської атаки будівлю. Для місцевих жителів це знищений дім, втрачене майно, пережита трагедія. Для правоохоронців — місце злочину, де необхідно належним чином зафіксувати обставини події та зібрати докази.

Саме цьому навчають поліцейських, зокрема в Миколаєві, Херсоні та Кропивницькому.

«Ми починаємо з самих основ, тобто з тренінгів щодо менеджменту кримінальних проваджень та міжнародних злочинів. Якщо є будівля, зруйнована через російську атаку, ми навчаємо поліцію, як правильно зафіксувати цей злочин, зібрати докази, їх зберігати, аби потім на цьому можна було побудувати повне кримінальне провадження», — розповіли експерти.

Це робота, яку представники місії називають рухом «знизу вгору». Адже навіть найважливіше розслідування може зіткнутися з проблемами, якщо докази зібрані або збережені неправильно.

«Ми розуміємо, що всі ці докази згодом будуть передані в Національний кримінальний суд, а потім і до Міжнародного кримінального суду. І для того, щоб через технічні помилки чи недопрацювання суд не відхилив їх, ми показуємо, як правильно все збирати і зберігати», — пояснили представники КМЄС.

Водночас реформування передбачає не лише зміни в законодавстві. Важливо, щоб на всіх рівнях правоохоронної системи діяли узгоджені правила та процедури.

«Цей процес проходить кожна країна-учасниця. Йдеться не тільки про первинне законодавство, а й про SOP — стандартні операційні процедури на всіх рівнях», — нагадали в місії.

Безпека починається з довіри між громадою та правоохоронцями

Робота КМЄС не обмежується консультаціями для державних установ. Представники місії також допомагають організовувати суспільні консультативні групи на деокупованих та прилеглих територіях.

До таких груп входять представники громадськості, волонтери, правоохоронці та інші учасники сектору громадської безпеки. Вони разом обговорюють місцеві проблеми та визначають, що потрібно зробити для безпеки конкретної громади.

Це можуть бути як масштабні питання, так і на перший погляд невеликі потреби. Наприклад, одна з таких груп нині обговорює безпеку дорожнього руху на трасі Одеса — Миколаїв.

У місії пояснюють: якщо потреба справді важлива для місцевих жителів, потрібно шукати можливості її вирішити — через співпрацю з правоохоронними органами, координацію або допомогу з придбанням необхідного обладнання.

Чому цьому приділяють стільки уваги? Відповідь представників КМЄС — довіра.

«Причина, чому навіть такі маленькі потреби є важливими, — це довіра. Розбудова довіри — одна з основ Євросоюзу. Ми маємо, як представники громадськості, довіряти тим, хто надає безпеку, тобто органам правопорядку. А вони мають довіряти нам», — підкреслили в місії.

Такий підхід дозволяє не просто запроваджувати нові правила, а й будувати взаємодію між людьми та структурами, які відповідають за їхній захист.

Чорне море — майбутній зовнішній кордон Євросоюзу

Одеський регіональний офіс КМЄС має й особливий напрям роботи, зумовлений географічним розташуванням регіону. Це інтегроване управління кордонами та морська безпека.

Андерс Йогансен пояснює, що команда співпрацює з різними установами, які відповідають за морську та національну безпеку. Йдеться про морську поліцію, прикордонну та митну служби, сектор морської безпеки й військово-морські сили України.

«Про свій офіс я можу говорити годинами і годинами, але я тут побачив логотип, на якому написано: "Ми прямуємо разом". І ось це мото мені дуже подобається, тому що це саме те, що ми робимо. Ми співпрацюємо з різними агенціями та установами — морської безпеки, національної безпеки і так далі. І разом з ними ми рухаємось до кращого майбутнього, до забезпечення кращої безпеки у секторі цивільного захисту та цивільної безпеки», — зазначив він.

За його словами, співпраця є взаємною: європейські експерти передають українським колегам досвід, але й самі багато чого переймають від них.

Окреме значення має підготовка до майбутнього членства України в ЄС. Після вступу Чорне море стане частиною зовнішнього морського кордону Союзу, а отже, Україна має бути готовою забезпечувати його належний моніторинг і безпеку.

«В Одесі у нас є Чорне море. Як тільки Україна стане членом ЄС, воно буде морським кордоном Союзу. Тому ми працюємо разом із морською поліцією, сектором морської безпеки та військово-морськими силами України. Розробляємо стратегію, координаційний механізм та алгоритм дій, аби моніторити ситуацію в акваторії Чорного моря», — розповіли представники місії.

Вони наголошують, що вимоги до моніторингу зовнішніх кордонів стосуються всіх держав-членів ЄС. Тому Україна вже зараз має напрацьовувати відповідні механізми взаємодії між службами.

«Є цілий перелік вимог щодо моніторингу кордонів. Це стосується не лише України, а й усіх держав-членів ЄС. Тому ми разом зі службою митного контролю, прикордонною службою, службою морської безпеки, морською поліцією працюємо над алгоритмами і єдиним координаційним механізмом, щоб ефективно моніторити безпеку», — пояснили в КМЄС.

Європейська інтеграція — це спільна робота

Під час зустрічі представники місії неодноразово наголошували: її діяльність — це не одностороння передача досвіду від європейців українцям. Це співпраця, у якій кожна сторона має чого навчитися.

Україна змінює свою систему цивільної безпеки, впроваджує європейські підходи та готується до майбутнього членства в Європейському Союзі. Водночас українські правоохоронці працюють в умовах повномасштабної війни, долають виклики, з якими європейські партнери не завжди мали справу у своїй практиці.

Наприкінці зустрічі журналістка Наталія Соколенко з «Українського радіо. Суспільне» звернула увагу на важливість комунікації діяльності місії з громадськістю та медіа.

«Велике прохання якось звернути увагу і на журналістів, щоби ми більше про це знали. Я наведу простий приклад реформи патрульної поліції, яку проводили Ека Згуладзе та ще одна колега з Грузії — усе суспільство тоді спостерігало», — зазначила вона.

І справді, європейська інтеграція не може залишатися лише справою урядовців, експертів чи міжнародних місій. Громадяни мають розуміти, які зміни відбуваються, навіщо вони потрібні та як впливають на їхню безпеку.

Адже шлях України до Європейського Союзу — це не тільки виконання вимог і реформування державних інституцій. Це створення системи, якій люди можуть довіряти, яка здатна захищати їхні права, розслідувати злочини та забезпечувати безпеку навіть у найскладніших умовах.

І ця робота вже триває.

Реклама

Шлях до ЄС починається не в Брюсселі: як експерти допомагають Україні реформувати сектор безпеки

Шлях до ЄС починається не в Брюсселі: як експерти допомагають Україні реформувати сектор безпеки

Шлях до ЄС починається не в Брюсселі: як експерти допомагають Україні реформувати сектор безпеки

Шлях до ЄС починається не в Брюсселі: як експерти допомагають Україні реформувати сектор безпеки

Шлях до ЄС починається не в Брюсселі: як експерти допомагають Україні реформувати сектор безпеки

Шлях до ЄС починається не в Брюсселі: як експерти допомагають Україні реформувати сектор безпеки

Шлях до ЄС починається не в Брюсселі: як експерти допомагають Україні реформувати сектор безпеки

Шлях до ЄС починається не в Брюсселі: як експерти допомагають Україні реформувати сектор безпеки

Шлях до ЄС починається не в Брюсселі: як експерти допомагають Україні реформувати сектор безпеки

Шлях до ЄС починається не в Брюсселі: як експерти допомагають Україні реформувати сектор безпеки

Шлях до ЄС починається не в Брюсселі: як експерти допомагають Україні реформувати сектор безпеки

Джерело: petropavlivka.city

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua